Ухвала суду № 85510957, 11.11.2019, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/2163/19

Номер провадження 1-кс/559/705/2019

УХВАЛА

про обрання запобіжного заходу

"11" листопада 2019 р. місто Дубно Рівненська область

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі

слідчого судді Ралець Р.В.

секретаря судового засідання Крушняк О.С.

з участю:

прокурора Дзецько М.В.

слідчого Сидорчука М.А.

захисника адвоката Пасічника Ю.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубно клопотання слідчого СВ Дубенського ВП ГУНП України в Рівненській області Сидорчука М.А., яке погоджене прокурором Дубенської місцевої прокуратури Дзецько М.В., за матеріалами кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019180040000665 від 25 липня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 1 та 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дубно Рівненської області, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , фактично проживаючого у м. АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, одруженого, на утриманні має малолітню дитину, раніше відповідно до ст. 89 КК України не судимого, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб-

ВСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 обґрунтовано наступним. Досудовим розслідуванням встановлено, що 23.09.2010 вироком Дубенського міськрайонного суду в Рівненській області, ОСОБА_1 було засуджено за вчинення злочину передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, до покарання у виді 3 років позбавлення волі та на основі ст. 71 КК України частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Дубенського міськрайонного суду в Рівненській області від 26.04.207 та призначено покарання у вигляді 3 роки 5 місяців позбавлення волі. Крім того, 18.07.2019, слідчим Дубенського відділу поліції за погодженням з прокурором Дубенської місцевої прокуратури, у кримінальному провадженні №12019180040000525 від 20.06.2019, відносно ОСОБА_1 було скеровано до суду обвинувальний акт у вчиненні ним злочину передбаченого ст. 126-1 КК України.

Таким чином, ОСОБА_1 будучи обвинуваченим у вчиненні злочину, на шлях виправлення не став, та повторно вчинив нові, умисні, корисливі злочини.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 22.06.2019 року близько 10:30 години знаходячись у приміщенні житлового будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом вільного доступу, таємно, з корисливих мотивів, викрав гаманець, який знаходився на дивані в кімнаті спальні будинку за вказаною адресою, в якому знаходились грошові кошти в сумі 600 гривень та офіційні документи - банківська картка № НОМЕР_1 № рахунку НОМЕР_2 , видану акціонерним товариством «Укрексімбанк», та банківська картка № НОМЕР_3 , видану акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк», які належать ОСОБА_2 .

Таким чином, ОСОБА_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 1 ст. 357 КК України - викрадення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів; та за ч. 1 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Крім того, не зупинившись на вчиненому, продовжуючи свою злочинну діяльність, 24.06.2019 о 00:25 год ОСОБА_1 використовуючи раніше викрадену ним банківську картку № НОМЕР_1 № рахунку НОМЕР_2 , видану акціонерним товариством «Укрексімбанк», на ім`я ОСОБА_2 , та знаючи код доступу (ПІН-код) цієї картки, через банкомат АТ «Ощадбанк», що розташований по вул. Грушевського, м. Дубно, Рівненської області, повторно, керуючись корисливим умислом, направленим на таємне заволодіння чужим майном, таємно, шляхом здійснення операції по зняттю готівки з банківської картки, викрав грошові кошти в сумі 200 гривень, які належали потерпілій ОСОБА_2 , чим заподіяв останній майнову шкоду на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушень, передбаченого, ч. 2 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка) вчинена повторно.

Також, встановлено, що ОСОБА_1 29.08.2019 року близько 15 години знаходячись у приміщенні квартири розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу, таємно, повторно, з корисливих мотивів, викрав ноутбук марки «Ноутбук ASUS F751SV-TY003T», вартістю 13999,90 гривень, який знаходився в кімнаті спальні квартири за вказаною адресою, та належав потерпілому ОСОБА_3 .

В подальшому ОСОБА_1 непомітно виніс вказаний ноутбук з квартири, і таким чином перевів викрадену річ у своє протиправне володіння, та отримав можливість розпоряджатися нею на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому майнову шкоду на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушень, передбаченого, ч. 2 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка) вчинена повторно.

16.09.2019 повідомлено про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 1 та 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України.

Під час проведення досудового розслідування встановлено фактичні дані та здобуто достатні докази, які дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 1 та 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, за вказаних фактичних обставин.

Санкція ч.2 ст.185 КК України, як найтяжчий злочин в якому підозрюється ОСОБА_1 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, а тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до нього може бути застосований.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання останнім процесуальних обов`язків та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

1. Вчинити інше кримінальне правопорушення. Даний ризик (передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) обґрунтовується тим, що на розгляді у Дубенському міськрайонному суді та в Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України.

Таким чином, ОСОБА_1 будучи обвинуваченим у вчиненні умисного злочину, продовжив свою злочинну діяльність та вчинив нові корисливі злочини, що дає підстави вважати, що ОСОБА_1 , зухвало продовжує свою злочинну діяльність, шляхом вчинення нових кримінальних правопорушень, з чого слідує, що останній не бажає ставати на шлях свого виправлення, являється суспільно небезпечною особою, а також свідчить про неможливість застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, крім тримання під вартою.

Крім цього, ОСОБА_1 не має постійного місця проживання та джерела прибутку, що є однією із причин спонуканням його до вчинення нових корисливих кримінальних правопорушень, що підтверджується тим, що ОСОБА_1 не зважаючи на надані йому можливості і заходи стати на шлях виправлення, належних висновків не зробив та продовжив вчиняти нові корисливі кримінальні правопорушення і це дає підстави вважати, що з метою попередження подальшого вчинення ОСОБА_1 корисливих злочинів та завдання шкоди іншим громадянам, останній потребує ізоляції від суспільства шляхом, застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Це підтверджується тим, що на даний час ОСОБА_1 повідомлено про підозри у вчиненні ним чотирьох кримінальних правопорушень крім того в провадженні СВ Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали досудових розслідувань: за 12019180040000633 від 18.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України по факту спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , за 12019180040000754 від 26.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України по факту крадіжки бензокоси з приміщення гаражу з господарства ОСОБА_4 , за 12019180040000774 від 04.09.2019 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, по факту підпалу даху господарського приміщення господарства ОСОБА_4 та за 12019180040000825 від 22.09.2019 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України по факту крадіжки планшета належного ОСОБА_2 в яких потерпілі та свідки вказують на ОСОБА_1 як на особу, яка вчинила вказані правопорушення, про те на даний час підозри у вказаних провадженнях ще не оголошено, що такокож підтверджує ризик вчинення нових кримінальних правопорушень.

2. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Дані ризики (передбачені п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України) обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, які відносяться до категорії середньої тяжкості кримінальних правопорушень, за вчинення яких передбачене покарання у виді арешту від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п`яти років, або позбавленням волі на той самий строк, що дає підстави вважати, що він з метою уникнення передбаченого покарання може переховуватись від органів досудового розслідування, прокурора та суду, будь-яким способом уникати викликів слідчого, прокурора та суду, чим затягувати строки досудового розслідування та перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. Даний ризик підтверджується тим що ОСОБА_1 не має постійного місця проживання та місце знаходження його не відоме в зв`язку з чим 16.09.2019 у відповідності до ч. 1 ст. 278, глави 6, 11 ч. 2 ст. 135 КПК України підозри про вчинення вказаних кримінальних правопорушень було вручено його матері ОСОБА_5 та вручено повістки про необхідність прибути для проведення слідчих дій 19.09.2019, 20.09.2019 та 23.09.2019, які ОСОБА_1 проігнорував, крім того, ОСОБА_6 не прибув на виклик в якості обвинуваченого до Дубенського міськрайонного суду в Рівненській області в судове засідання, що мало відбутися 27.09.2019, в зв`язку з чим судом було винесено постанову про його привід.

3. Незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні. Дані ризики (передбачені п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_1 систематично погрожує, потерпілій ОСОБА_2 , свідку ОСОБА_4 , фізичною розправою, пошкодженням їх майна, спричиненням тілесних ушкоджень та вчинення інших протиправних дій в зв`язку з чим 09.09.2019 слідчим було винесено постанову про застосування заходів безпеки відносно потерпілої ОСОБА_2 , члені її сім`ї та майна, яка на даний час виконується працівниками Дубенського відділу поліції. Крім того, за вчинення фізичного, економічного та психологічного насильства по відношенню до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 було неодноразово притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1, 2 ст. ст. 173-2 КУпАП, та направлено до суду з обвинувальним актом кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України.

