Рішення № 85560381, 11.11.2019, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/5900/19

РІШЕННЯ

іменем України

11 листопада 2019 року , Сватівський районний суд

Луганської області

У складі головуючого судді Половинки В.О.

За участю секретаря судового засідання Концур А.І.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Позивач Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» (далі ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК»), від імені якого діє представник за довіреністю, звернувся до Сватівського районного суду Луганської області про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 . В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 04 липня 2007 року між АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №Ф-186, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику грошові кошти в сумі 28 000, 00 гривень, зі сплатою 16, 9 % річних за користування кредитом, з остаточним поверненням кредиту не пізніше 03 липня 2019 року. Однак відповідач у визначений договором строк зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим станом на 06 травня 2019 року виникла заборгованість в сумі 13 337, 11 гривень, яка складається з: 1 649, 61 гривень нараховані та несплачені проценти за користування кредитом за період з 01.07.2014 по 30.04.2015, 11 687, 50 гривень заборгованість за кредитом. Виниклу заборгованість позивач просить стягнути з відповідача, а також просить покласти на нього судові витрати.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ст. 274 ч. 1 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

12 серпня 2019 року була винесена ухвала про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не прибув, надав на адресу суду заяву в якій просить справу розглядати без його присутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, висловив згоду на заочний розгляд справи.

Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з`явилася, про місце, день та час слухання справи була повідомлена належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України відповідно до вимог ч.11 ст. 128 ЦПК України та ст.12-1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», про причини неявки суду не повідомила. Заяви про розгляд справи за її відсутності не надходило, відзив на позовну заяву не подала.

За згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280, 281 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

04 липня 2007 року між АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №Ф-186, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику грошові кошти в сумі 28 000, 00 гривень, зі сплатою 16, 9 % річних за користування кредитом, за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни , передбачені договором процентна ставка встановлюється в розмірі 17, 9 % річних, з остаточним поверненням кредиту не пізніше 03 липня 2019 року. (а.с. 31-34).

Банк виконав свої зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти, що підтверджується випискою з позичкового рахунку відповідача (а.с.17-30).

Однак, відповідач ОСОБА_1 не виконав належним чином зобов`язання за кредитним договором та не повернув кредитні кошти у визначений кредитним договором строк.

Станом на 06 травня 2019 року виникла заборгованість в сумі 13 337, 11 гривень, яка складається з: - 1 649, 61 гривень нараховані та несплачені проценти за користування кредитом за період з 01.07.2014 по 30.04.2015, - 11 687, 50 гривень заборгованість за кредитом, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 16).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Позивач свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, про що зазначив у своєму позові.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.. 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту, а згідно до ст. 530 ЦК України – якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦКУ країни договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання по погашенню кредиту не виконує і має борг по кредитному договору, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитом у сумі 13 337, 11 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на оплату судового збору в сумі 1921, 00 грн. ( а.с.15).

На підставі ст.ст. 526, 530, 533, 536, 610-612, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 78-80, 258, 268, 280- 282, 352 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» (ЄДРПОУ 23697280) заборгованість за кредитним договором №Ф-186 від 04 липня 2007 року у сумі 13 337, 11 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» (ЄДРПОУ 23697280) витрати по сплаті судового збору у сумі 1921, 00 гривень.

Копію заочного рішення надіслати сторонам.

Заочне рішення може бути переглянуте Сватівським районним судом Луганської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Сватівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Сватівського

районного суду В.О. Половинка