Ухвала суду № 85568715, 11.11.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

11 листопада 2019 р. Справа № 120/3189/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у письмовому провадженні в м. Вінниці клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

03.10.2019 поштою до суду надійшла позовна заява адвоката Чернілевської Руслани Віталіївни (далі - Чернілевська Р.В.), подана від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) до Вінницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк"), про:

1) визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Вінницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Собчука Валентина Васильовича (далі - Собчук В.В.) від 19.10.2018 про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні № 56949056;

2) зобов`язання державного виконавця вчинити такі дії:

- закінчити виконавче провадження № 56949056, відкрите на підставі виконавчого напису, вчиненого 31.10.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., зареєстрований в реєстрі за № 25187, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження";

- зняти арешт, накладений на все рухоме та нерухоме майно позивача;

- виключити відомості про боржника ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників.

Ухвалою суду від 08.10.2019 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви, а саме доплати судового збору в розмірі 768,40 грн.

24.10.2019 до суду надійшла заява представника позивача, якою вказані недоліки позовної заяви усунуто.

Відтак ухвалою суду від 29.10.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

08.11.2019 до суду надійшло клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якому представник позивача Чернілевська Р.В . зазначає, що згідно з вимогами чинного законодавства документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. Більше того, частиною першою статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" на державного виконавця покладено обов`язок надіслати сторонам виконавчого провадження копію постанови про повернення виконавчого документа рекомендованим поштовим відправленням. Водночас у матеріалах виконавчого провадження № 56949056 відсутні докази надіслання позивачу копії оскаржуваної постанови від 19.10.2019, а також докази її вручення особисто позивачеві або ж його представникові. При цьому, на думку представника позивача, той факт, що представник позивача Чернілевська Янна Віталіївна 19.11.2018 ознайомилася з матеріалами виконавчого провадження не є свідченням того, що оскаржувана постанова дійсно знаходилась у матеріалах виконавчого провадження і що позивач дійсно саме 19.10.2018 дізнався про її існування. Водночас представник позивача зауважує, що фактично про прийняття оскаржуваної постанови позивачу стало відомо лише тоді, коли він отримав лист Вінницького РВДВС від 03.06.2019 на заяву про закінчення виконавчого провадження від 03.05.2019. Після цього на адресу начальника Вінницького РВДВС було подано скаргу в порядку, визначеному статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження". На таку скаргу відповідач надав відповідь від 29.08.2019, яку представник позивача отримала 17.09.2019. Відтак представник позивача просить суд поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду з цим позовом.

Представники сторін подали до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Третя особа повторно на виклик суду не з`явилась, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином в порядку, визначеному статтею 268 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Частиною першою статті 205 КАС України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України у разі неявки без поважних причин або без повідомлення причин неявки в судове засідання учасника справи, який був належним чином повідомлений про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не зявилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

В силу вимог статті 268 КАС України у справах цієї категорії про дату, час і місце розгляду справи суд повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

З огляду на викладене, враховуючи те, що сторони подали клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні, тоді як неприбуття в судове засідання належним чином повідомленої третьої особи не є перешкодою для розгляду справи по суті, суд вважає можливим розглянути клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, частинами першою та другою статті 287 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Предметом позову у цій справі є постанова державного виконавця від 19.10.2018 про повернення виконавчого листа стягувачу, яку позивач вважає протиправною. Також позивач просить суд зобов`язати орган державної виконавчої служби вчинити певні дії, як-от закінчити виконавче провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", зняти арешт з майна позивача та виключити відомості про нього з Єдиного реєстру боржників.

Отже, в цілях обчислення строку звернення до суду з цим позовом визначальним є встановлення тієї обставини, коли саме позивач (або його уповноважений представник) дізнався про оскаржувану постанову про повернення виконавчого документа.

При цьому, на переконання суду, початок перебігу строку звернення до суду необхідно пов`язувати саме з фактом отримання позивачем копії такої постанови, адже лише після ознайомлення з її змістом та підставами прийняття позивач, як боржник у виконавчому провадженні, міг дійти висновку щодо порушення його прав, свобод чи інтересів у зв`язку з винесенням такого рішення.

На це додатково вказують положення статті 28 Закону України "Про виконавче провадження", якими передбачено обов`язкове доведення до відома сторін виконавчого провадження про прийняття постанови про повернення виконавчого провадження, зокрема у спосіб надіслання копії постанови на поштову адресу сторін рекомендованим поштовим відправленням або її вручення стороні особисто під розписку.

Так, згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Також відповідно до ч. 5 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам, іншим учасникам виконавчого провадження, також адміністрації підприємства, установи, організації, фізичній особі-підприємцю під розписку.

Разом з тим у матеріалах виконавчого провадження № 56949056 відсутні належні докази надіслання (вручення) позивачеві або його представникові копії постанови державного виконавця від 19.10.2018 про повернення виконавчого документу стягувачу.

Більше того, судом встановлено, що копію вказаної постанови відповідач надіслав виключно на адресу стягувача ПАТ "Укрсоцбанк", тоді як боржнику ОСОБА_1 така копія не надсилалась.

За наведених обставин суд доходить висновку, що боржник (позивач) у визначеному законом порядку не був повідомлений про оскаржувану постанову.

При цьому суд погоджується з доводами позивача в тій частині, що сам по собі факт ознайомлення 19.11.2018 представника позивача Чернілевської Я.В. з матеріалами виконавчого провадження ще не підтверджує того, що оскаржувана постанова дійсно знаходилася у матеріалах виконавчого провадження і представник позивача ознайомилась з її змістом або, тим паче, отримала її копію. Також не свідчить вказаний факт про те, що позивач дізнався про існування оскаржуваної постанови саме 19.11.2018.

Відтак суд не вбачає достатніх підстав для обчислення строку звернення позивача до суду починаючи з 19.11.2018, на чому наголошує відповідач у відзиві на позов.

Натомість, як встановлено судом, позивач фактично дізнався про оскаржувану постанову про повернення виконавчого документа стягувачу лише тоді, коли отримав лист Вінницького РВДВС № 14387/15.3-25/02 від 03.06.2019 на заяву про закінчення виконавчого провадження від 03.05.2019.

Надалі представником позивача начальнику Вінницького РВДВС подано скаргу на постанову державного виконавця від 19.10.2018 в порядку, визначеному статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження".

На вказану скаргу відповідач надав відповідь за № 22808/15.3-25/02 від 29.08.2019. Цю відповідь представник позивача Чернілевська Р.В . наручно отримала 17.09.2019, після чого без зволікань звернулась до адміністративного суду з цим позовом.

Отже, враховуючи наведені вище обставини, беручи до уваги положення ч. 3 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" та ч. 4 ст. 122 КАС України, суд доходить висновку про відсутність достатніх правових підстав вважати, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд звертає увагу на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких полягає в тому, щоб не допустити судовий процес у безладний рух.

Проте не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя має бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1992 року у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції").

В рішеннях від 13 січня 2000 року у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та від 28 жовтня 1998 року у справі "Перес де Есколано Каваніллес проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог, що є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

З огляду на викладене, керуючись принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, суд при вирішенні питання про дотримання позивачем строку звернення до суду усі сумніви щодо початку перебігу такого строку трактує на користь позивача та доходить висновку, що позивач не пропустив строк звернення до суду з цим позовом. Отже, підстав для його поновлення немає, а тому у задоволенні клопотання представника позивача належить відмовити.

Крім того, з наведених вище мотивів не підлягає задоволенню клопотання про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, заявлене відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Керуючись ст.ст. 5, 6, 7, 121, 122, 166, 248, 256, 293, 294 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення позивачу ОСОБА_1 строку звернення до суду в адміністративній справі № 120/3189/19-а, оскільки такий строк не пропущено.

2. Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку. Водночас заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Сало Павло Ігорович