
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
06 листопада 2019 р. Справа № 120/3194/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Дончика В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Литвина Д.С.,
позивача: ОСОБА_1 ,
представника позивача: Поворознюка Б.М. ,
представника відповідача: Голуб І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області про стягнення коштів
в с т а н о в и в :
03.10.2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області про стягнення коштів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що Вінницьким окружним адміністративним судом винесено рішення по справі № 120/3840/18-а від 26.03.2019 року, яким задоволено його позовні вимоги, про поновлення на роботі та стягнуто з Хмільницької районної державної адміністрації середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28.09.2018 року по 26.03.2019 року. Розпорядженням голови Хмільницької районної державної адміністрації № 21-рк від 03.06.2019 року, позивача поновлено на роботі з 05.06.2019. Разом з тим, період з 27.03.2019 року по день фактичного поновлення на роботі, у відповідності до ст. 236 КЗпП України, підлягає оплаті заробітною платою, в зв`язку із затримкою виконання рішення суду. Посилаючись на те, що заробітна плата за цей період, під час поновлення на роботі, йому не виплачена, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, в якому просив:
- стягнути із Хмільницької районної державної адміністрації на його користь 23935, 44 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі з 27.03.2019 року по 14 год. 30 хв. 05.06.2019 року;
- стягнути із Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області на його користь 1000 гривень понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 08.10.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено на 23.10.2019 року.
23.10.2019 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов, у якому відповідач зазначив, що головою Хмільницької райдержадміністрації прийнято розпорядження від 20.08.2019 року № 34-рк про виплату позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 27.03.2019 року по 05.06.2019 року за рахунок фонду оплати праці працівників управління соціальної та молодіжної політики райдержадміністрації.
Також вказали, що за період з 01.01.2019 року по 05.06.2019 року утворилась економія коштів по фонду оплати праці посади начальника управління, так як його обов`язки виконували заступники, а посада начальника управління соціальної та молодіжної політики залишилась вакантною (економія фонду зарплати - 60786 грн)
На переконання відповідача, начальник Управління соціальної та молодіжної політики, в даному випадку позивач, який відповідно до своїх посадових обов`язків зобов`язаний виконувати розпорядження голови Хмільницької райдержадміністрації та є розпорядником коштів по цьому структурному підрозділу з правом першого підпису на фінансових документах, не виконав розпорядження голови від 20.08.2019 року №34-рк "Про виплату коштів ОСОБА_1 ", що призвело до спірних правовідносин.
Враховуючи вищевикладене, просили закрити провадження у адміністративній справі, в порядку п.8 ч.1 ст.238 КАС України.
Ухвалою суду від 23.10.2019 року із занесенням до протоколу судового засідання, за клопотанням позивача, розгляд справи відкладено на 06.11.2019 року.
29.10.2019 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначив, що стягнення оплати праці за час затримки виконання рішення суду із Управління соціальної та молодіжної політики Хмільницької РДА буде суперечити бюджетному законодавству, оскільки згідно кошторису управління на 2019 рік не передбачено кошти на виконання судових рішень.
Також зазначив, що посилання відповідача на економію фонду оплати праці як на підставу стягнення є безпідставним, оскільки утворена економія фонду оплати праці у Управлінні соціальної та молодіжної політики Хмільницької РДА не є підставою для покладення на Управління майнової відповідальності на незаконну бездіяльність голови Хмільницької РДА по тривалому умисному невиконанні судового рішення про поновлення на роботі.
Враховуючи викладене, позивач просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
06.11.2019 року відповідачем подано до суду заперечення на відповідь. Зокрема вказували, що посилання позивача на не передбачення кошторисом управління коштів на виконання рішень суду є недоречним з огляду на наступне.
Відповідно до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 року №333, код 2111 «Заробітна плата» включає в себе заробітну плату, в тому числі середній заробіток за час вимушеного прогулу. Код економічної класифікації видатків 2800 «Інші поточні видатки» включає в себе лише судові витрати, а не відшкодування середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Також вказували, що заробітна плата за час вимушеного прогулу за період затримки виконання рішення суду в сумі 23935 грн. мала бути виплачена управлінням за рахунок коштів коду економічної класифікації видатків 2111 «Заробітна плата», які передбачені кошторисом в сумі 3525200,00 грн.
Хмільницька райдержадміністрація просить закрити провадження у даній справі, в зв`язку із здійсненням головою Хмільницької райдержадміністрації всіх необхідних заходів для уникнення спірних правовідносин.
У судовому засіданні 06.11.2019 року позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги та просили їх задовольнити з підстав викладених у заявах по суті.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позовних вимог з мотивів наведених у відзиві та запереченнях на відповідь.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступні фактичні обставини.
Розпорядженням першого заступника голови Хмільницької районної державної адміністрації Горбатюка П.А. від 26.09.2018 року №52-рк позивача звільнено з посади начальника Управління соціальної та молодіжної політики райдержадміністрації з 27.09.2018 року, в зв`язку з порушенням ст.36 Закону України "Про державну службу".
Не погоджуючись із розпорядженням №52-рк від 26.09.2018 року про звільнення, позивач оскаржив його в судовому порядку.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26.03.2019 року по справі №120/3840/18-а повністю задоволені вимоги позивача до Хмільницької районної державної адміністрації про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Визнано протиправним та скасовано розпорядження першого заступника голови Хмільницької районної державної адміністрації Горбатюка П.А. від 26.09.2018 року №52-рк "Про звільнення з посади ОСОБА_1 " та поновлено позивача на посаді начальника Управління соціальної та молодіжної політики Хмільницької районної держаної адміністрації. Стягнуто з Хмільницької районної державної адміністрації на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28.09.2018 року по 26.03.2019 року в сумі 59537,93 грн. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на роботі та стягнення заробітної плати, у межах суми стягнення за жовтень 2018 року.
27.03.2019 року позивач звернувся із заявою до Хмільницької районної державної адміністрації в якій просив виконати вищезазначене рішення та поновити його на посаді начальника Управління соціальної та молодіжної політики Хмільницької районної держаної адміністрації. Також, просив виплатити йому заробітну плату за жовтень 2018 року в сумі 10323,94 грн.
Не погоджуючись із рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26.03.2019 року відповідач оскаржив його у апеляційному порядку.
Розпорядженням голови Хмільницької районної державної адміністрації від 03.06.2019 року №21-рк "Про поновлення на посаді ОСОБА_1 " скасовано розпорядження від 26.09.2018 року №52-рк "Про звільнення з посади ОСОБА_1 " та поновлено на посаді начальника Управління соціальної та молодіжної політики районної державної адміністрації з 27.09.2018 року.
Листом від 03.06.2019 року №01-01-07-1042 голова Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області повідомив позивача про поновлення його на роботі з 27.09.2018 року.
Згідно Наказу Хмільницької районної державної адміністрації Управління соціальної та молодіжної політики №22-к від 05.06.2019 року, позивач приступив до виконання посадових обов`язків начальника Управління соціальної та молодіжної політики Хмільницької райдержадміністрації з 14 год. 30 хв. 05.06.2019 року.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2019 року рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26.03.2019 року, в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення заробітної плати за період вимушеного прогулу з 28.09.2018 року по 26.03.2019 року в сумі 59537,93 грн. залишено без змін.
У відповідь на адвокатський запит від 30.08.2019 року, Управління державної казначейської служби України у Хмільницькому районі та м.Хмільнику Вінницької області листом №02-60/263 від 02.09.2019 року повідомило, що Хмільницькою районною державною адміністрацією в добровільному порядку платіжними дорученнями №213, №214, №215 від 19.08.2019 року перераховані кошти на користь ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу в визначеній судом сумі з відповідним відрахуванням загальнообов`язкового платежу.
В подальшому, Розпорядженням голови Хмільницької райдержадміністрації №34-рк від 20.08.2019 року "Про виплату коштів ОСОБА_1 " визначено, що Управлінню соціальної та молодіжної політики районної державної адміністрації нарахувати і виплатити начальнику управління ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.03.2019 року по 05.06.2019 року за рахунок оплати праці працівників Управління соціальної та молодіжної політики райдержадміністрації.
Невиплата відповідачем заробітної плати за час затримки виконання рішення суду та незгода позивача із покладанням такого обов`язку за рахунок заробітної плати працівників управління соціальної та молодіжної політики райдержадміністрації, зумовила його звернення до суду з адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частин першої, другої статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи.
Стаття 236 КЗпП України визначає, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Із наведеної законодавчої норми слідує, що підставою для виплати незаконно звільненому працівнику середнього заробітку є затримка власником або уповноваженим ним органом виконання рішення про поновлення на роботі.
Як вже було встановлено судом, відповідач, в супереч тому, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26.03.2019 року, в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді, підлягало негайному виконанню, фактично його виконав лише 03.06.2019 року, про що свідчить Розпорядження №21-рк від 03.06.2019 року, а тому період з 26.03.2019 року по 05.06.2019 року вважається періодом затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.
В той же час, на переконання суду, Розпорядженням №34-рк від 20.08.2019 року, відповідач фактично переклав свій обов`язок по відшкодуванню середнього заробітку ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу з 27.03.2019 року по 05.06.2019 року на Управління соціальної та молодіжної політики райдержадміністрації, що не узгоджується із положенням ст. 236 КЗпП України.
При цьому, саме на відповідача, як власника в розумінні ст. 236 КЗпП України, покладено обов`язок виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, оскільки відповідачем у рішенні Вінницького окружного адміністративного суду №120/3840/18-а про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу від 26.03.2019 року зазначено саме Хмільницьку районну державну адміністрацію Вінницької області.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі має бути здійснено саме із Хмільницької районної державної адміністрації.
Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок №100).
Відповідно до п. 2 Порядку №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.
Згідно з абз.3 п.3 Порядку №100 усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду України від 16.12.2015 по справі №6-648цс15.
Згідно розрахунку оплати праці за час вимушеного прогулу в зв`язку з затримкою виконання рішення суду від 26.09.2019 року, середньоденна заробітна плата станом на 01.01.2019 року становить - 500,61 грн., а середньогодинна заробітна плата складає 62,58 грн.
Судом встановлено, що тривалість робочого дня Управління, згідно Табелю робочого часу, становить 8 годин. Згідно Табелю обліку використання робочого часу Управління соціальної та молодіжної політики, позивача розпочато обліковувати на робочому місці начальника Управління соціальної та молодіжної політики Хмільницької райдержадміністрації з 05.06.2019 року та обліковано в цей день відпрацьованих 2.5 год.
Тобто, період затримки виконання рішення суду з 26.03.2019 року по 14 год. 30 хв. 05.06.2019 року складає 47 робочих днів та 5 год. 30 хв. (8 годинний робочий день - 2 год. 30 хв. відпрацьованого часу = 5 год. 30 хв.)
Таким чином, загальний розмір заробітної плати за час затримки виконання рішення суду складає 23872,86 грн.(62.58 грн * 5.5 год ) + (500,61 грн. * на 47 днів).
За викладених обставин, позовні вимоги про стягнення із Хмільницької районної державної адміністрації на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі з 27.03.2019 року по 14 год. 30 хв. 05.06.2019 року в сумі 23935,44 грн., підлягають частковому задоволенню.
При цьому, в пункті 6 Постанови "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24 грудня 1999 року №13 Пленум Верховного Суду України зазначив, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Крім того, позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000 грн.
Згідно з ч. 1- 3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Приписами частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частинами 5, 6 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 4 ст. 134 КАС України).
Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, про що наголошує відповідач у своїх запереченнях. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (постанова Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №816/2096/17).
Як встановлено судом, на підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги від 30.08.2019 року, акт наданих послуг від 26.09.2019 року з переліком наданих юридичних послуг. Крім того, в матеріали справи міститься квитанція до прибуткового касового ордеру №63 від 30.08.2019 року про оплату за договором від 30.08.2019 року на суму 1000 грн.
Абзац 2 пункту 1 Договору про надання правової допомоги від 30.08.2019 року визначає, що клієнт зобов`язується виплатити адвокату гонорар за надання правової допомоги в розмірі 1000,00 грн.
Відповідно до відомостей акту наданих послуг від 26.09.2019 року по договору про надання правової допомоги по адміністративній справі від 30.08.2019 року адвокатом надано наступну професійну правничу допомогу:
- консультування Клієнта, визначення правової позиції - 1 год.;
- вивчення документів наданих клієнтом - 1 год.;
- складення двох адвокатських запитів - 40 хв.;
- складення позовної заяви про стягнення заробітної плати за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі - 3 год.;
- складення розрахунку оплати праці за час вимушеного прогулу в зв`язку з затримкою виконання рішення суду - 2 год.;
- участь у судових засіданнях Вінницького окружного адміністративного суду - орієнтовно 1 год.
Згідно висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 09.04.2019 по справі №826/2689/15, надання належних та допустимих доказів на підтвердження витрат, понесених у зв`язку з вчиненням окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, а також часу, витраченого на підготовку позовної заяви та інших процесуальних документів, з урахуванням тривалості розгляду справи, є підставою для задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу.
У даному випадку, доказом понесення витрат позивача на правничу допомогу є квитанція від 30.08.2019 згідно договору про надання правової допомоги на суму 1000 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, враховуючи те, що заявлений позивачем позов підлягає частковому задоволенню, а тому судові витрати у вигляді витрат на правову допомогу, підлягають відшкодуванню позивачу пропорційно розміру задоволених вимог, шляхом стягнення на його користь понесених витрат на правову допомогу в сумі 997,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
в и р і ш и в :
Адміністративний позов задовольнити частково.
Стягнути з Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області (вул.Столярчука, 3, м. Хмільник, Вінницька область, код ЄДРПОУ 04051158) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі в сумі 23872,86 грн. (двадцять три тисячі вісімсот сімдесят дві гривні вісімдесят шість копійок).
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 997,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто сім гривень сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області (вул. Столярчука, 3, м. Хмільник, Вінницька область, код ЄДРПОУ 04051158).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: Хмільницька районна державна адміністрація Вінницької області (вул. Столярчука, 3, м.Хмільник, Вінницька область, код ЄДРПОУ 4051158).
Рішення у повному обсязі виготовлене 11.11.2019 року
Суддя Дончик Віталій Володимирович
Судове рішення № 85568706, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 06.11.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 120/3194/19-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: