Ухвала суду № 85535356, 05.11.2019, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/1114/17

Провадження № 1-кп/459/241/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2019 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Жураковського А.І.

з участю секретаря Ганас К.В.

прокурора Кифлюка Р.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у місті Червонограді кримінальне провадження за № 12017140150000275 від 17.02.2017 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор просить кримінальне провадження призначити до судового розгляду. Вважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України.

Обвинувачений також просить призначити справу до судового розгляду.

Вислухавши думки учасників справи, перевіривши обвинувальний акт на його відповідність вимогам КПК України, суд встановив підстави для прийняття рішення, передбаченого п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, а саме – повернення обвинувального акту, з огляду на таке.

Відповідно до п.п. 5, 7, 8 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити такі відомості як: 1) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 2) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 3) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування.

У рішеннях Європейського Суду з прав людини, які стосуються формулювання обвинувачення зазначено, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 ЄКПЛ необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду («Абрамян проти Росії» від 09.10.2008 р., п. 34).

Верховний Суд України у постанові від 24.11.2016 року № 5-328кс16 наголосив на тому, що «важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист. Фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) – це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому».

Як вбачається з обвинувального акту, виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень по обом інкримінованим епізодам містить узагальнене формулювання про вчинення обвинуваченим дій, які охоплюються диспозицією ч. 1 ст. 263 КК України.

Однак в даному обвинувальні акті відсутня будь-яка інформація щодо таких елементів суб`єктивної сторони злочину як форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Внаслідок чого сторона обвинувачення має непропорційно широкий спектр переваг у виборі тактики звинувачення особи, а обвинувачений, як і суд, позбавлені можливості зрозуміти у чому полягає суб`єктивна сторона злочину та повинні припускати існування її елементів. Не зрозуміло від чого має захищатися обвинувачений та що з цього приводу має встановити суд.

Тому суд вважає, що обставини, які відповідно до частини першої статті 91 КПК, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення) взагалі не викладені у обвинувальному акті. Наведені в обвинувальному акті фактичні дані й аргументи з цього приводу не дають повного уявлення стосовно елементів суб`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, що, у свою чергу, не дає можливості зіставити фактичні складові обвинувачення з його юридичною формулою.

Суд, ухвалюючи вирок у межах обвинувачення, що викладене у обвинувальному акті, повторить його недоліки і, таким чином винесе незаконне і необґрунтоване судове рішення. У даному випадку це є проявом намагання перекласти на суд обов`язок встановити фактичні обставини кримінальних правопорушень та сформулювати обвинувачення. Вище зазначене унеможливлює належне виконання судом вимог, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, щодо формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

За таких обставин і міркувань, суд вважає, що виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень у обвинувальному акті у світлі зазначених вище норм КПК України та прецедентної практики Європейського Суду з прав людини є неконкретним.

Крім цього, з реєстру матеріалів досудового розслідування видно, що у даному кримінальному провадженні під час досудового розслідування проводилася експертиза.

Однак всупереч припису п. 8 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт взагалі не містить відомостей про розмір витрат на залучення експерта.

Разом з цим, в обвинувальному акті всупереч п. 7 ч. 2 ст. 291 КПК України відсутні будь-які відомості про розмір шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями.

Виходячи з законодавчого формулювання ч. 2 ст. 291 КПК України, а також таких елементів верховенства права як правова визначеність і заборона свавілля, суд вважає, що вище вказані відомості мають бути зазначені у обвинувальному акті в обов`язковому порядку, щоб у сторін та суду не виникало зайвої потреби вдаватися до припущень про їх наявність чи відсутність.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що у зв`язку з явними й грубими невідповідностями пунктам 5, 7, 8 частини 2 статті 291 КПК України обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.

Керуючись ст.ст. 291, 314, 315, 316, 372, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Обвинувальний акт повернути прокурору.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Червоноградський міський суд Львівської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя А.І. Жураковський