Постанова № 8551358, 23.03.2010, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          23 березня 2010 р. м. Чернівці           Справа № 2а-1066/10/2470

          09:48

          Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левицького В.К.,

при секретарі судового засідання Левчуку Д.С..

за участю представників сторін:

позивач - не з’явився;

відповідача - Чмола І.І., Драпак О.І., за довіреністю,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Енігма ЛТД"доДержавної податкової інспекції у м. Чернівціпро скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енігма ЛТД» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративними позовами до Державної податкової інспекції у м. Чернівці (далі - відповідач) про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.12.2009 р. № 0088080234 на суму 8344,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що працівниками ДПА Чернівецької області було проведено перевірку належного йому туристичного бюро, що розташоване за адресою м. Чернівці, вул. Стасюка, 10, за результатами якої складено акт перевірки від 10.12.2009 р. б/н. На підставі висновків вказаного акту перевірки відповідачем винесене оскаржуване рішення, яке, на думку позивача, підлягає скасуванню, оскільки суперечать вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України та Конституції України.

Позивач в судове засідання в друге не з’явився, явку представника в судове засідання не забезпечив, проте подав до суду заяву від 22.03.2010 р. в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю та просив суд провести розгляд справи за його відсутності.

Відповідачем подано письмові заперечення проти прозову, відповідно до яких вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд у задоволенні позову відмовити, зазначаючи, що за результатами перевірки проведеної працівниками ДПА в Чернівецькій області встановлено порушення ст. 3 та 8 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме: незабезпечення відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів зазначеній в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, порушення порядку реєстрації та ведення книги обліку розрахункових операцій, незабезпечення щоденного друкування на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків, що є порушенням ст. ст. 17, 22 вказаного Закону, тому до позивача правомірно було застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити та надав пояснення аналогічні викладеним у запереченнях проти позову.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 23.03.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на строк не більше ніж п’ять днів, про що повідомлено представника відповідача після проголошення вступної та резолютивної частини. Оскільки закінчення строку виготовлення та підписання повного тексту постанови припало на вихідний день, повний текст постанови виготовлено та підписано судом 29.03.2010 р., тобто в перший робочий день після нього.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енігма ЛТД» (58005, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Стасюка, 10, офіс 22, ідентифікаційний код 30595808) зареєстроване виконавчим комітетом Чернівецької міської ради 27.04.2004 р. та взято на облік як платника податків в органах державної податкової інспекції у м. Чернівці за № 830 18.11.1999 р.

Відповідно до плану перевірок на грудень 2009 р., затвердженого начальником ДПІ у м. Чернівці працівниками ДПА Чернівецької області проведено перевірку належного позивачеві туристичного бюро, що розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. Стасюка, 10, офіс 22, за результатами якої складено акт перевірки від 10.12.2009 р. без номера (а.с. 7-8, 18).

Вході перевірки встановлено, що на момент перевірки туристична агенція ТОВ «Енігма ЛТД» працювала, споживачі обслуговувалися. Перевіркою встановлено:

1) туристичною агенцією не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків суми коштів, що зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій у розмірі 1464,92 грн.;

2) порушено порядок реєстрації та ведення книги обліку розрахункових операцій № 2412008587, яка зареєстрована в ДПІ у м. Чернівці 17.06.2009 р., а розпочата 01.06.2009 р., про що свідчать записи в розділі 2 «облік руху готівки та сум розрахунків»;

3) не забезпечено щоденне друкування на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків за 04.05.2009 р. (книга обліку розрахункових операцій № 2412008587 – р/2 від 03.06.2008 р.) та за 04.06.2009 р. (книга обліку розрахункових операцій № 2412008587 – р/3 від 17.06.2009 р.).

За результатами перевірки зроблено висновок, що позивачем порушено вимоги п. 9, 13 ст. 3, ст. 8 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі висновків акта перевірки ДПІ у м. Чернівці прийнято рішення від 21.12.2009 р. № 0088080234 про застосування штрафних (фінансових) санкції в сумі 8344,60 грн., в тому числі 7324,66 грн. (1464,92 грн. Х 5) - п’ятикратний розмір суми, на яку виявлено невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, 680,00 грн. (340,00 грн. Х 2) - за нероздрукування та незбереження фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій та 340 грн. за використання незареєстрованої належним чином КОРО з посиланням на п. 3 ст. 17 Закону № 265/95-ВР (а.с. 6, 19).

Не погоджуючись з рішенням ДПІ у м. Чернівці позивач звернувся в адміністративному порядку до ДПА в Чернівецькій області із первинною скаргою.

За результатами розгляду даної скарги ДПА в Чернівецькій області прийнято рішення від 20.01.2010 р. № 258/10/25-009, яким частково скасовано суму застосованих санкцій у розмірі 340,00 грн., відповідно до розрахунку фінансових санкцій, а саме за порушення п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а в іншій частині - залишено без змін (а.с. 9). Таким чином, після розгляду справи в адміністративному порядку загальна сума застосованих штрафних (фінансових) санкцій складає 8004,60 грн.

Позивач з прийнятим рішенням, в частині залишення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 8004,60 грн. без змін, не погодився, у зв’язку з чим оскаржив їх до суду.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі - Закон № 265- ВР).

Реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти (ст. 1 Закону № 265-ВР).

Пункт 13 ст. 3 вищеназваного Закону встановлює, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Стаття 22 цього Закону передбачає, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Як встановлено судом, при проведенні перевірки за додержанням позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги) на місці проведення розрахунків перевіряючими виявлено 1602,00 грн. при сумі коштів, вказаній у денному звіті РРО - 137,08 грн., що підтверджується актом зняття залишків готівки на місці проведення розрахунків та денним Х- звітом (а.с. 20).

Позивач не спростовує той факт, що в касі підприємства знаходилось 1464,92 грн. Проте, вказує, що дана сума коштів зберігалась разом у одному ящику стола, на якому знаходився реєстратор розрахункових операцій типу MINI 500.02 МЕ (фіскальний номер № 2412008587). Згідно пояснень комерційного директора Авдеєвої Л.В. ТОВ «Енігма», наданих під час перевірки, вбачається, що розбіжність, яка виникла є залишком готівки в касі підприємства на початок дня, що підтверджується відповідним записом в касовій книзі підприємства, а «службове внесення» в реєстратор розрахункових операцій не проводився по неуважності.

Суд не приймає до уваги доводи позивача та вважає їх необґрунтованими, виходячи з таких підстав.

Відповідно до п. ст. 2 Закону № 265 місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Згідно з пп. 4.5 п. 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614, унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція "службове внесення" використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Відповідно до денного звіту за 10.12.2009 р. операція «службове внесення» про внесення суми готівки в розмірі 1464,92 грн. непов’язаної з проведенням розрахункової операції через РРО проведена не була (а.с. 20).

Як зазначалось вище, норми п. 13 ст. 3 Закону № 265 покладають на суб'єкта господарювання обов'язок забезпечити відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки така сума має відповідати загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно наведеного у ст. 2 Законі № 265 визначення денний звіт - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.

Таким чином, у денному звіті відображається повна інформація про денні підсумки розрахункових операцій. При цьому, сума коштів, зазначена у денному звіті РРО має відповідати сумі готівкових коштів на місці проведення розрахунків.

Як свідчать матеріали справи, позивачем вказані норми порушені, сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків не відповідає сумі, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій. Наведені позивачем обставини щодо знаходження коштів в розмірі 1464,92 грн. в ящику стола РРО та їх неналежність до суми коштів, яка знаходилась у місці розрахунків спростовуються наявними у справі доказами. Подані позивачем докази не спростовують, а навпаки підтверджують виявлене порушення, яке полягає у незабезпеченні відповідності готівкових коштів, що наявні в місці розрахунків сумі зазначеній у звіті РРО.

Стосовно застосування штрафної санкції в розмірі 680,00 грн. за нероздрукування та незбереження фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій суд вважає зазначити наступне.

Згідно п. 9 ст. 3 цього Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п. 4 ст. 17 Закону № 265-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання ними щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Судовим розглядом встановлено, що відповідачем не забезпечено щоденне друкування на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків за 04.05.2009 р. (книга обліку розрахункових операцій № 2412008587 – р/2 від 03.06.2008 р.) та за 04.06.2009 р. (книга обліку розрахункових операцій № 2412008587 – р/3 від 17.06.2009 р.), тому суд приходить до висновку про правомірність застосування санкції в розмірі 680,00 грн. (340 Х 2).

За таких обставин, суд вважає, що позові вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб’єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судовим розглядом не встановлено порушення зазначених критеріїв відповідачем при винесенні оскаржуваного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а тому вказане рішення не підлягає скасуванню.

          Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні з боку відповідача надано достатніх аргументів та доводів, які свідчать, що оскаржуване рішення прийняте в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В той же час позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в зв’язку з чим суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат відповідача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України стягненню з позивача не підлягають.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 160 - 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова відповідно до ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складання її в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено та підписано судом 29.03.2010 р.

Суддя /підпис/ В.К. Левицький

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:

Суддя В.К. Левицький