Обрання ОСОБА_1 менш суворого запобіжного заходу, наприклад у вигляді домашнього арешту не можливе в зв`язку з відсутністю ОСОБА_1 постійного місця проживання, крім того менш суворий запобіжний захід не забезпечить належної поведінки підозрюваного, тому що у даному випадку знову ж таки для останнього будуть створені умови і надана можливість продовжити свою злочинну діяльність, переховуватись від органів досудового розслідування, прокуратури та суду, а також незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому та інших кримінальних провадженнях, тобто ризикам передбаченим п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, що може негативно вплинути на проведення досудового розслідування та подальшого судового розгляду, а також завдати шкоди іншим особам.

В судовому засіданні прокурор вважає, що клопотання є обґрунтованим та просить його задоволити.

Слідчий у судовому засіданні просить клопотання задоволити. Вважає, що жоден більш м`який запобіжний захід не усуне наявних ризиків. Пояснив, що строк досудового розслідування постановами було зупинено 09.10.2019, а відновлено 10.11.2019, копію клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 вручено 11.11.2019 о 08 год. 00 хв.

Захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив суд обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, врахувати, що ОСОБА_1 не мав наміру переховуватися від органів досудового розслідування, про підозру у даному кримінальному провадженні не знав, від органі досудового розслідування не переховувався. Окрім того, просив вважати недопустимими доказами: копії постанови про зупинення та відновлення досудового розслідування, а також картки про рух кримінального провадження.

Підозрюваний підтримав думку свого захисника, пояснив, що не заперечує вчинення кримінальних правопорушень, усвідомлює протиправність своїх дій, в подальшому вчиняти кримінальні правопорушення не буде, від органів досудового розслідування не переховувався..

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_5 пояснила, що є матірю ОСОБА_1 , останні два дні він знаходився в неї, її син став на шлях виправлення, злочинів вчиняти не буде, буде проживати з нею за адресою АДРЕСА_2 , де вона проживає зі своїм співмешканцем ОСОБА_3 Дана квартира не є її власністю, там вона проживає без договору оренди, квартира є власністю її далекої родички ОСОБА_7 , як по батькові не пам`ятає. Підозру ОСОБА_1 їй слідчим було вручено, однак вона не читала її та не вникала в її зміст, а також, не повідомляла про неї ОСОБА_1

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 пояснив, що є співмешканцем матері підозрюваного ОСОБА_1 ,, ОСОБА_5 а також, потерпілим у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 по факту крадіжки ноутбука, претензій до останнього не має, не заперечує, що ОСОБА_1 буде проживати за адресою АДРЕСА_2 .

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Вислухавши підозрюваного та його захисника, доводи слідчого і прокурора, ознайомившись з матеріалами клопотання і кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

При розгляді клопотання встановлено наступне.

Слідчим відділенням Дубенського ВП ГУНП України в Рівненській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019180040000665 від 25 липня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 1 та 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України.

16.09.2019 у відповідності до ч. 1 ст. 278, глави 6, 11 ч. 2 ст. 135 КПК України повідомлено про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 1 та 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, шляхом вручення його матері ОСОБА_5

08.10.2019 до суду надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 1 та 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України.

09.10.2019 винесено ухвалу про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 1 та 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України ОСОБА_1 .

Згідно протоколу затримання особи підозрюваної у вчинені злочину, 10.11.2019 о 01 год. 35 хв. підозрюваного ОСОБА_1 затримано на підставі ухвали слідчого судді від 09.10.2019.

11.11.2019 о 08 год. 00 хв. ОСОБА_1 вручено клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із додатками.

11.11.2019 о 09 год. 30 хв. ОСОБА_1 доставлено до Дубенського міськрайонного суду для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

11.11.2019 о 12 год. 00 хв. фактично розпочато розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 .

Щодо клопотання захисника про визнання недопустимими доказами копії постанов про зупинення та відновлення досудового розслідування, а також, картки про рух кримінального провадження, слідчий суддя не вбачає підстав для його задоволення, оскільки, відсутня інформації, що вищезазначені постанови були оскаржені чи скасовані,.

Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно зі ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність постійного місця проживання, репутацію підозрюваного, його майновий стан, наявність судимостей та інше.

При цьому, наявність відповідних ризиків того, що підозрюваний може вчинити певні дії, передбачені ст. 177 КПК України є припущенням, але з певною значною долею вірогідності. Натомість сторона обвинувачення має довести можливість такого припущення не загальними міркуваннями, а конкретними фактами та обставинами, які підтверджуються відповідними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі «Гарькавий проти України» зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У відповідності до ст. 5 п. «С» Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, допускається взяття особи під варту з метою запобігти цій особі зникнути після скоєння злочину.

Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини в справі Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те що можна вважати обґрунтованим , залежить від обставин.

У справі Мюррей проти Сполученого Королівства суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Слідчим у клопотанні доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, інкримінованих йому стороною обвинувачення.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, її зв`язки з суспільством.

При розгляді клопотання про взяття під варту слідчий суддя не вправі досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини підозрюваного, розглядати і вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінальної справи по суті.

Всі докази перевіряються лише з точки зору обґрунтованості підозри та наявності ризиків.

В клопотанні та в судовому засіданні доведено наявність наступних ризиків передбачених ст. 177 КК України.

Вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України). Даний ризик обґрунтовується тим, що на розгляді у Дубенському міськрайонному суді та в Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України. ОСОБА_1 будучи обвинуваченим у вчиненні умисного злочину, продовжив свою злочинну діяльність та вчинив нові корисливі злочини, що дає підстави вважати, що ОСОБА_1 , зухвало продовжує свою злочинну діяльність, шляхом вчинення нових кримінальних правопорушень, з чого слідує, що останній не бажає ставати на шлях свого виправлення, являється суспільно небезпечною особою, а також свідчить про неможливість застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, крім тримання під вартою. Крім цього, ОСОБА_1 не має постійного місця проживання та джерела прибутку, що є однією із причин спонуканням його до вчинення нових корисливих кримінальних правопорушень. Окрім того, ОСОБА_1 не зважаючи на надані йому можливості і заходи стати на шлях виправлення, належних висновків не зробив та продовжив вчиняти нові корисливі кримінальні правопорушення. На даний час ОСОБА_1 повідомлено про підозри у вчиненні ним чотирьох кримінальних правопорушень, крім того в провадженні СВ Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали досудових розслідувань: за 12019180040000633 від 18.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України по факту спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , за 12019180040000754 від 26.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України по факту крадіжки бензокоси з приміщення гаражу з господарства ОСОБА_4 , за 12019180040000774 від 04.09.2019 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, по факту підпалу даху господарського приміщення господарства ОСОБА_4 та за 12019180040000825 від 22.09.2019 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України по факту крадіжки планшета належного ОСОБА_2 , в яких потерпілі та свідки вказують на ОСОБА_1 як на особу, яка вчинила вказані правопорушення, про те на даний час підозри у вказаних провадженнях ще не оголошено.

Переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Дані ризики обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, які відносяться до категорії середньої тяжкості кримінальних правопорушень, за вчинення яких передбачене покарання у виді арешту від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п`яти років, або позбавленням волі на той самий строк, що дає підстави вважати, що він з метою уникнення передбаченого покарання може переховуватись від органів досудового розслідування, прокурора та суду, будь-яким способом уникати викликів слідчого, прокурора та суду, чим затягувати строки досудового розслідування та перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. ОСОБА_1 не має постійного місця проживання та місце знаходження його до 10.11.2019 було не відоме в зв`язку з чим 16.09.2019 у відповідності до ч. 1 ст. 278, глави 6, 11 ч. 2 ст. 135 КПК України підозри про вчинення вказаних кримінальних правопорушень було вручено його матері ОСОБА_5 та вручено повістки про необхідність прибути для проведення слідчих дій 19.09.2019, 20.09.2019 та 23.09.2019, які ОСОБА_1 проігнорував, крім того ОСОБА_1 не прибув на виклик в якості обвинуваченого до Дубенського міськрайонного суду в Рівненській області в судове засідання, що мало відбутися 27.09.2019 в зв`язку з чим судом було винесено постанову про його привід, 30.09.2019, слідчим було винесено постанову про оголошення ОСОБА_1 в розшук та надано доручення оперативному підрозділу на встановлення його місця знаходження, 09.10.2019 винесено ухвалу слідчого судді про надання дозволу на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_1 для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

Незаконно впливати на потерпілого, свідка у кримінальному провадженні п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Даний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_1 систематично погрожує, потерпілій ОСОБА_2 , свідку ОСОБА_4 , фізичною розправою, пошкодженням їх майна, спричиненням тілесних ушкоджень та вчинення інших протиправних дій в зв`язку з чим 09.09.2019 слідчим було винесено постанову про застосування заходів безпеки відносно потерпілої ОСОБА_2 , члені її сім`ї та майна, яка на даний час виконується працівниками Дубенського відділу поліції. Крім того, за вчинення фізичного, економічного та психологічного насильства по відношенню до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 було неодноразово притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1, 2 ст. ст. 173-2 КУпАП, та направлено до суду з обвинувальним актом кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 КПК України.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваних, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При розгляді справи «Боротюк проти України», рішення від 16.03.2011 року, Європейський суд з прав людини у п. 62 наголосив, що «існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (див. рішення у справі «Смирнова проти Росії» (Smirnova v. Russia), заяви №№ 46133/99 і 48183/99, п. 63, ECHR 2003-IX (витяги)). У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів».

Відповідно до ч. 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Сам по собі факт того, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів, за вчинення яких передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`яти років, ще не є свідченням того, що до підозрюваного недостатньо застосування інших менш суворих запобіжних заходів.

За такого, при розгляді клопотання стороною обвинувачення не доведено наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України, що є підставою для відмови в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

При цьому, обираючи певний запобіжний захід слід враховувати одне із загальних правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження (в тому числі і запобіжних заходів) визначене в ст. 132 КПК України, а саме те, що певний захід забезпечення може застосовуватись тоді, коли потреби досудового розслідування виправдовують подібне втручання у права і свободи особи.

Обрання запобіжного заходу має забезпечувати баланс між інтересами підозрюваного та визначеними ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження та інтересами досудового розслідування.

Оскільки матеріали справи дають підстави для обґрунтованої підозри ОСОБА_1 та вказують на наявність ризиків передбачених с. 177 КПК України, але не доведено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам, слідчий суддя вважає доцільним обрання ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, тобто до 15.12.2019 та необхідність покладення на підозрюваного додаткових обов`язків, які б унеможливили його перебування поза межами житла та дали змогу контролювати належну процесуальну поведінку підозрюваного. Матеріали клопотання не містять доказів, що такий запобіжний захід в даному випадку буде недостатнім, при цьому одночасно такий запобіжний захід, на думку слідчого судді, забезпечить вказаний вище баланс приватних інтересів особи, її сім`ї та інтересів досудового розслідування.

На підставі викладеного та керуючись ст.176, 177, 178, 179, 183, 193, 194, 196, 309 КПК України слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СВ Дубенського ВП ГУНП України в Рівненській області Сидорчука М.А., яке погоджене прокурором Дубенської місцевої прокуратури Дзецько М.В., за матеріалами кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019180040000665 від 25 липня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 1 та 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб- відмовити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дубно Рівненської області, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , фактично проживаючого у м. АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, одруженого, на утриманні має малолітню дитину, раніше відповідно до ст. 89 КК України не судимого, запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком до 15 грудня 2019 року включно

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України зобов`язати ОСОБА_1 :

- не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 - цілодобово;

- прибувати за першим викликом суду;

- прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні за першою вимогою.

- утримуватися від спілкування із свідками та потерпілими у кримінальному провадженні.

Згідно з ч.4 ст.181 КПК України копію ухвали направити для виконання за місцем проживання підозрюваного Дубенського відділу поліції ГУНП і Рівненській області (вул.Пекарська, 10, м.Дубно, Рівненська область) та зобов`язати негайно поставити на облік ОСОБА_1 і повідомити про це слідчого.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Дубенського місцевої прокуратури Дзецько М.В. за місцем здійснення досудового розслідування.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Відповідно до ч.3 ст. 202 КПК України негайно доставити підозрюваного ОСОБА_1 до місця його проживання та звільнити з-під варти.

Ознайомити підозрюваного ОСОБА_1 під підпис з ухвалою про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та вручити копію.

Дата закінчення дії ухвали 15 грудня 2019 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення.

Слідчий суддя:

11 листопада 2019 року - копію ухвали отримав

роз`яснено обов`язки покладені

на мене та наслідки їх невиконання _____ ОСОБА_1

_____ ОСОБА_8 ОСОБА_9