Рішення № 85568918, 30.10.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2019 року Справа № 160/6558/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮркова Е.О. за участі секретаря судового засіданняШпота Я.С. за участі: представник позивача представник відповідача Васильченко О.М. Дерець Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" до Дніпропетровської митниці ДФС України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, -

ВСТАНОВИВ:

12 липня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Омега" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці ДФС, в якому позивач просить: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпропетровської митниці ДФС України: №UA 110000/2019/200033/2 від 06.02.2019р., №UA 110000/2019/200034/2 від 06.02.2019р., №UA 110000/2019/200035/2 від 06.02.2019р., №UA 110000/2019/200036/2 від 06.02.2019р.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що з метою оформлення товарів «риба свіжоморожена, скумбрія (лат. Назва - виду Scomber japonicas) без спецій, без домішок, кулінарна теплова обробка не застосовувалась, ціла, не патрана, з головою та плавцями, в кортонних коробках по 10 кг: - розмір 400 - 600г/шт., глазур 5% - 24000 кг чиста вага нетто. Без ГМО» (далі - товари) ТОВ "Омега" подало до Дніпропетровської митниці ДФС електронні митні декларації: №UA110150/2019/205915 від 05.02.2019 року, №UA110150/2019/205928 від 05.02.2019 року; №UA110150/2019/205936 від 05.02.2019 року; №UA110150/2019/205939 від 05.02.2019 року разом із необхідними документами, які підтверджують ціну на товар за ціною договору. Однак, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідачем не було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів та прийняті рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України, а також відмовлено у прийнятті митних декларацій шляхом оформлення Карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. На думку позивача, для підтвердження митної вартості товару декларантом було надано весь пакет документів, які надають можливість встановити механізм формування ціни на товар згідно контракту та підтверджують дану ціну. Зважаючи, що в поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар, позивач вважає, що Рішення про коригування митної вартості товарів №UA 110000/2019/200033/2 від 06.02.2019р., №UA 110000/2019/200034/2 від 06.02.2019р., №UA 110000/2019/200035/2 від 06.02.2019р., №UA 110000/2019/200036/2 від 06.02.2019р. є протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Ухвалою суду від 01.08.2019 року у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено підготовче засідання.

09 вересня 2019 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив, в якому Дніпропетровська митниця ДФС проти задоволення позову заперечує, оскільки за результатами перевірки документів, наданих до митного оформлення позивачем, виявлені розбіжності, які позивачем так і не були усунуті в ході консультацій. Враховуючи встановлену у наданих документах невідповідність відомостей, виявлених під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товару вказане унеможливило проведення обчислення заявленого рівня митної вартості за обраним декларантом методом визначення митної вартості, у зв`язку з чим відповідачем були прийняті оскаржувані рішення. Також відповідач повідомив, що у зв`язку із неможливістю застосування першого методу визначення митної вартості товарів посадовою особою Дніпропетровської митниці було послідовно перейдено до другорядних методів визначення митної вартості та митну вартість скориговано до рівня ціни шляхом здійснення розрахунку. Вважає, що Рішення про коригування митної вартості товару були прийняті у відповідності до норм Митного кодексу України і підстави для їх скасування відсутні.

01 жовтня 2019 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказано, що у жодному з оскаржуваних рішень про коригування митної вартості не міститься посилання на конкретні документи, подані до митної декларації, в яких виявлено розбіжності, і які впливають на визначення складової митної вартості.

Не поголившись із доводами позивача, 17 жовтня 2019 року представником відповідача подано клопотання, в якому вказано, що митне оформлення ідентичного товару здійснено за основним методом визначення митної вартості за ЕМД від 05.05.2018 року № UA 110150/2018/210580.

30 жовтня 2019 року ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати було закрито підготовче засідання та у зв`язку із письмовим погодженням представників сторін, призначено розгляд справи по суті цього ж дня 30.10.2019 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити в задоволенні позовної заяви, з огляду на викладені у відзиві обставини.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

22.11.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Омега» (Україна, покупець) та компанією «РАСІFIСІМРЕХ LIMITED» Китай (Продавець), було укладено контракт на поставку продукції №ІМР/047/17 (надалі - Контракт).

Товар ввезено на митну територію України згідно специфікації №8 від 26.11.2018р. до контракту № ІМР/047/17 від 22.11.2017р.

