Рішення № 85529335, 25.10.2019, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/1192/19

Провадження № 2/306/518/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2019 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді Ганчак Л.Ф.

з участю секретаря Пайда Л.О.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Свалява цивільну справу за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Свалявської міської ради (89300, м.Свалява, вул.Духновича, 2 Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04053884), третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до Свалявської міської ради про визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_2 за набувальною давністю. Позов мотивує тим, що із 1998 року вона разом з сім`єю проживає в даному будинку, який побудували разом з чоловіком, шлюб із яким розірвано, однак правовстановлюючі документи на згаданий будинок відсутні. В 2015 році колишній чоловік позивача - ОСОБА_4 , звертався до суду щодо визнання права власності на земельну ділянку та визнання дійсним свідоцтва про право власності на частину житлового будинку. Крім цього, при цьому змінивши адресу із АДРЕСА_2 2 АДРЕСА_3 на АДРЕСА_4 . Рішенням суду у визнанні свідоцтва про право власності було відмовлено. Під час розгляду даної справи було встановлено, що колишній чоловік позивача отримав свідоцтво на право власності на окремі приміщення в цьому будинку, однак рішенням Свалявського районного суду від 24.07.2014року дане свідоцтво було скасоване та зняте з державної реєстрації. На даний час будинок АДРЕСА_2 , є незареєстрованим та нікому не належить. Відповідно до відмітки в паспорті громадянина України, позивач проживає вільно та користується даним будинком із моменту його будівництва, в якому і надалі продовжує проживати, добросовісно та безперервно володіє та відкрито користується даним нерухомим майном, доглядає за ним та утримує, постійно проводить поточі ремонт, так як в ньому проживає. В зв`язку з чим, просить визнати за нею право власності на згаданий будинок за набувальною давністю.

Представник позивача в судовому засіданні відмовився від позову на користь третьої особи з самостійним вимогами та пояснив, що будинок АДРЕСА_2 був предметом спору між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 протягом тривалого часу. За час вирішення спору з приводу поділу даного житлового будинку, колишній чоловік не вирішив питання з приводу належної реєстрації частки будинку, не проведено реальний розподіл даного будинку, натомість за весь період судових спорів ОСОБА_4 вчиняв дії щодо відчуження будинку та переєстрації його на своє ім"я. Проте, в даному будинку залишалася проживати позивач, а потім вже третя особа з самостійними вимогами, яка є донькою ОСОБА_4 Останній раз право власності на частину житлового будинку підтверджено рішенням Свалявського районного суду. З часу вступу рішення в законну силу (2004р.) ОСОБА_2 і ОСОБА_3 проводили оплату комунальних послуг, поточні ремонти тощо. Однак будинок належним чином не зареєстровано в зв"язку з тим, що відповідач перешкоджав будь-яким способом здійсненню права власності позивачу та третій особі. В даний час існує така ситуація, що будинок не зареєстрований взагалі,

просить на підставі наведеного визнати право власності за ОСОБА_3 за набувальною давністю.

Третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_3 в судове засідання не з"явилася, позов мотивує тими ж підставами, що і позивач, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача – Свалявської міської ради в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи знаходиться заява міського голови про розгляд справи у відсутності представника міської ради.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши поясненя представника, судом встановлено наступне.

Дані правовідносини регулюються нормами ст.ст.328, 344 ЦК України.

1. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

2. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Ст.344 ЦК України - Особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном

Техніком інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_5 09.09.2015 року виготовлено технічний паспорт на житловий будинок (а.с.13-18).

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред”явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст. 328 ч.2, ст. 392 ЦК України).

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.344 ЦК України - особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно ч.2 ст. 344 ЦК України - особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Судом встановлено наступне.

Рішенням Свалявського районного суду від 18.05.2004року було проведено поділ майна подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , а саме житлового будинку за адсреою АДРЕСА_2 (а.с.11).

Дане рішення оскаржувалося в апеляційному та касаційному порядку. Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах по розгляду касаційних скарг Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11.04.2008року рішення Свалявського районного суду від 18.05.2004року залишено в силі.

З часу винесення рішення Свалявським районним судом (18.05.2004р.) і до часу винесення остаточного рішення касаційною інстанцією (11.04.2008р.) ОСОБА_4 було вчинено ряд дій щодо відчуження спірного будинку вцілому.

А саме, рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 21.07.2004року було проведено новий поділ будинку (дане рішення скасовано ухвалою касаційної інстанції). Після винесення рішення апеляційним судом ОСОБА_4 зареєстровав за собою право власності на житловий будинок вцілому, що підтверджувалось свідоцтвом про право власності на нерухоме майно спірний житловий будинок (а.с.7). Касаційною інстанцією рішення апеляційного суду скасовано. Вже відповідне свідоцтво було скасоване згідно рішення Свалявського районного суду від 24.07.2014року (а.с.8).

Крім цього, в період з травня 2008року по 2012рік ОСОБА_4 уклав формально договір відчуження земельної ділянки та житлового будинку, який і було розірвано 15.06.2012року.

Згідно ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

За весь період, починаючи з 2008року по день звернення до суду (13.06.2019р.) ніякі реальний розподіл житлового будинку та земельної ділянки не були проведені сторонами, ніякі внесення реєстрації права власності відповідно до остаточного рішення суду не вносились до

Реєстру нерухомості.

Місце знаходження ОСОБА_4 - позивачу та третій особі з самостійними вимогами невідомо, поскільки він не значиться зареєстрованим за адресою АДРЕСА_2 .

За таких обставин, суд вважає, що і позивач, і третя особа ОСОБА_3 відкрито, добросовісно володіють майном. Поведінку ОСОБА_4 суд розцінює як вчинення перешкод позивачу та третій особі з самостійними вимогами здійснювати право власності по відношенню до своєї частки.

Таким чином, незареєстрований належним чином житловий будинок не дає можливість здійснювати право власності позивачу та третій особі з самостійним вимогами. З врахуванням того, що ОСОБА_2 не бажає оформити за собою права власності за набувальною давністю, слід визнати право власності за ОСОБА_3 .

Стосовно позову ОСОБА_2 суд приймає відмову від позову та роз`яснює наслідки п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.13, 19, 235, 258, 259, 263-265, 268, 271- 273, 354, 355 ЦПК України, п.15 п.п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, ст.ст.328, 344, 392 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_3 задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 за набувальною давністю.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання повного тексту рішення суду до Закарпатського апеляційного суду через Свалявський районний суд.

Головуючий Л.Ф.Ганчак