Рішення № 85489761, 15.10.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 жовтня 2019 року м. Рівне №460/1236/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щербакова В.В. за участю секретаря судового засідання Мидловець Л.О. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник Ліщинська Т.І., відповідача: представник Дем`янюк С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Сімпатекс" до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування карток відмов та рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємства "Сімпатекс" (далі іменується – позивач) до Рівненської митниці ДФС (далі іменується – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості від 20.03.2019 №UA204010/2019/000032/2, №UA204010/2019/000033/2, №UA204010/2019/000034/2, №UA204010/2019/000035/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204010/2019/00225, №UA204010/2019/00227, №UA204010/2019/00229, №UA204010/2019/00228.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем придбано у нерезидента фірми «ZHEJIANG FORDEAR TECHNOLOGY CO.,LTD»: 28.11.2018 - товарів на суму 20054,99 доларів США відповідно до укладеного між ними Контракту №5К, 20.12.2018- товарів на суму 21884.60 доларів США відповідно до укладеного між ними Контракту №6К, 27.12.2018 - товарів на суму 16712, 52 доларів США відповідно до укладеного між ними Контракту №7К. Цей товар був доставлений 19.03.2019 до Рівненської митниці ДФС і подані митні декларації.

Проте, відповідачем за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару та обраний метод його визначення, а саме основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), протиправно здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України другорядним (резервним) методом. Внаслідок чого відповідачем прийняті оскаржувані картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204010/2019/00225, №UA204010/2019/00227, №UA204010/2019/00229, №UA204010/2019/00228, а також рішення про коригування митної вартості: №UA204010/2019/000032/2, №UA204010/2019/000033/2, №UA204010/2019/000034/2, №UA204010/2019/000035/2 від 20.03.2019.

Позивач стверджує, що його представник при перетині кордону України і декларуванні, визначив митну вартість транспортного засобу за ціною зазначеною в укладених ним контрактах Зазначає, що відповідач необґрунтовано поставив під сумнів подані для митного оформлення документи і витребував у позивача додаткові документи з підстав, які не передбачено законодавством. Тому, застосування відповідачем резервного методу для визначенні митної вартості товару є протиправним, а збільшення такої вартості порушує права позивача. З цих підстав просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач 11.07.2019 подано до суду відзив на позовну заяву, у якому він заперечив проти заявлених позовних вимог. Зазначив, що 19.03.2019 представником позивача до Рівненської митниці ДФС подано в електронному вигляді ряд митних декларацій на ввезені ним товари для проведення їх митного оформлення.

Однак при здійсненні контролю правильності визначення декларантом митної вартості у посадових осіб митниці виникли обґрунтовані сумніви щодо її достовірності, що зумовило необхідність витребування додаткових документів, а саме: виписки з бухгалтерської документації продавця, які містять інформацію щодо числових значень складових вартості імпортованих товарів на заявлених комерційних умовах поставки, МД країни відправлення, прайс-листів від виробника, висновків спеціалізованих експертних організацій стосовно ціни на товари. Декларантом 20.03.2019 у були надані додаткові документи: комерційна пропозиція і прайс-лист, а також повідомлено, що інші документи надаватися не будуть.

За результатами перевірки повноти та достовірності задекларованих відомостей щодо митної вартості і проведеної процедури консультації з декларантом, посадовою особою митниці було виявлено факт заниження позивачем митної вартості, а тому, з урахуванням того, що всі попередні методи визначення митної вартості застосувати було неможливо був застосований резервний метод та прийнято рішення про коригування митної вартості.

З наведених підстав відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

Позивач надав відповідь на відзив, в якому зазначив, що надав відповідачу всі документи визначені ч.2 ст.53 Митного кодексу. Ніяких ознак підробки наданих документів або розбіжностей, неповноти щодо складових митної вартості митним органом на стадії прийняття спірного рішення про коригування митної вартості не наведено.

Пояснив, що однією з причин витребування додаткових документів у позивача стало те, що в додатку 1 (специфікації) до укладених контрактів не вказано ціну за товар. Однак, на думку позивача, специфікація на товар не повинна містити умови його поставки, оскільки вони зазначається у контракті. Так, відповідно до п.3.1 Контрактів продавець поставляє товари на умовах (Інкотермс -2010) CFR, Одеса (Україна).

Також вважає, що посилання відповідача на те, що у комерційному-інвойсі зазначено, що на покупку товарів застосовується знижка, однак умовами контракту вона не передбачена і не зрозуміло від якої базової ціни ця знижка застосовується є безпідставними, оскільки у цьому документі відсутні такі відомості.

Зауважує, що відповідач у своєму відзиві на позовну заяву необґрунтовано вказує на відсутність у додатково наданому позивачем прайс-листі строку дії цін, проте, законодавством не встановлено вимог щодо зазначення такого строку і це не є обов`язковим реквізитом цього документа.

Тому, жодних належних обґрунтувань неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості відповідач в оскаржуваному рішенні не наводить.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року було прийнято рішення про розгляд справи за правилами загального провадження та призначено підготовче засідання на 16 липня 2019 року.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року були витребувані додаткові докази: митна декларація подана до Харківської митниці ДФС № UA807190/2019/5760 від 15.02.2019 і митні декларації подані в Одеську митницю ДФС: № UA500010/2019/1125 від 18.01.2019, № UA500010/2019/5971 від 14.03.2019, № UA500010/2019/5736 від 12.03.2019.

16.08.2019 представник позивача подав письмові пояснення щодо витребуваних судом доказів, в яких зазначив, що фізичні і хімічні характеристики товарів, які ввозились відповідно до цих документів відрізняються від тих, що декларував представник позивача.

Повідомив, що ціна на товари, які придбав позивач була вище ніж ті, що містяться у митних деклараціях, якими керувався відповідач, а також те, що вартість установлена в контрактах за м2 штучної шкіри і тканини, а не за величиною їх ваги, що відповідає торговим звичаям.

Тому, на його думку, відповідач безпідставно прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозилися позивачем, застосувавши резервний метод на основі таких документів.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав з наведених у ньому підстав, а представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою суду від 24.09.2019 закрито підготовче провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 15.10.2019 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши представників позивача і відповідача, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі обставини справи та фактичні правовідносини сторін.

Судом встановлено, що позивачем придбано у фірми - нерезидента «ZHEJIANG FORDEAR TECHNOLOGY CO.,LTD» (Провінція Шеджянг, Китайська Народна Республіка):

28.11.2018 – товарів (штучна шкіра-синтетичні поліефірні волокна -100%, текстильні матеріали, покриті з однієї сторони поліуретаном забарвленим у різні кольори в рулонах шириною 135 см., тканина поверхневою щільністю 65 г/м.виготовлена із синтетичних поліефірних ниток пофарбованих у різні кольори у рулонах шириною 150 см. призначені для виготовлення галантерейних виробів) на суму 20054,99 доларів США відповідно до укладеного між ними Контракту №5К,

20.12.2018- товарів (штучна шкіра-синтетичні поліефірні волокна -100%-текстильні матеріали, покриті з однієї сторони поліуретаном забарвленим у різні кольори в рулонах шириною 135 см., тканина поверхневою щільністю 65 г/м.виготовлена із синтетичних поліефірних ниток пофарбованих у різні кольори у рулонах шириною 150 см. призначені для виготовлення галантерейних виробів) на суму 21884.60 доларів США відповідно до укладеного між ними Контракту №6К,

27.12.2018 – товарів (штучна шкіра-синтетичні поліефірні волокна -100%, текстильні матеріали, покриті з однієї сторони поліуретаном забарвленим у різні кольори в рулонах шириною 135 см., застібки-блискавки із зубчиками з недорогоцінних металів призначені для використання при пошитті верхнього одягу і галантерейних виробів, застібки-блискавки із пластмасовими зубчиками призначені для використання при пошитті верхнього одягу і галантерейних виробів ) на суму 16712, 52 доларів США відповідно до укладеного між ними Контракту №7К.

Позивач сплатив продавцю вартість товарів передбачену договорами, що підтверджується платіжними дорученнями: №7 (а.с. 120) від 10.12.2018, №1 від 14.01.2019 (а.с. 122), №2 від 13.02.2019 (а.с. 124).

21.03.2019 року представником позивача для здійснення митного оформлення цих товарів подано відповідачу митна декларація за № UA 204010/2019/013380 (Контракт № 5-К), згідно з якою заявлено їх митну вартість у розмірі 20054,99 доларів США, митна декларація за № UA 204010/2019/013402 (Контракт № 6-К), згідно з якою заявлено їх митну вартість у розмірі 21884.60 доларів США, а також митні декларації за № UA 204010/2019/013404 і № UA 204010/2019/013379 (Контракт №7-К), згідно з якими заявлено їх митну вартість 16712, 52 доларів США у розмірі доларів США.

Суд встановив, що заявлена митна вартість товарів відповідала вартості вказаній у контрактах на їх придбання.

Для здійснення митного оформлення декларантом, як додатки до митних декларацій були подані контракти на покупку товарів: №5-К, №6-К, №7-К, комерційні інвойси, специфікації товарів, пакувальні листи, сертифікати якості, документи на їх перевезення (коносаменти), акти про проведення оглядів товарів, а також банківські платіжні документи (а.с. 34-45 том I, а.с. 40 том I, а.с. 58-65 том I, а.с. 72-81 том I).

Митну вартість товарів було визначено за основним методом - за ціною контрактів, вартість операції зазначена в інвойсах № HY19010075 від 10.01.2019, які підписані продавцем та скріплені печатками, а також специфікаціями на ці товари: додаток 1 до Контракту №5-К від 28.11.2018 (а.с. 40 том I), додаток 1 до Контракту №6-К від 20.12.2018 (а.с. 60 том I) і додаток 1 до Контракту №7-К від 27.12.2018 (а.с. 79 том I).

20.03.2019 року відповідачем прийняті картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204010/2019/00225 (а.с. 205 том I), №UA204010/2019/00227 (а.с. 9, том II), №UA204010/2019/00229 (а.с. 191 том I), №UA204010/2019/00228 (а.с. 31, том II), а також рішення про коригування митної вартості: №UA204010/2019/000032/2 (а.с. 202 том I), №UA204010/2019/000033/2 (а.с. 7, том II), №UA204010/2019/000034/2 (а.с. 189 том I), №UA204010/2019/000035/2 (а.с. 28, том II) від 20.03.2019. Відповідач відмовив у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю у зв`язку з тим, що позивач не надав витребуваних додаткових документів для її визначення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 року (надалі - МК України).

За приписами частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (частина 1 статті 257 МК України).

Відповідно до частини 6 статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом, Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Положеннями статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначено як вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 4 статті 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина 5 статті 58 МК України).

За змістом частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).

Згідно з частиною 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу вимог частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 МК України випливає, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Судом встановлено, що 19.03.2019 року декларантом позивача до митного оформлення подані всі необхідні документи: декларації митної вартості, контракти на покупку товарів, комерційні інвойси, специфікації товарів, пакувальні листи, сертифікати якості, документи на їх перевезення (коносаменти), акти про проведення оглядів товарів, а також платіжні документи, що за назвою і змістом відповідали вимогам пунктів 1-8 частини 2 статті 53 МК України.

Щодо тверджень відповідача про неподання позивачем інших документів, які підтверджують митну вартість товару, судом встановлені такі обставини.

Відповідач, посилається на ч.3 ст.53 Митного кодексу, як на підставу витребування додаткових документів у позивача на підтвердження митної вартості товарів.

Відповідно до приписів зазначеної статті у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Щодо посилань відповідача на те, що специфікації товарів не містять умов поставки, а у комерційному інвойсі не зазначено знижка від базової ціни на товари, а в прайс-листі не вказано терміну дії цін, за якими здійснюється покупка, то суд критично оцінює їх і зауважує, що відповідач не навів приписів законодавства, якими він керувався, вважаючи, що така інформація повинна обов`язково міститися у цих документах .

Тому, суд дійшов висновку, що відповідачем не було надано доказів та не наведено обставин щодо наявності ознак підробки, розбіжностей, неповноти даних щодо складових митної вартості в наданих позивачем до митної декларації документах.

Отже, відповідачем безпідставно були витребувані додаткові документи у розумінні приписів ч.3 ст.53 Податкового кодексу України.

Для підтвердження вартості товарів, що заявлені за митними деклараціями від 19.03.2019: № UA 204010/2019/013380 (Контракт 5-К), № UA 204010/2019/013402 (Контракт 6-К), за № UA 204010/2019/013404 і № UA 204010/2019/013379 (Контракт 7-К) відповідачем було направлено декларанту позивача електронне повідомлення з проханням надати протягом 10 календарних днів додаткові документи: виписки з бухгалтерської документації продавця, які містять інформацію щодо числових значень складових вартості імпортованих товарів на заявлених комерційних умовах поставки, МД країни відправлення, прайс-лист від виробника, висновки спеціалізованих експертних організацій стосовно ціни на товари.

На вимогу митного органу, декларантом позивача надано: комерційна про позиція і прайс-лист, а також повідомлено, що інші документи надаватися не будуть.

За результатами опрацювання додатково наданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідач зазначив, що були подані не всі витребувані документи, а тому він не може визнати заявлену декларантом митну вартість.

З урахуванням цих обставин, відповідачем були прийняті картки відмови в прийняті митних декларацій і прийняті рішення про коригування митної вартості.

У відповідності до п.1 частини другої ст.55 Митного кодексу прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

Однак суд дійшов висновку, що обґрунтовані причини щодо невизнання заявленої позивачем митної вартості відповідачем у спірних рішеннях наведено не було.

Тому, суд вважає, що відповідач повинен був застосувати заявлений позивачем основний метод визначення митної вартості за цінами зазначеними в укладених контрактах щодо товарів, які імпортуються, відтак об`єктивних підстав для використання другорядного (резервного) методу не було.

Відповідно до ч.6 ст.57 Митного кодексу кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Стаття 64 Митного кодексу України містить такі приписи.

1. У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

2. Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

3. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

4. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Для оцінки товарів позивача митним органом використовувались відомості з попередньо поданих митних декларацій на товари схожі за фізичними та хімічними характеристиками (фізичні характеристики і хімічний склад) , а саме: митна декларація подана до Харківської митниці ДФС № UA807190/2019/5760 від 15.02.2019 і митні декларації подані в Одеську митницю ДФС: № UA500010/2019/1125 від 18.01.2019, № UA500010/2019/5971 від 14.03.2019, № UA500010/2019/5736 від 12.03.2019, які були витребувані судом.

З аналізу цих документів, суд вважає, що фізичні і хімічні властивості товарів і їх вартість, які декларувалися на основі цих документів і товарів, митне оформлення яких здійснював декларант позивача суттєво відрізнялись, а тому вони помилково бралися до уваги при визначенні митної вартості за другорядним (резервним) методом.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що відповідач у оскаржуваних рішеннях від 20.03.2019 та відзиві на позов не вказав на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов`язковою при обчисленні такої вартості. Відповідач не довів, що заявлені позивачем відомості про товари є неповними та/або недостовірними, у тому числі не обґрунтував невірне визначення митної вартості товару.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході судового розгляду адміністративної справи відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування та не підтвердив правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, аргументи на які посилається відповідач суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи. Натомість позовні вимоги відповідають обставинам справи, ґрунтуються на вимогах закону та підтверджені належними й допустимими доказами, відтак підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 23624,58грн, сплачений згідно з платіжними дорученнями (а.с. 3 том I, а.с. 140 том I).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Приватного підприємства "Сімпатекс" (провулок Робітничий, буд.5, м. Рівне, 33009; код ЄДРПОУ 34438322) до Рівненської митниці ДФС (вул. Соборна, 104, м. Рівне, 33028; код ЄДРПО 39420640) - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204010/2019/00225, №UA204010/2019/00227, №UA204010/2019/00228 та №UA204010/2019/00229.

Визнати протиправними та скасувати рішення Рівненської митниці ДФС про коригування митної вартості від 20.03.2019 №UA204010/2019/000032/2, №UA204010/2019/000033/2, №UA204010/2019/000034/2, №UA204010/2019/000035/2.

Стягнути на користь позивача Приватного підприємства "Сімпатекс" за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Рівненської митниці ДФС судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 23624,58грн. (двадцять три тисячі шістсот двадцять чотири гривні 58 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 06 листопада 2019 року.

Суддя Щербаков В.В.