Вирок № 85521962, 11.11.2019, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/292/19

Провадження № 1-кп/626/63/2019

Красноградський районний суд Харківської області

В И Р О К

Іменем України

11 листопада 2019 року Красноградський районний суд Харківської області

в складі: судді Гусара П.І.,

за участю секретаря Івашкіної Т.В.,

прокурорів Бобрицького В.А., Крилевець Н.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Жигилія П.В.

потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Краснограді кримінальне провадження за № 12018220350000341 від 08.06.2018 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, має базову загальну середню освіту, не одруженого, не працюючого, судимого:

вироком Красноградського районного суду Харківської області від 21.10.2011 року за ч.2 ст. 289, ч.ч. 1, 2 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на три роки;

вироком Красноградського районного суду Харківської області від 17.10.2014 року за ч.3 ст. 297, ч. 2 ст. 185 КК України до 6 років позбавлення волі;

вироком Карлівського районного суду Полтавської області від 26.01.2015 року за ч.2 ст. 185 КК України до 6 років 10 днів позбавлення волі, звільненого умовно-достроково 06.10.2017 року на 1 рік 10 місяців та 24 дня,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 та ч.3 ст. 185 КК України та ч.3, ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 будучи раніше неодноразова засудженим за корисливі злочини, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і знову вчинив умисні, корисливі злочини при таких обставинах.

Так, в 02.06.2018, приблизно в 11:00 годин ОСОБА_1 на автомобілі ВАЗ 21011 д.н. НОМЕР_1 приїхав до приватного домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , де діючи з прямим умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням до житла, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, за допомогою викрутки зняв скло з вікна жилої будівлі та проникнув в приміщення. Там, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний намір таємно викрав 300 кг чорного металу, що належать ОСОБА_2 вартістю 1599,00 грн. Після цього, продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , аналогічним способом проник до літньої кухні, яка розташована на території вказаного домоволодіння, звідки з печі таємно викрав лист нержавіючої сталі, вагою 14 кг, вартістю 350,00 грн.

З викраденим майном ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму – 1949,00 грн, тобто обвинувачений вчинив таємну крадіжку чужого майна, діючи повторно, з проникненням до житла.

Крім того, в 24.09.2018 приблизно 16:00 години ОСОБА_1 прийшов до приватного домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 з метою продажу горіхів, яке належить ОСОБА_3 . На подвір`ї він побачив через незамкнену хвіртку воріт два мішки з волоськими горіхами, далі діючи з прямим раптово виниклим умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, таємно викрав вказані два мішки горіхів вагою 50 кг, вартістю 1250,00 грн.

З викраденим майном ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму – 1250,00 грн. тобто обвинувачений вчинив таємну крадіжку чужого майна, діючи повторно.

Крім того, в 05.12.2018 приблизно 18:00 години ОСОБА_1 прийшов до приватного домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , яке належить ОСОБА_5 , де діючи з прямим умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням до житла, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, через вікно жилої будівлі проник до середини приміщення. Там, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний намір таємно викрав пару чоловічих чобіт ТМ «Талан» вартістю 483,09 грн.

З викраденим майном ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_5 майнову на суму 483,09 грн. тобто обвинувачений вчинив таємну крадіжку чужого майна, діючи повторно, з проникненням до житла.

Також ОСОБА_1 згідно обвинувального акту обвинувачується і у вчиненні таких злочинів.

В крадіжці майна із домоволодіння ОСОБА_8

В середині червня 2018 року, у денний час доби, точні дата та час в ході досудового розслідування не встановленні, ОСОБА_1 прийшов до приватного домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_5 , де через вікно господарської будівлі раніше бачив бензопилу «Дніпромаш –БП-4500», яка належить ОСОБА_8 . Після цього, ОСОБА_1 діючи з прямим умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням до приміщення, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, за допомогою гайкового ключа відчинив замок на вхідних дверях в господарську будівлю та проник в приміщення. Там, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний намір таємно викрав бензопилу торгової марки «Дніпромаш –БП-4500» вартістю 847,00 грн.

З викраденим майном ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, а саме продавши бензопилу ОСОБА_9 чим завдав потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 847,00 грн.

Такі вищезазначені дії обвинуваченого органом досудового розслідування кваліфіковані ч. 3 ст. 185 КК України, як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням до приміщення.

В незакінченому замаху на крадіжку майна із домоволодіння ОСОБА_10 ,

15.08.2018 приблизно 10:00 години на велосипеді «Україна» ОСОБА_1 приїхав до приватного домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_6 , де переліз через паркан, таким чином проникнувши на територію домоволодіння. Після цього, ОСОБА_1 діючи з прямим умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням до приміщення, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, через не замкнені двері господарської будівлі зайшов до приміщення, звідки виніс на подвір`я домоволодіння 3 алюмінієвих бідони, об`ємом 38 л, що належать ОСОБА_10 , вартістю 1401,00 грн. Вказані бідони ОСОБА_1 закріпив на раму свого велосипеду та хотів покидати територію вказаного домоволодіння, але довести свій злочинний намір до кінця не зміг, оскільки почув, як до домоволодіння під`їхав автомобіль, тому боячись свого викриття, останній покинув територію домоволодіння, залишивши свій велосипед та майно потерпілої на подвір`ї.

Такі його дії органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на крадіжку, тобто не закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням в приміщення, вчинений повторно.

В крадіжці майна із домоволодіння ОСОБА_4

07.10.2018 у темний час доби, точний час в ході досудового розслідування не встановлено ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що прийшов до приватного домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_7 , де переліз через паркан огородженого домоволодіння, таким чином проникнувши на територію, де на подвір`ї побачив бензинову мотокосу ТМ «Atlant», яка належить ОСОБА_4 . Після цього, ОСОБА_1 діючи з прямим умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням до сховища, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, таємно викрав бензинову мотокосу ТМ «Atlant» вартістю 555,00 грн.

З викраденим майном ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму – 555,00 грн.

Такі вищезазначені дії обвинуваченого органом досудового розслідування кваліфіковані ч. 3 ст. 185 КК України, крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням до сховища.

В крадіжці майна із домоволодіння ОСОБА_6 .

На початку грудня 2018 року, точні дата та час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що прийшов до домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_8 , переліз через паркан, яким воно було огороджене, таким чином проникнувши на територію, де на подвір`ї побачив металобрухт чорного металу та мотки мідного дроту, що належить ОСОБА_6 . Після цього, ОСОБА_1 діючи з прямим умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням до сховища, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, таємно викрав 10 кг міді вартістю 1200,00 грн та 21,5 кг брухту чорного металу, вартістю – 86,00 грн.

З викраденим майном ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму –1286,00 грн.

Своїми умисними злочинними діями, вважає орган досудового розслідування, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням до сховища.

В крадіжці майна із домоволодіння ОСОБА_7 .

На початку грудня 2018 року, точні дата та час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що прийшов до приватного домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_9 , де переліз через паркан огородженого домоволодіння, таким чином проникнувши на територію, де на подвір`ї побачив 2 кранових електричних двигуна, металеву каністру «Gelg» ємкістю 10 л, в якій знаходився бензин сорту «92», що належить ОСОБА_7 . Після цього, ОСОБА_1 діючи з прямим умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням до сховища, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, таємно викрав 2 кранових електричних двигуна вартістю 3200,00 грн, металеву каністру «Gelg» ємкістю 10 л, вартістю – 439,20 грн, в якій знаходилось 10 л бензину сорту «92», вартістю – 306,00 грн.

З викраденим майном ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 2345,20 грн. Такі його дії кваліфіковані ч. 3 ст. 185 КК України, як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням до сховища.

В судовому засіданні обвинувачений свою винуватість не визнав, відмовився від дачі показів відповідно до ст. 63 Конституції України. Разом з тим під час судових дебатів, ОСОБА_1 вказав, що кримінальне провадження сфальсифіковано. Показів слідчому він не давав, йому не пред`являлися речі для впізнання, жодний потерпілий не довів його винуватість. Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_11 наркозалежні особи, які неодноразово судимі і дають покази під тиском працівників поліції. Крадіжки із домоволодінь ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зафіксовані у відділі поліції згідно заяв потерпілих на початку січня 2019 року, а він в цей час уже перебував під вартою і тому ніяк не міг вчинити їх, а в обвинувальному акті вказано невірна інформація, що начебто він вчинив крадіжки на початку грудня 2018 року, яка суперечить письмовим доказам, які надав прокурор. По епізоду крадіжки майна ОСОБА_5 , коли він в райвідділі видавав це майно, то його не фотографували повністю, а тільки руки. По епізоду крадіжки мотокоси у ОСОБА_4 , в протоколі огляду місця події знаходиться пустий лист з трьома підписами.

Покази обвинуваченого ОСОБА_1 про невинуватість та не доведеність його вини по епізодам крадіжок майна із домоволодінь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , не викликають довіру, вони спростовані зібраними по кримінальному провадженню та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, винуватість ОСОБА_1 по епізоду крадіжки майна із домоволодіння ОСОБА_2 підтверджується такими доказами.

Показами потерпілої, яка вказала в суді, що сусід ОСОБА_12 виявив у її будинку крадіжку майна про що вона повідомила працівників поліції. Коли вона оглянула будинок, то встановила, що було викрадено біля 300 кг чорного металу, а саме металевих листів, які були зняті з даху будинку, батареї опалення, а також в літній кухні розібрана піч опалення, викрадені металеві частини в тому числі і лист із нержавіючої сталі, які їй передали працівники поліції.

Крім того, свідок ОСОБА_13 підтвердив у суді, що на початку липня 2018 року він придбав у ОСОБА_14 лист металу із нержавіючої сталі розміром 1х2 м., який був встановлений на стінку печі. Він спочатку вирішив, що це лист алюмінієвий, але потім виявилося, що із нержавіючої сталі. На наступний день лист вилучили працівники поліції, пояснивши, що він був викрадений. ОСОБА_1 під час допиту свідка підтвердив, що він дійсно йому продав алюмінієвий лист.

Крім того, неповнолітній свідок ОСОБА_15 , який був допитаний судом в присутності законного представника та педагога вказав, що влітку 2018 року разом із ОСОБА_1 в денний час вони поїхали на автомобілі ВАЗ 2101 червоного кольору без задніх сидінь в с. Наталине, Красноградського району, де біля очерету поставили автомобіль, а ОСОБА_1 кудись пішов і через деякий час став носити та поміщати в салон автомобіля батареї опалення та металеві листи, які вони здали на пункт прийому металолому.

Винуватість ОСОБА_1 по даному епізоду також підтверджується письмовими доказами, а саме:

-фактичними даними, які містяться у рапорті помічника чергового Красноградського ВП ГУНП в Харківській області про надходження повідомлення зі служби 102, що ОСОБА_2 заявила про крадіжку із її будинку, який розташований в АДРЕСА_2 ( а.с. т.2, а.с. 83);

-фактичними даними, які містяться у протоколі огляду місця події та фототаблицею до нього від 08.06.2018 року, тобто житлового будинку, який належить потерпілій ОСОБА_2 в ході якого пошкоджень дверей та вікон не виявлено. Однак встановлено відсутність металевих чавунних батарей опалення у кімнатах № 1,2,3 (т.2, а.с. 85-91);

-фактичними даними, які містяться у протоколі огляду місця події від 09.06.2018 року , під час якого ОСОБА_16 добровільно видав деформований лист із нержавіючої сталі вагою 14 кг, який йому ОСОБА_17 ОСОБА_18 (т.2, а.с. 97-98);

-висновком судово-товарознавчої експертизи від 10.01.2019 року за № 4227 Харківського НДЕКЦ МВСУ з якої слідує, що ринкова вартість одного кілограму брухту чорного металу станом на 08.06.2018 року складає 5 грн 33 коп, а ринкова вартість одного кілограму брухту нержавіючої сталі станом на 08.06.2018 року складає 25,00 грн ( т.2, а.с. 107-110);

-фактичними даними, які містяться постанові від 09.06.2018 року про визнання речовим доказом листа металу із нержавіючої сталі вагою 14 кг ( т.2, а.с. 99).

Винуватість ОСОБА_1 по епізоду крадіжки горіхів із домоволодіння ОСОБА_3 підтверджується такими доказами:

Поясненнями потерпілої ОСОБА_3 яка вказала, що восени 2018 року вона зібрала три мішка волоських горіхів, які залишила у себе на подвір`ї. Після обіду два мішка із горіхами пропали, вона пішла по слідам, які привели до сусідки ОСОБА_19 , де вона побачила зі своїми мішками ОСОБА_14 , який зразу утік.

Поясненнями свідка ОСОБА_19 , яка підтвердила в суді, що восени 2018 року ОСОБА_18 приніс до її двору для продажі два мішка горіхів. Однак вона йому відмовила і в цей час прибігла сусідка ОСОБА_3 , яка кричала, що в неї вкрали два мішка з горіхами. Гнелицький, коли її побачив, то зразу утік, залишився ОСОБА_11 зі своїми горіхами. ОСОБА_3 свої горіхи забрала додому.

