Рішення № 8553198, 24.03.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.10                                                                                 Справа № 9/40

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Кремінського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, м. Кремінна Луганської області

до Державного підприємства "Хімічний завод Південний", м. Рубіжне Луганської області

про стягнення 43 326 грн. 13 коп.

в присутності представників:

від позивача –Головченко А.О., дов. № 1 від 15.03.09,

від відповідача – Тавадян Л.Р., дов. № 218-965 від 01.03.10

в с т а н о в и в:

позивач, Кремінське ВУВКГ, звернувся з позовом до відповідача, ДП "ХЗ "Південний", у якому просить стягнути основний борг за послуги з очищення стоків у розмірі 33863,09 грн., пеню –5504,48 грн., інфляційні втрати –1219,74 грн., 3% річних –451,37 грн. та штраф за прострочення понад 30 днів у розмірі 7% в сумі 2287,45 грн.

У судовому засіданні 24.03.10 позивач скористався своїм правом, наданим йому ч. 4 ст. 22 ГПК України та зменшив розмір позову внаслідок зменшення розміру заявленої суми пені та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1939,88 грн.

Відповідач, ДП "ХЗ "Південний", з позовом не погодився з підстав, викладених відзиві на позовну заяву за № 218-1318, суть яких зводиться до наступного.

Ш          Неналежне виконання зобов'язань за спірним договором з боку відповідача сталося через об'єктивні причини, пов'язані із суттєвим спадом виробництва.

Ш          Оскільки підприємство є місто утворюючим та відіграє суттєву роль у наповненні як місцевого, так і державного бюджетів, відповідач просить відмовити позивачу у стягнені штрафних санкцій.

Крім того, відповідач не погоджується з розміром пені –0,1%, оскільки Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ. За контррозрахунком відповідача пеня за період прострочення платежу повинна становити 1939,88 грн.

Ш          Відповідач також не погоджується із застосуванням до нього штрафу у розмірі 7% відповідно до положення ч. 2 ст. 231 ГК України. оскільки вважає, що штраф у такому розмірі має застосовуватися лише за порушення зобов'язань щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг), а не грошового зобов'язання.

В обгрунтування позову позивач, Кремінське ВУВКГ, посилається на укладений між ним та відповідачем договір № 44 від 23.05.08 щодо надання послуг по очищенню стоків, за яким останній зобов'язався оплачувати ці послуги на умовах договору.

Оскільки грошове зобов'язання відповідачем виконане неналежним чином, за ним утворилась заборгованість у розмірі 33863,09 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України за порушення строків виконання грошового зобов'язання відповідачу нарахована пеня у розмірі 0,1% в сумі 5504,48 грн., розмір якої зменшений позивачем за відповідною заявою до 1939,88 грн. та штраф у розмірі 7% в сумі 2287,45 грн. за прострочення оплати понад 30 днів.

Згідно з нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував інфляційні втрати у розмірі 1219,74 грн. та 3% річних –451,37 грн.

Оцінивши матеріали справи, доводи та заперечення представників сторін, суд вважає наступне.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Спірний інтерес позивача полягає у стягненні з відповідача заборгованості за отримані відповідачем послуги з водопостачання та водовідведення з урахуванням інфляційних втрат, 3% річних та штрафних санкцій.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 44 від 23.05.08 щодо надання послуг по очищенню стоків, за яким останній зобов'язався оплачувати ці послуги на умовах договору.

Оскільки грошове зобов'язання відповідачем виконане неналежним чином, за ним утворилась заборгованість у розмірі 33863,09 грн., проти чого не заперечує відповідач.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з положенням ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Для застосування штрафних санкцій позивач послався на норму ч. 2 ст. 231 ГК України, згідно з якою якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки… штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором у таких розмірах:

·          за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

У спірних правовідносинах хоча б однією стороною, суб'єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки, є відповідач, ДП "Хімічний завод "Південний", тому вказана вище норма повинна застосовуватись, оскільки відповідачем порушене господарське зобов'язання щодо належної оплати за отримані послуги.

Суд не погоджується з твердженням відповідача про те, що вказана вище норма повинна бути застосована лише за порушення зобов'язань щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг), а не грошового зобов'язання, оскільки з аналізу змісту ч. 2 ст. 231 ГК України випливає застосування вказаних у неї штрафних санкцій саме за порушення строків виконання зобов'язання, тобто будь-якого господарського зобов'язання, у т.ч. й грошового.

За таких підстав позивачем правомірно була нарахована пеня у розмірі 0,1% вартості послуг та 7% штрафу за прострочення оплати більш ніж на 30 днів згідно з наведеними розрахунками (а.с. 11).

Однак, оскільки позивач скористався правом щодо зменшення розміру пені, до сплати підлягають штрафні санкції: пеня –у розмірі 1939,88 грн. та штраф у розмірі 7% - у розмірі 2287,45 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

За цією нормою позивачем правомірно нараховані інфляційні втрати у розмірі 1219,74 грн. та 3% річних –451,37 грн. за наданими розрахунками (а.с. 12, 13).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а за правилами ст. 34 цього кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд вважає, що позивачем, з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, доведено наявність боргу відповідача у заявленому розмірі та обґрунтованість і правомірність нарахування пені, інфляційних втрат, 3% річних, натомість відповідачем це не спростовано та не підтверджено належними доказами іншого, тому позов підлягає задоволенню з покладенням судових витрат на позивача.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, ДП "Хімічний завод "Південний", 93001, Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Заводська, 1-г, код 35283037, на користь позивача, Кремінського Управління ВКГ", 92900, Луганська обл., м. Кремінна, вул. Дзержинського, 2-а, код 20160935, основний борг за послуги з очищення стоків у розмірі 33863,09 грн., пеню –1939,88 грн., інфляційні втрати –1219,74 грн., 3% річних –451,37 грн. та штраф за прострочення понад 30 днів у розмірі 7% в сумі 2287,45 грн., крім того, витрати зі сплати держмита –397,61 грн. та інформаційно-технічні витрати –216,58 грн.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 29.03.10.

Суддя                               А.Г.Ворожцов