Рішення № 8552423, 25.02.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" лютого 2010 р.Справа № 9/12 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №9/12

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-плюс", м. Кіровоград, просп. Інженерів, 10

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Копілка", с. Соколівське, Кіровоградського району, Кіровоградської області

про стягнення 65283,41 грн.

Представники сторін:

від позивача - Заремблюк Р.І., довіреність №8 від 01.02.2010 р., юрист та Скрипкіна О.Ю., довіреність №9 від 22.02.2010 р., головний бухгалтер;

від відповідача - участі не брав.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Актив-плюс" подано позовну заяву №6 від 01.02.2010 року про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Копілка" заборгованості за договором поставки №148 від 27.03.2009 року в розмірі 65283,41 грн., в тому числі: 61398,77 грн. основного боргу, 552,62 грн. індексу інфляції, 2930,85 грн. пені, 401,17 грн. 3 % річних з покладенням на відповідача судових витрат по справі.

В судовому засіданні 25.02.2010 року представники позивача позов підтримали повністю.

Відповідач відзив на позов та інших витребуваних документів суду не подав, уповноваженого представника для участі в судовому засіданні не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 43).

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27.03.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Актив-плюс" (надалі - постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Копілка" (надалі - покупець) укладено договір поставки №148 (надалі - договір поставки №148 від 27.03.2009 року).

Відповідно до п. 1.1 договору поставки №148 від 27.03.2009 року постачальник зобов'язується постачати товар, зазначений у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору - додаток №1, у термін, визначений цим договором, а покупець зобов'язується здійснити його оплату на умовах даного договору.

В пункті 1.4 договору поставки №148 від 27.03.2009 року сторони визначили, що право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками постачальника та покупця накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

Згідно п. 5.2 договору поставки №148 від 27.03.2009 року ціни на товари зазначаються в накладних і при кожній наступній поставці не повинні перевищувати цін попередньої поставки.

Пунктом 5.5 договору поставки №148 від 27.03.2009 року передбачено, що оплата за отриманий товар здійснюється покупцем через 28 календарних днів після його отримання.

Положеннями п. 7.1 договору поставки №148 від 27.03.2009 року визначено, що даний договір діє з моменту підписання його сторонами до 31.12.2009 року. Якщо жодна зі сторін не попередить іншу про припинення дії договору за 30 днів до закінчення терміну договору, то договір автоматично продовжується на наступний рік.

Договір поставки №148 від 27.03.2009 року підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками.

Згідно положень додаткової угоди від 27.03.2009 року до договору поставки №148 від 27.03.2009 року сторони погодили викласти в новій редакції п.п. 2.3, 5.7, 7.5, 8.1, 8.2, розділ 7 доповнено п. 7.7, розділ 8 доповнено п. 8.3.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання п. 1.1 договору поставки №148 від 27.03.2009 року, в період з 06.10.2009 року по 29.10.2009 року позивачем передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 83972,22 грн., що підтверджується видатковими накладними: №АП-0035641 від 06.10.2009 року; №АП-0035640 від 06.10.2009 року; №АП-0035746 від 06.10.2009 року; №АП-0035747 від 06.10.2009 року; №АП-0037593 від 14.10.2009 року; №АП-0041096 від 29.10.2009 року; прибуткових накладних: №С02-118752 від 14.10.2009 року; №С02-118927 від 22.10.2009 року (а.с. 19-28, 64).

Заборгованість за отриманий товар оплачено відповідачем частково в розмірі 46496,32 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 47-51, 61, 63).

Крім того, отримання і оплата товару підтверджується актом звірки взаєморозрахунків (а.с.46).

Позивачем до стягнення пред'явлено заборгованість в сумі 61398 грн. 77 коп., яка рахувалась в останнього станом на 01.02.2010 року.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, частина боргу в сумі 10000,00 грн. погашена відповідачем 01.02.2010 року та 03.02.2010 року, тобто до моменту звернення позивача до суду з даним позовом, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 47-48). З огляду на викладене, в цій частині позов подано безпідставно, тому в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 10000,00 грн. слід відмовити.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що в ході судового розгляду даної справи, відповідачем здійснено оплату отриманого товару на суму 14000,00 грн. 15.02.2010 року, 17.02.2010 року та 23.02.2010 року, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 49-51).

З огляду на викладене, господарський суд на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України припиняє провадження у справі №9/12 в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Копілка" боргу в сумі 14000,00 грн., у зв'язку з тим, що предмет спору припинив своє існування.

Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 37398,77 грн., господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за яким регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Доказів на підтвердження проведення оплати отриманого товару в сумі 37398,77 грн. відповідач господарському суду не надав.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 37398,77 грн. основного боргу підлягають задоволенню повністю.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки оплата за отриманий товар в період з 06.10.2009 р. по 29.10.2009 р. відповідачем проводилась з порушенням строків, визначених пунктом 5.5. договору поставки №148 від 27.03.2009 року, позивачем правомірно нараховано 552,62 грн. індексу інфляції за грудень 2009 року, а також три проценти річних в розмірі 401,17 грн. за період з 04.11.2009 року по 01.02.2010 року (а.с.13), які підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь 2930,85 грн. пені за період з 04.11.2009 року по 01.02.2010 року за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання за договором поставки №148 від 27.03.2009 року.

Господарський суд враховує, що сторонами в пункті 7.7 договору поставки №148 від 27.03.2009 року з урахуванням положень додаткової угоди від 27.03.2009 року, передбачено сплату покупцем пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день в разі не оплати за отриманий товар в строк, вказаний в п. 5.5 договору.

Враховуючи положення пункту 7.7 договору поставки №148 від 27.03.2009 року та приписи ст. ст. 216, 230 Господарського кодексу України, а також ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 2741,11 грн. за період з 04.11.2009 року по 01.02.2010 року. При цьому, господарський суд враховує при нарахуванні пені суму боргу та кількість прострочених днів, зазначених в розрахунку позивача (а.с.13). Але при обрахуванні розміру пені за формулою - сума боргу х кількість прострочених днів х подвійну облікову ставку НБУ (20,5%) : 365 днів - сума пені складає 2741,11 грн., а не 2930,85 грн., як зазначено позивачем.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 41093,67 грн. заборгованості, в тому числі: 37398,77 грн. основного боргу, 2741,11 грн. пені, 552,62 грн. індексу інфляції, 401,17 грн. 3% річних.

В частині стягнення боргу в сумі 14000,00 грн. провадження у справі підлягає припиненню.

В іншій частині в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито в розмірі 552,83 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 198,00 грн. покладаються на відповідача, в іншій частині - на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 80, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Копілка" (с. Соколівське, Кіровоградського району, Кіровоградської області, ідентифікаційний код 32967633) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-плюс" (м. Кіровоград, просп. Інженерів, 10, ідентифікаційний код 31472308) - 41093,67 грн. заборгованості, в тому числі: 37398,77 грн. основного боргу, 2741,11 грн. пені, 552,62 грн. індексу інфляції, 401,17 грн. 3% річних, а також 552,83 грн. державного мита та 198,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості в розмірі 14000,00 грн.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя О.Б. Шевчук

Дата підписання рішення - 02.03.2010 року.