Ухвала суду № 85489037, 08.11.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про закриття провадження у справі)

08 листопада 2019 року м. Житомир справа № 240/10025/19

16:30 категорія 111020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гуріна Д.М.,

секретар судового засідання Шуляк О.Ю.,

за участю представника заявника Кінзерської Н.В. ,

представника відповідача Ясинецької Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за заявою Головного управління ДФС у Житомирській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

встановив:

16 серпня 2019 року до Житомирського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління ДФС у Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. Юрка Тютюнника, 7, код ЄДРПОУ 39459195) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2019 року (суддя Панкеєва В.А.) було відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі з викликом (повідомленням) сторін.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року закрито провадження в адміністративній справі №240/10025/19 за заявою Головного управління ДФС у Житомирській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області задоволено. Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року скасовано. Справу направлено для продовження розгляду до Житомирського окружного адміністративного суду.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2019 року відповідно до вимог статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України заяву було прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду на 8 листопада 2019 року на 13:55.

У судове засідання 8 листопада 2019 року прибули представник заявника та представник відповідача.

Представник заявника вимоги заяви підтримала, представник відповідача просила у задоволенні заяви відмовити, оскільки рішення про застосування умовного адміністративного арешту вважає незаконним, воно оскаржене до суду і на даний час відкрито провадження у справі розгляд якої ще триває.

Заслухавши пояснення представника заявника та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з пунктом 94.6 статті 94 Податкового кодексу України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

У кожному конкретному випадку, в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасника провадження на предмет існування спору про право.

Закриваючи провадження у справі ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року суд виходив із того, що відповідачем подана позовна заява про оскарження наказу про проведення перевірки та рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна.

Однак, станом на 20 серпня 2019 року провадження у справі не було відкрите, а позовна заява була залишена без руху.

Сьомий апеляційний адміністративний суд, скасовуючи ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року, вказав, що оскарження наказу про проведення перевірки, дій податкового органу щодо її проведення є по суті запереченням обставин, що зумовили звернення податкового органу з відповідним поданням, не є спором про право, а отже і підставою для закриття провадження. (а.с. 157 на звороті, абз. 9).

Спір про право (в контексті статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України), має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України. (а.с. 157 на звороті, абз.8)

Зокрема під спором про право необхідно розуміти оскарження до суду рішення про застосування адміністративного арешту (пункт 94.11 статті 94 Податкового кодексу України). (а.с. 157 на звороті, абз. 8).

Станом на час розгляду даної заяви, у Житомирському окружному адміністративному суді відкрито провадження та розглядається справа №240/10071/19 за позовом ФОП ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказу начальника Головного управління ДФС у Житомирській області про проведення фактичної перевірки №1470 від 7 серпня 2019 року та рішення начальника Головного управління ДФС у Житомирській області про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 від 15 серпня 2019 року №2/14/06-30-13-02.

Оскільки у справі №240/10071/19 оскаржується рішення начальника Головного управління ДФС у Житомирській області про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 від 15 серпня 2019 року №2/14/06-30-13-02, обгрунтованість якого просить підтвердити заявник у даній справі, то суд, враховуючи висновки Сьомого апеляційного адміністративного суду, викладені у постанові №240/10025/19 від 2 жовтня 2019 року, вважає, що у даному випадку наявний спір про право.

Постанова Верховного Суду від 28 серпня 2018 року №804/19780/14 на яку посилається представник заявника, прийнята за інших обставин справи, так у наведеній постанові розглядалося питання наявності чи відсутності спору про право при оскарженні наказу про проведення перевірки в адміністративному, а не у судовому порядку, і суд дійшов висновку, що оскарження наказу про перевірку до контролюючого органу не свідчить про наявність спору про право.

Суд не приймає вказану постанову до уваги, оскільки у справі, що розглядається і наказ про проведення перевірки і рішення про застосування умовного адміністративного арешту оскаржені до суду, провадження у справі відкрито, справа розглядається судом.

У спірній ситуації звернення до суду з поданням щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту витікає з правовідносин, які виникли у зв`язку з недопуском до проведення перевірки на підставі вищезазначеного наказу.

Відтак, незгода платника із проведенням перевірки (оскарження в судовому порядку наказу про проведення документальної перевірки та рішення про застосування умовного адміністративного арешту) підтверджує існування спору про право в цих правовідносинах.

Правова позиція щодо процесуального питання закриття провадження у справі, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.11.2017 у справі № 826/13785/17 (провадження №К/9901/1033/17), від 07.11.2018 у справі №820/3469/17 (провадження №К/9901/39712/18), від 14.11.2018 у справі № 818/907/16 (провадження №К/9901/27374/18).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 238, 239, 243, 248, 256, 283 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Закрити провадження в адміністративній справі № 240/10025/19 за заявою Головного управління ДФС у Житомирській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.М. Гурін