Рішення № 8553296, 23.03.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.10                                                                                 Справа № 11/13пн

За позовом Приватного підприємства “Науково-виробнича фірма “Хімреактиви”, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Лугспецвуглепоставка”, м. Луганськ

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – Свердловська міська рада, м. Свердловськ Луганської області

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств “Луганськвуглереструктуризація”, м. Стаханов Луганської області

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Луганська обласна державна адміністрація, м. Луганськ

про визнання права власності та заборону відповідачу вчиняти певні дії

                              суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Краснопольська Т.Б.

за участю представників сторін:

від позивача –Гаріна В.Ю., дов. № 4 від 19.02.2010;

від відповідача - Білоконь О.П., дов. б/н від 20.10.2009;

від 3-ї особи –Свердловської міської ради –не прибув;

від 3-ї особи –Луганської обласної державної адміністрації –Луговська І.О., дов. № 25 від 27.08.2008;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про:

- визнання за ПП “НВФ “Хімреактиви” права власності на породний відвал колишньої шахти № 1 “Дар’ївська”, який знаходиться на землях Свердловської міської ради Луганської області;

- заборону відповідачу проводити земельні роботи на території позивача, породному відвалі колишньої шахти № 1.

Позовні вимоги під час судового розгляду позивачем підтримані у повному обсязі.

Письмовим відзивом від 22.01.2010 (а.с. 33) на позовну заяву відповідач повідомив про те, що ним дійсно на земельній ділянці, на якій розташоване спірне майно, здійснюються земельні роботи за допомогою спеціалізованої техніки, та зазначив, що проти позову не заперечує.

Третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Свердловською міською радою, надано письмовий відзив від 22.01.2010 (а.с. 36) на позовну заяву, в якому зазначено про відсутність заперечень проти позову.

Третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –ДП «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація», наданий письмовий відзив № 05-24 від 19.03.2010, яким повідомлено про те, що ДП «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація»не має правових підстав ставити під сумнів правомірність передачі позивачеві породних відвалів, які є предметом спору у даній справі. За доводами ДП «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація», спірне майно передавалося на баланс Антрацитівської дирекції з ліквідації шахт, яка була структурним підрозділом ДП «Обласна дирекція «Луганськвуглереструк - туризація», яка в подальшому отримала дозвіл на передачу спірного майна позивачеві за відповідним актом приймання передачі.

Письмовим відзивом від 10.03.2010 на позовну заяву третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Луганська обласна державна адміністрація, повідомила про те, що позивач правомірно користується наданою йому в оренду земельною ділянкою, на якій розташоване спірне майно, тому у відповідача відсутні правові підстави для здійснення робіт на вказаній земельній ділянці.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, вислухавши присутніх в судовому засіданні представників учасників судового процесу, суд встановив такі фактичні обставини.

18.12.2002 відповідно до наявного у матеріалах справи Акту приймання –передачі породних відвалів колишніх шахт № 1,2 «Дар’ївська»(а.с. 13) Антрацитівською дирекцією з ліквідації шахт Української державної компанії з реструктуризації підприємств вугільної промисловості (Укрвуглереструктуризація) позивачеві передано породні відвали колишніх шахт № 1,2 «Дар’ївська»м. Ровеньки. Вказані породні відвали були зняті з балансу Антрацитівської дирекції з ліквідації шахт Української державної компанії з реструктуризації підприємств вугільної промисловості (Укрвуглереструктуризація).

Як свідчать матеріали справи, Антрацитівською дирекцією з ліквідації шахт Української державної компанії з реструктуризації підприємств вугільної промисловості (Укрвуглереструктуризація) був отриманий дозвіл ДК «Укрвуглереструктуризація»№ 02/06-4368 від 11.12.2002 на передачу породних відвалів.

В подальшому наказом міністра вугільної промисловості від 29.12.2007 № 612 припинено діяльність ДП «Луганська обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація»та створене Державне підприємство з ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств ДП «Укрвуглеторфреструктуризація».

Рішенням Свердловської міської ради Луганської області від 14.10.2003 № 173 (а.с. 14) погоджене надання позивачеві в оренду терміном на 10 років земельних ділянок під породними відвалами колишньої шахти № 1 «Дар’ївська»площею 5,3766 га, колишньої шахти № 2 «Дар’ївська»площею 4,2682 га, колишньої шахти № 6 «Дар’ївська»площею 6,6770 га.

Розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації від 11.06.2004 № 383 «Про вилучення та надання земельних ділянок в оренду», рішенням Луганської обласної ради від 19.03.2004 № 12/31(а.с. 15) прийняте рішення про вилучення й надання в оренду позивачеві земельних ділянок загальною площею 16,3218 га, в тому числі для утилізації породного відвалу з наступною рекультивацією земель під ним на території колишньої шахти № 1 «Дар’ївська». Вказане розпорядження прийняте відповідно до вимог ст.ст. 17, 20, 93, 123, 124, 186, 209 та п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Відповідно до умов договору оренди землі від 30.12.2004, укладеного між позивачем (орендарем) та Луганською обласною державною адміністрацією (орендодавцем) (а.с. 17-20), позивачеві в строкове платне користування передано земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 5,3766 га за рахунок земель промисловості, яка знаходиться на території колишньої шахти № 1 «Дар’ївська»в межах земель Свердловської міської ради Луганської області.

Відповідно до умов пункту 12 вказаного договору оренди землі земельна ділянка передана в оренду для утилізації породного відвалу з наступною рекультивацією земель під ним на території колишньої шахти № 1 «Дар’ївська».

Як свідчать матеріали справи, відповідачем на земельній ділянці, що використовується позивачем для утилізації породного відвалу та подальшої рекультивації земель, здійснюються земельні роботи за допомогою важкої спецтехніки, що підтверджено наявним у матеріалах справи Актом підтвердження факту проведення робіт (а.с. 34) за підписами представників сторін у справі та не спростовано відповідачем.

У зв’язку з вказаними діями відповідача позивач, вважаючи себе власником спірного майна, звернувся до господарського суду з даним позовом.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з таких підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.

Під час судового розгляду даної справи судом встановлено, що спірне майно –породний відвал № 1 колишньої шахти «Дар’ївська», передане позивачеві для утилізації та подальшої рекультивації земель під породним відвалом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відходи»відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Ст. 3 Закону України «Про відходи»встановлено, що відходи є об'єктом права власності. Право власності на відходи може переходити від однієї особи до іншої в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про відходи»суб'єктами права власності на відходи є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи та організації усіх форм власності, територіальні громади, Автономна Республіка Крим і держава. Територіальні громади є власниками відходів, що утворюються на об'єктах комунальної власності чи знаходяться на їх території і не мають власника або власник яких невідомий (безхазяйні відходи). Держава є власником відходів, що утворюються на об'єктах державної власності чи знаходяться на території України і не мають власника або власник яких невідомий (крім відходів, зазначених у частині другій цієї статті), а також в інших випадках, передбачених законом. Від імені держави управління відходами, що є державною власністю, здійснюється Кабінетом Міністрів України відповідно до закону. Суб'єкти права власності володіють, користуються і розпоряджаються відходами в межах, визначених законом.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено перехід права власності на породні відвали як відходи від держави Україна до позивача, а також факт здійснення відповідачем у даній справі дій, що порушують право власності позивача на спірне майно.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право власності не визнається іншою особою.

З урахуванням викладеного вище вимога позивача про визнання за ним права власності на спірне майно є такою, що підтверджена матеріалами справи, її фактичними обставинами, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, й вимога позивача про заборону відповідачеві здійснювати земельні роботи на породному відвалі шахти № 1 «Дар’ївська».

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі

Судові витрати на підставі приписів ст.ст. 4,49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на відповідача у справі.

Керуючись ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати за приватним підприємством науково –виробничою фірмою «Хімреактиви», м. Луганськ, с. Ювілейний, ВАТ «Луганський електроапаратний завод», код 31444417, право власності на породний відвал колишньої шахти № 1 «Дар’ївська», розташований на землях Свердловської міської ради Луганської області.

3. Заборонити товариству з обмеженою відповідальністю «Лугспецвуглепоставка», м. Луганськ, вул. А.Ліньова, буд. 106, код 30410146, здійснювати земельні роботи на території колишньої шахти № 1 «Дар’ївська», на якій розташований породний відвал.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Лугспецвуглепоставка», м. Луганськ, вул. А.Ліньова, буд. 106, код 30410146, на користь приватного підприємства науково –виробничої фірми «Хімреактиви», м. Луганськ, с. Ювілейний, ВАТ «Луганський електроапаратний завод», код 31444417, витрати зі сплати державного мита у розмірі 1341 грн. 16 коп., а також витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. 00 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення –29.03.2010.

Суддя                                                                       М.О. Москаленко

’