Рішення № 85490973, 07.11.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 листопада 2019 року № 640/18532/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Юнілівер Україна»доГоловного управління Держпродспоживслужби у м. Києвіпроскасування постановивстановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнілівер Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві, у якому просило суд:

- скасувати постанову №57 від 24 липня 2018 року про накладення штрафних санкцій.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідачем постанова прийнята без врахування усіх обставин справи, більше того, позивачу не надіслані проекти рішень, чим позбавлено позивача права надати пояснення до рішень та запобігти винесенню оскаржуваної постанови.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2018 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що оскаржувана постанова прийнята на підставі та в межах чинного законодавства, крім того зазначено, що порушення позивачем вимог законодавства підтверджується матеріалами перевірки Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області та актом перевірки характеристики продукції від 21 лютого 2018 року №6.

Представник позивача надав заперечення на відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що твердження відповідача про неможливість отримання інформації про продукцію під час проведення перевірки 21 лютого 2018 року жодним чином не підтверджені належними доказами, крім того, не надано підтвердження, що службовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області вчинялися дії щодо здійснення дзвінка на номер телефону (044 ) 490-58-46 .

Представник відповідача надав заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що позивачем жодним чином не доведено можливість отримання технічного опису продукції за вказаними на продукції номером телефону та інтернет сайту.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до листа Держпродспоживслужби України від 11 квітня 2018 року за Вих-Д-151/5649-18 Головному управлінню Держпродспоживслужби в місті Києві доручено здійснити за ланцюгом постачання позапланову перевірку характеристик продукції, зокрема документів, що містять інформацію про походження такої продукції та її подальший обіг у Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнілівер Україна».

Згідно з листом від 11 квітня 2018 року Вих-Д-151/5649-18 Держпродспоживслужбою України отримано лист Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області від 07 березня 2018 року №05.2-08/2714, в якому міститься інформація про розповсюдження у Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль-Д» блоку гігієнічного для унітазу Domestos Атлантік, 40 г., виробник Юнілівер Польща С.А., Хоум енд Персонал Кеа Факторі, який не відповідає встановленим вимогам та/або не відповідає загальній вимозі щодо забезпечення безпечності в частині маркування, зокрема за вказаною на продукції інформацією не можливо одержати технічний опис інгредієнтів мийного засобу.

Тому, враховуючи вищенаведену інформацію, на підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 09 липня 2018 року №2026 та направлення на перевірку від 09 липня 2018 року №1993, в період з 10 липня 2018 року по 11 липня 2018 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві проведено позапланову невиїзну поєднану з виїзною перевірку характеристик продукції: блок гігієнічний для унітазу Domestos Атлантік, 40 г., виробник Юнілівер Польща С.А., Хоум енд Персонал Кеа Факторі на відповідність вимогам Технічних регламентів, дія яких розповсюджується на зазначену продукцію, Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Під час проведення позапланової перевірки характеристик продукції у Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнілівер Україна» з`ясувались питання щодо невідповідності продукції, зазначеної в п. 1 таблиці акту перевірки: блок гігієнічний для унітазу Domestos Атлантік, 40 г., виробник Юнілівер Польща С .А., Хоум енд Персонал Кеа Факторі встановленим вимогам, а саме маркування засобу містить позначення телефону Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнілівер Україна» (044) 490-58-46, позначення веб-сайтів www.domestos. com , www.uniliver.com. Можливість одержати технічний опис інгредієнтів за вказаними телефоном та веб-сайтів відсутня (дане порушення зафіксовано в акті перевірки №6 від 21 лютого 2018 року Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області).

На підставі акту перевірки характеристик продукції від 11 липня 2018 року №1993/50 спеціалістом Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві складено протокол про виявлене порушення вимог статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 11 липня 2018 року №1993/50, що в подальшому стало підставою для винесення Головним управління Держпродспоживслужби в місті Києві оскаржуваної постанови від 24 липня 2018 року.

Позивачем 21 серпня 2018 року подані заперечення на протокол від 11 липня 2018 року №1993/50, акту перевірки №1993/50 від 11 липня 2018 року, рішення про вжиття обмежувальних заходів від 12 липня 2018 року №04.1-1051, рішення про вжиття обмежувальних заходів від 08 серпня 2018 року №04.1-1052 та постанови про накладення штрафних санкцій від 24 липня 2018 року.

Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві 03 вересня 2018 року винесено рішення про скасування рішення про вжиття обмежувальних заходів від 12 липня 2018 року №04.1-1051 та рішення про скасування рішення про вжиття обмежувальних заходів від 08 серпня 2018 року №04.1-1052.

За таких обставин позивач звернувся до суду за захистом власних прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлює Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02 грудня 2010 року № 2735-VI (далі - Закон № 2735-VI).

Відповідно до статті 1 Закону № 2735-VI державний ринковий нагляд - це діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам. Вказаною статтею також визначено, що орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, що визначається відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону №2735-VI з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності, серед іншого: проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування); приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень; вживають у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог.

Згідно з частиною дванадцятою статті 23 Закону №2735-VI у разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб`єктом господарювання документів, що дають змогу відстежити походження такої продукції та її подальший обіг (зокрема договори, товарно-супровідна документація), визначає особу, яка поставила відповідному суб`єкту господарювання цю продукцію, та всіх осіб, яким цей суб`єкт господарювання поставив зазначену продукцію.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону №2735-VI посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право, серед іншого: проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, документальні перевірки та обстеження зразків продукції, відбирати зразки продукції і забезпечувати проведення їх експертизи (випробування); вимагати від суб`єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів.

При цьому, відповідно до частин п`ятої, сьомої статті 8 Закону №2735-VI суб`єкти господарювання зобов`язані надавати на вимогу органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати: будь-який суб`єкт господарювання, який поставив їм відповідну продукцію; будь-який суб`єкт господарювання, якому вони поставили відповідну продукцію. У разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб`єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб`єкту господарювання цю продукцію.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, штрафні санкції до позивача були застосовані за порушення пункту 2 частини другої статті 44 Закону №2735-VI, а саме за введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам.

Порядок притягнення до відповідальності за порушення, визначені статтею 44 Закону 2735-VI, встановлено частиною п`ятою вказаної статті.

Зокрема, справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або заступниками таких керівників у межах їх компетенції.

Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, перераховуються до Державного бюджету України.

Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадовими особами органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складається протокол, який разом із поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, передається посадовим особам, уповноваженим розглядати такі справи.

Керівник чи заступник керівника органу ринкового нагляду розглядає справу протягом 15 днів з дня отримання відповідних документів.

Рішення керівника чи заступника керівника органу ринкового нагляду про накладення штрафу оформляється постановою.

Суб`єкт господарювання має сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.

У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.

Рішення про накладення штрафу в справах про порушення, передбачені цією статтею, може бути оскаржено відповідно до цього Закону.

Посилання позивача на порушення позивачем пункту 11 статті 33 Закону №2735-VI суд не приймає до уваги, оскільки даний пункт застосовуються виключено до рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, а не до постанов про накладення штрафів.

Як зазначено позивачем в позовній заяві та підтверджується матеріалами справи, рішення про вжиття обмежувальних заходів скасовані рішеннями Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві від 03 вересня 2018 року.

Тому, відповідачем дотримано порядок притягнення позивача до відповідальності на підставі пункту 2 частини другої статті 44 Закону №2735-VI.

В той же час, по суті оскаржуваної постанови, суд звертає увагу сторін на наступне.

Представником позивача додано, як до акту перевірки характеристик продукції від 11 липня 2018 року, так і до позовної заяви скрін-шоти веб-сайту www.domestos.ua, крім цього, в підтвердження щодо справності номеру телефону ( 044) 490-58-46 надано копію замовлення №42 від 25 жовтня 2017 року до Договору №1-74/98 на послуги фіксованого телефонного зв`язку, укладено між позивачем та оператором зв`язку «Київстар».

В той же час, представником відповідача не надано жодного доказу в підтвердження обставин, викладених в акті від 11 липня 2018 року №1993/50, а саме неможливість отримання інформації про технічний опис інгредієнтів за вказаним телефоном та на веб-сайті.

В акті від 11 липня 2018 року №1993/50 службова особа Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві посилається на той факт, що вищезазначені порушення встановленні в акті від 21 лютого 2018 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Сумській області.

Проте, з акта від 21 лютого 2018 року Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області неможливо встановити (підтвердити чи спростувати) чи вчиняли службові особи Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області спроби дізнатися інформацію про технічний опис інгредієнтів за вказаним телефоном та на веб-сайті.

При вирішенні спорів щодо правомірності оскаржуваних рішень суб`єктів владних повноважень, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких суб`єкт господарювання вчинив протиправні дії, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.

Тому, представником позивача надано достатні та належні докази на підтвердження спростування доводів відповідача, що стали підставою для прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафних санкцій від 24 липня 2018 року №57.

В той же час, суд вважає, що належних, достатніх та допустимих доказів стосовно визначених актом перевірки характеристик продукції від 11 липня 2018 року №1993/50 контролюючим органом не надано.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи, що обставини, які сталі підставою для прийняття оскаржуваної постанови Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві спростовані наданими доказами, а відповідачем, в свою чергу, не надано належних до допустимих доказів на спростування доводів позивача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнілівер Україна» задовольнити.

2. Скасувати постанову №57 від 24 липня 2018 року про накладення штрафних санкцій.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнілівер Україна» (04119, м. Київ, вулиця Дегтярівська, 27-Т, літера А, код ЄДРПОУ 25641220) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві (04053, м. Київ, вулиця Некрасова, 10/8, код ЄДРПОУ 40414833) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1762,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко