Рішення № 85506639, 04.11.2019, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/411/19

Провадження № 2/288/306/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2019 року смт Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань – Добрянської В.П.,

позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача – ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивачка) звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі – відповідач-1), Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (далі – відповідач-2) про стягнення матеріальної та моральної шкоди, в обґрунтування якої вказує, що вироком Попільнянського районного суду Житомирської області від 25 червня 2018 року та вироком Житомирського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року, у кримінальному провадженні № 12017060270000448 від 25 листопада 2017 року, обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 286 КК України та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 3 роки. На підставі статті 75 КК України ОСОБА_2 був звільнений судом від відбування основного покарання з іспитовим строком на 2 роки 6 місяців.

Згідно вироків суду, ОСОБА_2 вчинив злочин за наступних обставин:24 листопада 2017 року, близько 20 години 00 хвилин, ОСОБА_2 ,перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керував технічно справним автомобілем марки «ВАЗ», модель 21051 державний номерний знак НОМЕР_1 , на якому рухався автодорогою Ставище-Попільня, 39 км + 400 м, між смт. Корнин та селищем Корнинським, Попільнянського району Житомирської області в напрямку смт. Корнин.

На зазначеній ділянці дороги, ОСОБА_2 , порушуючи п. 10 та п. 11.3 Правил дорожнього руху України, виїхав на смугу для руху зустрічного транспорту, де зіткнувся із технічно справним автомобілем марки «ВАЗ», модель 217030 державний номерний НОМЕР_2 , який рухався в напрямку селища Корнинське Попільнянського району Житомирської області та яким керував водій ОСОБА_1 .

В результаті протиправних дій ОСОБА_5 та зіткнення транспортних засобів,зазначені автомобілі зазнали механічних пошкоджень, а пасажири ОСОБА_6 та ОСОБА_7 тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості.

Таким чином, протиправними діями Відповідача -1 - ОСОБА_5 , які привели до вчинення ним 24 листопада 2017 року дорожньо-транспортної пригоди, був пошкоджений його власний автомобіль марки «ВАЗ» модель 217030, державний номерний знак НОМЕР_3 та спричинені тілесні ушкодження пасажиру його автомобіля - дружині ОСОБА_6

Зазначеними протиправними діями ОСОБА_5 було заподіяно йому матеріальну та моральну шкоду.

В результаті ДТП, яка мала місце 24.11.2017 та яку спричинив Відповідач -1, його автомобіль ВАЗ-217030 державний номерний знак НОМЕР_3 , зазнав суттєвих механічних пошкоджень.

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, вартість матеріального збитку, який був спричинений позивачу, як власнику автомобіля марки «ВАЗ» модель 217030 державний номерний знак НОМЕР_3 в результаті його пошкодження при ДТП, що мала місце 24 листопада 2017 року, складає 104714 (сто чотири тисячі сімсот чотирнадцять) гривень 85 копійок.

Для відновлення свого порушеного права, позивач був вимушений ініціювати проведення вищезазначеного експертного автотоварознавчого дослідження, витрати (реальні збитки на відновлення його порушеного права), які він поніс на проведення вказаного експертного дослідження, склали 3000 (три тисячі) гривень.

Окрім цього, в результаті ДТП, яка мала місце 24 листопада 2017 року, автомобіль ВАЗ-117030 зазнав пошкоджень та не міг самостійно рухатись. Для його евакуації з місця ДТП, позивач був вимушений скористатися послугами авто-евакуатора та доставити свій пошкоджений автомобіль до смт. Попільня, Житомирської області. Матеріальні збитки, які він поніс на оплату послуг евакуації свого автомобіля з місця ДТП до смт. Попільня, склали 1300 (тисяча триста) гривень.

Також для евакуації зі штраф-майданчику Попільнянського відділення поліції Коростишівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області де він перебував весь строк розгляду кримінального провадження № 12017060270000448 від 25 листопада 2017 року у Попільнянському районному суді Житомирської області та у Житомирському апеляційному суді, позивач був вимушений скористатися послугами авто-евакуатора та доставити свій пошкоджений автомобіль до місця свого проживання м. АДРЕСА_1 .

Матеріальні збитки, які він поніс на оплату послуг евакуації свого автомобіля із штраф - майданчику до м. Києва, склали 3360 (три тисячі триста шістдесят) гривень.

Окрім цього, в результаті ДТП, яка мала місце 24 листопада 2017 року, дружина позивача - ОСОБА_6 , яка перебувала в його автомобілі в якості пасажира, отримала тілесні ушкодження. Для відновлення здоров`я, дружина була вимушена проходити медичне обстеження в лікарні смт. Попільня та в Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги. Позивач, як її чоловік, який відповідно до вимог, був вимушений за власні кошти оплачувати зазначені медичні обстеження (послуги) та лікування.

В результаті проведеного медичного обстеження та лікування дружини, позивач особисто поніс матеріальні витрати на суму 825 (вісімсот двадцять п`ять) гривень.

Отже, загальний розмір матеріальної шкоди, яка була спричинена позивачу протиправними діями ОСОБА_5 складає 113199 (сто тринадцять тисяч сто дев`яносто дев`ять) гривень 85 коп., з яких: 104714,85 грн. - шкода пов`язана з пошкодженням мого транспортного засобу; 3000 грн. - шкода пов`язана з витратами на проведення авто товарознавчої експертизи; 825 грн. - витрати на лікування; 1300 грн. - витрати на евакуацію мого автомобіля з місця ДТП; 3360 грн. - витрати на евакуацію мого автомобіля зі штраф-майданчику.

Протиправними діями ОСОБА_5 , позивачу було спричинено моральну шкоду. Спричинена моральна шкода полягає в моральних переживаннях та душевних стражданнях, які він зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою ОСОБА_5 , ушкодженням здоров`я його близьких (дружини та сина), у порушенні його права власності та пошкодженням його єдиного автомобіля ВАЗ-217030.

Розмір заподіяної моральної шкоди позивач оцінює в розмірі 100000 (сто тисяч) гривень.

На момент вчинення злочину та ДТП, яка мала місце 24 липня 2017 року, автомобіль ВАЗ-21051 державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , відповідно до вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» був забезпеченим транспортним засобом.

Згідно зазначеного Полісу № АК 0866616, станом на 24 листопада 2017 року цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_5 , перед потерпілими та третіми особами, була застрахована страховиком - Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ТАС» в межах лімітів відповідальності на суму:200000 (двісті тисяч) гривень за шкоду заподіяну здоров`ю та 100000 (сто тисяч) гривень за шкоду заподіяну майну потерпілого.

Позивач ОСОБА_1 , вживав заходів досудового врегулювання спору з відповідачем -2, однак отримав від страхової компанії відмову у виплаті належних йому страхових виплат.

Відповідач -2, як зазначає позивач повинен відшкодувати йому наступну шкоду (збитки) в межах ліміту страхових виплат: - 100 000 (сто тисяч) гривень - матеріальна шкода за пошкодження його автомобіля ВАЗ-217030 державний номерний знак НОМЕР_3 ; - 1300 (тисяча триста) гривень - витрати з евакуації мого автомобіля з місця ДТП; - 825 (вісімсот двадцять п`ять) гривень - витрати понесені позивачем на лікування.

Оскільки Відповідач -2 зобов`язаний відшкодувати позивачу шкоду у межах ліміту страхових виплат, то решта збитків в тому числі і різницю між страховими виплатами та фактичним розміром збитків, повинен відшкодувати йому Відповідач – 1 ОСОБА_2 .. Ця шкода та різниця складає: 4714 (чотири тисячі сімсот чотирнадцять) гривень 85 копійок – (різниця) матеріальна шкода за пошкоджений автомобіль ВАЗ -217030 державний номерний знак НОМЕР_3 ; 3000 (три тисячі) гривень – витрати на проведення експертного товарознавчого дослідження № 061/18 від 07.02.2018; 3360 (три тисячі триста шістдесят) гривень – витрати на евакуацію автомобіля зі штраф – майданчику; 100000 (сто тисяч) гривень – моральна шкода.

Також для відновлення свого порушеного права позивач змушений був ініціювати також проведення додаткового автотоварознавчого дослідження з визначенням вартості утилізації колісного транспортного для визначення остаточної ринкової вартості свого автомобіля марки «ВАЗ» модель 217030, державний номерний знак НОМЕР_3 , 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_4 .

Витрати (реальні збитки відновлення його права), які він поніс на проведення вказаного експертного дослідження, склали 2000 (дві тисячі) гривень.

Згідно висновку № 061-1/18 вищевказаного експертного дослідження, вартість утилізації автомобіля марки «ВАЗ» модель 217030, державний номерний знак НОМЕР_3 , 2008 року випуску пошкодженого у результаті ДТП, складає 20000 (двадцять тисяч) гривень.

ОСОБА_1 було отримано лист від Відповідача – 2, яким йому було повідомлено по скасування прийнятого 06.12.2018 Відповідачем – 2 рішення на підставі п. 37.1.4. ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме; «неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння ДТП» про відмову у виплаті належного йому страхового відшкодування та в якому зазначено про необхідність надання відомостей про банківські реквізити.

Позивачем було подано заяву про страхове відшкодування вх. № 01-19/1311 від 24 липня 2019 року з наданням необхідних відомостей про банківські реквізити та суми виплати у розмірі 91839,85 гривень, згідно завданих йому збитків у результаті ДТП, для здійснення виплати належного йому страхового відшкодування.

Після отримання зазначеної заяви Відповідач – 2 листом від 05 серпня 2019 року, повідомив про прийняття ним повторно рішення про відмову у виплаті йому страхового відшкодування завданих йому збитків в результаті ДТП, що сталася 24.11.2017 на тій же підставі.

Крім цього, відповідно до вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме: п. 36.5 ст. 36 позивач вважає за потрібне визначити дату 19.03.2019 як дату початку періоду за який нараховується пеня на суму виплати страхового відшкодування у розмірі 91839,85 гривень та зобов`язати Відповідача – 2 сплатити її відповідно до вимог Закону.

Відповідно до цього, вважає визначити період прострочення виплати належного йому страхового відшкодування, за який потрібно нараховувати пеню на суму страхового відшкодування у розмірі 91839,85 гривень з 19.03.2019 по 02.10.2019.

Позивачем надано розрахунок пені за вказаний період, яка становить 17341,22 гривні.

Враховуючи викладене, позивач, уточнивши свої позовні вимоги, просить стягнути на його користь з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», ідентифікаційний код юридичної особи - 30115243, матеріальну шкоду в розмірі:

- 84714,85 грн. – шкоди пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу;

- 1300 грн. – витрат на евакуацію автомобіля з місця ДТП;

- 825 грн. – витрат на медичне лікування потерпілого;

- 3000 грн. – витрат на проведення експертного автотоварознавчого дослідження № 061/18 від 07 лютого 2018 року;

- 2000 грн. – витрат на проведення додаткового експертного автотоварознавчого дослідження № 061-1/18 від 10 червня 2019 року;

Стягнути на його користь з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», ідентифікаційний код юридичної особи - 30115243, пеню в розмірі:

- 17341,22 грн. – за прострочення виплати належного йому страхового відшкодування;

Стягнути на його користь з ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі:

- 3360 грн. - витрат на евакуацію автомобіля зі штраф – майданчику до місця проживання;

Стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 100000 гривень;

Стягнути з відповідачів судові витрати.

Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі. Надав суду відповідь на відзив в якому, зазначив, що надані відповідачем -2 у відзиві доводи щодо заперечення позовних вимог є абсолютно безпідставними та необґрунтованими з наступних підстав. Він відповідно до вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме згідно п. 33.1.4 ст. 33 «невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місце знаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально», 24 листопада 2017 року після дорожньо-транспортної пригоди повідомив Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування», з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, про ДТП та викликав на місце ДТП аварійного комісара, який здійснив виїзд на місце ДТП. 27 листопада 2017 року, у перший робочий день з дня настання ДТП, позивачем було надано письмово Приватному акціонерному товариству «ПРОСТО-страхування», з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та всі необхідні документи та відомості, відповідно до чого заведено справу № 125021 від 27 листопада 2017 року. 28 листопада 2017 року, позивач звернувся до відповідача - 2 з приводу ДТП, яка сталася 24 листопада 2017 року, для подання заяви про страхове відшкодування відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». 28 листопада 2017 року, позивач надав відповідачу - 2 відповідно до зазначеного заяву страхове відшкодування та необхідні до заяви документи, згідно з чим було заведено справу № 13312/07/2017/53 від 28 листопада 2017 року, але у реєстрації заяви було відмовлено мотивуючи це тим, що необхідно здійснити огляд мого автомобіля спеціалістам відповідача - 2 для визначення суми страхової виплати. Відповідачем – 2 проігноровано вимоги п. 34.2 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тому позивач змушений був самостійно обирати експерта для визначення розміру збитків заподіяних внаслідок ДТП. Після отримання висновку експертного товарознавчого дослідження його копія була направлена засобами електронної пошти на скриньку відповідача - 2, вказану на формі «Перелік документів, необхідних для врегулювання страхового випадку за договором страхування ОСЦПВВНТЗ» та надану йому для листування при отриманні від нього документів працівником відповідача - 2. Також отримано від працівника відповідача - 2 підтвердження на його електронну скриньку про отримання даного Висновку. Після отримання відповідачем - 2 Висновку експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку № 061/18 від 07 лютого 2018 року, зробленого на вимогу позивача, також було проігноровано виконання вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме: п. 36.2. ст. 36 «Страховик (МТСБУ) протягом15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Відповідачем - 2 оцінка розміру відшкодування за наданою позивачем заявою не виконувалася. Пропозицій щодо узгодження розміру страхового відшкодування від відповідача - 2 позивачу не надходило і рішення про здійснення страхового відшкодування не приймалося. Враховуючи вищезазначене, відповідачем -2 не виконані обов`язки передбачені Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з чим порушено його право на отримання страхового відшкодування. /т.1 а.с.109-112/

Відповідач-1 та його представник в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 20000 гривні в решті позовних вимог просили відмовити.

Представник відповідача-2 в судове засідання не з`явився, 03 липня 2019 року надав до суду клопотання в якому просив розглядати справу без присутності представника АТ «ТАС».17 квітня 2019 року ПАТ «СТ «ТАС» подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого

при наявних документах з висновками позивача не погоджуються з наступних підстав. 28 листопада 2017 року позивач звернувся до АТ «СГ «ТАС» (приватне) із повідомленням про настання події з приводу дорожньо – транспортної пригоди, яка сталася 28 листопада 2017 року. Проте позивач не звертався до АТ «СГ «ТАС» (приватне) із заявою про страхове відшкодування, а лише 28 листопада 2017 року подав повідомлення про настання події. Додана до позовної заяви, копія заяви про страхове відшкодування не зареєстрована АТ «СГ «ТАС» (приватне) та не має вхідного номера та дати отримання, а отже не була отримана АТ « НОМЕР_5 «ТАС» (приватне). Позивач пропустив річний термін на звернення із заявою про страхове відшкодування і в силу п. 37.1.4 статті 37 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ» не має права на отримання страхового відшкодування, у зв`язку з чим йому було відмовлено у виплаті страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну. Згідно чинного законодавства в разі своєчасного звернення із заявою про страхове відшкодування, відшкодуванню підлягають обґрунтовані та документально підтверджені медичним закладом витрати на лікування, а отже вимога про стягнення 825 гривень є безпідставною та необґрунтованою. Також згідно чинного законодавства, в разі своєчасного звернення із заявою про страхове відшкодування, страховиком відшкодовується моральна шкода в розмір 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю. Позивачем не виконані обов`язки, передбачені ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з чим не має права на отримання страхового відшкодування, а тому в задоволенні позовних вимог до АТ «СГ «ТАС» (приватне) в повному обсязі за безпідставністю та необґрунтованістю позовних вимог. /т.1 а.с.95-96/

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що перебуваючи в автомобілі чоловіка в якості пасажира, внаслідок дорожньо – транспортної пригоди отримала тілесні ушкодження. Для відновлення здоров`я, вимушена проходити медичне обстеження в лікарні та лікування.

Суд, вислухавши позивача, відповідача ОСОБА_2 та його представника, свідка, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 24 листопада 2017 року близько 20 години 00 хвилин, ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керував технічно справним автомобілем марки «ВАЗ», модель 21051, д.н.з. НОМЕР_6 , рухався автодорогою Ставище - Попільня, 39 км + 400 м, між смт. Корнин та селищем Корнинським, Попільнянського району, Житомирської області, правою смугою руху, в напрямку смт. Корнин. На даній ділянці дороги, ОСОБА_2 в порушення вимог п.10.1 та п. 11.3 Правил дорожнього руху України, згідно яких перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, а на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу, виїхав на смугу для руху зустрічного транспорту, де зіткнувся із автомобілем марки «ВАЗ», модель «217030», д.н.з. НОМЕР_7 , який рухався в напрямку селища Корнинського Попільнянського району Житомирської області та яким керував водій ОСОБА_1 .

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, пасажир автомобіля марки «ВАЗ», модель 21051, д.н.з. НОМЕР_8 , ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому обох кісток лівої гомілки, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Вироком Попільнянського районного суду Житомирської області від 25 червня 2018 року, ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, і призначено ОСОБА_2 покарання за частиною 2 статті 286 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки. Відповідно до статті 75 КК України, звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки шість місяців і покладено на нього обов`язків передбачених статтею 76 КК України. Вирішено питання судових витрат, речових доказів, скасовано арешт. / т. 1 а. с.9-10/

Вироком Житомирського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року, вищевказаний вирок від 25 червня 2018 року скасовано в частині призначеного покарання. Ухвалено в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_2 призначено покарання за частиною 2 статті 286 КК України у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 3 роки із застосуванням статті 75 КК України з іспитовим строком на два роки шість місяців і покладено на нього обов`язків передбачених статтею 76 КК України./т.1 а.с. 11-16/

На підтвердження позовних вимог позивачем було надано до матеріалів справи свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 , згідно якого власником автомобіля марки «ВАЗ», модель «217030», д.н.з. НОМЕР_7 , являється ОСОБА_1 . / т. 1 а.с. 20/

Відповідно до Полісу № АК/7392493 від 08 вересня 2017 року, цивільно – правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована страховиком Акціонерним товариством «ПРОСТО-страхування». /т. 1 а.с. 24/

Відповідно до вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі – Закон), а саме згідно п. 33.1.4 ст. 33 «невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо - транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місце знаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не зміг виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально».

24 листопада 2017 року після дорожньо – транспортної пригоди ОСОБА_1 повідомив Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО – страхування», з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно – правової відповідальності, про дорожньо – транспортну пригоду та викликав на місце дорожньо – транспортної пригоди аварійного комісара, який здійснив виїзд на місце дорожньо – транспортної пригоди.

27 листопада 2017 року ОСОБА_1 подано до Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО – страхування», письмове повідомлення про дорожньо – транспортну пригоду, відповідно заведено справу № 125021 від 27 листопада 2017 року.

ОСОБА_1 отримані копії документів необхідні для врегулювання страхового випадку за договором ОСЦПВВНТЗ від 27 листопада 2017 року в управлінні виплат Акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування», оригінали яких знаходяться у Акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування», в матеріалах страхової справи № 125021 від 27 листопада 2017 року. / т. 1 а.с. 22-23/

На момент дорожньо – транспортної пригоди, яка мала місце 24 листопада 2017 року, автомобіль марки «ВАЗ», модель «21051», д.н.з. НОМЕР_1 , відповідно до вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» був забезпечений транспортним засобом, що підтверджується діючим Полісом № АК 0866616 від 25 грудня 2016 року, який виданий Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» та витягом із загальнодоступної централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України та листом Моторного (транспортного) страхового бюро України від 07 червня 2019 року/ т. 1 а.с. 21, 138-139/

Згідно зазначеного Полісу №АК 0866616 від 25 грудня 2016 року, станом на 24 листопада 2017 року цивільно – правова відповідальність ОСОБА_2 перед потерпілим та третіми особами, була застрахована страховиком - Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ТАС», в межах лімітів відповідальності на суму: 200000 (двісті тисяч) гривень за шкоду заподіяну здоров`ю та 100000 (сто тисяч) гривень за шкоду заподіяну майну потерпілого. /а.с. 152/

Відповідно до пункту 1.3 частини 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», потерпілими являються – юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо – транспортної пригоди з використанням транспортного засобу.

ОСОБА_1 з метою врегулювання страхового випадку за договором страхування ОСЦПВВНТЗ від 28 листопада 2017 року своєю заявою від 27 листопада 2017 року звернувся до голови правління АТ «СГ`ТАС» (приватне) про страхове відшкодування відповідно до статті 35 та пп. а) статті 41.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з метою здійснення виплати відшкодування шкоди заподіяної в результаті пошкодження транспортного засобу ВАЗ 217030 номерний знак НОМЕР_3 під час дородньо – транспортної пригоди 24 листопада 2017 року на автодорозі Ставище – Попільня у м. Корнин, з вини ОСОБА_5 , водія транспортного засобу ВАЗ 21051 номерний знак НОМЕР_1 , договір обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності, чинного на дату ДТП серії НОМЕР_10 0866616 та документами необхідними для врегулювання страхового випадку./ т. 1 а.с. 28-29/

Відповідно до вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме: згідно п. 34.1. ст. 34 «Страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня тримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування» та згідно п. 34.2. ст. 34 «Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місце знаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків». Проте АТ «СГ «ТАС» (приватне) дані вимоги закону проігноровані та зазначені дії не виконані.

Як вбачається з матеріалів страхової справи № 13312/07/2017/53 від 28 листопада 2017 року за договором страхування ОСЦВВНТЗ, АТ «СГ «ТАС» (приватне) складено страховий акт № 33515В/07/2018 на підставі повідомлення ОСОБА_1 про настання події від 28 листопада 2017 року. / т. 1 а.с. 159/

Відповідно до листа АТ «СГ «ТАС» (приватне) від 06 грудня 2018 року та від 21 лютого 2019 року, згідно статті 37.1.4. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»; Підставою для відмови у здійсненні відшкодування (регламентної виплати) є: «неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо – транспортної пригоди». В зв`язку з тим, що ним не було протягом року надано заяву про страхове відшкодування, АТ «СГ «ТАС» (приватне) не має правових підстав для виплати страхового відшкодування та відмовив ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування в повному обсязі. / т. 1 а.с. 30, 31/

20 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до директора юридичного Департаменту АТ «СГ «ТАС» (приватне) ОСОБА_8 , щодо оскарження відмови у виплаті страхового відшкодування посилаючись на те, що згідно наданого переліку документів, які необхідно надати до АТ «СГ «ТАС» (приватне) для врегулювання страхового випадку за договором страхування ОСЦПВВНТЗ та для здійснення виплати страхового відшкодування, окрім заяви про виплату, необхідно також надати копію постанови (ухвали) суду про закриття кримінальної справи, яку було відкрито за наслідками зазначеної дорожньо – транспортної пригоди, а також надати автомобіль фахівцям АТ «СГ «ТАС» (приватне) для проведення огляду. Проте станом на 20 грудня 2018 року по зазначеній кримінальній справі, яка внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень за № 288/116/18 та знаходиться на розгляді Житомирського апеляційного суду, ухвала суду, що набрала законної сили відсутня. У зв`язку з тим, що автомобіль ВАЗ 2170 д.н.з. НОМЕР_3 від 24 листопада 2017 року (дата скоєння ДТП) до 20 грудня 2018 року знаходиться на штраф - майданчику у смт. Попільня, Житомирської області та може бути відданий тільки після отримання копії ухвали Попільнянського районного суду, що набрала законної сили. Вся інформація по даній справі була надана відповідальному за неї фахівцю АТ «СГ «ТАС» (приватне) - ОСОБА_9 Г.. / т. 1 а.с.32/

Відповідно до вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме: згідно п. 34.3. ст. 34 «Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, -МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи(дослідження).» ОСОБА_1 був змушений самостійно обирати експерта для визначення розміру збитків заподіяних у наслідок ДТП.

Після отримання ОСОБА_1 Висновку експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку № 061/18 від 07 лютого 2018 року його копія була направлена засобами електронної пошти на скриньку АТ «СГ «ТАС» (приватне), вказану на формі «Перелік документів, необхідних для врегулювання страхового випадку за договором страхування ОСЦПВВНТЗ». Від працівника Відповідача -2 отримано підтвердження на електронну скриньку ОСОБА_1 про отримання даного Висновку, що підтверджується копією Переліку документів, необхідних для врегулювання страхового випадку за договором страхування ОСЦПВВНТЗ, копією листа з електронної поштової скриньки ОСОБА_1 про відправку Відповідачу-2 Висновку експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку № 061/18 від 07.02.2018 р. та копією з електронної поштової скриньки ОСОБА_1 листа-відповіді працівника Відповідача-2 про отримання Висновку експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку № 061/18 від 07 лютого 2018 року. / т. 1 а.с.113-118/

В процесі попереднього розгляду справи у Попільнянському районному суді Житомирської області ОСОБА_10 В ОСОБА_11 М. було отримано лист № Г1400/4047 від 04 липня 2019 року від АТ «СГ «ТАС» (приватне), яким йому було повідомлено про скасування прийнятого 06 грудня 2018 року рішення на підставі пункту 37.1.4. статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в якому було зазначено про необхідність надання відомостей про банківські реквізити, що підтверджується копією листа АТ «СГ «ТАС» (приватне) вих. № Г1400/4047 від 04 липня 2019 року. / т. 1 а.с. 230/

ОСОБА_1 24 липня 2019 року подано заяву про страхове відшкодування Вх. № 01-19/1311 від 24 липня 2019 року з наданням необхідних відомостей про банківські реквізити на суми виплати у розмірі 91839,85 гривень, згідно завданих збитків у результаті ДТП, що сталася 24 липня 2017 року для здійснення виплати належного страхового відшкодування, що підтверджується копією заяви про страхове відшкодування ОСОБА_1 Вх. №01-19/1311 від24 липня 2019 року. / т. 1 а.с. 229/

Відповідно до листа АТ «СГ «ТАС» (приватне) вих. № Г1400/5580 від 05 серпня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про прийняття повторного рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування на підставі п. 3.7.1.4. статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». / т. 1 а.с. 231-232/

У відповіді на відзив АТ «СГ «ТАС» (приватне) зазначає, що ОСОБА_1 не звертався з заявою про страхове відшкодування, а лише 28 листопада 2017 року подав повідомлення про настання події. Вважають, що позивач пропустив річний термін на звернення із заявою про страхове відшкодування і в силу п. 37.1.4. статті 37 Закону Україну «Про ОСЦПВВНТЗ» не має права на отримання страхового відшкодування, у зв`язку з чим йому було відмовлено у виплаті страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну. З посиланням на правову позицію Верховного суду в постанові від 05 червня 2018 року по справі № 910/7449/17.

Відповідно до правової позиції Верховного суду в постанові від 19 червня 2019 року №465/4621/16, Велика Палата Верховного Суду погоджується з аргументами колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, наведеними в ухвалі про передачу цього провадження, і вважає, що визначений Законом «Про ОСЦПВВНТЗ» порядок звернення потерпілого до МТСБУ із заявою про здійснення страхового відшкодування є не досудовим порядком урегулювання спору, визначеним як обов`язковий в розумінні статті 124 Конституції України, а позасудовою процедурою здійснення страхового відшкодування, яка загалом не виключає право особи безпосередньо звернутися до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування.

Обов`язок відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, у тому числі, якщо йдеться про вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК України, обумовлений не порушенням певного договірного зобов`язання, а фактом спричинення шкоди майну, здоров`ю та життю людини.

Застосування положень Закону «Про ОСЦПВВНТЗ» у кримінальному судочинстві не повинно суперечити його засадам і обмежувати права потерпілого.

Право особи у випадку завдання шкоди кримінальним правопорушенням, передбаченим ст. 286 КК України, порушене саме фактом заподіяння такої шкоди. А тому особа вправі самостійно обирати способи відшкодування такої шкоди. Це також узгоджується зі статтями 15, 16 ЦК України.

Законодавець передбачає дві підстави для виплати страхового відшкодування потерпілому. Перша з них - передбачена статтею 35 Закону «Про ОСЦПВВНТЗ». Шкода може бути відшкодована на підставі звернення потерпілого до МТСБУ за умови подання ним відповідної заяви про таке відшкодування.

У постанові КЦС від 21 серпня 2018 року у справі № 227/3573/16-ц касаційний суд висловився про необхідність стягнення страхового відшкодування не зважаючи на те, що позивач не звертався до страховика із заявою про відшкодування шкоди і за таким відшкодуванням звернувся безпосередньо до суду в межах необхідного строку, а в постанові ККС від 30 серпня 2018 року у справі № 732/865/16-к посилання страховика на те, що потерпілий не звертався до нього із заявою про виплату страхового відшкодування, було відхилено касаційним судом.

У постанові колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 березня 2018 року у справі № 910/426/17 суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій і зазначив таке: «потерпіла особа не зобов`язана звертатися до особи, у якої застраховано цивільно-правову відповідальність заподіювача шкоди. Таке право, враховуючи висновок, викладений у рішенні Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002, може бути реалізоване безпосередньо шляхом подання відповідного позову до суду. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами в залежність від використання суб`єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту».

Таким чином, у зазначеній нормі втілено загальний принцип недопустимості формального підходу до вирішення питання про здійснення або нездійснення компенсації і надання пріоритету зовнішній формі юридично значущих дій або бездіяльності над їх змістом і наслідками. Адже підставою для відмови у відшкодуванні визнаються не будь-які порушення регламентованої цим законом процедури, а лише ті, що призвели до неможливості встановлення обставин, які мають істотне значення для вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для здійснення виплат і визначення їх розміру.

Тому Велика Палата Верховного Суду доходить висновку про те, що для задоволення в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого до МТСБУ про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, попереднє звернення потерпілого до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному статтею 35 Закону «Про ОСЦПВВНТЗ», не є обов`язковим.

В результаті ДТП, яка мала місце 24 листопада 2017 року та яку спричинив ОСОБА_2 автомобіль BA3-217030 державний номерний знак НОМЕР_3 , зазнав суттєвих механічних пошкоджень.

Згідно висновку № 061/18 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення

розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, який на замовлення ОСОБА_1 07 лютого 2018 року був складений судовим експертом Коваль І.М., вартість матеріального збитку, який був спричинений ОСОБА_1 , як власнику автомобіля марки «ВАЗ» модель 217030 державний номерний знак НОМЕР_3 в результаті його пошкодження при ДТП, що мала місце 24.11.2017 р., складає 104714 (сто чотири тисячі сімсот чотирнадцять) гривень 85 копійок. Вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «ВАЗ» модель 217030 державний номерний знак НОМЕР_3 становить НОМЕР_11 (двісті п`ятдесят одна тисяча сорок сім) гривень 68 копійок. Протоколом огляду колісного транспортного засобу (КТЗ) від 31 січня 2018 року, експертом встановлено та описано пошкодження транспортного засобу згідно з типовим формуляром АUDATEX./ т. 1 а.с.38-71/

Вартість вказаного експертного дослідження, склала 3000 (три тисячі) гривень, що підтверджується копією договору з експертом від 31 січня 2018 року та копією квитанції № 818440 про оплату дослідження. / т. 1 а.с. 34-35/

Враховуючи, що після отриманих пошкоджень автомобіль не міг самостійно рухатися, для його евакуації з місця ДТП, ОСОБА_1 скористався послугами авто – евакуатора та доставив автомобіль до смт. Попільня, Попільнянського району Житомирської області на штраф – майданчик Попільнянського ВП. Вартість евакуатора склала 1300 (одна тисяча) гривень, що підтверджується товарним чеком від 24 листопада 2017 року про замовлення та оплату послуг евакуатора. / т. 1 а.с.37/

Окрім цього, вказаний автомобіль із штраф – майданчику Попільнянського відділення поліції Коростишівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області де він перебував на час розгляду кримінального провадження № 12017060270000448 від 25 листопада 2017 року у Попільнянському районному суді Житомирської області, ОСОБА_1 скористався послугами авто – евакуатора та доставив пошкоджений автомобіль до місця свого проживання м. Київ. В результаті чого йому завдано матеріальні збитки за оплату послуг евакуатора із штраф – майданчику до м. Києва в розмір 3360 (три тисячі триста шістдесят) гривень, що підтверджується копією квитанції № 1586485 від 21 січня 2019 року про замовлення та оплату послуг евакуатора. / т. 1 а.с.37/

Відповідно до висновку № 061-1/18 додаткового експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості утилізації колісного транспортного засобу, який на замовлення ОСОБА_1 10 червня 2019 року був складений судовим експертом Коваль І.М. вартість утилізації автомобіля марки «ВАЗ» модель 217030 д.н.з. НОМЕР_3 пошкодженого у результаті ДПТ, що мала місце 24 листопада 2017 року, станом на день проведення додаткового дослідження становить 20000 (двадцять тисяч) гривень. /т.1 а.с.152-156/

Витрати, які ОСОБА_1 поніс на проведення вказаного експертного дослідження склали 2000 (дві тисячі) гривень, що підтверджується копією договору з експертом та копією квитанції № 857749 про оплату дослідження. / т. 1 а.с.150-151/

Відповідно до пункту 2.1. статті 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»: «Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону».

Згідно пункту 21.1 статті 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»: «З урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування».

Згідно пункту 55.1. статті 55 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»: «З метою організації обміну інформацією про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності та контролю за його здійсненням створюється єдина централізована база даних, яка містить відомості про чинні та припинені договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страхові випадки, що мали місце, транспортні засоби та їх власників».

Згідно пункту 55.2. статті 55 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»: «Оператором єдиної централізованої бази даних є МТСБУ. Користування інформаційними ресурсами єдиної централізованої бази даних с вільним із загальнодоступним, за винятком інформації, яка відповідно до законодавства є інформацією обмеженого доступу».

Також, згідно пункту 36.2 статті 36 Закону: «Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 Закону, повідомлення про дорожньо – транспортну пригоду, але не пізніше ніж через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими – прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його…».

Згідно положень частини 1 статті 22 ЦК України, особа якій завдано збитки в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до пункту 1.3. частини 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», потерпілими являються - юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу.

За змістом Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілому, - це шкода, пов`язана: з витратами на лікування потерпілого; з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди; з моральною шкодою, в результаті заподіяння шкоди здоров`ю.

Як вбачається з пункту 22.1 статті 22 Закону: «При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо – транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи».

Згідно пункту 30.1. статті 30 Закону: «Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом),звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди».

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 061/18 від 07 лютого 2018 року, вартість відновлювального ремонту становить 251047,68 гривень, а ринкова вартість до ДТП становила 104714,85 гривень, у зв`язку з чим транспортний засіб вважається фізично знищеним, а отже розрахунок страхового відшкодування проводиться згідно статті 30 Закону.

Пунктом 30.2 статті 30 Закону встановлено: «Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо – транспортної пригоди», а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо – транспортної пригоди».

Таким чином, згідно чинного законодавства страховиком відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо – транспортної пригоди в межах ліміту відповідальності, а тому дана вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», АТ «СГ «ТАС» (приватне) повинне відшкодувати позивачу шкоду (збитки) в межах ліміту страхових виплат:

- 84714,85 грн. – шкоди пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу;

- 1300 грн. – витрат на евакуацію автомобіля з місця ДТП.

Також з АТ «СГ «ТАС» (приватне) необхідно стягнути витрати на проведення експертного автотоварознавчого дослідження № 061/18 від 07 лютого 2018 року в розмірі - 3000 грн. та витрат на проведення додаткового експертного автотоварознавчого дослідження № 061-1/18 від 10 червня 2019 року в розмірі - 2000 грн..

Крім цього, відповідно до вимог Закону, а саме: пункту 36.5 статті 36 Закону: «За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня».

Дата набрання законної сили ухвали Житомирського апеляційного суду по справі №288/116/18 та винесення вироку є 18 грудня 2018 року.

Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону, «Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.

Тобто датою початку період за який нараховується пеня на суму виплати страхового відшкодування у розмірі 91839,85 гривень слід вважати 19 березня 2019 року.

Судом враховано наданий позивачем розрахунок пені за період з 19 березня 2019 року по 02 жовтня 2019 року в розмірі 17341,22 гривень, які підлягають стягненню з АТ «СГ «ТАС» (приватне).

Як вбачається з пункту 24.1 статті 24 Закону, у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Витрати, пов`язані з лікуванням потерпілого в іноземній державі, відшкодовуються, якщо лікування було узгоджено з особою, яка має здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.

Виходячи з вищевикладеного, витрати понесені потерпілим у зв`язку з лікуванням повинні бути обґрунтованими та документально підтверджені медичним закладом, а саме: кожна витрата повинна підтверджуватися чеками та згідно Витягу з історії хвороби за період лікування в медичному закладі, засвідченим належним чином медичним закладом, в якому повинно зазначатися про призначення даних лікарських препаратів потерпілому.

Крім того, суд зазначає, що його дружина ОСОБА_6 не визнана потерпілою по даному кримінальному провадженні.

Таким чином, позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог, щодо стягнення 825 гривень витрат понесених на лікування до суду не надано належних та достовірних доказів, документально підтверджених медичним закладом витрат на лікування, а отже дана вимога є безпідставною та необґрунтованою.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 року встановлено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Згідно з роз`ясненнями п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6 при визначені розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності, судам слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов`язку надати річ того ж роду та якості, полагодити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий.

У разі коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб полагодити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди як при відшкодуванні в натурі, так і при відшкодуванні заподіяних збитків грішми, потерпілому на його вимогу відшкодовуються неодержані доходи у зв`язку із заподіянням шкоди майну.

Згідно частини першої статті 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Крім того, у п.6 Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» міститься роз`яснення, що особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 1194 ЦК України, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Оскільки відповідно до вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», АТ «СГ «ТАС» (приватне) зобов`язане відшкодувати позивачу шкоду в межах ліміту страхових виплат, то решту збитків в тому числі і різницю між страховими виплатами та фактичним розміром збитків, відповідно до статті 1194 ЦК України, повинен відшкодувати ОСОБА_2 , а тому витрати на евакуацію автомобіля зі штраф – майданчику до місця проживання позивача в розмірі 3360 гривень, суд стягує з ОСОБА_2 ..

Стосовно позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 100000 гривень, суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Частиною першою статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Згідно з пункту 1 частини 2 статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади АР Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму ВС України від 31.05.1995р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до пункту 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4 із змінами і доповненнями, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої позивачу в результаті ДТП, яка виникла з вини ОСОБА_2 , суд виходить з того, що автомобіль, належний позивачу на праві власності, був суттєво пошкоджений і не підлягає відновленню, автомобіль знищений, він був позбавлений можливості користуватися ним за призначенням, позивач був позбавлений всіх благ та переваг, які дає наявність транспортного засобу, зокрема оперативність у пересуванні у великому місті Київ, вирішення необхідних побутових потреб сім`ї, тощо. Також моральні страждання позивача полягали в хвилюванні у зв`язку з необхідністю перелаштувати налагоджений ритм сімейного та власного життя, емоційному дискомфорті, володіння зовсім старим (2008 року випуску) автомобілем, тобто змінився його нормальний життєвий уклад. Після ДТП позивач почував себе повністю залежним від громадського транспорту, що викликало суттєві незручності у пересуванні, він вимушений був менше часу приділяти своїм близьким та сім`ї. Разом з тим, його дружина в результаті ДТП отримала тілесні ушкодження та потребувала проходження медичного обстеження, лікування, відвідування лікарів, що також вимагало від позивача значних зусиль.

Таким чином, на думку суду, неправомірними діями відповідача позивачу дійсно була завдана моральна шкода, проте, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з врахуванням часткового визнання ОСОБА_2 позову в цій частині в розмірі 20000 гривень, а також враховуючи наявністю на утриманні ОСОБА_2 двох неповнолітніх дітей, дружина не працює, його матеріальне становище, та те, що він являється інвалідом 3 групи, що підтверджується довідками про реєстрацію місця проживання особи та про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 27 березня 2019 року № 612-613, свідоцтвами про народження дітей серії НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , копією трудової книжки, довідкою про доходи АТ «Українська залізниця» регіональна філія «південно – західна залізниця» виробничий підрозділ експлуатаційного вагонного депо Козятин від 27 червня 2019 року та довідкою МСЕК серії 12 ААБ № 102689/а.с.80-82, 244-250/, суд вважає обґрунтованою моральну шкоду у розмірі 30000 гривень, яку стягує з ОСОБА_2 на користь позивача.

Згідно статті 81 ЦК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до частини другої статті 89 ЦК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» (SERYAVIN AND OTHERS v UKRAINE) від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості та захисту прав позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з вищевикладених мотивів.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_12 звільнений від сплати судового збору у справах про відшкодування матеріальних збитків завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно положень статті 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання позову про відшкодування моральної шкоди становить 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1921 гривня.

При зверненні до суду з позовом ОСОБА_1 сплачено судовий збір в розмірі 1921 гривні.

Судові витрати суд розподіляє між сторонами відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.

Керуючись Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»; Пленумом Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6; статтями 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України; суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про стягнення матеріальної та моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», місцезнаходження 03062, місто Київ, проспект Перемоги, 65, ідентифікаційний код юридичної особи - 30115243, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП- НОМЕР_14 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , матеріальну шкоду в розмірі 91014 гривень 85 копійок, а саме:

- 84714,85 грн. – шкоди пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу;

- 1300 грн. – витрат на евакуацію автомобіля з місця ДТП;

- 3000 грн. – витрат на проведення експертного автотоварознавчого дослідження № 061/18 від 07 лютого 2018 року;

- 2000 грн. – витрат на проведення додаткового експертного автотоварознавчого дослідження № 061-1/18 від 10 червня 2019 року.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», місцезнаходження 03062, місто Київ, проспект Перемоги, 65, ідентифікаційний код юридичної особи - 30115243, на корить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП- НОМЕР_14 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , пеню в розмірі:

- 17341,22 грн. – за прострочення виплати належного ОСОБА_1 страхового відшкодування.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_15 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП- НОМЕР_14 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , матеріальну шкоду в розмірі:

- 3360 грн. - витрат на евакуацію автомобіля зі штраф – майданчику до місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_15 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП- НОМЕР_14 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , моральну шкоду в розмірі 30000 гривень.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», місцезнаходження 03062, місто Київ, проспект Перемоги, 65, ідентифікаційний код юридичної особи - 30115243, на користь держави судовий збір в розмірі 1083 гривні 56 копійок зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_15 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , на користь держави судовий збір в розмірі 768 гривень 40 копійок зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_15 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП- НОМЕР_14 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір в розмір 576 гривень 30 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник