Рішення № 8550562, 05.03.2009, Олександрівський районний суд Донецької області

Справа №2-7/ 2009 рік

РІШЕННЯ

іменем України

05 березня 2009 року Олександрівський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Кулікова В.В.

при секретарі - Резник Г.О.

з участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача - адвоката ОСОБА_2 CO.,

представника відповідача - юриста ВП „Шахта „Новодонецька" ДП „Добропіллявугілля" ОСОБА_3,

представника третьої особи - начальника Олександрівського відділення ФССНВ ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відокремленого підрозділу «Шахта «Новодонецька» Державного підприємства "Добропіллявугілля", третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в місті Добропілля про внесення змін до акту, скасування наказу та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач вказав, що з травня 2005 року працює у Відокремленому підрозділі «Шахта «Новодонецька» Державного підприємства «Добропіллявугілля» електрослюсарем. 2 серпня 2006 року під час виконання ним трудових обов'язків з ним стався нещасний випадок, під час якого він отримав тяжку політравму у вигляді компресійного перелому хребця L3, пошкодження спинного мозку, забій "кінського хвосту". Внаслідок вказаних ушкоджень, згідно висновку МСЄК йому встановлено 40% втрати професійної працездатності та З групу інвалідності в зв'язку з травмою на виробництві. Вважає, що відповідач вдається до активних дій, спрямованих на перешкоджання в реалізації ним свого права на соціальний захист з таких підстав: одразу після травми його було доставлено у Булозерську міську лікарню, де, крім діагнозу, йому було встановлено і стан алкогольного сп'яніння. Позивач вважає, що висновок про його алкогольне сп'яніння сфальсифіковано, бо в медичному висновку цієї лікарні вказано, що його доставлено в 13 годин 50 хвилин, але фактично він був доставлений у цю лікарню тільки о 16 годині, у той же день його було доставлено у травматологічне відділення Донецької обласної лікарні, де було проведено аналіз і алкоголю в його крові не знайдено. Крім того, у жодному з виданих йому у зв'язку з вказаною травмою листків про тимчасову непрацездатність не вказано алкогольного сп'яніння, хоч такий запис при наявності алкогольного сп'яніння обов'язковий,

14 серпня 2006 року комісією з участю представника відповідача було відносно його травмування складено акт форми НПВ № 37 про нещасний випадок, не пов'язаний з виробництвом, що взагалі позбавляло його передбаченого законом права на соціальне забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Тільки після, втручання Донецької обласної ради профспілок за наказом територіального управляння Держпромгірнагляду по Донецькій області № 854 від 30 жовтня 2006 року за результатами повторного спеціального розслідування зазначений акт форми НПВ було скасовано.

Після, цього 14 листопада 2006 року комісією було складено акт про нещасний випадок з позивачем на виробництві форми Н-1, у якому, крім інших причин вказано виконання потерпілим демонтажних робіт в стані алкогольного сп'яніння, з чим позивач не згоден з вказаних причин.

Також, за результатами висновків спеціальної комісії директором ВП "Шахта "Новодонецька" 26 січня 2007 року видано наказ № 63/в, яким визначено, що провина потерпілого ОСОБА_1 у нещасному випадку складає 48 відсотків.

Крім того, позивач вказав, що вказаними незаконними діями відповідач перешкоджав реалізувати його передбачене ст. 46 Конституції України право на соціальний захист у разі отримання травми на виробництві, а потім незаконно було значно зменшено суми одноразової виплати при втраті працездатності, чим завдав йому моральну шкоду.

Позивач просить внести зміни до акту про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 і виключити з нього запис щодо перебування його під час травмування у стані алкогольного сп'яніння, скасувати наказ директора ВП "Шахта "Новодонецька" від 26 січня 2007 року № 63/в, яким визначено, що провина потерпілого у нещасному випадку складає 48 відсотків, встановити, що провина ВП "Шахта "Новодонецька" у нещасному випадку, який стався на виробництві з позивачем, складає 100 відсотків та стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду 5000 гривень і витрати по справі.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та підтвердили доводи позовної заяви, також позивач показав, що 2 серпня 2006 року він був тверезий. Зранку прибув на роботу до шахти, отримав наряд він начальника дільниці ОСОБА_5 на виконання робіт. На підземній дільниці їм треба було зняти для ремонту насос, який знаходився на підставці. Він користувався інструментом, який був на дільниці. Коли став ключем відкручувати гайки насосу, ключ зіскочив, він впав на спину, травмував хребет, наполягає на тому, що його було доставлено після травми в Білозерську лікарню не о 13 годині 30 хвилин, а не раніше 15 години, бо його тривалий час не могли доправити з місця роботи на поверхню, а з приводу моральної шкоди вказав, що через вказані незаконні дії відповідача були тимчасово втрачені його нормальні життєві зв'язки - крім лікування тяжкої травми він вимушений був на протязі декількох місяців звертатись у різні установи для відновлення своїх порушених прав - таким чином, докладати додаткових зусиль для відновлення свого відносно нормального життя.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав і пояснив, що вважає неправильним посилання позивача на результати медичного огляду в Донецькій обласній травматологічній лікарні для встановлення стану сп'яніння, бо акт складений з порушеннями відповідних інструкцій, та що факт наявності у позивача алкогольного сп'яніння підтверджено протоколом медичного огляду Білозерської лікарні та показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Представник третьої особи ОСОБА_7 позов не визнав і пояснив, що вважає законними дії відповідача.

Суд заслухавши доводи сторін, допитавши свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, та дослідивши письмові матеріали.

встановив наступне:

2 серпня 2006 року під час роботи у 1 зміну на дільниці „Водовідлив" ВП „Шахта „Новодонецька" ДП „Добропіллявугілля" електрослюсар ОСОБА_1 - позивач, і горноробітник ОСОБА_8 від в.о. начальника дільниці ОСОБА_5 отримали наряд на заміну насосу у камері водовідливу, відповідальним був призначений гірничий мастер дільниці ОСОБА_6 При цьому технічна документація на виконання демонтажу та освітлення у камері були відсутні, наявний інструмент - ключі, шпильки та гайки мали незадовільний технічний стан. При відкручуванні гайки на насосі зірвався ключ і ОСОБА_1 впав на полок та отримав тяжку політравму у вигляді копресійного перелому хребця L3, пошкодження спинного мозку, забій "кінського хвосту". Внаслідок вказаних ушкоджень, згідно висновку МСЄК йому встановлено 40% втрати професійної працездатності та 3 групу інвалідності в зв'язку з травмою на виробництві. Безпосередньо після травми ОСОБА_1 було доставлено в Білозерську лікарню, звідкіля ввечері того ж дня в Донецьку обласну травматологічну лікарню, де проходив стаціонарне лікування. За час лікування ОСОБА_1 отримав листки тимчасової непрацездатності. 14 серпня 2006 року комісією з участю представника відповідача було відносно його травмування складено акт форми НПВ № 37 про нещасний випадок, не пов'язаний з виробництвом, після звертань та скарг позивача та втручання Донецької обласної ради профспілок за наказом територіального управляння Держпромгірнагляду по Донецькій області № 854 від 30 жовтня 2006 року за результатами повторного спеціального розслідування зазначений акт форми НПВ було скасовано. Після цього, 14 листопада 2006 року комісією було складено акт про нещасний випадок з позивачем на виробництві форми Н-1, у якому, крім інших причин вказано виконання потерпілим демонтажних робіт в стані алкогольного сп'яніння. За результатами висновків спеціальної комісії директором ВП "Шахта "Новодонецька" 26 січня 2007 року видано наказ № 63/в, яким визначено, що провина потерпілого ОСОБА_1 у нещасному випадку складає 48 відсотків.

Позивач наполягає на тому, що його після травми 2 серпня 2006 року було доставлено до Білозерської міськлікарні значно пізніше, ніж зазначено у медичних документах, через що ставить під сумнів результати аналізу на наявність алкоголю в його крові, але в цій частині позивач не надав суду ніяких достовірних даних про інший час, ніж зазначено в медичних документах та документах шахти про його травмування, але, все ж суд вважає сумнівними дані Білозерської міськлікарні про наявність в крові травмованого ОСОБА_1, коли він був доставлений у приймальне відділення 2 серпня 2006 року після нещасного випадку на виробництві алкоголю у крові - 0, 87%, бо: по-перше - посилання на клінічний аналіз відсутнє, по-друге - у той же день ОСОБА_1 було доставлено у Донецьку обласну травматологічну лікарню, де він був оглянутий на предмет алкогольного сп'яніння, та у нього взято кров на аналіз. Відповідно до протоколу огляду та висновку біохімічної лабораторії цієї лікарні, алкоголю у крові ОСОБА_1 не виявлено і він був клінічно тверезим, і, по-третє - у жодному з виданих йому у зв'язку з вказаною травмою листків про тимчасову непрацездатність не вказано про алкогольне сп'яніння, хоч такий запис при наявності алкогольного сп'яніння обов'язковий.. Свідки ОСОБА_5 і ОСОБА_6 - посадові особи шахти, показали, що чули від ОСОБА_1 запах алкоголю безпосередньо після його травмування. При цьому, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 стверджують, що перед початком роботи у ОСОБА_1 не виявили ознак сп'яніння, виказали припущення про те, що ОСОБА_1 міг вжити алкоголь вже під час роботи, але таке припущення ні свідки, ні представник відповідача в судовому засіданні нічим не підтвердили. Викладене дає підстави вважати, що в момент травмування 2 серпня 2006 року позивач був тверезий. Тому, суд вважає, що провина з боку ОСОБА_1 у нещасному випадку на виробництві, що стався з ним, відсутня.

Відповідно до п.3.5.3 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, який затверджено правлінням фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 24 від 27.04.2007 року у разі встановлення комісією з розслідування нещасного випадку, що ушкодження здоров'я настало не лише з причин, що залежать від роботодавця, а і внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги підлягає зменшенню, але не більше як на 50 відсотків.

Відсоток зменшення розміру одноразової допомоги визначається рішенням комісії з питань охорони праці підприємства.

В наказі ДП „Добропіллявугілля" ВП „Шахта „Новодонецька" від 26 січня 2007 року № 63/в встановлена провина позивача на підставі рекомендацій комісії з охорони праці, а не на підставі рішення, що не відповідає наведеним нормам чинного законодавства.

Викладене дає підстави для внесення зміни до акту про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 і виключення з нього запису щодо перебування постраждалого під час травмування у стані алкогольного сп'яніння, скасування наказу директора ВП "Шахта "Новодонецька" від 26 січня 2007 року № 63/в, яким визначено, що провина потерпілого у нещасному випадку складає 48 відсотків, і при відсутності будь-яких інших порушень з боку постраждалого встановлення, що провина ВП "Шахта "Новодонецька" у нещасному випадку, який стався на виробництві з позивачем, складає 100 відсотків

Судом встановлено, що позивача травмовано 2 серпня 2006 року саме на виробництві під час виконання ним своїх прямих трудових обов'язків, через вказану травму позивач втратив 40% професійної працездатності та отримав 3 групу інвалідності. При цьому факт травмування позивача саме не виробництві був очевидним та безсумнівним для відповідача зразу. Згідно п. 1 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 p. N 1112 цей Порядок визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду економічної діяльності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах чи у фізичних осіб— підприємців, які відповідно до законодавства використовують найману працю (далі — підприємство), а також тих, що сталися з особами, які забезпечують себе роботою самостійно, за умови добровільної сплати ними внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (далі— особи, які забезпечують себе роботою самостійно). У п 2. вказано, що дія цього Порядку поширюється на: власників підприємств або уповноважені ними органи; осіб, які відповідно до законодавства уклали з роботодавцем трудовий договір. І лише проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з працівниками під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству і не використовувався в інтересах підприємства, здійснюється згідно з Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 р. N 270. А відповідачем спочатку складено акт форми НПВ № 37 про нещасний випадок, не пов'язаний з виробництвом від 14 серпня 2006 року, в якому вказано той же нещасний випадок з ОСОБА_1 2 серпня 2006 року саме на виробництві, і лише після втручання Донецької обласної ради профспілок за наказом територіального управляння Держпромгірнагляду по Донецькій області № 854 від 30 жовтня 2006 року за результатами повторного спеціального розслідування зазначений акт форми НПВ було скасовано і 14 листопада 2006 року комісією було складено акт про нещасний випадок з позивачем на виробництві форми Н-1. Викладене у повному обсязі підтверджує доводи позивача про те, що відповідач умисно незаконними діями вдається до активних дій, спрямованих на перешкоджання в реалізації ним свого передбаченого ст. 46 Конституції України права на соціальний захист, що під час лікування тяжкої травми він вимушений був на протязі декількох місяців звертатись у різні установи для відновлення своїх порушених прав - таким чином, докладати додаткових зусиль для організації свого життя, що, безумовно, завдало позивачу моральних страждань.

Згідно ч. 1 ст. 237-1 Кодексу законів України про працю відшкодування власником моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд вважає, що вказаний позивачем розмір відшкодування моральної шкоди - 5000 гривень відповідає ступеню завданих йому незаконними діями відповідача моральних страждань.

Тому позов необхідно задовольнити у повному обсязі.

Керуючись ст. 46 Конституції України, ч. 1 ст. 237-1 Кодексу законів України про працю, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», чистини 1 ст. 9 Закону України «Про охорону праці», п.1 та 2 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 p. N 1112, п.1 та 2 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 p. N 270, п.3.5.3 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого Правлінням фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 24 від 27.04.2007 року ст.ст. 5 та 23 Цивільного Кодексу України та ст.ст. ст.10, 60, 212 та 228 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

1. 1. Внести зміни до акту про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 № 63, складений комісією та затверджений начальником територіального управління Держпромгірнагляду по Донецькій області 14 листопада 2006 року про нещасний випадок на виробництві в Відокремленому підрозділі "Шахта "Новодонецька" Державного підприємства "Добропіллявугілля" , який стався з ОСОБА_1 02 серпня 2006 року об 11 годині і виключити з нього п. 7.2. "Виконання постраждалим демонтажних робіт при алкогольному сп'янінні".

2. 2. Скасувати наказ директора ВП "Шахта "Новодонецька" від 26 січня 2007 року № 63/в, яким визначено, що провина електрослюсаря підземного 5-го розряду ОСОБА_1, таб. № 1206, у нещасному випадку, який стався з ним, складає 48 відсотків.

1. 3. Встановти, що провина Відокремленого підрозділу "Шахта "Новодонецька" Державного підприємства "Добропіллявугілля" у нещасному випадку, який стався на виробництві з ОСОБА_1 02 серпня 2006 року об 11 годині, складає 100 відсотків.

2. 4. Стягнути з Відокремленого підрозділу "Шахта "Новодонецька" Державного підприємства "Добропіллявугілля", розташованого за адресою: 85000, м. Добропілля Донецької області, вул. Шевченка, 2, розрахунковий рахунок у АК ПІБ м. Добропілля 26004301571068, код ЄДРПОУ 32186934 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає у с Іверське Олександрівського району Донецької області, вул. Жовтнева, 3, моральну шкоду 5000 гривень і витрати по справі - 17 гривень судового збору, 7 гривень 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового засідання та 300 гривень на оплату послуг адвоката, усього стягнути 5374 (п'ять тисяч триста сімдесят чотири) гривні 50 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 цього Кодексу, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження у Апеляційний суд Донецької області через Олександрівський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга може бути подана у тому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення надруковане в єдиному екземплярі у нарадчій кімнаті суддею Куліковим В.В.