Рішення № 85506638, 07.11.2019, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/614/17

Провадження № 2/288/74/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2019 року. смт.Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань - Добрянської В.П.,

представника Позивача та третьої особи ОСОБА_1 , - ОСОБА_2 ,

представника Позивача - ОСОБА_3 ,

Відповідача - ОСОБА_4 ,

представника Відповідача - ОСОБА_5 ,

представника третьої особи відділу у Попільнянському районі

Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області - Курганської О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Попільня цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору відділ у Попільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Попільнянська селищна рада Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_1 про усунення перешкод в користування земельною ділянкою та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 (далі – Позивач) звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 (далі – Відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: відділ у Попільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі – Третя особа 1), Попільнянська селищна рада Попільнянського району Житомирської області (далі – Третя особа 2), ОСОБА_1 (далі – Третя особа 3) про усунення перешкод в користування земельною ділянкою та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

В поданому позові Позивач з врахуванням уточнених позовних вимог /т.2 а.с.74-78/ вказує, що рішенням виконавчого комітету Голуб`ятинської сільської ради Попільнянського району Житомирської області № 53 від 27 листопада 1997 року було передано у власність її батьку - ОСОБА_7 земельну ділянку площею 0.85 га за адресою: АДРЕСА_1 .

26 липня 1999 року на підставі договору дарування № 1242, ОСОБА_7 подарував Позивачу та її сестрі - ОСОБА_8 по 0.1250 га кожній, із земельної ділянки, переданої для обслуговування житлового будинку. 26 травня 2011 року Позивач оформила та отримала Державний акт на право власності на вказану земельну ділянку площею 0.1250 га з присвоєнням кадастрового номера 1824781500:02:007:0022.

Належна Позивачу земельна ділянка межує із земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить Відповідачу, інформація щодо вказаної земельної ділянки внесено до Державного земельного кадастру з присвоєнням кадастрового номеру 1824781500:02:007:0040 на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), виготовленої ТОВ «Еліт-Центр».

Позивач зазначає, що дана технічна документація із землеустрою виготовлена із порушенням норм чинного законодавства. Так, за період проживання по сусідству та використання земельних ділянок, Відповідач перед виготовленням Державного акта на право приватної власності на землю батьком Позивача, звернулась до батьків та попросила відступити від межі, так як вона будуючи свій гараж навпроти гаража батька, впритул побудувала свій, зайшовши на земельну ділянку батьків, пообіцявши при цьому внести відповідні зміни до свого Державного акта на право приватної власності на землю. Батьки погодились і дотримались домовленостей при виготовлення технічної документації на земельну ділянку. Відповідач не дотрималась домовленостей, зміни в свій Державний акт не внесла, тому згідно опису меж земельної ділянки Відповідача, що містяться у її Державному акті, лінія межі від Б до В є прямою, також прямою є лінія межі від А до Г, що межує із земельною ділянкою ОСОБА_9 , що не відповідає межі від Б до ОСОБА_10 , згідно кадастрового плану його земельної ділянки.

Після виготовлення батьком Позивача Державного акта з врахуванням усних домовленостей, відносини Відповідача до батьків змінились, вона неодноразово порушувала лінію розмежування земельних ділянок та на земельній ділянці батьків, а в подальшому Позивача зберігала своє майно, ставила господарську споруду із шиферу, накидала деревину.

Технічна документація із землеустрою земельної ділянки Відповідача містить суперечливі документи щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), виготовленої ТОВ «Еліт – Центр», а саме: - Акт від 07 квітня 2016 року про проведення комісією, нібито в присутності ОСОБА_2 промірів з технічної документації на відповідність Державному акту, де зазначено, що проміри та межі співпадають, а ОСОБА_2 від підпису в Акті погодження меж відмовилась, даний протокол написано рукою Відповідача, але в самому протоколі Відповідач не зазначений і невідомо, як обміри проводились без нього; - Протокол засідання комісії від 07 квітня 2016 року, яким було погоджено акт прийомки – передачі межових знаків на зберігання без підпису ОСОБА_6 ; - Акт прийомки – передачі межових знаків на зберігання від 2016 року, згідно якого земельна ділянка надана власнику, межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) збігаються з штучними лінійними рубежами (канава, дорога, огорожа) і тому закладка межових знаків не проводилась, також ряд недоліків має кадастровий план земельної ділянки.

Позивач та її представник не приймали участі в погодженні меж земельної ділянки Відповідачу, а вказані документи про відмову підписати акт прийомки – передачі межових знаків є підробленими та складалися за відсутності Позивача і її представника, про їх існування Позивач дізналася тільки після отримання копії технічної документації на земельну ділянку. Наведені обставини вказують на те, що була допущена помилка при визначенні меж земельної ділянки Відповідача, яка призвела до порушення землекористування, зокрема до порушення меж та накладання земельних ділянок.

Непогодження з Позивачем меж земельної ділянки, яке мотивовано наявністю земельного спору є формою порушення реалізації Позивачем його прав, а сама по собі процедура погодження меж є виключно допоміжною стадією у процесі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути технічних помилок.

Крім того, незважаючи на те, що Позивач є власником вищевказаної земельної ділянки, Відповідач чинить їй перешкоди у користуванні частиною земельної ділянки, не даючи Позивачу її обробляти та використовуючи її самостійно, в зв`язку з чим вона позбавлена можливості реалізувати право власності на свою земельну ділянку.

Голуб`ятинська сільська рада порушила норми земельного законодавства при видачі Відповідачу документів про право власності на земельну ділянку, адже одночасно й передала частину земельної ділянки Позивача, яка раніше в 1997 році була передана, згідно Державного акта на право приватної власності на землю виданого належним чином батьку Позивача, із встановленням меж земельних ділянок у натурі (на місцевості).

На підставі вищевикладеного, Позивач просить зобов`язати ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 1824781500:02:007:0022 площею 0.125 га, яка розташована в АДРЕСА_3 та належить ОСОБА_6 на праві приватної власності, шляхом заборони ОСОБА_4 , у будь – який спосіб, чинити перепони в обробітку даної земельної ділянки та скасувати державну реєстрацію прав власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0.18 га, кадастровий номер 1824781500:02:007:0040, цільове призначення: для будівництва і обслуговування будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , дата державної реєстрації 11 грудня 2016 року.

Позивач в судове засідання не з`явилась, 07 листопада 2019 року надала до суду заяву, в якій просила справу за її позовом розглядати без її участі. /т.2 а.с.220/

Представники Позивача в судовому засіданні позов підтримали, просили його задоволити, обґрунтувавши вищенаведеними обставинами.

Відповідач та її представник в судовому засіданні позов не визнали, заперечували проти його задоволення.

30 серпня 2017 року представник Відповідача надала заперечення проти позову в якому вказала, що на момент оформлення Відповідачем державного акта на право власності на земельну ділянку від 08 жовтня 1996 року, а ні Позивачка, а ні її батько (попередній власник) ще не були а ні власником, а ні землекористувачем суміжної земельної ділянки, а право власності на житловий будинок у попереднього власника ( ОСОБА_7 ) виникло лише 21 лютого 1997 року, а на земельну ділянку 23 лютого 1998 року, тобто вже після оформлення ОСОБА_4 правовстановлюючого документа на власну земельну ділянку. Відповідачем дійсні (фактичні) межі існуючих земельних ділянок не змінювались, межові знаки не переносились, в тому числі і межа суміжної із Позивачкою земельної ділянки залишилась в стані, що існував із попереднім власником. На підставі вищевикладеного просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі в зв`язку з безпідставністю. /т.1 а.с.48-51/

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - відділу у Попільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в судовому засіданні щодо прийняття рішення поклалася на розсуд суду.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області, в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій просив справу розглядати без його участі, у прийнятті рішення поклався на розсуд суду. /т.2 а.с.211/

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, 07 листопада 2019 року надала до суду заяву, в якій просила справу розглядати без її участі, позов підтримала. /т.2 а.с.212/

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала, просила його задоволити.

Суд, вислухавши представників Позивача, Відповідача, представника Відповідача, представника Третьої особи Корольової В.А., представника третьої особи відділу у Попільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЖТ № 006260 виданого головою Голуб`ятинської сільської ради 23 лютого 1998 року, ОСОБА_7 на підставі рішення виконавчого комітету Голуб`ятинської сільської ради № 53 від 27 листопада 1997 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 0.85 га, розташовану на території с.Голуб`ятин Голуб`ятинської сільської ради, землю передано - 0.25 га для обслуговування житлового будинку; - 0.60 га для ведення особистого підсобного господарства. /т.1 а.с.9/

З договору дарування серії АВВ № 790804 від 26 липня 1999 року вбачається, що ОСОБА_7 подарував, а ОСОБА_2 , від імені неповнолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , прийняла у дар належний ОСОБА_7 житловий будинок, господарчі будівлі та земельну ділянку, що знаходиться в АДРЕСА_1 . /т.1 а.с.11/

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 22479050 від 14 квітня 2009 року, виданого Державним комунальним підприємством «Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_11 та ОСОБА_8 на підставі договору дарування серії АВВ 790804 № 1242 від 26 липня 1999 року є власниками в розмірі 1/2 частки за кожним житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . /т.1 а.с.12/

ОСОБА_11 , відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 909584, виданого головою Голуб`ятинської сільської ради 30 грудня 2016 року на підставі Договору дарування від 26 липня 1999 року № 1242 є власником земельної ділянки площею 0.1250 га, розташованої: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 1824781500:02:007:0022. /т.1 а.с.10, 174, 217/

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 19 листопада 2011 року, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після реєстрації шлюбу змінила прізвище на – ОСОБА_12 /т.2 а.с.104/

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 09 липня 2016 року, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після реєстрації шлюбу змінила прізвище на – ОСОБА_13 . /т.2 а.с.72/

Згідно повідомлення Попільнянської селищної ради Житомирської області № 656 від 15 травня 2017 року, на розгляд звернення ОСОБА_4 робочою комісією Попільнянської селищної ради за участю представника підрядної організацій ТОВ «Еліт-Центр» 06 квітня 2017 року було проведено обстеження земельної ділянки розташованої за адресою АДРЕСА_2 та розробником винесено межі ділянки в натурі, згідно державного акта на право приватної власності на землю та відповідно встановлено межові знаки. /т.1 а.с.16/

06 квітня 2017 року комісією в складі начальника земельного відділу Попільнянської селищної ради, спеціаліста відділу містобудування архітектури та житлово – комунального господарства, спеціалістом із питань комунальної власності юридичного відділу Попільнянської селищної ради, проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1824781500:02:007:0040, обстеження земельної ділянки здійснювалось для встановлення межових знаків земельної ділянки представниками підрядної організації ТОВ «Еліт-Центр», згідно державного акта, площа земельної ділянки 0.1800 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, за результатами обстеження земельної ділянки 0.1800 га за адресою АДРЕСА_2 встановлено та винесено межі в натурі, згідно державного акта. /т.1 а.с.17, 55/

10 березня 2015 року комісією в складі сільського голови, секретаря ради, членів комісії з вирішення земельних спорів при виконкомі сільської ради, проведено обстеження та обміри земельної ділянки ОСОБА_6 по АДРЕСА_3 та ОСОБА_4 по АДРЕСА_2 з обох сторін є в наявності державні акти, проведено обміри, зазначено, що наглядно видно допущення ОСОБА_4 порушення границі і на земельній ділянці ОСОБА_6 поставила господарську споруду із шиферу та накидали деревину, в результаті проведених обмірів встановлено, що межа земельної ділянки ОСОБА_6 порушена самовільно з боку ОСОБА_4 , створюють незручності, за словами ОСОБА_2 фруктові дерева, які висаджені вздовж межі на земельній ділянці ОСОБА_4 орієнтовно на відстані від межі до двох метрів. Комісія рекомендувала виконкому сільської ради прийняти рішення, яким зобов`язати ОСОБА_4 розібрати тимчасову споруду із сусідньої земельної ділянки у місячний термін та дотримуватися норм Закону про насадження та Земельного кодексу України. /т.1 а.с.18/

З Державного акта на право приватної власності на землю серії ЖТ 04-04-002520 виданого головою Голуб`ятинської сільської ради 08 жовтня 1996 року вбачається, що ОСОБА_4 на підставі рішення виконавчого комітету Голуб`ятинської сільської ради № 25 від 24 вересня 1993 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 1.00 га на території Голуб`ятинської сільської ради для ведення особистого підсобного господарства, акт видано на три земельні ділянки площею 0.34 га, 0.48 га та 0.18 га. /т.1 а.с.52/

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11 грудня 2016 року, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 1824781500:02:007:0040 за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0.1800 га. /т.1 а.с.53-54/

Згідно повідомлення Попільнянської селищної ради від 13 квітня 2017 року № Г-260, робочою комісією селищної ради за участю представника підрядної організації, що має виконувати землевпорядні роботи, ТОВ «Еліт – Центр» було здійснено виїзд на місце розташування земельної ділянки площею 0.18 га, за адресою АДРЕСА_2 (кадастровий номер 1824781500:02:007:0040). Проведено її обстеження та винесення меж в натурі, згідно державного акта на право приватної власності на землю та відповідно встановлено межові знаки, в разі незгоди з рішенням комісії, дане питання може бути вирішено лише в судовому порядку. /т.1 а.с.56/

Згідно повідомлення Попільнянської селищної ради від 13 квітня 2017 року № Л-368, 06 квітня 2017 року на розгляд заяви ОСОБА_4 робочою комісією селищної ради за участю представника підрядної організації ТОВ «Еліт – Центр», що виготовляв технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення)меж земельної ділянки площею 0.18 га, за адресою АДРЕСА_2 , було здійснено виїзд на місце розташування даної земельної ділянки, проведено її обстеження та розробником винесено межі ділянки в натуру, згідно державного акта на право приватної власності на землю та відповідно встановлено межові знаки, в зв`язку з тим, що і у заявника, і у суміжного землекористувача наявні правовстановлюючі документи на землю, спірне питання може бути вирішено лише у судовому порядку. /т.1 а.с.216/

Згідно рішення 34 сесії VІ скликання Голуб`ятинської сільської ради від 23 квітня 2015 року, на підстави заяви ОСОБА_4 та рішення Голуб`ятинської сільської ради № 25 від 24 вересня 1993 року, вирішено розмежувати ділянку орієнтовною площею 0.18 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , земельну ділянку орієнтовною площею 0.48 га, яка знаходиться по АДРЕСА_4 та земельну ділянку орієнтовною площею 0.34 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_4 , згідно Державного акта на право приватної власності на землю серії ЖТ 04-04-002520 від 08 жовтня 1996 року, реєстраційний номер 77, розмежувати відповідно до цільового використання, в тому числі: 0.18 га – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), 0.48 га та 0.34 га – для ведення особистого селянського господарства. /т.1 а.с.57/

ОСОБА_4 на підставі договору купівлі – продажу від 21 травня 1992 року є власником житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_2 . /т.1 а.с.58-61/

Відповідно до довідки Попільнянської селищної ради № 288 від 04 вересня 2017 року, господарство, яке знаходиться в АДРЕСА_3 в якому на даний час зареєстрована та проживає ОСОБА_2 , вперше було внесено в погосподарську книгу № 1 Голуб`ятинської сільської ради на 1983-1985 роки, на той час головою двору був ОСОБА_14 , рік забудови будинку – 1982. /т.1 а.с.162/

З архівного витягу з рішення виконавчого комітету Голуб`ятинської сільської ради № 30 від 23 листопада 1995 року вбачається, що ОСОБА_7 передано безкоштовно у тимчасове користування земельну ділянку площею – 0.18 га на 5 років. /т.1 а.с.165/

Рішенням виконавчого комітету Голуб`ятинської сільської ради № 53 від 27 листопада 1997 року, передано у власність земельні ділянки, що були раніше надані ОСОБА_7 : - для ведення особистого підсобного господарства 0.60 га, яка розташована по АДРЕСА_4 ; - для обслуговування жилого будинку АДРЕСА_5 га АДРЕСА_6 яка розташована по АДРЕСА_1 . /т.1 а.с.166/

ОСОБА_11 виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, що знаходиться в АДРЕСА_7 загальною площею – 0.4250 га: - для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд – 0.1250 га; - для ведення особистого селянського господарства – 0.3000 га на території Голуб`ятинської сільської ради Попільнянського району Житомирської області. /т.1 а.с.167-174/

ОСОБА_6 виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо винесення земельної ділянки в натурі (на місцевості), що розташована за адресою: АДРЕСА_3 . /т.1 а.с.175-181/

15 березня 2016 року ОСОБА_6 звернулась з заявою до відділу Державного земельного агентства у Попільнянському районі в якій вказала, що 03 березня 2016 року здійснювались обміри земельної ділянки ОСОБА_4 , по розмежуванню земельної ділянки є ОСОБА_6 Не було запрошено жодного члена комісії з вирішення земельних спорів при виконкомі та не повідомлено ні в усній, ні в письмовій формі щоб бути присутнім, від якої точки межі відмірювалась земельна ділянка ОСОБА_4 В разі виготовлення технічної документації на земельну ділянку ОСОБА_4 , заявник вважає, що вона не дійсна, якщо не буде співпадати обмірам державного акту по розмежуванню ОСОБА_6 та застерігає, що можливий підпис погодження меж бути іншими особами, вона не дає погодження по розмежуванню. /т.1 а.с.182/

14 листопада 2018 року на запит суду відділом у Попільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області надано копію «Технічної документації із землеустрою щодо встановлення(відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що надається у власність ОСОБА_4 : В. 02.01 – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд – 0.1800 га; А. 01.03 – для ведення особистого селянського господарства – 0.82 га, яка розташована в АДРЕСА_2 ». /т.1 а.с.237-255, т.2 а.с.1-12/

До вказаної технічної документації додано: - копію паспорту ОСОБА_4 ; - державний акт на право приватної власності на землю серії 04-04-002520; - рішення сільської ради від 23 квітня 2015 року про розмежування земельної ділянки за цільовим використанням; - план житлового будинку; - схему розташування земельної ділянки; - кадастрові плани земельних ділянок; - каталог координат; - акти прийомки – передачі межових знаків на зберігання; - довідки, що містять узагальнену інформацію про землі (території).

Крім того, до технічної документації додано:

- протокол засідання комісії від Голуб`ятинської сільської ради від 07 квітня 2016 року про розгляд акта спірної земельної ділянки ОСОБА_4 та вирішено погодити акт прийомки – передачі межових знаків на зберігання в частині земельної ділянки площею 0.18 га для обслуговування житлового будинку без підпису ОСОБА_6 /т.1 а.с.245/;

- акт від 07 квітня 2016 року, згідно якого комісією в складі: голови комісії по земельних спорах Голуб`ятинської сільської ради, секретаря, членів комісії, депутата сільської ради, спеціалістів ТОВ «Еліт-Центр», в присутності представника ОСОБА_2 , сусіднього представника ОСОБА_6 , складений про те, що проміри з технічної документації дійсно відповідають з промірами державного акта серії ЖТ 04-04-002520 виданого 08 жовтня 1996 року ОСОБА_4 Земельну ділянку площею 0.18 га - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на плані на плані зовнішніх меж вказано за № 3, по даній земельній ділянці проміри та межі співпадають з вказаними в державному акті. Представник сусіднього землекористувача – ОСОБА_2 від підпису на Акті погодження меж відмовилась. /т.1 а.с.246/

Як вбачається з Висновку експерта № 434/19 за результатами проведення судової земельно – технічної експертизи від 08 серпня 2019 року далі – Висновок): 1. Параметри (конфігурація) земельної ділянки розташованої по АДРЕСА_3 , загальною площею 0.2333 га, які вирахувані по координатах фактичного користування не відповідають параметрам, визначеним державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯЯ № 909584, кадастровий номер 1824781500:02:007:0022 та державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯЯ № 909582, кадастровий номер 1824781500:02:007:0023, які видавалися ОСОБА_15 та ОСОБА_16 у власність на підставі технічних документацій із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); 2. Параметри (конфігурація) земельної ділянки розташованої по АДРЕСА_2 , загальною площею 0.1899 га, які вирахувані по координатах фактичного користування не відповідають параметрам, визначеним державним актом на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_3 -04-04-002520, кадастровий номер 1824781500:02:007:0040, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); 3. За результатами дослідження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), що надається у власність ОСОБА_4 : В. 02.01 – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд – 0.1800 га; А. 01.03 – для ведення особистого селянського господарства – 0.82 га, яка розташована в АДРЕСА_2 , виявлено невідповідність вимогам нормативно – правовим та нормативно – технічним актам з питань землеустрою за правилами оформлення; 3. Земельна ділянка ОСОБА_4 з кадастровим номером: 1824781500:02:007:0040 не накладається на земельну ділянку ОСОБА_17 з кадастровим номером 1824781500:02:007:0022. Взявши до уваги той факт, що в матеріалах цивільної справи містяться координати, які відрізняються від координат наявних в технічній документації із землеустрою на ім`я ОСОБА_17 та відомості яких внесені в базу Державного земельного кадастру, можливо стверджувати, що дана земельна ділянка переміщалась в Публічній кадастровій карті України, яка є згідно статтей 1, 2, 35, 36 Закону України «Про Державний земельний кадастр» є офіційними відомостями Державного земельного кадастру. /т.2 а.с.116-146/

Експерт ОСОБА_18 в судовому засіданні /т.2 а.с.231-234/ підтвердила свій Висновок та пояснила, що земельна ділянка ОСОБА_4 не накладається на земельну ділянку ОСОБА_19

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні дала покази /т.2 а.с.231-234/ про те, що вона є сусідкою Позивача та Відповідача, вказала що між сторонами на протязі тривалого часу існує спір за межу земельних ділянок.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні дав покази /т.2 а.с.231-234/ про те, що він є батьком Позивача та бувшим чоловіком ОСОБА_2 , вказав що до будинку вселився у1995 році, проте в будинку не проживає близько трьох останніх років. На момент вселення межі земельних ділянок існували, на даний час їх немає та між сторонами існує спір за межі земельних ділянок.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Позивачка звернулася до суду з позовом про зобов`язання Відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою та скасувати державну реєстрацію прав власності Відповідача на вказану земельну ділянку.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України (далі – ЦК України) та Земельним кодексом України (далі – ЗК України).

Статтею 2 ЗК України визначено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно до статті 3 ЗК України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною четвертою статті 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, їх рівність перед законом.

Відповідно до статті 14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Основний Закон України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю відповідно до закону (стаття 41).

Згідно із статтею 79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до статті 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється зокрема, шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Пунктами г, е частини першої статті 91 ЗК України, власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів та дотримуватися правил добросусідства.

Способи захисту прав на земельні ділянки визначені статтею 152 ЗК України. За приписами наведеної норми держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» № 7 від 16 квітня 2004 року, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК). Власник земельної ділянки, права якого порушено, може вимагати відшкодування завданої цим моральної шкоди (частина третя статті 386 ЦК).

Згідно зі статтею 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до пункту 33 постанови "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" від 7 лютого 2014 року № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ встановлено, що відповідно до положень статей 391, 396 ЦК України, позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. Позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об`єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача.

Як вбачається з правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 18 травня 2016 року (справа № 6-658 цс 15), яка враховується судом, відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, відповідно до частини другої статті 152 ЗК України 2001 року власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Суд повинен установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Надаючи правову оцінку доводам Позивача, з урахуванням вище встановлених обставин та положень діючого законодавства, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Позивач на обґрунтування заявлених вимог про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою вказує, що Відповідач чинить їй перепони в обробітку належної їй ділянки, неодноразово порушувала лінію розмежування земельних ділянок та на її земельній ділянці зберігала своє майно, ставила господарську споруду із шиферу, накидала деревину та на підставі наведеного просить заборони Відповідачу в будь – який спосіб, чинити перепони в обробітку даної земельної ділянки та скасувати державну реєстрацію прав власності Відповідача на вказану земельну ділянку.

З Додатку 2 до Висновку /т.2 а.с.145/ вбачається, що Відповідач ОСОБА_4 здійснює фактичне користування належною їй земельною ділянкою з відступом в сторону зменшення від встановлених державним актом меж належної їй земельної ділянки, в той час як межі фактичного землекористування земельною ділянкою ОСОБА_19 частково порушують межі земельної ділянки ОСОБА_4 , визначені в державному акті та ОСОБА_19 збільшено площу користування земельною ділянкою за рахунок зміщення на земельну ділянку ОСОБА_4 .

Наведений вище Висновок з додатками, в якому вказано межі земельних ділянок як і по фактичному землекористуванню, так і по межі земельної ділянки, відповідно до державного акту, спростовує обставини наведені в Акті обстеження меж земельної ділянки від 10 березня 2015 року /т.1 а.с.18/, на який як на підставу для задоволення позову посилається Позивач, так обміри наведені в Акті мають суттєві розбіжності з даними встановленими Висновком. З викладеного в Акті вбачається, що порушення меж земельної ділянки, розташування господарської споруди із шиферу та залишення деревини було здійснено наглядно. Також є сумнівним, з огляду на Висновок, виявлене комісією порушення з боку ОСОБА_4 межі земельної ділянки ОСОБА_6 та розташування фруктових дерев на неналежній від межі відстані.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин першої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем на підтвердження своїх вимог про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою не доведено на підставі належних і допустимих доказів, у тому числі пояснень сторін і письмових доказів, обставин, які б в сукупності вказували на те, що Відповідач у будь – який спосіб, чинити перепони в обробітку належної Позивачу земельної ділянки та порушує право власності чи законного володіння Позивача, на належну їй земельну ділянку, що є підставою для відмови в задоволенні позову в цій частині.

Щодо заявленої Позивачем вимоги про скасування державної реєстрації права власності Відповідача на земельну ділянку площею 0.18 га, за адресою: АДРЕСА_1 , суд зазначає наступне.

В Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі № 755/9555/18 /провадження № 14-536 цс 18/ роз`яснено, що після внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належним способом захисту права є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію, яке вичерпало свою дію, а скасування запису про проведену державну реєстрацію відповідного права.

Частиною другою статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакцій, чинні на час виникнення спірних правовідносин» визначено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Позивачем не наведено обставин на підставі яких судом повинно бути скасовано рішення про державну реєстрацію права власності Відповідача на земельну ділянку, як і не надано підтверджень скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав на земельну ділянку, що є похідним чинником для задоволення судом вказаної вимоги, а тому позовні вимоги в цій частині також задоволенню не підлягають.

Частиною першою, другою статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову належить відмовити в повному обсязі.

Не підлягають, відповідно до статті 141 ЦПК України, до подальшого розподілу понесені Позивачем судові витрати, оскільки в задоволенні позову відмовлено.

Керуючись статтями 13, 14, 41 Конституції України: Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» № 7 від 16 квітня 2004 року; Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 7 лютого 2014 року; Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»; статтями 2, 3, 79, 79-1, 91, 152 ЗК України; статтями 15, 16, 317, 391 ЦК України; статтями 4, 5, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 89, 128, 141, 223, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ

В задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору відділ у Попільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Попільнянська селищна рада Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_1 про усунення перешкод в користування земельною ділянкою та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник