Рішення № 85496282, 05.11.2019, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 листопада 2019 року Справа № 913/512/19

Господарський суд Луганської області у складі судді Масловського С.В., розглянувши матеріали позовної заяви №01-45/2/7 від 16.09.2019

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Схід" (місцезнаходження: площа Базарна, б. 32 А, м. Старобільськ, Луганська область, 92702)

до відповідача Державного підприємства "Науково - дослідний і проектний інститут хімічних технологій "Хімтехнологія" (місцезнаходження: вул. Пивоварова, б. 5-И2/5, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400)

про стягнення 102194 грн 40 коп.

Секретар судового засідання - Романенко Т.М.

У судовому засіданні брали участь:

від позивача (в режимі відеоконференції) - Стасенко Я.Є., в.о. Директора ТОВ "ЕНЕРА СХІД" на підставі наказу № 394 від 25.10.2019;

від відповідача: представник не прибув.

В судовому засіданні судом 05.11.2019 у відповідності до статті 233 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Схід" звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Державного підприємства "Науково - дослідний і проектний інститут хімічних технологій "Хімтехнологія", в якому просить суд стягнути заборгованість за договором постачання електричної енергії в сумі 102194 грн 40 коп., з яких: 93046,11 грн 03 коп. - основний борг, 736 грн 08 коп. - 3% річних, 99 грн 02 коп.- інфляційні втрати та 8313 грн 19 коп. - пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати послуг з постачання електричної енергії за лютий - квітень 2019, які були надані відповідачу відповідно до заяви - приєднання до умов договору про постачання електричної енергії від 23.01.2019. У зв`язку з простроченням оплати послуг позивач відповідно до ст. 625 ЦК України нарахував - 3% річних в загальній сумі 736 грн 08 коп., інфляційні втрати в загальній сумі 99 грн 02 коп. та відповідно до п. 5.8. Договору пеню в сумі 8313 грн 19 коп.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 18.09.20119 ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Схід" №01-45/2/7 від 16.09.2019 залишено без руху, оскільки позивачем на виконання п. п. 1 ч. 1 ст. 164 та ч. 1 ст. 172 ГПК України не подано доказів відправлення копії позовної заяви з додатками на офіційну юридичну адресу відповідача.

27.09.2019 на адресу Господарського суду Луганської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Схід" надійшла заява б/н, б/д, в якій позивач усунув недоліки позовної заяви, а саме: надав докази направлення копії позовної заяви на юридичну адресу відповідача з описом вкладення.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 01.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом представників сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 16.10.2019 о 14 год. 00 хв.

В судовому засіданні 16.10.2019 постановлено ухвалу про оголошення перерви до 14 год. 00 хв. 05.11.2019, яку відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи, що відповідачем не подано відзив на позовну заяву у встановлений судом строк, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представник відповідача в судове засідання 05.11.2019 не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши представника позивача всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суду Луганської області -

ВСТАНОВИВ:

23.01.2019 Державним підприємством "Науково - дослідний і проектний інститут хімічних технологій "Хімтехнологія", як споживачем, було підписано заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу, відповідно до умов якої, учасник роздрібного ринку електричної енергії постачальник електричної енергії ТОВ "Енера Схід", повідомляє про припинення діяльності постачальника за регульованим тарифом ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання", та приєднання споживача з 01.02.2019 до договору про постачання електричної енергії споживачу ТОВ "Енера Схід", на умовах договору про постачання електричної енергії №165 від 18.10.2010, укладеного з ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання", за особовим рахунком №165/ЛИС (абз. 1 заяви - приєднання).

Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви - приєднання до договору, яка повертається споживачем на адресу учасника роздрібного ринку, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається одночасно з заявою - приєднанням, та/або з дати, указаної в заяві - приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві - приєднанні терміну не звернувся до учасника ринку із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив певний обсяг електричної енергії (абз. 2 заявви - приєднання)

Згідно долученого позивачем типового договору про постачання електричної енергії споживачу встановлено наступні умови: цей договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - Споживач) постачальником електричної енергії (далі - Постачальник) та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до умов цього договору (п. 1.1.); за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 2.1.); початок постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві - приєднання, яка є додатком 1 до цього договору (п. 3.1.); споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору (п. 5.1.); спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника (п. 5.2.); ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії з цим договором, у тому числі у разі її зміни (п.5.4.); розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.5.); оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки (п. 5.7.); у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що визначається цим договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору (п. 5.8.); споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору (п. 6.2.); за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим) Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством (п. 9.1.); всі додатки до цього договору, а саме заява приєднання та публічна комерційна пропозиція є невід`ємними частинами договору (п. 13.1.).

Відповідно до комерційної пропозиції №4 оплата рахунку постачальника за договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не більше 5 робочих днів від дати його отримання споживачем.

Позивачем відповідачу було виставлено рахунки - фактури за спожиту електричну енергію у період лютий - квітень 2019, а саме: №165-СД/21560/1 від 28.02.2019 на суму 77600 грн 53 коп., №165-СД/35223/1 від 31.03.2019 на суму 58400 грн 30 коп. та №165-СД/47242/1 від 30.04.2019 на суму 442 грн 45 коп., які долучені до матеріалів справи, підписані представниками позивача (постачальника) та відповідача (споживача), засвідчені печатками позивача, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

За посиланнями позивача, відповідачем було частково оплачено рахунки за спожиту електричну енергію за лютий 2019 в сумі 43397 грн 17 коп., в зв`язку з чим сума заборгованості за спожиту електричну енергію за лютий - квітень 2019 склала 93046 грн 11 коп.

Згідно двосторонньо підписаного акту взаємних розрахунків №1242 за період з 01.01.2019 по 30.06.2019 сальдо на користь позивача складає 93046 грн 11 коп.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3, 5 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Положення ч.1 ст.634 ЦК України передбачають, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (ч.ч.1, 3 ст.641, ч.ч.1, 2 ст.642 ЦК України).

Відповідно до ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії постачальником універсальних поослуг встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Приписами ч. 1-2 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником.

Згідно до п. 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р. за №312 (далі ПРРЕЕ), на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Відповідно до п.1.2.8. ПРРЕЕ постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору.

Пунктом 3.1.7. ПРРЕЕ встановлено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.

Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (далі - споживач) постачальником універсальних послуг (далі - постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднання яка є додатком 1 до цього договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 ГК України.

У відповідності з п. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем, як постачальником, на виконання умов договору про постачання електричної енергії споживачу, який укладено шляхом підписання відповідачем 23.01.2019 заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії, було поставлено відповідачу, як споживачу, електричну енергію в сумі 136443 грн 28 коп., на підставі чого позивачем було виставлено відповідачу рахунки за лютий - квітень 2019, підписані представниками сторін без будь - яких претензій, зауважень, належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи, однак відповідач свої зобов`язання по повній оплаті поставленої електричної енергії в повному обсязі не виконав, а оплатив лише частково на суму 43397 грн 17 коп., що підтверджується позивачем. Станом на момент розгляду справи доказів протилежного суду надано не було.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості є законною, обґрунтованою, доведеною належним та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме в сумі 93046 грн 11 коп. (34203,36+58400,30+442,45).

Позивач на підставі ст.625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 736 грн 08 коп. та інфляційні втрати в сумі 99 грн 02 коп.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ст.612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За положеннями частини 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому суд вважає за доцільне зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду від 31 січня 2018 у справі № 915/14/17).

Судом було перевірено наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та розрахунок 3 % річних та встановлено, що він є арифметично вірним.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення оплати спожитої активної електроенергії за лютий 2019 - квітень 2019 в сумі 8313 грн 19 коп. суд зазначає наступне.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Частиною 5 ст.254 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Судом було перевірено розрахунок пені та встановлено арифметичні помилки.

За розрахунком суду зробленого за допомогою програми "Законодавство" в межах періоду заявленого позивачем розмір пені складає: за лютий 2019 з 08.03.2019 по 07.09.2019 - 6844 грн 28 коп.; за березень 2019 з 22.08.2019 по 16.09.2019 - 1396 грн 81 коп.; за квітень 2019 з 22.08.2019 по 16.09.2019 - 10 грн 58 коп.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення оплати спожитої активної електроенергії за лютий 2019 - квітень 2019 є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, але такою, що підлягає задоволенню частково в сумі 8251 грн 67 коп.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме: основна заборгованість в сумі 93046 грн 11 коп., 3% річних в сумі 736 грн 08 коп., інфляційні витрати в сумі 99 грн 02 коп. та пеня в сумі 8251 грн 67 коп.

Судовий збір покладаються на відповідача відповідно до ст.129 ГПК України в сумі 1919 грн 85 коп.

Керуючись ст. 12, 73, 74, 86, 123, 129, 165, 232, 233, 237-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Науково - дослідний і проектний інститут хімічних технологій "Хімтехнологія" (код ЄДРПОУ 04687873, місцезнаходження: вул. Пивоварова, б. 5-И2/5, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Схід" (код ЄДРПОУ 42010964, місцезнаходження: площа Базарна, б. 32 А, м. Старобільськ, Луганська область, 92702) основну заборгованість в сумі 93046 (дев`яносто три тисячі сорок шість) грн 11коп., 3% річних в сумі 736 (сімсот тридцять шість) грн 08 коп., інфляційні витрати в сумі 99 (дев`яносто дев`ять) грн 02 коп, пеню в сумі 8251 (вісім тисяч п`ятдесят одна) грн 67 коп. та судовий збір в сумі 1919 (одна тисяча дев`ятсот дев`ятнадцять) грн 85 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 11.11.2019

Суддя С.В. Масловський