Ухвала суду № 85542369, 08.11.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/24015/16-ц

Провадження № 2/522/3633/19

УХВАЛА

08 листопада 2019 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого – судді Чернявської Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Пейкова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» про визнання кредитного договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

12 грудня 2016 року до Приморського районного суду м.Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Омега Банк» в особі ліквідатора – уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Караченцева Артема Юрійовича про визнання кредитного договору недійсним.

21 грудня 2016 року позивачем подано уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Омега Банк» в особі ліквідатора – уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Караченцева Артема Юрійовича, третя особа Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» про визнання кредитного договору недійсним (а.с. 15-24).

Ухвалою судді Приморського районного суду м.Одеси Тарасова А.А. від 21.12.2016 року відкрито провадження по справі (а.с.56).

23.08.2017 року в судовому засіданні представником ПАТ «Альфа-Банк» подано заперечення на позов ОСОБА_1 (а.с. 96-99, 104).

07 лютого 2018 року за результатами повторного автоматичного розподілу справа передана для розгляду судді Приморського районного суду міста Одеси Чернявській Л.М.

Ухвалою судді від 12 лютого 2018 року справу прийняти до свого провадження, встановлено загальний порядок розгляду справи та повернуто справу у підготовче провадження (а.с. 128).

04 жовтня 2018 року представником АТ «Альфа-банк» подано заяву про процесуальне правонаступництво, в якій представник банку просить замінити ПАТ «Омега Банк» в особі ліквідатора уповноваженої особи Фонду Гарантування вкладів фізичних осіб Караченцева Артема Юрійовича на належного відповідача, а саме на АТ «Альфа-Банк».

Ухвалою суду від 07 червня 2018 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забеспечення позову, яка скасована ухвалою Одеського апеляційного суд від 11 квітня 2019 року.

01 листопада 2018 року ухвалою суду залучено до участі у справі акціонерне товариство «Альфа-Банк» (код 00039019, адреса: 03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29) як правонаступника відповідача Публічного акціонерного товариства «Омега Банк» (а.с. 209).

20 травня 2019 року надійшло клопотання представника позивача адвоката Дерід Т.М. по факту процесуального правонаступництва та уточнена позовна заява.

Розгляд справи неодноразово відкладався з різних причин.

В судове засідання 08 листопада 2019 року позивач не з?явився, що є черговою повторною неявкою позивача в судові засідання 01.07.2019 року та 09.08.2019 року, про час, дату і місце яких позивач повідомлявся належним чином.

08 листопада 2019 року від представника акціонерного товариства «Альфа-Банк» Борщенко К.Ю. надійшла заява про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду з підстав зловживання процесуальними правами та черговими неявками позивача.

07 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просив відкласти судове засідання на іншу дату, у зв`язку з фінансовими труднощами, пов`язаними з народженням другої дитини та тимчасовою відсутністю в місті й відмовою у видачі дублікату виконавчого листа, він не має можливості користуватися послугами адвоката, а відтак йому потрібно вирішити питання щодо безкоштовної правової допомоги або особистої участі в процесі.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Суд встановив, що матеріали справи містять докази належного сповіщення позивача про розгляд справи у судових засідання, що були призначені 01.07.2019 року, 09.08.2019 року та 08.11.2019 року за зазначеною позивачем адресою, про що в матеріалах справи є відповідна інформація.

Заяв, які суд міг би розцінювати як заяви про розгляд справи за відсутності позивача чи заяв про відкладення розгляду справи з огляду на поважність причин не можливості прибуття в судове засідання, позивачем не подавалось.

З огляду на складність змісту правовідносин між сторонами, справа не може бути розглянута без участі позивача. Справа вже тривалий час знаходиться в провадженні суду при цьому позивач не вчиняє будь-яких дій для прискорення розгляду справи.

Відповідно до п.11 ч.3 ст. 2 ЦПК України, основною засадою (принципом) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Суд розцінює безпідставні неявки позивача, що сповіщений належним чином про час, дату і місце судового засідання як зловживання позивачем своїми процесуальними правами, що є недопустимим.

Крім того, Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав і обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції – принцип неприпустимості зловживання правами, може поставити лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема вчинення дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Позов ОСОБА_1 про визнання кредитного договору недійсним перебуває в провадженні Приморського районного суду м. Одеси з 2016 року.

Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання.

Як видно з матеріалів справи, позивач належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду шляхом надіслання судових повісток на зазначену в позові адресу місця проживання позивача. Проте, в судові засідання сам позивач жодного разу не з`являвся, а приймали участь в судових засіданнях його представники.

За час розгляду справи, представниками позивача були адвокати: Дідуренко С.В., Дерід Т.М., Єпіфанцева О.О., які, як вбачається з матеріалів справи, також не докладали зусиль для розгляду справи в розумні строки, а навпаки сприяли затягуванню процесу. Так адвокат Дідуренко С.В. неодноразово просила суд відкласти розгляд справи з різних причин (а.с. 75, 86, 109, 185).

10 грудня 2018 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Дерід Т.М. звернулась до суду з клопотанням про відкладення судового засідання і надання матеріалів справи для ознайомлення, в якому просила не проводити судове засідання, призначене на 11.12.2018 р., через її вступ до участі у справі, з матеріалами якої вона не ознайомлена та не закінчувати за її відсутності підготовче провадження (а.с.212, 213). 06 лютого 2019 року адвокат Дерід Т.М. звернулась до суду з клопотанням про відкладення судового засідання (а.с.238).

08 серпня 2019 року новий представник позивача ОСОБА_1 адвокат Єпіфанцева О.О. звернулась до суду з клопотанням про надання матеріалів справи для ознайомлення і зняття копій.

Так, 07 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просив відкласти судове засідання на іншу дату, у зв`язку з тимчасовою відсутністю в місті й відмовою у видачі дублікату виконавчого листа та з фінансовими труднощами, пов`язаними з народженням другої дитини, він не має можливості користуватися послугами адвоката, а відтак йому потрібно вирішити питання щодо безкоштовної правової допомоги або особистої участі в процесі.

Таким чином, позивач, посилаючись на підстави, які не мають прямого відношення до справи, протягом 3 років не може вирішити питання про особисту участь або ж необхідність залучення адвоката для вирішення даної справи, що, на думку суду, свідчить про затягування вирішення спору по суті, з метою ухилення від виконання добровільно взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, який позивач наразі оспорює.

У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Згідно ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, причини вказані в заяві позивача ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи не можуть бути визнані поважними, тобто підстав для особистого неприбуття позивача в судове засідання не було.

Внаслідок чого, суд вважає, що позивач допустив безпідставні неявки в судові засідання, а саме 01.07.2019 року, 09.08.2019 року та 08.11.2019 року.

Отже, аналіз викладених вище обставин, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення позивачем своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, що виразились у подачі неодноразових заяв про відкладення судових засідань, систематичному не з`являнні в судові засідання, з метою зловживання своїми правами та безпідставного затягування судового розгляду справи.

За таких обставин, суд вважає можливим застосувати наслідки, які передбачені ст. 257 ЦПК України та залишити без розгляду позов ОСОБА_1 про визнання кредитного договору недійсним.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника акціонерного товариства «Альфа-Банк» Борщенко К.Ю. про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду – задовольнити.

Позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» про визнання кредитного договору недійсним – залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд міста Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Суддя Л.М. Чернявська