Поясненнями свідка ОСОБА_11 , який вказав, що у вересні 2018 року разом із ОСОБА_1 збирали горіхи на кинутих дачних ділянках. Назбиравши біля 10 кг пішли здавати на пункт прийому горіхів, який знаходився у приватному секторі м. Краснограда в районі Хомутівки. Однак господарки дома не було і вони вирішили здати в інше місце, яке знаходилося недалеко на сусідній вулиці. В цей час ОСОБА_1 запропонував вкрасти два мішка горіхів, які були в цьому дворі. Він відмовився і пішов сам здавати свої горіхи. Коли прийшов в інший двір, де приймали горіхи, то ОСОБА_1 приніс спочатку один мішок з горіхами, потім інший. За ним майже зразу прибігла власниця горіхів, почала кричати і ОСОБА_1 утік.

Крім того, винуватість ОСОБА_1 по епізоду крадіжки горіхів також підтверджується письмовими доказами, а саме:

-фактичними даними, які містяться у протоколі про прийняття заяви від ОСОБА_3 від 24.09.2018 року про вчинення з її подвір`я крадіжки двох мішків із горіхами (т.1, а.с. 92);

-фактичними даними, які містяться у протоколі огляду домоволодіння ОСОБА_3 від 24.09.2018 року та фототаблицею до нього, де вказано, на території перебувають два мішки з горіхами вагою кожен по 25 кг ( т.1, а.с. 94-98) ;

-висновком судово-товарознавчої експертизи від 14.01.2019 року за № 23927 Харківського НДІСЕ ім. Бокаріуса з якої слідує, що ринкова ціна 1 кг волоського горіху неочищеного, складає на 24.09.2018 року 25,00 гривень( т.1, а.с. 100-102);

-фактичними даними, які містяться постанові від 24.09.2018 року про визнання двох мішків із горіхами речовими доказами ( т.1, а.с. 103).

Винуватість ОСОБА_1 по епізоду крадіжки чоловічих чобіт ТМ «Талан» із житлового приміщення домоволодіння ОСОБА_5 підтверджується такими доказами.

Показами потерпілого ОСОБА_5 , який пояснив, що на початку грудня 2018 року шляхом віджиму рами у вікні було проникнення до житлового приміщення його домоволодіння та здійснено крадіжку рибацького костюму, окулярів, робочого одягу, чоловічих чобіт ТМ «Талан», кросівок. Напередодні він бачив ОСОБА_14 , який хотів перелізти через паркан його домоволодіння, але замітивши його утік.

Винуватість ОСОБА_1 по даному епізоду крадіжки також підтверджується письмовими доказами, а саме:

-фактичними даними, які містяться у протоколі про прийняття заяви від ОСОБА_5 від 06.12.2018 року про вчинення крадіжки з його будинку особистих речей (т.1, а.с. 125);

-фактичними даними, які містяться у протоколі огляду місця події та фототаблицею до нього від 06.12.2018 року, тобто домоволодіння, яке належить потерпілому ОСОБА_5 в ході якого у вікні житлового будинку виявлені сліди віджиму. Під час огляду ОСОБА_5 повідомив, що зникли його особисті речі ( т.1, а.с. 127-133);

-фактичними даними, які містяться у протоколі огляду місця події та фототаблицею до нього від 06.12.2018 року, під час якого ОСОБА_1 видав особисті речі, викрадені із житлового будинку ОСОБА_5 , в тому числі і чоловічі чоботи ТМ «Талан» ( т.1, а.с. 135-141);

-фактичними даними, які містяться у розписці ОСОБА_1 , з якої витікає, що він добровільно видає працівникам поліції речі, які він викрав із домоволодіння ОСОБА_5 ( т.1, а.с. 134);

-висновком судово-товарознавчої експертизи від 2012.2018 року за № 4552 Харківського НДЕКЦ МВСУ з якої слідує, що ринкова вартість чоловічих чобіт ТМ «Талан» складає 483, 09 гривень ( т.1, а.с. 144-146);

-фактичними даними, які містяться постанові від 11.12.2018 року про визнання чоловічих чобіт ТМ «Талан» речовим доказом ( т.1, а.с. 147).

Таким чином, суд, дослідивши вищезазначені обставини кримінального провадження, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає, що винуватість обвинуваченого по вищезазначеним епізодам крадіжок із домоволодінь ОСОБА_2 , ОСОБА_5 доказана і його дії правильно кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням до приміщення.

По епізоду крадіжки майна із домоволодіння ОСОБА_3 винуватість обвинуваченого також доказана і його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

Невизнання обвинуваченим своєї вини по вищевказаним епізодам, суд розцінює критично, як спробу ним уникнути кримінальної відповідальності за вчинені злочини. Пояснення ОСОБА_1 , що при добровільній видачі майна, викраденого із будинку ОСОБА_5 йому поліцейські фотографували тільки руки, тому що він був в неохайному вигляді не мають доказового значення і суд їх не приймає до уваги.

Разом з тим, суд вважає, що стороною обвинувачення не доведена винуватість ОСОБА_1 у вчиненні незакінченого замаху на крадіжку чужого майна із домоволодіння ОСОБА_10 , крадіжок чужого майна із домоволодінь ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8

Так, прокурором в підтвердження винуватості незакінченого замаху на крадіжку чужого майна із домоволодіння ОСОБА_10 надано такі докази:

-рапорт помічника чергового Красноградського ВП ГУНП в Харківській області від 15.08.2018 про надходження повідомлення зі служби 102, що ОСОБА_10 заявила про наявність крадія у її будинку, за адресою: АДРЕСА_6 (т АДРЕСА_10 2, а.с. 112);

-протокол про прийняття заяви від ОСОБА_10 від 15.08.2018 року про замах на вчинення крадіжки 3-х алюмінієвих бідонів із домоволодіння за адресою: АДРЕСА_6 ( т АДРЕСА_10 2, а.с. 114-116)

-протокол огляду місця події та фототаблицею до нього від 15.08.2018 року, тобто домоволодіння, яке належить ОСОБА_10 було виявлено та вилучено велосипед «Україна» із трьома алюмінієвими бідонами, два з яких перев`язані проволокою (т.2, а.с. 117-124);

-протокол огляду місця події від 14.11.2018 року, під час якого ОСОБА_20 , батько обвинуваченого ОСОБА_1 , пояснив, що вилучений велосипед «Україна» належить йому. Він велосипед впізнає по кольору рами та накрученою на гальма проволокою ( т.2, а.с. 125-129 );

-висновок судово-товарознавчої експертизи від 19.12.2018 року за № 4551 Харківського НДЕКЦ МВСУ з якої слідує, що ринкова вартість алюмінієвого бідону ємністю 38 літрів станом на 15.08.2018 року становить 467,00 гривень (т.2, а. с. 130-134)

-постанова слідчого від 15.08.2018 року про визнання речовими доказами вилученого велосипеда ТМ «Україна» та 3-х алюмінієвих бідонів ємністю по 38 літрів кожний ( т.2, а.с. 136).

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні крадіжки чужого майна із домоволодіння ОСОБА_6 на думку сторони обвинувачення підтверджена такими доказами.

Поясненнями самого потерпілого ОСОБА_6 , який в суді пояснив, що протягом грудня 2018 року із території його домоволодіння за адресою: АДРЕСА_8 були вчинені крадіжки його майна. Так, було викрадено близько 10 кг мідного дроту, який був намотаний на дерев`яні котушки та знаходився у «вагончику», що перебуває на території його подвір`я. Проникнення до «вагончика» було два рази через вікно, він вимушений був запросити зварювальника та встановити решітки на вікна вагончика. Про крадіжки він повідомив по № 102 працівників поліції і незабаром поліцейські мідний дріт йому привезли для впізнання, ОСОБА_1 під час цієї слідчої дії не було.

Крім того, прокурор вважав, що винуватість ОСОБА_1 по даному епізоду підтверджується і наданими ним письмовими доказами, а саме:

-фактичними даними, які містяться у рапорті помічника чергового Красноградського ВП ГУНП в Харківській області від 03.01.2019 про надходження повідомлення зі служби 102, що 03.01.2019 року о 11:26 за адресою АДРЕСА_8 , розбили вікно у вагончику, викрали катушки з мідним дротом вагою 10 кг, заявник ОСОБА_6 (т.2, а.с. 140);

-фактичними даними, які містяться у протоколі про прийняття заяви від ОСОБА_6 від 03.01.2019 року про вчинення крадіжки міді близько 10 кг із його домоволодіння ( т.2, а.с. 141);

-фактичними даними, які містяться у протоколі огляду місця події від 03.01.2019 року, тобто домоволодіння, яке належить потерпілому ОСОБА_6 в ході якого ОСОБА_6 повідомив, що з вагончика зникли котушки з мідним дротом ( т.2, а.с. 143-145);

-фактичними даними, які містяться у протоколі огляду місця події від 09.01.2019 року, під час якого ОСОБА_20 (батько обвинуваченого) добровільно видав чорний металобрухт, який приніс його син ОСОБА_1 вагою 21,5 кг ( т.2, а.с. 147-149);

-висновком судово-товарознавчої експертизи від 14.01.2019 року за № 488 Харківського НДІ ім. М.С. Бокаріуса з якої слідує, що ринкова вартість 1 кг брухту чорних металів на 03.01.2019 року складає 4,00 гривні, а ринкова вартість 1 кг брухту міді на 03.01.2019 року складає 120,00 гривень ( т.2, а.с. 150-155);

-фактичними даними, які містяться постанові від 09.01.2019 року про визнання 21.5 кг металобрухту речовим доказом.( т.2, а.с. 156)

Винуватість ОСОБА_1 по епізоду крадіжки із домоволодіння ОСОБА_7 підтверджується на думку прокурора такими доказами.

Поясненнями потерпілої ОСОБА_7 , яка в суді вказала, що на початку грудня 2018 року із подвір`я її домоволодіння було вкрадено два кранових електричних двигуна, зелену металеву каністру «Gelg» ємкістю 10 л, в якій знаходився бензин сорту «92», про крадіжку в той же день вона повідомила працівників поліції.

Крім того, поясненнями свідка ОСОБА_21 , який вказав у суді, що приблизно у листопаді-грудні 2018 року, перед обідом, коли він рухався біля сільської ради в с. Піщанка Красноградського району на своєму автомобілі «Жигулі», його зупинили два хлопця і попросили підвезти в м. Красноград до пункту здачі металобрухту, який розташований у місці розташування «старої бойні» за радянських часів. У них було із собою два мішки і нова металева зелена каністра ємністю 10 літрів. Він їх підвіз до цього пункту, вони забрали свої мішки і розрахувалися каністрою у якій був бензин. Хлопці залишилися з мішками на пункті прийому, а він поїхав. Чи був серед цих хлопців обвинувачений ОСОБА_1 вказати не може.

Також поясненнями свідка ОСОБА_22 , який вказав у суді, що у грудні 2018 року він перебував на території бувшої «бойні» в м. Краснограді і на «Жигулях» приїхали до обіду водій і чоловік середніх літ, які привезли металеві деталі до електродвигунів. Це були якоря, підшипники і ще якісь деталі. Він вирішив їх купити для себе по ціні металолому, точно вагу не пам`ятає. Через деякий час приїхали працівники поліції і ці деталі вилучили, повідомивши, що вони крадені, він ніяких документів не підписував, ОСОБА_1 . між ними не було.

Показами свідка ОСОБА_9 в судовому засіданні, що взимку 2018 року, дату точно не пам`ятає, він разом із Гнелицьким ОСОБА_23 на автомобілі «таксі» їздили та пункт прийняття металобрухту – бувшу «бойню» здавати металобрухт, який у мішку приніс ОСОБА_18 . Який саме металобрухт і де його взяв ОСОБА_24 він не знає. ОСОБА_1 самостійно здавав металолом. З таксистом він розрахувався каністрою з бензином ємністю 10 літрів, яку дав йому ОСОБА_18 . Він дійсно вживав наркотичні засоби, раніше неодноразово судимий і відносно нього проводилось досудове слідство по декількома епізодів крадіжок.

Винуватість ОСОБА_1 по даному епізоду крадіжки майна також на думку прокурора підтверджується письмовими доказами, а саме:

-фактичними даними, які містяться у рапорті помічника чергового Красноградського ВП ГУНП в Харківській області від 02.01.2019 року про надходження повідомлення зі служби 102, що ОСОБА_7 заявила про крадіжку у неї 02.01.2019 року о 14:47 двох електродвигунів, каністри з бензином ємністю 10 літрів із сараю та двору її домоволодіння, яке розташоване в АДРЕСА_9 ( т.2 а.с. 158);

-фактичними даними, які містяться у протоколі про прийняття заяви ОСОБА_7 від 02.01.2019 року про вчинення крадіжки в цей день із її домоволодіння двох електродвигунів, каністри з бензином ємністю 10 літрів із сараю та двору її домоволодіння, (т.2, а.с. 159-161);

-фактичними даними, які містяться у протоколі огляду місця події та фототаблицею до нього від 02.01.2019 року, тобто домоволодіння, яке належить ОСОБА_7 в якому встановлено відсутність двох електродвигунів, каністри з бензином ємністю 10 літрів ( т.2, а.с. 163-168);

-фактичними даними, які містяться у протоколі огляду місця події від 04.01.2019 року, під час якого ОСОБА_22 добровільно видав металеві частини до електродвигуна вагою 12 кг, які йому здав ОСОБА_9 ( т.2, а.с. 172);

-фактичними даними, які містяться у протоколі огляду місця події від 04.01.2019 року, під час якого ОСОБА_21 добровільно видав зелену металеву каністру ємністю 10 літрів, яку йому передав ОСОБА_25 за послуги «таксі» ( т.2, а.с.177-181);

-висновком судово-товарознавчої експертизи від 15.01.2019 року за № 497 Харківського НДІ ім. Бокаріуса з якої слідує, що загальна вартість викраденого майна у ОСОБА_7 складає 2345,20 грн т.2, (а.с. 182-185);

-фактичними даними, які містяться постанові від 05.01.2019 року про визнання речовим доказом металевої каністри ємністю 10 літрів та 12 кг металобрухту , які передано на зберігання ОСОБА_7 (т.2, а.с.187 ).

Винуватість ОСОБА_1 по епізоду крадіжки мотокоси «Атлант» із домоволодіння ОСОБА_26 підтверджується на думку сторони обвинувачення такими доказами.

Поясненнями потерпілого, який вказав, що має у власності мотокосу «Атлант». На початку жовтня 2018 року він покосив траву і залишив косу на подвір`ї. Після обіду мотокоси не стало. Про крадіжку він повідомив працівників поліції і через деякий час мотокосу йому повернули, претензій до крадіїв він не має.

Також показами свідка ОСОБА_11 в судовому засіданні, який вказав, що в жовтні 2018 року разом із ОСОБА_1 ввечері вони йшли із с. Піщанка Красноградського району в м. Красноград в район Хомутовки. По дорозі ОСОБА_1 запропонував йому купити мотокосу за 700 грн, яку начебто продає хлопець, що живе тут недалеко. Він запропонував діждатися ранку, але ОСОБА_1 наполягав і вказав що зараз ціна буде 500 гривень. Тоді він зателефонував батькові, той пообіцяв дати ці кошти і він погодився. ОСОБА_1 кудись відійшов, а хвилин через 15 повернувся із мотокосою «Атлант» і вони пішли до батька, який живе на вул. АДРЕСА_11 . За місцем свого проживання батько дав йому 500 грн, які він передав ОСОБА_1 , а мотокоса залишилися у батька. Він її забрав додому через два дні. Незабаром йому зателефонували працівники поліції поцікавилися про мотокосу, він підтвердив, що купив дану мотокосу в ОСОБА_1 і поліцейські її вилучили. Він раніше неодноразово судимий, вживає наркотичні засоби і тому поліція постійно виявляє в нього крадені речі. Також він запрошувався неодразово поліцейськими в якості понятого.

Винуватість ОСОБА_1 по даному епізоду крадіжки мотокоси також на думку прокурора підтверджується письмовими доказами, а саме:

-фактичними даними, які містяться у протоколі огляду місця події та фототаблицею до нього від 08.10.2018 року, тобто домоволодіння, яке належить потерпілому ОСОБА_4 в ході якого потерпілий вказав місце, де зберігалася мотокоса «Atlant» ( т.1, а.с. 108-111);

-фактичними даними, які містяться у протоколі огляду місця події та фототаблицею до нього від 18.10.2018 року, під час якого свідок ОСОБА_11 видав працівникам поліції мотокосу «Атлант» яку він придбав у ОСОБА_1 (т.1, а.с. 112-116);

-висновком судово-товарознавчої експертизи від 26.11.2018 року за № 4293 Харківського НДЕКЦ МВСУ з якої слідує, що ринкова вартість бензинової мотокоси ТМ «Atlant» складає 555,00 гривень ( т.1, а.с. 119-120);

-фактичними даними, які містяться постанові від 18.10.2018 року про визнання бензинової мотокоси ТМ «Atlant» речовим доказом ( т.1, а.с. 122).

Винуватість ОСОБА_1 по епізоду крадіжки бензопили «Дніпромаш» із домоволодіння ОСОБА_8 на думку сторони обвинувачення підтверджується такими доказами.

Показами свідка ОСОБА_9 , який вказав у суді, що влітку 2018 року він придбав у ОСОБА_14 бензопилу «Дніпромаш», який пояснив, що вона належить його знайомим, які бажають її продати. Однак через деякий час він добровільно видав бензопилу працівникам поліції, тому що вона виявилася краденою. ОСОБА_9 вказував, що він є наркозалежною особою, відносно нього розслідується декілька кримінальних проваджень слідчим відділом поліції.

Винуватість ОСОБА_1 по даному епізоду крадіжки майна також підтверджується на думку прокурора письмовими доказами, а саме:

-фактичними даними, які містяться у рапорті помічника чергового Красноградського ВП ГУНП в Харківській області про надходження повідомлення зі служби 102, що ОСОБА_8 заявила про крадіжку бензопили із сараю її домоволодіння, яке розташоване в АДРЕСА_5 ( т.2, а.с. 64);

-фактичними даними, які містяться у протоколі про прийняття заяви від ОСОБА_8 від 05.07.2018 року про вчинення крадіжки бензопили із сараю її домоволодіння, яке розташоване в АДРЕСА_5 ( т.2, а.с.65 )

-фактичними даними, які містяться у протоколі огляду місця події та фототаблицею до нього від 06.07.2018 року, тобто домоволодіння, яке належить ОСОБА_8 , в якому у господарській будівлі встановлено відсутність майна ( т.2, а.с 67-69);

-фактичними даними, які містяться у протоколі огляду місця події від 09.07.2018 року , під час якого ОСОБА_9 добровільно видав бензопилу «Дніпромаш» БП4500, який йому ОСОБА_17 ОСОБА_18 (т.2, а.с. 71-74);

-висновком судово-товарознавчої експертизи від 19.10.2018 року за № 3774 Харківського НДЕКЦ МВСУ з якої слідує, що ринкова вартість бензопилу «Дніпромаш» БП4500, придбаної в 2009 році в технічно справному стані становить 847,00 гривень (т.2, а.с.75-80)

-фактичними даними, які містяться постанові від 11.07.2018 року про визнання речовим доказом бензопили «Дніпромаш» БП4500, яку передано на зберігання ОСОБА_8 ( т.2, а.с. 81).

Судом в нарадчій кімнаті кожний доказ сторони обвинувачення по вищезазначеним епізодам було оцінено з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку і на думку суду, прокурором не доведено, що вищевказані злочини вчинені саме ОСОБА_1 з таких підстав.

Відповідно до ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведенності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Із даної норми слідує, що обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення(Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 12 червня 2018 р. у справі № 712/13361/15, провадження № 51-1604км18, ЄДРСРУ № 74777387)

Кримінальна відповідальність за ч.3 ст.185 КК України наступає у випадку вчинення особою наступних дій: таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно або за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або, яке завдала значної шкоди потерпілому.

З об`єктивної сторони крадіжка відноситься до злочинів з матеріальним складом. Тому, крім діяння (таємного викрадення), обов`язковими її ознаками є позитивна матеріальна шкода, спричинена власнику викраденого майна, яка визначається його вартістю, а також причинний зв`язок між цією шкодою і таємним викраденням. Викрадення полягає в дії (активній поведінці) і означає незаконне, безоплатне вилучення чужого майна поза волею власника. Таке вилучення обов`язково повинне бути таємним, тобто, непомітним: за відсутності власника або в присутності власника чи інших осіб, але за умови, що вони нездатні усвідомлювати факт викрадення. Таємним є і викрадення в присутності осіб, які усвідомлюють, що вчиняється крадіжка, але суб`єкт знає, що ці особи не будуть йому перешкоджати: він впевнений у їх мовчазній згоді.

Викрадення має бути безоплатним: винний не повертає викрадене, не оплачує його вартість, не відшкодовує її будь-яким еквівалентом.

Крадіжка вважається закінченою з моменту вилучення майна і реальної можливості розпоряджатися ним як своїм власним: продати, сховати, подарувати, використати на свої потреби, тощо. З суб`єктивної сторони крадіжка передбачає тільки прямий умисел: особа усвідомлює, що посягає на чужу власність, таємно вилучає чуже майно, на яке вона не має ніякого права, передбачає спричинення матеріальної шкоди в певному розмірі і бажає спричинити таку шкоду. Обов`язковими суб`єктивними ознаками крадіжки є корисливий мотив-спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна та корислива мета-збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винний.

Суб`єктом крадіжки є фізична, осудна особа, яка досягла 14 років до моменту вчинення крадіжки.

Під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище розуміється незаконне вторгнення до них будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання; обманним шляхом; з використанням підроблених документів, тощо). Обов`язковою ознакою проникнення є його незаконність, тобто, відсутність у особи права перебувати у перелічених місцях, де знаходиться майно.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, суд вважає, що для визнання особи винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, повинен бути встановлений його склад, а саме: суб`єкт, об`єкт, суб`єктивна сторона та об`єктивна сторона.

Однак стороною обвинувачення не доведено наявність всіх вищевказаних ознак крадіжок майна у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 .

Оцінюючи докази сторони обвинувачення по епізоду незакінченого замаху на крадіжку майна із домоволодіння потерпілої ОСОБА_10 суд зазначає таке.

Згідно наданих доказів в підтвердження винуватості ОСОБА_1 по даному епізоду тільки пояснення батька обвинуваченого під час досудового розслідування, коли він впізнав свій велосипед «Україна» вказують на можливу причетність ОСОБА_1 до вчинення вищезазначеної крадіжки. Однак в судовому засіданні ОСОБА_20 , як близький родич обвинуваченого відмовився давати покази. Інших доказів прокурор не надав.

Крім того, суд оцінюючи письмовий доказ органу обвинувачення - протокол огляду місця події від 14.11.2018 року за участю, як зазначено у цьому протоколі, представника ОСОБА_20 зазначає таке.

Із описової частини цього протоколу слідує, що ОСОБА_20 впізнав свій велосипед, який був вилучений у домоволодінні ОСОБА_10 , тобто по суті це протокол пред`явленні речі для впізнання. Тоді на цей протокол розповсюджуються вимоги ст. ст. 229, 231 КПК України.

Згідно ч.1 та ч.2 ст. 229 КПК України, перед тим, як пред`явити для впізнання річ, слідчий, прокурор або захисник спочатку запитує в особи, яка впізнає, чи може вона впізнати цю річ, опитує про ознаки цієї речі і обставини, за яких вона цю річ бачила, про що складається протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати ознаки, за якими впізнає річ, проте може впізнати її за сукупністю ознак, особа, яка проводить процесуальну дію, зазначає це у протоколі. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, річ, яка повинна бути пред`явлена для впізнання, та надавати інші відомості про її прикмети. Річ, що підлягає впізнанню, пред`являється особі, яка впізнає, в числі інших однорідних речей одного виду, якості і без різких відмінностей у зовнішньому вигляді, у кількості не менше трьох. Особі, яка впізнає, пропонується вказати на річ, яку вона впізнає, і пояснити, за якими ознаками вона її впізнала.

Приймаючи до уваги вищевикладене, із вищезазначеного протоколу огляду витікає, що у ОСОБА_20 перед пред`явленням речі для впізнання слідчим не було задано питання, чи може він впізнати цю річ (велосипед), ознаки цієї речі і обставини, за яких він цю річ бачив чи придбав. Крім того, велосипед було пред`явлено тільки в одному екземплярі.

Таким чином, слідчим були порушені вимоги ст. 229 КПК України і тому фактичні дані, які містяться у вищезазначеному протоколі відповідно до ст. 86 КПК України є недопустимими доказами, так як вони отримані в порядку, не передбаченому КПК України.

Оцінюючи докази сторони обвинувачення по епізоду крадіжки із домоволодіння потерпілого ОСОБА_6 суд зазначає таке.

По даному епізоду із наданих письмових доказів слідує, що потерпілий звернувся до поліції із заявою про вчинення у нього крадіжки мідного дроту, який був намотаний на котушки. В суді також ОСОБА_6 пояснив, що у нього викрали котушки з намотаною мідною проволокою, а згідно наданого прокурором протоколу огляду місця події від 09.01.2019 року, батько обвинуваченого видав 21,5 кг чорного металобрухту. Такі покази потерпілого та дані протоколу огляду ніяким чином не підтверджують винуватість ОСОБА_1 , а інших належних та допустимих доказів прокурором не надано.

Також прокурором не надано протоколу про надання потерпілому ОСОБА_6 мідного дроту для впізнання, як про те вказував в судовому засіданні потерпілий. Згідно постанови від 09.01.2019 року слідчим було визнано речовим доказом тільки 21.5 кг металобрухту чорного металу, який видав батько обвинуваченого (т.2, а.с. 156).

Крім того, потерпілий ОСОБА_6 згідно наданих прокурором письмових доказів, звернувся із заявою у поліцію про крадіжку 03 січня 2019 року, тобто, коли ОСОБА_1 вже перебував під вартою. Однак прокурор не надав ніяких доказів, що в цей період ОСОБА_1 перебував на волі.

Оцінюючи докази сторони обвинувачення по епізоду крадіжки із домоволодіння потерпілої ОСОБА_7 суд зазначає таке.

Винуватість ОСОБА_1 по епізоду крадіжки майна із домоволодіння ОСОБА_7 фактично органом обвинувачується підтверджується тільки показами свідка ОСОБА_9 , який в суді пояснив, що взимку 2018 року, дату точно не пам`ятає, він разом із Гнелицьким ОСОБА_23 на автомобілі «таксі» їздили та пункт прийняття металобрухту – бувшу «бойню» здавати металобрухт, який у мішку приніс ОСОБА_18 . Який саме металобрухт і де його взяв ОСОБА_24 він не знає. ОСОБА_1 самостійно здавав металолом. З таксистом він розрахувався каністрою з бензином ємністю 10 літрів, яку дав йому ОСОБА_18 . Він дійсно вживав наркотичні засоби, раніше неодноразово судимий і відносно нього проводилось досудове слідство по декількома епізодів крадіжок.

Разом з тим, суд приймає до уваги, що дані покази свідка не підтверджуються показами свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_21 і суперечать письмовим доказам, які надав прокурор, а саме фактичним даним, які містяться у протоколі огляду місця події від 04.01.2019 року, під час якого ОСОБА_22 добровільно видав металеві частини до електродвигуна вагою 12 кг, які йому здав ОСОБА_9 а не ОСОБА_1 ( т.2, а.с. 172).

Крім того, суд оцінює покази свідка ОСОБА_9 критично, так як він є раніше неодноразово судимий, вживає наркотичні засоби, відносно нього органами досудового розслідування проводилося досудове розслідування і тому достовірність та точність його показів у суду викликає сумнів.

Крім того, потерпіла ОСОБА_7 згідно наданих прокурором письмових доказів, звернулася із заявою у поліцію про крадіжку майна із її домоволодіння 02 січня 2019 року, тобто, коли ОСОБА_1 вже перебував під вартою. Однак суду прокурор не надав ніяких доказів, що в цей період ОСОБА_1 перебував на волі.

Оцінюючи докази сторони обвинувачення по епізоду крадіжки із домоволодіння потерпілого ОСОБА_26 суд зазначає таке.

Винуватість ОСОБА_1 по цьому епізоду крадіжки мотокоси «Атлант» із домоволодіння ОСОБА_26 фактично підтверджується на думку сторони обвинувачення тільки показами свідка ОСОБА_11 в судовому засіданні, який вказав, що в жовтні 2018 року разом із ОСОБА_1 ввечері вони йшли із с. Піщанка Красноградського району в м. Красноград в район Хомутовки. По дорозі ОСОБА_1 запропонував йому купити мотокосу за 700 грн, яку начебто продає хлопець, що живе тут недалеко. Він запропонував діждатися ранку, але ОСОБА_1 наполягав і вказав що зараз ціна буде 500 гривень. Тоді він зателефонував батькові, той пообіцяв дати ці кошти і він погодився. ОСОБА_1 кудись відійшов, а хвилин через 15 повернувся із мотокосою «Атлант» і вони пішли до батька, який живе на вул. АДРЕСА_11 . За місцем свого проживання батько дав йому 500 грн, які він передав ОСОБА_1 , а мотокоса залишилися у батька. Він її забрав додому через два дні. Незабаром йому зателефонували працівники поліції поцікавилися про мотокосу, він підтвердив, що купив дану мотокосу в ОСОБА_1 і поліцейські її вилучили. Він раніше неодноразово судимий, вживає наркотичні засоби, тому поліція постійно виявляє в нього крадені речі, він неодноразово притягувався працівниками поліції в якості понятого.

Суд також оцінює покази свідка ОСОБА_11 критично, так як він є раніше неодноразово судимий, вживає наркотичні засоби, неодноразово притягувався працівниками поліції в якості понятого і тому достовірність та точність його показів у суду викликає сумнів.

Ніяких інших прямих чи непрямих доказів винуватості ОСОБА_1 по даному епізоду прокурором надано не було.

Оцінюючи докази сторони обвинувачення по епізоду крадіжки із домоволодіння потерпілої ОСОБА_8 суд зазначає таке.

Винуватість ОСОБА_1 по цьому епізоду крадіжки бензопили «Дніпромаш» із домоволодіння ОСОБА_8 на думку сторони обвинувачення фактично підтверджується тільки показами свідка ОСОБА_9 , який вказав у суді, що влітку 2018 року він придбав у ОСОБА_14 бензопилу «Дніпромаш», який пояснив, що вона належить його знайомим, які бажають її продати. Однак через деякий час він добровільно видав бензопилу працівникам поліції, тому що вона виявилася краденою. ОСОБА_9 вказував, що він є наркозалежною особою, відносно нього розслідується декілька кримінальних проваджень слідчим відділом поліції.

Суд оцінює покази свідка ОСОБА_9 і по даному епізоду також критично, так як він є раніше неодноразово судимий, вживає наркотичні засоби, відносно нього органами досудового розслідування проводилося досудове розслідування і тому достовірність та точність його показів у суду викликає сумнів.

Ніяких інших прямих чи непрямих доказів винуватості ОСОБА_1 по даному епізоду прокурором надано не було.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, ОСОБА_1 по вищевказаним п`яти епізодам крадіжок у вчинення яких він обвинувачується повинен бути виправданий за недоведеності його вини.

Призначаючи обвинуваченому покарання по трьом епізодам крадіжок, суд керується ст.ст.50, 64-67 КК України та Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».

Відповідно до ч.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні злочину мають суворо додержувати вимоги ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізується принципи законності, справедливості, обґрунтованості, та індивідуалізації покарання.

Згідно п.3 вказаної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

У відповідності до вимог ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Згідно ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Відповідно до класифікації злочинів, вказаних у ст. 12 КК України, вчинення крадіжки чужого майна з проникненням до сховища віднесено до тяжких злочинів, а вчинення крадіжки чужого майна повторно – до злочинів середньої тяжкості.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він судимий за вчинення корисливих злочинів, не працює, не одружений, являється батьком неповнолітнього ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем проживання характеризується задовільно, за місцем відбування останнього покарання - позитивно (т.1 а.с.199, т.2 а.с. 190-202).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у лікаря психіатра із діагнозом F-06,6. Також згідно висновку судово-психіатричної експертизи №950 від 26.12.2018 року, ОСОБА_1 страждає на хронічне психічне захворювання у формі синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідають правопорушення, ОСОБА_1 перебував у стані вищевказаного хронічного захворювання, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними (т.2. а.с. 50-53).

Обставиною, яка пом`якшує покарання суд визнає наявність у обвинуваченого неповнолітнього сина та вищезазначеного психічного захворювання, а обставин обтяжуючих покарання, судом не встановлено. Суд не може визнати рецидив злочинів обставиною, яка обтяжує покарання, так як рецидив злочинів, які вчинив обвинувачений утворює одночасно і їх повторність, яку суд враховує при кваліфікації вчинених злочинів.

Проаналізувавши всі вищезазначені обставини і правові норми, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, так як його виправлення можливе лише в його ізоляції від суспільства та поміщення на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу. Також на думку суду саме таке покарання буде запобігати вчиненню злочинів іншими особами.

Крім того, призначаючи покарання за сукупністю злочинів суд керується положенням ч.1 ст. 70 КК України, а приєднувати невідбуту частину покарання необхідно за правилами ч.1 ст. 71 КК України та ч.4 ст. 81 КК України.

Запобіжний захід, який обраний обвинуваченому у вигляді тримання під вартою необхідно залишити до набрання вироком законної сили, так як його засуджено до реального відбуття покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України суд зараховує у строк покарання, призначеного ОСОБА_1 строк перебування під вартою з моменту затримання 07.12.2018 року по 16.05.2019 року та з 10 вересня 2019 року до набрання вироком законної сили. Потерпіла ОСОБА_2 пред`явила до обвинуваченого цивільний позов про стягнення з нього майнової шкоди в розмірі 60 000 грн і моральної шкоди в розмірі 40 000 грн. В підтвердження майнової шкоди позивач надала копії чеків про придбання металевих та сантехнічних виробів на загальну суму 25 829, 95 грн та вказала, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку з викраденням будівельних матеріалів з її будинку та пошкодження її майна. Вона весь час знаходилася у стресовому стані, що вплинуло на її стан здоров`я. В судовому засіданні ОСОБА_2 позов підтримала та просила повністю його задовольнити.

Вищевказаний позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно ч.2 ст. 127 КПК України, шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншими суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Із даної норми Закону витікає, що за судовим рішенням може бути стягнута тільки та шкода, яка завдана кримінальним правопорушенням чи іншими суспільно небезпечним діянням.

Під час судового розгляду було встановлено, що ОСОБА_2 кримінальним правопорушення завдана майнова шкоди в розмірі 1949,00 грн.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд не може стягнути на користь ОСОБА_2 розмір майнової шкоди, яку вона просить, так як тоді суд вийде за межі висунутого ОСОБА_1 обвинувачення і за межі шкоди, яка встановлена та завдана кримінальним правопорушенням.

Також позов ОСОБА_28 про стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно вимог ч.ч.1 та 2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди. Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Суд, враховуючи наявність моральної (немайнової) шкоди у потерпілої ОСОБА_2 , яка була завдана кримінальним правопорушенням (злочином), та виходячи з положень ст.128 КПК України, та ст. 23 ЦК України, визначає розмір такої шкоди з урахуванням характеру та обсягу страждань ( душевних, психічних тощо), яких зазнала позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення), характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, її майновий стан, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь цивільного позивача 4 000 грн моральної шкоди.

Позов ОСОБА_7 про стягнення з обвинуваченого майнової шкоди в розмірі 3506,00 грн відповідно до вимог ч.3 ст. 129 КПК України необхідно залишити без розгляду.

Долю речових доказів необхідно вирішити згідно вимог ст. 100 КПК України., а саме залишити у користуванні потерпілих.

Судові витрати за проведення експертних досліджень згідно ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого, а по епізодам, за якими виправданий обвинувачений судові витрати необхідно віднести за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 84-86, 94, 124, 369-371, 374 КПК України, суд. –

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати невинуватим по пред`явленому обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 КК України та ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, а саме у вчиненні крадіжок чужого майна із домоволодінь ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та незакінченого замаху на крадіжку чужого майна із домоволодіння ОСОБА_10 та виправдати його за цими епізодами у зв`язку із недоведеністю вчинення ним кримінальних правопорушень.

Витрати на залучення експертів, а саме, за проведення судових експертиз по проведенню оцінки викраденого майна, яке належить потерпілим ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 в сумі 3574 (трьох тисяч п`ятсот сімдесят чотири) грн віднести за рахунок держави.

Визнати ОСОБА_1 винуватим пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 КК України по епізодам крадіжок із домоволодінь ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та по ч.2 ст. 185 КК України по епізоду крадіжки майна із домоволодіння ОСОБА_3 та призначити йому таке покарання:

-за ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк два роки; за ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки та шість місяців. За правилами ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки та шість місяців. Застосувати ч.1 ст. 71 КК України, до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Карлівського районного суду Полтавської області від 26.01.2015 року за ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік 10 місяців та 24 дня та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 10.09.2019 року, тобто з моменту його затримання у зв`язку з порушенням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та зміною запобіжного заходу на тримання під вартою.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення майнової та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 майнову шкоду в розмірі 1949,00 грн та моральну шкоду в розмірі 4000,00 грн, а всього стягнути 5 949 (п`ять тисяч дев`ятсот сорок дев`ять) 00 грн.

Позов ОСОБА_7 до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди залишити без розгляду.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Держави витрати за проведення судово-товарознавчих експертиз в розмірі 1859 (одної тисячі вісімсот п`ятдесят дев`ять) грн, які перерахувати на р/р 31116115020005 код доходів 24060300, код одержувача 37999680, МФО 899998, отримувач платежу УК Слобідсь/мХарСлобідськи/24060300, банк Казначейство України (ЕАП), стягувач Держава.

Речові докази : лист металу із нержавіючої сталі залишити у потерпілої ОСОБА_2 ; два мішки із волоськими горіхами залишити у потерпілої ОСОБА_3 ; чоловічі чоботи ТМ «Талан» залишити у потерпілого ОСОБА_5 ; три алюмінієві бідони залишити у потерпілої ОСОБА_10 ; велосипед ТМ «Україна» передати ОСОБА_20 ; автомобіль ВАЗ 21011 р.н. НОМЕР_1 залишити у користуванні ОСОБА_20 ; 21.5 кг металобрухту залишити у ОСОБА_6 , металеву каністру ємністю 10 літрів та 12 кг металобрухту залишити у ОСОБА_7 ; бензинову мотокосу ТМ «Atlant» залишити у ОСОБА_4 ; бензопилу «Дніпромаш» БП4500 залишити у ОСОБА_8

Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити тримання під вартою до набрання вироком законної сили. Відповідно до вимог ч.5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_1 строк попереднього ув`язнення у строк покарання із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі починаючи 07.12.2018 року по 16.05.2019 року.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення в Харківський апеляційний суд через Красноградський районний суд. Обвинувачений, потерпілі мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя