Рішення № 85490241, 07.11.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 686/21643/19

РІШЕННЯ

іменем України

07 листопада 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І.

за участю:секретаря судового засідання Матвійчук А.М. , представника позивача ОСОБА_1 представника відповідача Герасимова А.А. третьої особи ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 , представника третьої особи Головатого П.О., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖЕД ПМК 2015" до Другого відділу державної виконавчої служби м. Хмельницький головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання незаконними дій державного виконавця,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ухвали від 15.10.2019 вирішено прийняти до провадження справу №686/21643/19, яка 11.10.2019 поступила з Хмельницького міськрайонного суду та залишено позов ОСОБА_4 без руху для усунення недоліків позову.

Після усунення недоліків позову ОСОБА_4 був поданий позов від 24.10.2019, в якому просить визнати незаконними дії державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби м. Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Герасимова Артема Анатолійовича, щодо вселення, 01 серпня 2019 року ОСОБА_2 в житлову кімнату АДРЕСА_1 , які оформлено Актом державного виконавця від 01 серпня 2019 року про примусове виконання виконавчого листа №686/13976/16-ц виданого 04 червня 2019 року Хмельницьким міськрайонним судом.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що їй на праві приватної власності належить житлова кімната № АДРЕСА_1 , яку придбала за договором купівлі-продажу від 19.03.2019. 26 липня 2019 року державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби м. Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Герасимов Артем Анатолійович повідомив, що виконується рішення Хмельницького міськрайонного суду про поворот виконання рішення у справі №686/13976/16-ц, згідно якого потрібно вселити ОСОБА_2 , яку було виселено за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЖЕД ПМК 2015" у 2016 році. Вона пояснювала, що кімната належить їй на праві приватної власності, тому будь-які дії, спрямовані на проникнення, є порушенням права приватної власності, але державний виконавець протиправно проник у кімнату і вселив туди сторонню особу. З цього проводу вона звернулась до Національної поліції про вчинення кримінального правопорушення. Крім цього, державним виконавцем порушено норми матеріального права, а саме ст.109, 157 ЖК УРСР, відповідно до яких вселення може здійснюватись виключно на підставі рішення суду. Державний виконавець здійснював виконавчі дії у виконавчому провадженні №59307283, в якому вона не є стороною, стягувачем є ОСОБА_2 , а боржником ТОВ "ЖЕД ПМК 2015", тому її протиправно виселили та вселили сторонню для неї особу. Усвідомлюючи протиправність своїх дій, 01.08.2019 близько 10 години державний виконавець разом із ОСОБА_2 шляхом злому вхідних дверей проник до її кімнати та позбавив доступу до неї, замінивши вхідні двері, про що було складено Акт державного виконавця про вселення ОСОБА_2 в житлову кімнату АДРЕСА_1 . Враховуючи норми Закону України "Про виконавче провадження" та фактичні обставини, вважає, що державний виконавець повинен був зупинити виконання рішення суду та звернутися до суду із поданням про роз`яснення рішення суду, оскільки проникнення у власність особи, яка не є стороною виконавчого провадження, не узгоджується із принципами виконавчого провадження.

Згідно з ухвалою від 28.10.2019 суд відкрив провадження у справі та залучив в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 та товариство з обмеженою відповідальністю "ЖЕЖ ПМК 2015" (арк. спр.47-46).

Відповідач надав суду Відзив на позов за №60614 від 01.11.2019, в якому вказує, що 01.08.2019 державним виконавцем за участі працівників поліції, понятих, і за присутності ОСОБА_4 було виконане рішення суду про вселення ОСОБА_2 Будь-яких дій щодо виселення ОСОБА_4 при вчиненні цих виконавчих дій не проводилось. 12.08.2019 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження". 22.08.2019 постановою Хмельницького апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 25.02.2019 про поворот виконання рішення суду без змін. Також вказує, що позов подано 24.10.2019, тобто з пропуском десятиденного строку звернення до суду. Покликаючись на викладені у відзиві обставини, просить відмовити у задоволенні позовних вимог, так як дії державного виконавця, вчинені на виконання рішення суду у виконавчому провадженні, не порушили прав позивача та вимог Закону України "Про виконавче провадження" (арк. спр. 95-98).

Протокольною ухвалою від 04.11.2019, суд задовольнив клопотання представників позивача та третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖЕД ПМК 2015", відклавши розгляд справи на 06.11.2019.

05.11.2019 до суду поступили пояснення по справі від представника третьої особи - ОСОБА_2 , в яких просить відмовити в задоволенні позову. Вказує, що ОСОБА_2 була вселена в її кімнату, з якої її було не законно виселено. Зазначає, що посилання позивача на те, що державний виконавець повинен був зупинити провадження та звернутися до суду за роз`ясненнями є необгрунтованими (арк. спр. 114-115).

Також, 05.11.2019 до суду поступило клопотання №60930 від 05.11.2019, в якому відповідач просить залишити адміністративний позов без розгляду (арк. спр. 127-128), яке було відкликано представником відповідача у судовому засіданні 06.11.2019.

05.11.2019 до суду поступила відповідь на відзив, в якому представник позивача вказує, що ОСОБА_4 правомірно звернулася до суду за захистом своїх порушених прав. Зазначає, що строк звернення до суду не пропущено, оскільки звернулася з адміністративним позовом 12.08.2019, тобто в межах 10-денного строку (арк. спр. 130-132).

Також, 05.11.2019 до суду поступили пояснення по справі, в яких Товариство з обмеженою відповідальністю "ЖЕД ПМК 2015" зазначає, що позов ОСОБА_4 підлягає до задоволення, оскільки державний виконавець грубо порушив норми матеріального права, зокрема про захист приватної власності, а також перевищив повноваження, визначені ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" (арк. спр. 133-135).

Протокольною ухвалою від 06.11.2019 суд змінив участь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖЕД ПМК 2015" як третьої особи яка не заявляє самостійних вимог зі сторони відповідача на сторону позивача.

В судовому засіданні учасники судового розгляду підтримали свої вимоги і заперечення з підстав викладених у позові, відзиві, відповіді на відзив та поясненнях, які були надані суду. Додатково ОСОБА_2 пояснила, що з 2003 року проживала у кімнаті АДРЕСА_1 до лютого 2017 року, і проживає у цій кімнаті з 01.08.2019 по даний час.

З`ясувавши обставини, на які учасники покликаються як на підставу своїх вимог так і заперечень, оцінивши надані учасниками справи докази, суд дає таку оцінку спірним правовідносинам, враховуючи наступне.

Згідно з ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 25 лютого 2019 року по справі №686/13976/16-ц, заяву ОСОБА_2 задоволено. Здійснено поворот рішення Хмельницького міськрайонного суду від 28 жовтня 2016 року про виселення ОСОБА_2 з кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення шляхом вселення її в кімнату АДРЕСА_1 (арк. спр.91).

Відповідно до виконавчого листа по справі №686/13976/16-ц, виданого Хмельницьким міськрайонним судом 04.06.2019, ухвала Хмельницького міськрайонного суду від 25 лютого 2019 року по справі №686/13976/16-ц набрала законної сили 02 травня 2019 року. Суд вирішив здійснити поворот виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду від 28 жовтня 2016 року про виселення ОСОБА_2 з кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення шляхом вселення її в кімнату АДРЕСА_1 (арк. спр.10).

Актом державного виконавця 01.08.2019 (далі - Акт від 01.08.2019) стверджено, що при примусовому виконанні виконавчого листа №686/13976/16-ц, виданого Хмельницьким міськрайонним судом 04.06.2019 про здійснення повороту рішення про виселення ОСОБА_2 з кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення шляхом вселення її в кімнату АДРЕСА_1 , встановлено: "01 серпня здійснено виїзд за адресою, зазначеною у виконавчому документі щодо виконання рішення суду про ОСОБА_2 в кімнату АДРЕСА_1 . В ході вжитих заходів ОСОБА_2 вселено у зазначену кімнату. Рішення суду виконано в повному обсязі" (арк. спр.38).

Згідно з постановою про закінчення виконавчого провадження ВП №50307283 від 12.08.2019 у справі про поворот рішення про виселення ОСОБА_2 з кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення шляхом вселення її в кімнату АДРЕСА_1 , виконавче провадження закінчено у зв`язку з його виконанням (арк. спр.54).

Отже, позивач, яка не була учасником виконавчого провадження ВП №50307283, оскаржує дії державного виконавця у цьому провадженні, які мали місце 01.08.2019 щодо виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду про поворот виконання рішення суду. При цьому, строк звернення до суду позивачем не пропущено, на що також у відзиві вказує відповідач, адже первинний позов був поданий до Хмельницького міськрайоного суду 12.08.2019, після чого справа була передана до Хмельницького окружного адміністративного суду, який прийняв справу до провадження 15.10.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 13 Закону №1404-VIII встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 18 Закону №1404-VII, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

Щодо твердження позивача про не виконання державним виконавцем вимог ч. 3 ст. 33 Закону №1404-VIII, суд зазначає, що згідно з п. 10 ч. 3 ст. 18 Закону №1404-VIII, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення.

Отже, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, це право державного виконавця, а не його обов`язок, як зазначає позивач, тому порушення вимог Закону №1404-VIII щодо цього в діях державного виконавця відсутні.

Також, суд вважає безпідставними твердження позивача, що державний виконавець позбавив її права володіння та користування власністю та виселив її без відповідного рішення суду, адже Актом від 01.08.2019 не встановлені такі дії державного виконавця, а зазначено лише факт вселення ОСОБА_2 в кімнату АДРЕСА_1 . Тобто, державний виконавець при примусовому виконанні виконавчого листа №686/13976/16-ц, виданого Хмельницьким міськрайонним судом 04.06.2019, не вирішував питання (не вчиняв дій) щодо виселення ОСОБА_4 чи позбавлення її права володіння та користування власністю. На думку суду першої інстанції, вселення 01.08.2019 ОСОБА_2 у кімнату, право власності якої зареєстровано 19.03.2019 за ОСОБА_4 , відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.03.2019 (арк. спр.35), ще не свідчить про позбавлення права власності ОСОБА_4 на це нерухоме майно.

Крім цього потрібно враховувати, що відповідно до ухвали Хмельницького міськрайонного суду від 26.12.2018 у справі №686/976/16-ц позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖЕД ПМК 2015" до ОСОБА_2 про виселення без надання іншого житлового приміщення було залишено без розгляду (арк. спр.121). Інших судових спорів щодо кімнати АДРЕСА_1 і дій щодо цього (права власності, користування, інше) та кримінальних проваджень (як вказано у позові за зверненням ОСОБА_4 до поліції щодо факту протиправного проникнення в кімнату) на даний час немає, що ствердили учасники судового розгляду, тому це з урахуванням встановленого у цій адміністративній справі, також підтверджує вищевказаний висновок суду у цій адміністративній справі, предметом розгляду якої є тільки дії державного виконавця при вчиненні окремої виконавчої дії.

Щодо оскарження позивачем ухвали Хмельницького міськрайонного суду від 25 лютого 2019 року по справі №686/13976/16-ц, суд зазначає, що на момент здійснення виконавчих дій державним виконавцем (01.08.2019) позивач не оскаржувала зазначеної ухвали, зокрема, не зверталася з вимогою про зупинення виконання оскаржуваного рішення. Апеляційну скаргу подано лише 5 серпня 2019 року, тобто після проведення виконавчих дій, що стверджено ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 08 серпня 2019 року по справі № 686/13976/16-ц (провадження № 22-ц/4820/1636/19).

При цьому суд враховує, що постановою Хмельницького апеляційного суду від 22 серпня 2019 року по справі № 686/13976/16-ц (провадження № 22-ц/4820/1636/19) апеляційну скаргу ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_5 , залишено без задоволення. Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 лютого 2019 року про поворот виконання рішення суду залишено без змін, що, відповідно, також вказує на відсутність порушень закону державним виконавцем при виконанні рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач не довів позовні вимоги, а суб`єкт владних повноважень довів, що не порушував Закону №1404-VIII під час примусового виконання виконавчого листа №686/13976/16-ц, виданого Хмельницьким міськрайонним судом 04.06.2019, що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому позов не задовольняється.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_4 від 24.10.2019 залишити без задоволення.

Судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складене 07 листопада 2019 року о 09 год. 15 хв.

Позивач:ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Другий відділ державної виконавчої служби м. Хмельницький головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області (вул. Тернопільська, 13/2, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 37225071) Треті особи:Товариство з обмеженою відповідальністю "ЖЕД ПМК 2015" (вул. Зарічанська, 14/А, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29017, код ЄДРПОУ - 39569577) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )

Головуючий суддя А.І. Петричкович