Постанова № 8550459, 15.03.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

15.03.10Справа №2а-4857/09/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Слабун О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Закритого акціонерного товариства «Торговий дім «Сільгоспдеталь»

до Державної податкової інспекції в м. Смферополі АР Крим Головного управління Державного казначейства України в АР Крим за участю прокуратури м.Сімферополя

про визнання протиправною бездіяльності та стягнення суми заборгованості

за участю представників:

від позивача – Овсянников Д.В. – пред-к, дов. від 10.12.2009 р

від першого відповідача – Маслюк О.В. – пред-к, дов. № 71/10-0 від 04.03.2010 р.

від другого відповідача – Гетманчук І.І. – представник, довіреність № 11.0-31/227 від 28.12.2010 року

Суть спору: Закрите акціонерне товариство «Сільгоспдеталь» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про визнання бездіяльності Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим (далі відповідач) щодо неподання до органів державного казначейства документів (висновків, реєстру) із зазначенням сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню на підставі поданих позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні періоди: травень, липень та серпень 2008р. протиправною; стягнення з Державного бюджету на користь позивача суму бюджетної заборгованості з відшкодування надмірно сплаченого податку на додану вартість згідно податкових декларацій за звітні періоди: травень, липень та серпень 2008р. у розмірі 151665,50 грн.

Представник Головного управління Державного казначейства України в АР Крим (далі другий відповідач) письмові пояснення до суду не надав , заперечував проти задоволення позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.07.2009 року провадження у справі зупинено та призначено судову бухгалтерську експертизу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.12.2009 року поновлено провадження у адміністративній справі.

У судовому засіданні, яке відбулось 25.02.2010 року, представник позивача заявив клопотання про відмову від позову та закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету на користь позивача суму бюджетної заборгованості з відшкодування надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 20379,00 грн., у зв’язку з тим, що відповідачем перераховано позивачу дану суму.

Про наслідки відмови від частини позову та закриття провадження у справі представнику позивача відомо.

Представник першого відповідача проти клопотання представника позивача не заперечував.

Другий відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час та день розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Керуючись ст.157 КАС України, суд прийняв відмову позивача від позивних вимог в частині стягнення з Державного бюджету на користь позивача суми бюджетної заборгованості з відшкодування надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 20379,00 грн., закривши в цій частині провадження по справі .

Представник позивача у судовому засідання наполягав на задоволенні позовних вимог, з урахуванням клопотання про зменшення суми позову.

Представник першого відповідача проти позовних вимог заперечував.

Другий відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час та день розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Судом встановлено, що згідно з наказом Державної податкової адміністрації в АР Крим від 08.09.2009 року № 535 «Про реорганізацію ДПІ у м. Сімферополі» проведено реорганізацію Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим шляхом роз’єднання на дві інші інспекції. Правонаступником ліквідованої інспекції в частині обліку відповідача у справі є Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим.

Керуючись ст.55 КАС України, суд провів заміну первинного першого відповідача у справі на його правонаступника - Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим.

Представник позивача 15.03.2010 р. наполягав на задоволенні позовних вимог (з урахуванням клопотання) з підстав, визначених у позові.

Представники відповідачів у судовому засіданні, яке відбулось 15.03..2010 р. наполягали на відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ:

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч.1 ст. 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частинами 1, 3 ст. 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до п.п. 2.1.4 п. 2.1. ст. 2 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Виходячи із аналізу ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, п.п.7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” , можна зробити висновок про те, що органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку, які підлягають відшкодуванню з бюджету. За таких обставин органи державної податкової служби, в даному випадку Державна податкова інспекція в м. Сімферополі , є суб’єктами владних повноважень, яки у правовідносинах, пов’язаних із відшкодуванням з бюджету податку на додану вартість, реалізують надані владні управлінські функції, а тому спори за участю вказаних органів є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до вимог п. 1, 4 “Положення про Державне казначейство України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1232, “Типового положення про Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 04.04.2006 № 332 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.04.2006 за № 454/12328 територіальні органи Державного казначейства України, яки є урядовим органом державного управління, повертають кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов’язкових платежів) та інших надходжень.

В силу викладеного органи державного казначейства, в даному випадку, Головне управління державного казначейства України в АР Крим, є суб’єктом владних повноважень, яке безпосередньо перераховує суми відшкодування з бюджетного рахунку.

Платники податку на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в законі України “Про податок на додану вартість”.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобов’язання це загальна сума податку , одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому) періоді , визначена згідно з Законом, а податковий період – це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду , визначена цим законом.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - сума , що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках визначених законом.

Згідно з п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України “Про податок на додану вартість” об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України .

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

Згідно з п.п. 7.2.7 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від’ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

Згідно з п. 7.7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

П.п. 7.7.5. п.7.7. ст. 7 Закону передбачає, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (п.п 7.76 п.7.7 ст. 7 Закону).

У п.п. 7.7.7.п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” зазначено, що якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Позивачем надані документи, яки свідчать про те, що ним в порядку, встановленому чинним законодавством надіслані декларації по ПДВ за травень 2008р., липень 2008 р. та серпень 2008 р., разом з якими ним надані заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, відповідно до яких він просив перерахувати на його поточний рахунок визначені у податкових деклараціях суми бюджетного відшкодування, а саме за травень 2008 р. у розмірі 278827 грн., за липень 2008 р. – у розмірі 51029 грн. та у серпні 2008 р. – у розмірі 85396 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що згідно з вимогами п.п. 7.7.5 п. 7.7.ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковим органами були проведені позапланові виїзні перевірки для визначення достовірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування за травень , липень, серпень 2008 р. , за результатами яких він склав довідки № 6020//23-4/32401898 від 15.08.2008 р., № 1360/23-4/32401898 від 24.10.200р., № 1497/23-4/32401898 від 14.11.2008 р. В зазначених довідках не було встановлено порушень позивачем вимог чинного законодавства щодо формування податкового кредиту, в той же час працівники податкового органу зазначили про неможливість підтвердження сум бюджетного відшкодування за відповідні звітні періоди з причин неотримання матеріалів зустрічних перевірок контрагентів позивача.

Суд ухвалою від 15.07.2009 р. призначив по справі судову бухгалтерську експертизу з метою визначена сум ПДВ, сплачених позивачем за травень 2008 р., липень 2008 р. та серпень 2008 р., сум ПДВ, які мали бути відшкодовані за кожний звітний період.

Експертною установою підготовлений Висновок № 94/09, в якому визначено, що позивачем за результатами господарської діяльності було сплачено ПДВ по ставці 20 % у травні 2008 р. у сумі 307948 грн., у липні 2008 р. - 295191,18 грн., у серпні 2008 р. - 215067 грн. Експерти встановили, що за результатами здійснення підприємницької діяльності позивачем була включена сума ПДВ до податкового кредиту у травні 2008 р. 378063 грн., у липні 2008 р. - 482933 грн., у серпні 2008 р. - 217799 грн. Згідно з зазначеним експертним висновком позивачу підлягає відшкодуванню з Держбюджету ПДВ у травні 2008 р. 278827 грн., у липні 2008 р. 51029 грн., у серпні 2008 р. 85396 грн. Заборгованість бюджету перед позивачем складає за травень 2008 р. 15241 грн., за липень 2008 р. - 51029 грн., за серпень 2008 р. - 85396 грн.

Відповідачі в порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надали докази того, що вказані суми розраховані з порушенням фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства.

Позивач у судовому засіданні, яке відбулось 25.02.2009 р. пояснив, що йому було частково відшкодовано ПДВ за липень 2008 р. у розмірі 20379 грн., на час розгляду справи не повернуто 15240 грн. ПДВ за травень 2008 р., 30650 грн. - за липень 2008 р., за серпень 2008 р. - 85396 грн.

За таких обставин, вивчивши наданий позивачем розрахунок, експертний висновок, матеріали, залучені сторонами під час розгляду справи, суд вважає, що підлягають задоволенню вимоги по стягненню з Державного бюджету України на користь платника податків суми бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2008 р., липень 2008 р. та серпень 2008 р. у сумі 131286, 50 грн.

Під час розгляду справи податковим органам не надано доказів того, що з об’єктивних підстав він був позбавлений можливості надати органам Державного казначейства висновків про повернення позивачу сум ПДВ за зазначені періоди часу. Ним не надано доказів вчинення дій щодо прискорення зустрічних перевірок контрагентів позивача з метою вирішити в терміни, визначені в законі України «Про податок на додану вартість», питання щодо повернення з Держбюджету сум ПДВ зазначених ним у відповідній податковій звітності.

З огляду на зазначене вище вказана бездіяльність податкового органу є протиправною.

Під час судового засідання, яке відбулось 15.03.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 22.03.2010 р.

Керуючись ст.ст. 98, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити .

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м.Сімферополі щодо ненадання до органів державного казначейства документів (висновків, реєстру) із зазначенням сум, що підлягали бюджетному відшкодуванню на підставі поданих Закритим акціонерним товариством «Торговий дім «Сільгоспдеталь» податкових декларацій з податку на додану вартість за травень - серпень 2008 р.

3. Стягнути з Державного бюджету України (бюджетний рахунок №31116030700022, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 14010200 «Бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами», Головне управління Державного казначейства України в АРК, м.Сімферополь, код банку 824026 , код ЄДРПОУ 34740976, або інших рахунків) на користь Закритого акціонерного товариства «Торговий дім «Сільгоспдеталь» ( 95047, м.Сімферополь, вул.Вузлова 8/5, п/р 26005301324279 в КЦО Промінвестбанка МФО 324430, код ЄДРПОУ 32401898) суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за травень - серпень 2008 р. у розмірі 131286,50 грн.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Торговий дім «Сільгоспдеталь» (95047, м.Сімферополь, вул.Вузлова 8/5, п/р 26005301324279 в КЦО Промінвестбанка МФО 324430, код ЄДРПОУ 32401898 ) 1516,66 грн. – судового збору, 9799 грн. – витрат на проведення експертизи.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                         Яковлєв С.В.