Рішення № 85489452, 30.10.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1.380.2019.004007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий-суддя Костецький Н.В.,

секретар судового засідання Терлецький О.О.,

за участю:

представник позивача ОСОБА_1 А.І.,

представник відповідача Стецьків Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Міт» до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

товариство з обмеженою відповідальністю “Еко Міт” звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області, у якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 14.05.2019 № 0006981403.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що між позивачем та резидентом іншої держави укладено договір позики, відповідно до якого, зокрема, ТОВ «Еко-Міт» зобов`язується сплачувати відсотки за користування позикою. Контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку та складено акт перевірки. Згідно з актом перевірки встановлено, що позивачем виплачено дохід нерезиденту з джерелом походення в Україні у вигляді відсотків за користування позикою без оподаткування виплачених доходів. На підставі такого акту перевірки відповідачем винесено оскаржуване податкове-повідомлення рішення, яким ТОВ Еко Міт» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб. Проте, ТОВ Еко Міт» зазначає, що відповідно до ст. 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень, проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, будуть оподатковуватися в цій другій Державі, якщо такий резидент має фактичне право на ці проценти. Таким чином, норми вказаної Конвенції не містять адресованої платнику податків заборони обирати, в якій з двох держав учасниць Конвенції слід оподатковувати дохід.

Представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву від 29.08.2019 (вх. № 31081), в якому зазначає, що положення ст. 11 Конвенції не можуть трактуватися як такі, що надають платнику податку право вибору, в якій саме з двох договірних держав здійснюватиметься оподаткування одержаного доходу, оскільки таке тлумачення не відповідає дійсному змісту вказаних міжнародних угод. Проценти, сплачені резидентом за користування коштами позики нерезиденту, можуть оподатковуватись в Україні відповідно до її законодавства з урахуванням норм міжнародних угод щодо максимального розміру ставки податку та інших особливостей оподаткування за цими угодами. Оскільки, ТОВ «Еко Міт» виплачено дохід нерезиденту у вигляді процентів за користування позикою у 2017 році в сумі 9749181,25 грн, у 2018 році в сумі 14920427,59 грн без оподаткування виплачених доходів, відтак, позивачем занижено податкове зобов`язання з податку на доходи нерезидента у сумі 2466960,88 грн.

Протокольною ухвалою від 10.10.2019 Головне управління ДФС у Львівській області замінено на правонаступника - Головне управління ДПС у Львівській області.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача просила в задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Головним управлінням ДФС у Львівській області була проведена документальна планова виїзна перевірка з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на органи державної фіскальної служби за період з 01.04.2017 по 31.12.2018 роки, за результатами якої складено акт № 620/14.6/38940219 від 19.04.2019 року, в якому контролюючий орган дійшов висновку про те, що позивач порушив пп.141.4.2. п. 141.4. ст. 141 Податкового кодексу, а саме: занизив податкове зобов`язання по податку на доходи нерезидента у сумі 2466960,88 грн. в т.ч. за 2017 рік у сумі 974918,12 грн. та за 2018 рік у сумі 1492042,76 грн. В ході перевірки контролюючим органом встановлено, що ТзОВ «Еко Міт» виплатило дохід нерезиденту з джерелом походження із України у вигляді процентів в сумі 3151678,71 злотих (24669608,84 грн.) за користування позикою по договору позики від 03.10.2014 № б/н укладеного з нерезидентом Wienzek Bogdan BUDMAT (ul.Otolinska 25, 09-407 Plock, Республіка Польща) без оподаткування виплачених доходів.

Так між позивачем та резидентом Республіки Польща ІНФОРМАЦІЯ_1 Bogdan BUDMAT (ul.Otolinska 25, 09-407 Plock, Республіка Польща) було укладено договір позики від 03.10.2014 року, в силу якого нерезидентом надано позивачу на умовах позики грошову суму в розмірі 1000000,00 польських злотих зі сплатою процентів в розмірі 6% річних.

В подальшому до договору позики вносились зміни.

Так Додатком №1 від 30.10.2014 до Договору позики внесено зміни до п.2.1, сума позики складає 9000000,00 польських злотих. Повідомлення з відміткою про реєстрацію договору від 06.11.2014 №14. Додатком №2 від 22.12.2014 до Договору позики внесено зміни до п.2.1, сума позики складає 14400000,00 польських злотих. Повідомлення з відміткою про реєстрацію договору від 06.01.2015 №36. Додатком №3 від 23.01.2014 до Договору позики внесено зміни у зв`язку із зміною юридичної адреси позичальника. Повідомлення з відміткою про реєстрацію договору від 29.01.2015 №49. Додатком №4 від 24.04.2015 до Договору позики внесено зміни до п.2.1, сума позики складає 18500000,00 польських злотих. Повідомлення з відміткою про реєстрацію договору від 15.05.2015 №102. Додатком №5 від 17.08.2015 до Договору позики внесено зміни до п.2.1, сума позики складає 22500000,00 польських злотих. Повідомлення з відміткою про реєстрацію договору від 25.08.2015 №143. Додатком №6 від 02.11.2015 до Договору позики внесено зміни до п.2.1, сума позики складає 24500000,00 польських злотих. Повідомлення з відміткою про реєстрацію договору від 04.11.2015 №169. Додатком №7 від 21.12.2015 до Договору позики внесено зміни до п.2.1, сума позики складає 28500000,00 польських злотих. Повідомлення з відміткою про реєстрацію договору від 23.12.2015 №184.Додатком №8 від 26.09.2017 до Договору позики внесено зміни до п.2.1, сума позики складає 28499535,00 польських злотих. Повідомлення з відміткою про реєстрацію договору від 18.10.2017 №А2295.Станом на 01.04.2017 по договору позики від 03.10.2014 № б/н обліковується кредиторська заборгованість у сумі 28499535,00 злотих.

За період з 01.04.2017 по 31.12.2018 ТзОВ ,,Еко Міт” з валютного рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в ПАТ "Кредобанк" (МФО 325365) погасило позику у сумі 4850000,00 злотих (36280415,60 гривень), а саме: 500000,00 злотих (3700395,00 гривень) – 03.11.2017 року; 500000,00 злотих (3816143,00 гривень) – 04.12.2017 року; 500000,00 злотих (4025352,50 гривень) – 04.01.2018 року; 200000,00 злотих (1557839,20 гривень) – 05.03.2018 року; 500000,00 злотих (3827592,00 гривень) – 03.04.2018 року; 500000,00 злотих (3672598,50 гривень) – 03.05.2018 року; 500000,00 злотих (3523957,50 гривень) – 31.05.2018 року; 300000,00 злотих (2121084,90 гривень) – 20.06.2018 року; 200000,00 злотих (1412180,80 гривень) – 26.06.2018 року; 300000,00 злотих (2153866,50 гривень) – 16.08.2018 року; 150000,00 злотих (1153288,95 гривень) – 29.08.2018 року; 50000,00 злотих (382648,05 гривень) – 30.08.2018 року; 300000,00 злотих (2296891,20 гривень) – 19.09.2018 року; 200000,00 злотих (1542579,40 гривень) – 27.09.2018 року; 100000,00 злотих (731004,60 гривень) – 17.12.2018 року; 50000,00 злотих (362993,50 гривень) – 27.12.2018 року.

Водночас за перевірений період позивач виплатив позикодавцю проценти за користування позикою.

Так з валютного рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в ПАТ "Кредобанк" (МФО 325365) було виплачено дохід нерезиденту всього у сумі 3151678,71 злотих (24669608,84 грн.), а саме: 334055,48 злотих (2471089,90 гривень) - 25.10.2017 року; 469916,28 злотих (3550301,61 гривень) - 24.11.2017 року; 472299,76 злотих (3727789,74 гривень) - 26.12.2017 року; 474436,67 злотих (4069918,44 гривень) - 25.01.2018 року; 471888,73 злотих (3750081,33 гривень) - 23.02.2018 року; 458327,31 злотих (3516715,66 гривень) - 26.03.2018 року та 470754,48 злотих (3583712,16 гривень) - 25.04.2018 року.

Станом на 31.12.2018 року заборгованість по договору позики від 03.10.2014 № б/н становить 23649535,00 злотих (по основному боргу – 23649535,00 злотих).

За період з 01.04.2017 по 31.12.2018 роки згідно з даними бухгалтерського обліку ТзОВ ,,Еко Міт” (картка рахунку 6841) обліковуються нараховані проценти за користування кредитом на загальну суму 5937985,82 злотих, виплачені проценти за користування кредитом на загальну суму 3151678,71 злотих. Cтаном на 31.12.2018 по рахунку 6841 обліковується кредиторська заборгованість у сумі 2786307,11 злотих.

Вказані обставини визнаються сторонами та підтверджуються документально, у суду немає підстав для сумніву у добровільності їх визнання сторонами.

В ході перевірки органом державного податкового контролю також зафіксовано наявність у позивача на момент виплати доходу нерезиденту належних документів, які засвідчують, що Wienzek Bogdan є резидентом Республіки Польща відповідно до Конвенції про уникнення подвійного оподаткування, підписаної між Урядом Республіки Польща та Урядом України. Недоліків в оформленні цих документів органом податкового контролю не виявлено та не зафіксовано. Водночас не зафіксовано і обставин, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 як резидент Республіки Польща та отримувач процентів за позикою, не є бенефіціарним одержувачем цих коштів. На ці обставини відповідач також не покликається в ході судового розгляду.

Сторонами не оспорюється і матеріалами справи підтверджується та обставина, що при виплаті доходу нерезиденту у вигляді процентів нарахованих на суму позики в розмірі 3151678,71 злотих (24669608,84 грн.), позивач не провів утримання податку з цього доходу на території України за ставкою 10%. Натомість такий дохід було оподатковано самим нерезидентом на території Республіки Польща за ставкою 19%.

На підставі встановлених судом обставин, при вирішенні спору, суд керувався наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України (далі - ПК України).

За приписами ст. 18 ПК України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов`язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Відповідно до п. 38.1, п. 38.2 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПК України резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідно до п. 103.1 ст. 103 ПК України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Згідно п. 103.2 ст. 103 ПК України особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Відповідно п. 103.3 ст. 103 ПК україни бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Відповідно до п. 3.2 ст. 3 ПК України, якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до ст.11 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень встановлено, що:

1. Проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, будуть оподатковуватися в цій другій Державі, якщо такий резидент має фактичне право на ці проценти.

2. Однак, такі проценти можуть також оподатковуватись у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 процентів від загальної суми процентів. Компетентні органи Договірних Держав за взаємною згодою встановлюють спосіб застосування такого обмеження.

Виходячи із вказаного припису Конвенції, суд приходить до висновку про те, що ч. 1 ст. 11 вказаної Конвенції покладає на платника податків обов`язок оподатковувати дохід у вигляді процентів за користування позикою не в Україні (країні виникнення доходу), а в тій договірній державі, резидентом якої є одержувач процентів (Польща). Аналіз судом положень Конвенції дає підстави для висновку про те, що вона не містять адресованої платнику податків заборони обирати, в якій з двох держав учасниць Конвенції слід оподатковувати дохід. Натомість ч.1 ст. 11 Конвенції встановлює загальне правило у вигляді обов`язку не оподатковуватив Україні ті проценти, які належать резиденту другої договірної держави, оскільки такі підлягають оподаткуванню у цій другій договірній державі.

Суд враховує також приписи п. 56.21. ПК України, відповідно до якого у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Щокін проти України» (Заяви № 23759/03 та № 37943/06) зазначив, що відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого важливого фінансового питання, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (п. 56).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закріплений у ч. 1ст. 9КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 КАС України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Згідно з ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відтак, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 14.05.2019 № 0006981403.

3. Судовий збір в розмірі 19210,00 грн присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Міт» (вул. Івана Франка, 369-А, с. Ботятичі, Кам`янка-Бузький район, Львівська область, 80423, код ЄДРПОУ 38940219) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003, ЄДРПОУ 43143039).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 07.11.2019.

Суддя Костецький Н.В.