Рішення № 85511102, 29.10.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/10336/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2019 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі судді Бердія М.А.,

при секретарі Прокопчук Л.М.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ,

відповідача ОСОБА_4 ,

представника відповідача ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про припинення права спільної часткової власності на частку у спільному майні шляхом його продажу на публічних торгах, суд -

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 позовні вимоги позивачів підтримали повністю з підстав викладених у позовній заяві, просили суд припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на 1/3 належної їм частки квартири АДРЕСА_1 , шляхом продажу їхніх часток на публічних виконавчих торгах з виплатою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 по 1/3 частині вирученої з продажу квартири суми, в зв"язку з тим, що відповідач та її донька чиннять позивачам перешкоди в користуванні квартирою. Крім того, просили суд стягнути з відповідача на користь позивачів понесені позивачами судові витрати по справі.

Відповідач ОСОБА_4 та представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги позивачів не визнали, просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Додатково суду пояснили, що відповідач не проживає в спірній квартирі, оскільки проживає в АДРЕСА_2 . Зазначили, що в спірній квартирі проживає, без реєстрації, повнолітня дочка відповідача разом з чоловіком. Згоди на проживання дочки та її чоловіка у інших співвласників відповідач не отримувала, однак перешкод у користування квартирою для позивачів ніхто не чинить. Від продажу спільної квартири відмовляється, оскільки її дочка не матиме де жити, викупити частки позивачів вона не має можливості за відсутності коштів.

Суд, заслухавши позивача ОСОБА_6 , представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , відповідача ОСОБА_4 , представника відповідача ОСОБА_5 , дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступного:

Як було встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_4 є співвласниками по 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 на підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області по справі №569/14293/16-ц.

Крім того, позивач ОСОБА_2 є співвласником 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину виданого Другою Рівненською державною нотаріальною конторою 16 квітня 2008 року, зареєстрованого в реєстрі за №1-895.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №124510515 від 18 травня 2018 року, відповідач ОСОБА_4 є власником 2/3 частки квартири АДРЕСА_3 .

Як пояснила в судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 , вона на постійній основі проживає в квартирі АДРЕСА_3 . У квартирі АДРЕСА_1 вона хоча й зареєстрована, однак фактично там не проживає. У спірній квартирі, без реєстрації місця проживання та згоди інших співвласників квартири, проживає її повнолітня донька ОСОБА_7 1983 р.н. разом з чоловіком ОСОБА_8 1980 р.н. Іншим співвласникам в користуванні квартирою вона перешкод не чиннить.

Згідно листа Рівненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області від 24 травня 2018 року №82Аз/200/04-2018, за адресою АДРЕСА_4 фактично проживає ОСОБА_7 , 1983 року народження, яка прописана за адресою АДРЕСА_2 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_8 , 1980 року народження. Також в квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_4 , 1950 року народження, яка проживає на даний час за адресою: АДРЕСА_2 разом з чоловіком.

Згідно листів №5189/200/04-2028 від 22.03.2018 року та №21725/200-2016 від 14 грудня 2016 року на ім"я ОСОБА_1 відносно її звернень щодо неправомірних дій її племіниці ОСОБА_7 ( ОСОБА_9 ), останню притягнуто до адімністративної відповідальності за ст.186 КУпАП (Самоуправство) та матеріали скеровано для прийняття рішення голові адміністративної комісії при виконавчому комітеті Рівненської міської ради.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків,передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини,які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків,встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно ст. 361 ЦК України, співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Відповідно до ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб з визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Відповідно до ч.1 ст.365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Із змісту ст. 365 ЦК України вбачається, що припинення права особи на частку у спільному майні допускається за наявності будь-якої із обставин, передбаченні пунктами 1 - 3 ч. 1 ст. 365 ЦК України, але за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Із копії технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 вбачається, що квартира складається з 3 кімнат, загальною площею 63,2 кв.м., житловою площею 46,4 кв.м., коридор площею 6,3 кв.м., кухня площею 5,5 кв.м., туалет площею 1,2 кв.м., ванна площею 3,1 кв.м. Квартира розташована на третьому поверсі трьохповерхового будинку.

Для визначення ринкової вартості квартири АДРЕСА_1 Рівненським міським судом Рівненської області ухвалою від 18 вересня 2018 року призначено по справі судову оціночно-будівельну експертизу.

Згідно висновку судової оціночно-будівельної експертизи №181001/1_30, складеного 24 жовтня 2018 року судовим експертом ППФ «Експерт-Рівне» ОСОБА_10 , ринкова вартість житлової квартири АДРЕСА_1 становить 1 013 533 грн.

Згідно пояснень сторін та відомостей з технічного паспорту на спірну житлову квартиру, обома сторонами констатовано про неможливість розподілу їх часток у квартирі та виділення їх в натурі у зв`язку з технічними характеристиками житлового приміщення, адже квартира, що знаходиться у спільній частковій власності, підлягає розподілу в натурі лише у випадку, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. В той же час, спірна квартира розташована на третьому поверсі трьох поверхового житлового будинку та обладнана лише один входом, кухнею та санвузлом.

Суд, звертає увагу, що відповідач ОСОБА_4 спірною квартирою не користується, що не заперечувалось і самим відповідачем в ході судового розгляду справи. Відповідач ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності володіє іншим житловим приміщенням в якому фактично і проживає. А відтак, на переконання суду права відповідача на житло передбачені ст.47 Конституції України не будуть порушені.

Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» передбачено, що оскільки за чинним законодавством суд вирішує спори учасників спільної власності щодо розпорядження чи користування майном, то не слід розглядати як неправомірне позбавлення права власності присудження грошової компенсації за частку у спільній власності, якщо її неможливо виділити або поділити майно в натурі чи спільно користуватись ним.

За вищенаведених обставин, суд приходить до висновку, що виплата відповідачеві третини від суми коштів (пропорційно розміру її частки у спільній власності на спірну квартиру), отриманої шляхом продажу житлового приміщення на публічних торгах, в межах процедури передбаченої для продажу майна боржника згідно із Законом України «Про виконавче провадження» є належною компенсацією відповідачу за частку у спільній власності, та не завдаватиме істотної шкоди відповідачу, а також не обмежить його гарантоване право власності, оскільки останній отримає рівноцінну грошову компенсацію втраченого майна.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивачів слід стягнути судові витрати по справі понесені позивачами по сплаті судового збору в розмірі 2599,82 грн., тобто по 1299,91 грн. на користь кожного позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП1831218629) про припинення права спільної часткової власності на частку у спільному майні шляхом його продажу на публічних торгах, задоволити повністю.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 , шляхом продажу її частки на публічних виконавчих торгах з виплатою ОСОБА_1 1/3 частини вирученої з продажу квартири суми.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 на 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 , шляхом продажу її частки на публічних виконавчих торгах з виплатою ОСОБА_2 1/3 частини вирученої з продажу квартири суми.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_4 на 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 , шляхом продажу її частки на публічних виконавчих торгах з виплатою ОСОБА_4 1/3 частини вирученої з продажу квартири суми.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі понесені позивачем по сплаті судового збору в розмірі 1299,91 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі понесені позивачем по сплаті судового збору в розмірі 1299,91 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд, або безпосередньо до Рівненського апеляційного суду (відповідно до п.п. 15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147 - VIII від 03 жовтня 2017 року). Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рівненського

міського суду Бердій М.А.