Так, позивач 05.09.2019 звернувся до Дніпропетровської митниці ДФС з метою здійснення митного оформлення товару шляхом електронного декларування, а саме: «Риба свіжоморожена скумбрія (лат. назва - виду Scomber japonicus) без спецій, без домішок, кулінарна теплова обробка не застосовувалась, ціла, не патрана, з головок плавцями, в картонних коробках по 10кг: - розмір 400-600г/шт., глазур 5%: 24000 кг чиста вага нетто. Без ГМО. Виробник: «ZHOUSHAN FUSHI FO TECHNOLOGY CO.,LTD,» (Китай) та подав електронні митні декларації: №UA110150/2019/205915 від 05.02.2019 року, №UA110150/2019/205928 від 05.02.2019 року; №UA110150/2019/205936 від 05.02.2019 року; №UA110150/2019/205939 від 05.02.2019 року.

Під час декларування товарів за вказаними електронними митними деклараціями ТОВ "Омега" також подані документи, які на думку позивача, підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, зокрема, зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу, рахунки-фактури (інвойси), пакувальні листи, прайс-листи, коносаменти, акти фізичного огляду товарів, та інші документи, зазначені в графі 44 митних декларацій.

Згідно наданим доповненням №8 до контракту товар постачається на комерційних умовах поставки CFR порт Одеса.

Митна вартість товару заявлена позивачем за ціною договору (основний метод) відповідно до статті 58 Митного кодексу України.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів не було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів та прийняті рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України: №UA 110000/2019/200033/2 від 06.02.2019р., №UA 110000/2019/200034/2 від 06.02.2019р., №UA 110000/2019/200035/2 від 06.02.2019р., №UA 110000/2019/200036/2 від 06.02.2019р. та відмовлено у прийнятті вказаних митних декларацій шляхом оформлення Карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 110150/2019/00110 від 05.02.2019 року, UA 110150/2019/00109 від 05.02.2019 року, UA 110150/2019/00108 від 05.02.2019 року, UA 110150/2019/00111 від 05.02.2019 року.

Зі змісту спірних рішень про коригування митної вартості товарів вбачається, що у зв`язку з відсутністю всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та розбіжності, що слугували підставою для невизнання митної вартості товарів та її коригування, які є аналогічними за своїм змістом та полягають у наступному: «Відповідно до ч.5 наказу ДФСУ від 11.09.2015 №689 (в повідомленні №1 від 05.02.2019 помилково зазначено реквізити даного документу) «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю та правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» під час робіт з аналізу, виявленні та оцінки ризиків посадовими особами митних органів використовуються такі джерела інформації, зокрема, як спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС, цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціми, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників. За інформацією Асоціації «Українських імпортерів риби та морепродуктів» про вартість імпортованої рибної продукції на кордоні України», ціна скумбрії розмірного ряду 400-600 з 02.11.2018 (дати виробництва продукції) становила 1, 40долларів/кг, що вище заявленої декларантом митної вартості на умовах поставки CFR Одеса із врахуванням поставки товару за посередницьким контрактом. Окрім того, у митного органу наявні попередні митні оформлення ідентичного товару за ціною 1, 42 доларів/кг за комерційною пропозицією від 07.03.2018 року».

На підставі частини 7 статті 55 Митного кодексу України товари було випущені у вільний обіг за митними деклараціями: UA110150/2019/206382 від 06.02.2019р; UA110150/2019/206385 від 06.02.2019р; UA110150/2019/206387 від 06.02.2019р; UA110150/2019/206388 від 06.02.2019р. зі сплатою митних платежів за заявленою декларантом митною вартістю товарів та із наданням фінансових гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України у загальному розмірі 30512,35 грн. в тому числі ПДВ 95 939,16 грн., в тому числі мито 2% 9 405,80. Таким чином, фінансові гарантії з ПДВ та мита разом склали 105 344, 96 грн.

Вважаючи вказані рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до частини 3 статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За приписами частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант, який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України, митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно з частиною 6 статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Так, однією з підстав для здійснення відповідачем спірного коригування митної вартості стало встановлення відповідачем обставин, що документи, подані для підтвердження заявленої митної вартості товарів, містять розбіжності, числові значення складових митної вартості товарів, які є обов`язковими при її обчисленні, не підтверджені документально та заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, а саме те, що за інформацією Асоціації «Українських імпортерів риби та морепродуктів» про вартість імпортованої рибної продукції на кордоні України», ціна скумбрії розмірного ряду 400-600 з 02.11.2018 (дати виробництва продукції) становила 1, 40долларів/кг, що вище заявленої декларантом митної вартості на умовах поставки CFR Одеса із врахуванням поставки товару за посередницьким контрактом. Окрім того, у митного органу наявні попередні митні оформлення ідентичного товару за ціною 1,42 доларів/кг за комерційною пропозицією від 07.03.2018 року.

Надаючи оцінку вказаному доводу відповідача, суд зазначає, що до митної декларації №UA110150/2019/205915 від 05.02.2019 року було, у тому числі додано: Сертифікат якості від 15.12.2018; Пакувальний лист від 15.12.2018; Рахунок-проформа (Proforma invoice) S1803-OAML1126 від 26.11.2018; Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) 9218FS155 від 15.12.2018; Коносамент (Bill of lading) MEDUNA977416 від 21.12.2018; Автотранспортна накладна (Road consignment note) 1178 від 29.01.2019; Міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво (Veterinary certificate) 218000004595250001 від 17.12.2018; Сертифікат про походження товару форми А 'Certificate of origin form A. (GSP) G183303003080054 від 27.12.2018; Банківський платіжний документ, що стосується товару SWIFT від 06.12.2018; Банківський платіжний документ, що стосується товару SWIFT від 09.01.2019; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № ІМР/047/17 від 22.11.2017р.; Специфікація № 8 від 26.11.2018; Договір про надання послуг митного брокера 307/2 від 18.02.2019; вет док.№ПР2Л-2/В 110.3/4/75 від 04.02.2019; Декларація виробника від 15.12.2018; Лист стосовно виробника від 26.11.2018.

До митної декларації №UA110150/2019/205928 від 05.02.2019 року було, у тому числі додано Сертифікат якості від 15.12.2018; Пакувальний лист від 15.12.2018; Рахунок-проформа (Proforma invoice) S1803-OAML1126 від 26.11.2018; Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) 9218FS156 від 15.12.2018; Коносамент (Bill of lading) MEDUNA977424 від 21.12.2018; Автотранспортна накладна (Road consignment note) 1180 від 29.01.2019; Міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво (Veterinary certificate) 218000004616650001 від 17.12.2018; Сертифікат про походження товару форми А Certificate of origin form A. (GSP) G183303003080055 від 27.12.2018; Банківський платіжний документ, що стосується товару SWIFT від 06.12.2018; Банківський платіжний документ, що стосується товару SWIFT від 09.01.2019; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № ІМР/047/17 від 22.11.2017р.; Специфікація № 8 від 26.11.2018; Договір про надання послуг митного брокера 307/2 від 18.02.2019; вет. док.№ПР2Л-2/В 110.3/4/76 від 04.02.2019; Декларація виробника від 15.12.2018; Лист стосовно виробника від 26.11.2018.

До митної декларації №UA110150/2019/205936 від 05.02.2019 року було, у тому числі додано Сертифікат якості від 15.12.2018; Пакувальний лист від 15.12.2018; Рахунок-проформа (Proforma invoice) S1803-OAML1126 від 26.11.2018; Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) 9218FS157 від 15.12.2018; Коносамент (Bill of lading) MEDUNA977432 від 21.12.2018; Автотранспортна накладна (Road consignment note) 1181 від 29.01.2019; Міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво (Veterinary certificate) 218000004616795001 від 17.12.2018; Сертифікат про походження товару форми А Certificate of origin form A. (GSP) G183303003080056 від 27.12.2018; Банківський платіжний документ, що стосується товару SWIFT від 06.12.2018; Банківський платіжний документ, що стосується товару SWIFT від 09.01.2019; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № ІМР/047/17 від 22.11.2017р.; Специфікація № 8 від 26.11.2018; Договір про надання послуг митного брокера 307/2 від 18.02.2019; вет. док.№ПР2Л-2/В 110.3/4/77 від 04.02.2019; Декларація виробника від 15.12.2018; Лист стосовно виробника від 26.11.2018.

До митної декларації №UA110150/2019/205939 від 05.02.2019 року було, у тому числі додано Сертифікат якості від 15.12.2018; Пакувальний лист від 15.12.2018; Рахунок-проформа (Proforma invoice) S1803-OAML1126 від 26.11.2018; Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) 9218FS158 від 15.12.2018; Коносамент (Bill of lading) MEDUNA977440 від 21.12.2018; Автотранспортна накладна (Road consignment note) 1179 від 29.01.2019; Міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво (Veterinary certificate) 218000004635870001 від 17.12.2018; Сертифікат про походження товару форми А Certificate of origin form A (GSP) G183303003080057 від 27.12.2018; Банківський платіжний документ, що стосується товару SWIFT від 06.12.2018; Банківський платіжний документ, що стосується товару SWIFT від 09.01.2019; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № ІМР/047/17 від 22.11.2017р.; Специфікація № 8 від 26.11.2018; Договір про надання послуг митного брокера 307/2 від 18.02.2019; вет. док.№ПР2Л-2/В 110.3/4/78 від 04.02.2019; Декларація виробника від 15.12.2018; Лист стосовно виробника від 26.11.2018.

Щодо посилань митного органу на те, що декларантом в повному обсязі не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товару, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; митна декларація країни експорту - суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було подано до митного органу: Сертифікати якості; Пакувальні листи; Рахунки-проформи (Proforma invoice); Рахунки-фактури (інвойс); Коносаменти (Bill of lading); Автотранспортні накладні (Road consignment note); Міжнародні ветеринарні сертифікаті або ветеринарні свідоцтва (Veterinary certificate); Сертифікати про походження товару форми А Certificate of origin form; Банківські платіжні документі, що стосується товару SWIFT; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № ІМР/047/17 від 22.11.2017р.; Специфікація № 8 від 26.11.2018; вет. документи; Декларації виробника; Листи стосовно виробника.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 53 Митного кодексу України, право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний правовий висновок з приводу застосування цих положень Митного кодексу України викладено у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 у справі №21-127а15.

Однак всупереч вищевказаним вимогам Закону, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Щодо посилання відповідача, що під час порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, а саме за ЕМД від 05.05.2018 року № UA 110150/2018/210580, суд зазначає, що використання митним органом відповідної митної декларації є необґрунтованим, оскільки не відомо на яких умовах здійснювалась поставка товару за вказаною митною декларацією.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Суд зазначає, що відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган послався на неподання позивачем усіх додатково витребуваних документів, що не відповідає обставинам справи, оскільки позивачем відповідно до вищенаведених приписів Митного кодексу України надавались відповідні документи, що підтверджують митну вартість.

Відповідач не довів законність застосування методу ідентичності при встановленні митної вартості товару, оскільки в даному випадку вартість товару відповідно до ст. 57, 59 МКУ повинна визначатися за ціною договору (контракту) - за основним методом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обставини, якими мотивовані спірні рішення митного органу про коригування митної вартості товару №UA 110000/2019/200033/2 від 06.02.2019р., №UA 110000/2019/200034/2 від 06.02.2019р., №UA 110000/2019/200035/2 від 06.02.2019р., №UA 110000/2019/200036/2 від 06.02.2019р., не має жодного відношення до саме числового визначення заявленої ТОВ "Омега" митної вартості та носять формальний характер.

Відповідно до наявних даних, визначена митним органом митна вартість товару, грунтується на раніше визнаній органом ДФС вартості за попередніми оформленнями за подібними товарами.

Таким чином, встановлені під час розгляду справи обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, оскільки у наданих позивачем документах відсутні розбіжності, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку з чим, вбачається безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не наведено доказів того, що документи, подані для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що митним органом рішення про коригування митної вартості товарів №UA 110000/2019/200033/2 від 06.02.2019р., №UA 110000/2019/200034/2 від 06.02.2019р., №UA 110000/2019/200035/2 від 06.02.2019р., №UA 110000/2019/200036/2 від 06.02.2019р. прийнято без урахуванням усіх обставин та без дотриманням норм чинного законодавства.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача щодо протиправності рішення Дніпропетровської митниці ДФС, а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У позовних вимогах позивач просить судові витрати, які пов`язані зі сплатою судового збору присудити ТОВ "Омега" за рахунок Державного бюджету України.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження сплати судового збору позивачем надано платіжні доручення №3683248842 від 09.07.2019 року про сплату судового збору у сумі 1 921 грн. та № 3683250631 від 29.07.2019 року на суму 5763 грн.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Дніпропетровської митниці ДФС на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 7 684,00 грн.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці з 07.11.2019 по 08.11.2019р. повний текст рішення був складений 11.11.2019р.

Керуючись статтями: 8, 9, 72-77, 139, 242-244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" до Дніпропетровської митниці ДФС України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпропетровської митниці ДФС України: UA 110000/2019/200033/2 від 06.02.2019р., UA 110000/2019/200034/2 від 06.02.2019р., UA 110000/2019/200035/2 від 06.02.2019р., UA 110000/2019/200036/2 від 06.02.2019р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС України (код ЄДРПОУ 39421732) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" (код ЄДРПОУ 30982361) понесені позивачем судові витрати в сумі 7 684 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 11 листопада 2019 року.

Суддя (підпис) Е.О. Юрков