Ухвала суду № 85569084, 12.11.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 листопада 2019 року Справа 178/1581/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Криничанському районі Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та касування рішення та зобов`язання чинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

09 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Криничанського районного суду Дніпропетровської області із позовною заявою до УПФУ в Криничанському районі Дніпропетровської області, в якій просила суд:

- визнати протиправною бездіяльність УПФУ в Криничанському районі Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 25542363), яка полягає у невиплаті, починаючи з лютого 2017 року до квітня 2019 року, пенсії ОСОБА_1 , 1956 року народження, РНОКПП № НОМЕР_1 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення УПФУ в Криничанському районі Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 25542363) про призупинення (припинення) виплати пенсії ОСОБА_1 , 1956 року народження, РНОКПП № НОМЕР_1 ;

- зобов`язати УПФУ в Криничанському районі Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 25542363) поновити виплату пенсії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП № НОМЕР_1 негайно після проголошення судового рішення, а також утриматись від подальшого призупинення її виплати.

Вказані позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач з 2012 року здобула право на отримання пенсії за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням №НОМЕР_3, яке видано Пенсійним фондом України на ім`я Позивача 08.08.2012 року. До 01 вересня 2015 року ОСОБА_1 перебувала на обліку в УПФУ м. Макіївки Донецької області. У зв`язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 595, якою затверджений Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей (далі - Тимчасовий порядок), у населеному пункті, де мешкала позивач, було припинено здійснення повноважень відповідним органом Пенсійного фонду України, а також зупинені до моменту повернення окупованої території під контроль органів державної влади видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Внаслідок цього остання, не маючи інших джерел існування крім пенсії, змушена була звернутися із заявою про взяття на облік та виплату пенсії до іншого територіального органу Пенсійного фонду України. Так, з 01 квітня 2019 року позивача поставлено на облік до УПФУ в Криничанському районі Дніпропетровської області. Саме з цього часу відповідач нараховуває пенсійне забезпечення позивачу та перераховуває належні до виплати суми на картковий рахунок № НОМЕР_2 , що відкритий на його ім`я в АКБ ОПЧ Т. Кринички вул. Заводська, 1 . Розмір щомісячної пенсії складає 1564 грн. та, відповідно, зазначена сума 19 числа кожного місяця перераховувалась на зазначений рахунок. Однак, у лютому 2017 року на картковий рахунок ОСОБА_1 не була зарахована щомісячна пенсія. Отже, діями, що полягають у невиплаті та неперерахуванні пенсії, відповідач грубо порушив охоронювані Конституцією та Законами України права позивача, тим самим позбавивши єдиного джерела для існування.

Ухвалою до Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 10.10.2019 року ст. ст. 20, 29 справа №178/1581/19 передана за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

08.11.2019 року справа №178/1581/19 надійшла на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду, та за відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2019 року розподілена та 11.11.2019 року передана судді Пруднику С.В.

З матеріалів адміністративного позову вбачається, що провадження у справі не відкрито.

Відповідно до п. п. 3 та 6 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Позовна заява подана до суду з порушенням норм ст. ст. 160, 161 КАС України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2019 року становить - 1921,00 гривні.

Таким чином, позивачу слід сплатити та надати до суду доказ сплатити судового збору у розмірі 768,40 грн., сплаченого на реквізити: отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37989253, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача UA178999980000034316206084014, код класифікації доходів бюджету- 22030101.

Водночас, судовий збір позивачем не сплачено, при цьому, серед заявлених позовних вимог позивач просить звільнити її від сплати судового збору із посиланням на скруте матеріальне становище, хворобу та на довідку органу Пенсійного фонду щодо залишку грошових коштів.

Розглянувши вказану заяву про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 р. "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору". Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.

Заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, позивач на підтвердження свого тяжкого матеріального стану надала довідку №1286/04-07/06 від 29.08.2018 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо розміру призначеної, нарахованої, перерахованої та фактично виплаченої пенсії, з якої видно, що сума нарахованої і не виплаченої пенсії за період з 01.02.2017 по 31.03.2019 складає 33 112 грн.

Суд зазначає, що наведених доводів та доданих на їх підтвердження доказів не достатньо для прийняття рішення про повне звільнення позивача від сплати судового збору. Зі змісту заяви не вбачаються підстави, які беззаперечно вказують на необхідність звільнення позивача від сплати судового збору на виконання вимог п.8 ч.5 ст. 160 КАС України. До того ж, позивачем не додано до позову підтверджень з приводу хвороби позивача гіпертонію та ІБС (довідок з медично-лікувальних закладів), довідки з органу доходів і зборів.

Таким чином, в задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За приписами ч. 2, ч. 4 ч. 5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

При цьому, згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів "Згідно з оригіналом", назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа.

В порушення вищевказаних вимог до матеріалів позовної заяви додані копії документів, які не засвідчені позивачем.

Відтак, позивачу слід подати до суду засвідчені копії документів для суду та для вручення відповідачу із проставленням на лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа відмітки "Копія" та "Згідно з оригіналом".

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що адміністративне судочинство здійснюється виключно у порядку позовного провадження (загального або спрощеного - ст. 12 КАСУ).

Із становленням і розвитком адміністративного судочинства України питання про форму та зміст звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод, законних інтересів набувають особливої актуальності. Чинне процесуальне законодавство регулює адміністративно-правові відносини, в тому числі й ті, що виникають з приводу права на позов.

Слід зазначити, що стаття 160 КАС України передбачає структуру та зміст позовної заяви.

Так, відповідно приписів наведеної статті:

1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

2. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

3. Позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позову, наданого судом.

4. На прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви.

5. В позовній заяві зазначаються:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

6. Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

7. У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

8. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

9. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Отже, виходячи із контексту наведених норм, слід дійти до висновку про те, що по суті, позовна заява є юридичною підставою виникнення відносин у сфері адміністративного судочинства. Кодексом адміністративного судочинства України застосовано термін «позовна заява - ст. 160», як звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (ст. 5).

Таким чином, правова природа позову як процесуального засобу захисту прав полягає в тому, щоб суд, прийнявши позовну заяву, у певному процесуальному порядку вирішив законність і обґрунтованість цієї матеріально-правової вимоги однієї особи до іншої, які стають сторонами процесу і між якими відбувається спір про право.

Так, в поданій до суду позовній заяві позивач зазначає відповідачем та викладає позовні вимоги до управління Пенсійного фонду України в Криничанському районі Дніпропетровської області.

Разом з цим, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 № 821 «Про деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» реорганізовано управління Пенсійного фонду України в Криничанському районі Дніпропетровської області шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Відтак, позивачу необхідно уточнити правильне найменування відповідача у даній справі та максимально чітко і зрозуміло сформувати позовні вимоги.

Згідно з ч. 1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 160, ч.1 ст. 169, ст. ст. 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:

- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 768,40 грн., сплаченого на реквізити: отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37989253, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача UA178999980000034316206084014, код класифікації доходів бюджету- 22030101;

- засвідчені копії документів для суду та для вручення відповідачу із проставленням на лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа відмітки "Копія" та "Згідно з оригіналом";

- уточненої позовної заяви із копією для вручення відповідачу, в якій повинно бути зазначено вірну назву відповідача.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник