Рішення № 85490611, 04.11.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2019 року Чернігів Справа № 620/2690/19

Чернігівський окружний адміністративний суду:

під головуванням судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Пархомчука Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського міського центру зайнятості про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Чернігівського міського центру зайнятості (далі – ЧМЦЗ, відповідач), в якому просить :

- визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 04.09.2019 № 02/2693;

-зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоди його військової служби з 31.07.1999 по 01.07.2013 та з 11.02.2014 по 26.10.2018;

-зобов`язати відповідача здійснити перерахунок допомоги по безробіттю і призначити позивачу допомогу по безробіттю із розрахунку 70% від середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що при зверненні до відповідача 22.08.2019 із заявою про зарахування до страхового стужу період проходження військової служби з 31.07.1999 по 01.07.2013 та з 11.02.2014 по 26.10.2018 надав відповідні документи, але листом від 28.02.2019 № 02/2693 йому відмовлено за відсутністю підстав. Таку відмову позивач вважає протиправною, оскільки відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян на військовій службі зараховується до їх трудового стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Інших додаткових вимог для зарахування до страхового стажу періоду військової служби законом не передбачено.

Ухвалою суду від 12.09.2019 розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

04.10.2019 ухвалою суду переведено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представником відповідача у встановлений судом строк подано відзив, в якому позов не визнає, з огляду на те, що період проходження позивачем військової служби зараховано до страхового стажу, починаючи з 13.01.2009 по 05.04.2013 та з 22.01.2014 по 26.10.2018 на підставі довідки від 29.11.2018 № 3/353, виданої Чернігівським об`єднаним міським військовим комісаріатом Чернігівської області та витягу з наказу командира військової частини А 2984 (по стройовій частині) від 01.07.2013 № 123. При цьому зазначає, що підстави для зарахування страхового стажу за період з 31.07.1999 по 13.01.2009 відсутні, оскільки страхування на випадок безробіття для військовослужбовців було запроваджено із набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової кризи на сферу зайнятості населення від 25.12.2008 № 799-УІ-з 13.01.2009, а звільнення позивача відбулось у квітні 2014 року у зв`язку з закінченням контракту,

Позивачем 10.10.2019 була надана відповідь на відзив відповідача в якій він повністю підтримав свої позовні вимоги та заперечив проти доводів відповідача.

Сторони в судове засідання не з`явились про час та місце розгляду справи належно повідомлені, до суду надійшла заява представника відповідача про розгляд справи без його участі. Вказані обставини не перешкоджають розгляду справи.

Доводи представника відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду є безпідставними, з огляду на те, що лист–відмова у зарахуванні позивачу спірного періоду до страхового стажу, датований 04.09.2019 (а.с. 9-10). Позивач звернувся до суду 10.09.2019, тобто в межах шестимісячного строку, встановленого ч.2 ст. 122 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд встановив таке.

Наказом командира військової частини А 2984 (по стройовій частині) від 01.07.2013 № 123 позивач звільнений з військової служби у запас у зв`язку із закінченням строку контракту з 21.06.2013 ( а.с. 27).

Згідно довідки від 29.11.2018 № 3/353, виданої Чернігівським об`єднаним міським військовим комісаріатом Чернігівської області позивач проходив військову службу з 31.07.1999 по 05.04.2013, та з 22.04.2014 по 26.10.2018 (а.с. 26).

Для зарахування до страхового стажу періоду служби з 31.07.1999 по 01.07.2013 та з 11.02.2014 по 26.10.2018 позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою, на що отримав лист від 04.09.2019 №02/2693, в якому повідомлено, що період проходження служби з 31.07.1999 по 12.01.2009 не може бути прирівняний до страхового стажу відповідно до Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України 15.06.2015 № 613. Період проходження служби з 13.01.2009 по 05.04.2013 та з 22.01.2014 по 26.10.2018 позивачу зараховано до страхового стажу (а.с.9-10).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

За частиною другою статті 19 Конституція України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 №1533-III (далі – Закон №1533-III), страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем страхові внески в сумі не менш як мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення» від 25.12.2008 року, який набрав чинності 13.01.2009 року, були внесені зміни до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Зокрема, Законом України від 25.12.2008 р. N 799-VI статтю 21 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" було доповнено частиною п`ятою згідно із якою, строк проходження служби військовослужбовцями (крім військовослужбовців строкової служби) до запровадження страхування на випадок безробіття для цієї категорії осіб прирівнюється до страхового стажу у разі звільнення зі служби за станом здоров`я, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів без права на пенсію за умови реєстрації в установленому порядку в державній службі зайнятості протягом місяця - з дня взяття на облік у військовому комісаріаті, для інших осіб - з дня звільнення.

Відповідно до Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженому Наказом Міністерства соціальної політики 15.06.2015 року № 613, страховий стаж обчислюється центрами зайнятості за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру, а за періоди до його запровадження - у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01 січня 2011 року, з урахуванням, між іншим, того, що проходження служби військовослужбовцями (крім військовослужбовців строкової військової служби), особами рядового та начальницького складу, які проходили військову службу у військових частинах та органах, які виплачують грошове забезпечення, зараховується на підставі довідки (довідок) з військового комісаріату, військової частини або іншого формування, утвореного відповідно до законів України, яке виплачує грошове забезпечення, про строки проходження служби, які включаються до страхового стажу, у періодах після запровадження страхування на випадок безробіття, а саме починаючи з 13 січня 2009 року.

Отже, наведені норми виключають можливість зарахування строку проходження військової служби (до запровадження страхування на випадок безробіття-до13.01.2009) до страхового стажу у разі звільнення зі служби за контрактом.

Як вже встановив суд, позивач 05.04.2013 звільнений зі служби у зв`язку із закінченням контракту, тому відповідачем правомірно не зараховано до стажу позивача період проходження служби з 31.07.1999 по 12.01.2009.

Факт зарахування позивачу страхового стажу за період проходження служби з 13.01.2009 по 05.04.2013 та з 22.01.2014 по 26.10.2018 підтверджується персональною карткою позивача № 250318102900033 та додатком № 3 до картки, які містяться в матеріалах справи. Докази, які б спростували вказані обставини, позивачем суду не надано.

Суд також вважає безпідставними вимоги позивача щодо зарахування до страхового стажу період з 05.04.2013 по 01.07.2013, оскільки законодавець встановив виключний перелік підстав, які прирівнюється до страхового стажу, до яких звільнення у зв`язку із закінченням контракту не віднесено.

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач : ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Чернігівський міський центру зайнятості, вул. Попудренка, 14, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ - 21395273.

Повний текст рішення виготовлено 08 листопада 2019 року.

Суддя І.І. Соломко