Рішення № 8553197, 26.03.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.10 Справа № 9/69

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Відкритого акціонерного товариства “Коровай”, м. Київ

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Красний Луч Луганської області

про стягнення 11506 грн. 70 коп.

в присутності представників:

від позивача Мучинська О.В., дов. № 1028 від 21.12.09

від відповідача не прибув

в с т а н о в и в:

позивач, ВАТ “Коровай”, звернувся з позовом про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 6926,23 грн., інфляційні втрати 4021,61 грн., 3% річних 558,86 грн. за договором на постачання продукції від 01.04.07 № 127.

Відповідач, ФОП ОСОБА_1, що був повідомлений про час і місце розгляду справи належним чином, відзив на позовну заяву не надав, участі у судовому засіданні не взяв.

За таких обставин на підставі ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на вищезгаданий договір № 127 від 01.04.07, за яким він (постачальник) зобов'язався поставити хліб та хлібобулочні вироби, а відповідач (покупець) прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору.

Позивач виконав свої зобов'язання, що підтверджується товарно-транспортними накладними на суму 6926, 23 грн.

Відповідач в порушення прийнятих на себе зобовязань за договором не зробив оплату продукції поставленої йому за період з 12.04.2007 по 18.04.2007 в розмірі 6926,23 грн., у звязку з чим за відповідачем виникла заборгованість.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані 3% річних в сумі 558,86 грн. та інфляційні втрати 4021,61 грн. за час прострочення платежу.

Оцінивши матеріали справи, доводи позивача, надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Ця норма кореспондується з нормою ч. 3 ст. 174 ГК України, за якою господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на вищезгаданий договір № 127 від 01.04.07, за яким він (постачальник) зобов'язався поставити хліб та хлібобулочні вироби, а відповідач (покупець) прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору.

Позивач виконав свої зобов'язання, що підтверджується товарно-транспортними накладними на суму 6926, 23 грн. (а.с. 17 - 45).

Пунктом 7.1 договору передбачена оплата за товар шляхом 100% передплати, а у разі поставки товару у вихідні та святкові дні відстрочення платежу на 2 дні, при цьому товар, отриманий у такі дні, повинен бути оплачений протягом першого робочого дня, наступного за вихідними або святковими днями.

Відповідач не виконав грошове зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

На підставі цієї норми позивач правомірно нарахував інфляційні втрати 4021,61 грн. та 3% річних 558,86 грн. за розрахунком, наданим до позовної заяви (а.с. 46).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а за правилами ст. 34 цього кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд вважає, що позивачем, з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, доведено наявність боргу відповідача у розмірі 6926,23 грн. та обґрунтованість і правомірність нарахування інфляційних втрат 4021,61 грн. та 3% річних 558,86 грн., натомість відповідачем це не спростовано та не підтверджено належними доказами іншого, тому позов підлягає задоволенню з покладенням судових витрат на позивача.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, іден. код НОМЕР_1, на користь позивача, ВАТ "Коровай", 02099, м. Київ, вул. Ялтинська, буд. 5-б, код 00381350, суму основного боргу 6926,23 грн., інфляційні втрати 4021,61 грн., 3% річних 558,86 грн., крім того, витрати зі сплати держмита 115,06 грн., інформаційно-технічні витрати 236,0 грн.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя А.Г.Ворожцов