Рішення № 85544439, 06.11.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 06.11.2019

ЄУН 320/6087/19

2/320/3009/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Юрлагіної Т.В.,

за участю секретаря - Бондаренко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування - виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Орган опіки та піклування - виконавчий комітет Мелітопольської міської ради Запорізької області звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з позовом, в якому просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь державного закладу або фізичної особи, під опіку або виховання якій буде передана дитина, посилаючись на те, що відповідач є батьком ОСОБА_1 , який перебуває на первинному обліку в службі у справах дітей Мелітопольської міської ради як дитина, позбавлена батьківського піклування. Мати дитини ОСОБА_3 рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 29.09.2016 року позбавлена батьківських прав по відношенню до свого сина ОСОБА_1 Батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 21.07.2016 по 25.04.2019 року відбував покарання в УКРФ у ВК суворого режиму. Над ОСОБА_1 встановлено опіку, його опікуном призначена бабуся ОСОБА_4 .

20.05.2019 року на особистому прийомі в службі у справах дітей батько ОСОБА_2 повідомив, що не має наміри самостійно виховувати та матеріально утримувати сина. Станом на 22.07.2019 батько не забрав сина у свою родину, не з`явився до служби у справах дітей, не відповідає на телефонні дзвінки працівників служби у справах дітей та Мелітопольського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, від неї надійшла заява по розгляд справи за її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає в повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, не повідомивши суд про причини неявки. Про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, у відповідності до п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України, судовою повісткою про виклик до суду, яка повернулась на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Про поважні причини своєї неявки суду не повідомив, заяв про відкладення справи, розгляд справи за його відсутності чи заперечень проти позовних вимог від нього не надходило. Тому суд визнає неявку відповідача з неповажних причин, та, на підставі заяви представника позивача, у відповідності зі ст. 280 ЦПК України, суд вважає за необхідне ухвалити по справі заочне рішення.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, прийшов до висновку, що заява підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 батьками неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_3 /а.с.5/.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 вересня 2016 року, яке набрало законної сили 18 жовтня 2016 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , була позбавлена батьківських прав відносно малолітніх дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З останньої були стягнуті аліменти на утримання дітей до досягненнями ними повноліття /а.с.6-7/.

На підставі рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради № 31/3 від 23.02.2017 року малолітньому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлений статус дитини, позбавленої батьківського піклування /а.с.10/.

Крім того, рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради № 31/6 від 23.02.2017 року, над ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено опіку, його опікуном призначено ОСОБА_4 /а.с.11/.

Відповідно до довідки серія 039704 від 25 квітня 2019 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 засуджений 21.07.2016 Белгородським районним судом Белгородської області до 3 років позбавлення волі в умовах суворого режиму. З 26 квітня 2016 року по 25 квітня 2019 року відбував покарання в місцях позбавлення волі, звідки звільнений зі спливом строку покарання /а.с.8/.

20.05.2019 року від ОСОБА_2 на ім`я начальника служби у справах дітей надійшов інформаційний лист, відповідно до якого останній повідомляє, що після звільнення з місць позбавлення волі він офіційно не працевлаштований, однак працює в будівельній бригаді, де отримує заробітну плату у розмірі 2000 грн. щотижня. Має намір матеріально утримувати та виховувати свого сина ОСОБА_1 Попереджений, що протягом двох місяців повинен надати до служби довідку про заробітну плату та заяву про повернення сина у його родину. За порушення зазначеного, службою у справах дітей буде подана позовна заява про позбавлення його батьківських прав /а.с.9/.

Однак, станом на 22.07.2019 року, відповідач не забрав свого сина у свою родину, не з`явився до служби у справах дітей, не відповідає на телефонні дзвінки працівників служби у справах дітей та Мелітопольського міського центру соціальних служб для сім`ї дітей та молоді.

Згідно з висновком органу опіки та піклування, доданим до матеріалів справи, керуючись інтересами неповнолітніх дітей, враховуючи, що відповідач свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків по відношенню до сина, не піклуються про його життя і здоров`я, розумовий, духовний, фізичний розвиток, тому орган опіки та піклування вважає доцільним позбавити батьківських прав відповідача по відношенню до сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції про права дитини покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 цієї Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV рішення є обов`язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції.

У рішенні у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року ЄСПЛ наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54).

Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

Сімейним кодексом України у статті 7 визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Згідно із частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до вимог ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і розумовий розвиток дитини, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду і лікування, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати та батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Таким чином, враховуючи викладене, судом встановлено, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, не цікавляться долею сина, не піклується про його розвиток, матеріально не утримує, в підготовці до самостійного життя участі не приймає, заходів щодо повернення дитини в сім`ю не вживав.

Крім того, згідно ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У відповідності з ч.2ст. 166 Сімейного Кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Згідно зі ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.1ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно із ч.1ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред`явлення позову.

Тому, з відповідача необхідно стягнути аліменти на утримання дитини на користь державного закладу або фізичної особи, під опіку якої будуть передані діти, у розмірі 1/3 частини заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29.07.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

Крім того, на підставі вимог, встановлених п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача в дохід держави підлягає судовий збір за розгляд позовної вимоги немайнового та майнового характеру, всього в сумі 3842 гривні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-5, 76-81 89, 247, 258, 263-265, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 150,155,164,165,180-183 СК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Органу опіки та піклування - виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, - задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно неповнолітнього сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь державного закладу або фізичної особи, під опіку або на виховання якої буде передана дитина, у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29.07.2019 року та досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір в сумі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) гривні 00 копійок.

Рішення в частині стягнення місячного платежу аліментів підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Т.В. Юрлагіна