Рішення № 85488780, 29.10.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 жовтня 2019 рокум. Ужгород№ 260/604/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Калинич Я. М.

при секретарі судового засідання - Попович М.М.

за участю:

представник позивача: Болдижар Е ОСОБА_1 Е.,

представник відповідача: Фалес Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі – позивач, ФОП ОСОБА_2 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області (далі – відповідач), яким просить суд визнати протиправною та скасувати постанову №ЗК11/215/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-15 від 25 січня 2019 року, винесену Управлінням Держпраці у Закарпатській області.

Позовна заява мотивована тим, що Управлінням Держпраці в Закарпатській області проведено інспекційне відвідування 10.01.2019 року, та складено акт №ЗК11/215/АВ, яким встановлено, що в період з 27.09.2018 року по 19.10.2018 року гр. ОСОБА_3 (далі – ОСОБА_3 ) працював офіціантом в ресторані « ІНФОРМАЦІЯ_1 » без укладеного трудового договору, в якому здійснює свою підприємницьку діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_2 . Для підтвердження свого звернення гр. ОСОБА_3 додав касові чеки та клієнтські рахунки на підставі чого відповідач прийшов до висновку що позивач допустив до виконання роботи офіціанта без укладання з ним трудового договору, чим порушив вимоги ч.3 ст.24 КЗпП України.

Позивач зазначає, що інспектором праці не було допитано свідків, не з`ясовано вказаних обставин у сукупності та не встановлено фактів виконання гр. ОСОБА_3 трудових функцій без оформлення трудових відносин чи перебування його у цивільно-правових відносинах з позивачем. Тобто при прийнятті рішення відповідач дійшов передчасного висновку про наявність адміністративного проступку.

Позивач не погоджується з постановою, вважає її такою, що прийнята з порушеннями вимог матеріального і процесуального закону, а отже підлягає скасуванню.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року було відкрито провадження у адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого позов не визнає та вважає, що дії посадових осіб щодо проведення інспекційного відвідування є правомірними, постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗК11/215/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-15 від 25 січня 2019 року винесена уповноваженою посадовою особою Управління Держпраці у Закарпатській області з урахуванням норм Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013р. №509, та на підставі абз.2 ч.2 ст.265 Кодексу Законів про працю, а отже є законною і скасуванню не підлягає.

05 серпня 2019 року представником позивача в судовому засіданні було подано заперечення на відзив, відповідно до якого зазначає, що матеріали інспекційного відвідування не містять письмового звернення ОСОБА_3 , та не містять документального підтвердження наявності касового чеку та клієнтських рахунків, а саме: касовий чек та клієнтський рахунок № НОМЕР_1 на суму 132 грн. від 05.10.2018 року та клієнтського рахунку №155129 на суму 224 грн. від 14.10.2018 року. Вважає, що звернення ОСОБА_3 , на яке іде посилання відповідача як підстави для проведення заходів перевірки, не підтверджується документами, що відповідають вимогам Закону України «Про звернення громадян».

Ухвалою суду від 05 серпня 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено таку до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити. Додатково повідомив, що гр. ОСОБА_3 ніколи не працював у позивача по справі та не мав жодного відношення до діяльності ФОП ОСОБА_2 .

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві по позовну заяву та просив суд відмовити у його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідачем, на підставі Наказу про проведення інспекційного відвідування від 28.12.2018р. № 254 (а.с. 41), виданого на підставі звернення ОСОБА_4 , заяви ОСОБА_5 , листа Свалявської районної філії Закарпатського обласного центру зайнятості, Звернення ОСОБА_3 , звернення ОСОБА_6 , листа ГУ ДФС у Закарпатській області №8222 від 12.09.2018р. та інформації ГУ ПФУ у Закарпатській області №17575 від 19.12.2018 року було зобов`язано начальника відділу Управління Держпраці у Закарпатській області Турянському Я.І. організувати проведення інспекційних відвідувань суб`єктів господарювання згідно переліку, в якому під №8 зазначений позивач, ФОП ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 « АДРЕСА_3 »).

04 січня 2019 року Управлінням Держпраці у Закарпатській області було видано направлення №5 на проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_2 за місцем здійснення діяльності: АДРЕСА_1 (ресторан «Жайворонок») (а.с.42).

В подальшому здійснено перевірку додержання законодавства про працю щодо дотримання трудового законодавства при оформленні трудових відносин, результати якої зафіксовано в Акті інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_2 . №ЗК11/215/АВ від 10 січня 2019 року (а.с.43-45).

В Акті зазначено, що за зверненням громадянина ОСОБА_3 , яке надійшло на Урядову гарячу лінію встановлено, що в період з 27.09.2018 року -19.10.2018 року гр. ОСОБА_3 працював офіціантом в ресторані « ІНФОРМАЦІЯ_1 » без укладення трудового договору, в якому здійснює свою підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_2

Також вказано, що гр. ОСОБА_3 до свого звернення додав чеки та клієнтські рахунки, а саме касовий чек та клієнтський рахунок № НОМЕР_2 на суму 410 грн. від 27.09.2018 року; касовий чек та клієнтський рахунок № НОМЕР_3 на суму 256 грн. від 06.10.2018 року; касовий чек та клієнтський рахунок № НОМЕР_4 на суму 146 грн. від 17.10.2018 року та касовий чек та клієнтський рахунок № НОМЕР_5 на суму 527 грн. від 19.10.2018 року.

Позивач підписав акт перевірки із зазначенням, що зауваження до такого будуть надані протягом трьох робочих днів.

Так на підставі Акту інспекційного відвідування, відповідачем було прийнято Припис про усунення виявлених порушень від 10 січня 2019 року №ЗК11/215/АВ/П, яким зобов`язано ФОП ОСОБА_2 усунути порушення ч.1, 3 ст.24 КЗпП України, а саме зобов`язано укласти трудовий договір з найманим працівником та повідомити органи ДФС про прийом працівників (а.с.46).

Відповідачем було складено Протокол про адміністративне правопорушення №ЗК11/215/АВ/П/ПТ від 10 січня 2019 року, у якому зазначається про те, що ФОП ОСОБА_2 було вчинено адміністративне правопорушення за місцем здійснення діяльності чим порушено вимоги ч.3 ст.24 КЗпП України (а.с. 47-48).

Відповідачем 10 січня 2019 року було прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ЗК11/215/АВ/П/ПТ-ТД, яким вирішив, що справа підлягає розгляду відповідно до ст. 265 КЗпП України 25.01.2019 року в Управлінні Держпраці у Закарпатській області (а.с.70).

Так, позивачем 15.01.2019 року на електронну адресу Управління Держпраці у Закарпатській області було надіслано заперечення на Акт інспекційного відвідування №ЗК11/215/АВ від 10.01.2019 року (а.с.71), за результатами розгляду яких, відповідачем, листом від 17.01.2019 року №06, було повідомлено позивача, що оскільки від ФОП ОСОБА_2 , у встановлений п.21 Порядку строк жодних зауважень на акт не надходило, а відтак подані зауваження розгляду не підлягають (а.с.73).

Суд констатує, що позивач не був належним чином повідомлений про дату розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Так, зокрема в матеріалах справи містяться копії телефонограм, з яких вбачається, що про розгляд справи відповідно до ст. 265 КЗпП України 25.01.2019 року в Управлінні Держпраці у Закарпатській області повідомлявся головний бухгалтер ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_7 , однак, як вбачається з наявних в матеріалах копій штатного розпису ФОП ОСОБА_2 , у штаті такого посада головного бухгалтера відсутня (а.с.186-187). Викладене підтверджено і поясненнями представника позивача в судовому засіданні. Встановелно, що позивач не заявляв клопотання про те, що бажає, щоб повідомляли головного бухгалтера комплексу «Жайворонок». Разом з тим, відповідач міг повідомити юриста, від якого на електронну адресу такого надходили заперечення на акт інспекційного відвідування, однак цього не було зроблено.

Крім того, відповідачем не з`ясовано що позивач орендує приміщення у ТОВ «Жайворонок-Плюс» (площею 310,7 м2) за адресою: Закарпатська область, м. Берегово, вул. Шевченка, 112, що підтверджується копією договору оренди №1 від 01.11.2016 року (а.с.181-184).

На підставі Акту інспекційного відвідування відповідачем було винесено Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗК11/215/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-15 від 25 січня 2019 року, якою накладено на ФОП ОСОБА_2 , штраф у розмірі 125190,00 грн. (а.с.12-14).

Позивач, не погоджуючись з таким рішенням відповідача, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам у даній справі та вирішуючи спір по суті, суд виходить із наступного.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі – Положення № 96) передбачено, що Державна служба України з питань праці (Держпраця) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі – загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраця відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (пп. 6 п. 4 Положення № 96).

Держпраця для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці (пп. 5 п.6 Положення № 96).

Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (Пункт 7 Положення № 96).

Ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V (далі – Закон № 877-V) надано визначення поняттю державного нагляду (контролю), відповідно якої це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі – органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) – планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

З огляду на викладене, Управління Держпраці у Закарпатській області – це територіальний орган Державної служби України з питань праці, вповноважений, серед іншого на здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування) визначено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017р. № 295 (далі – Порядок № 295).

П. 2 Порядку № 295 передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Ст. 2 Закону № 877-V встановлено, що дія цього закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Дія Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.

Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації – з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у ч.4 цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог ст. 1, ст. 3, ч. 1, 4, 6 – 8, абз. 2 ч. 10, ч. 13 та 14 ст. 4, ч. 1-4 ст. 5, ч. 3 ст. 6, ч. 1 – 4 та 6 ст. 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, ч. 3 ст.22 цього Закону.

Наведеними нормами встановлено, що дія Закону № 877-V поширюється, зокрема, на органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, які, здійснюють заходи контролю у встановленому цим законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Таким чином, Управління Держпраці у Закарпатській області при реалізації повноважень щодо державного нагляду (контролю) має діяти з обов`язковим врахуванням положень закону № 877-V.

Ст. 3 Закону № 877-V передбачає, що державний нагляд (контроль) здійснюється, серед іншого, за принципами: гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю).

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю) (ч. 4 ст. 4 Закону № 877-V).

Ч. 8 ст.4 Закону № 877-V визначає, що органам державного нагляду (контролю) та суб`єктам господарювання надано право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо - та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (ч.1 ст.7 Закону № 877-V).

Відповідно до п.5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться:

1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;

4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю;

5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю;

6) за інформацією:

Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;

ДФС та її територіальних органів про:

- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;

- факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень;

- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом;

- роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника;

Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:

- роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної;

- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;

- роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків;

- працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;

- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України «Про відпустки»);

- роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;

- роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів;

- роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;

7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

Згідно з ч. 8 ст. 4 Закону № 877-V: органам державного нагляду (контролю) та суб`єктам господарювання надано право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо - та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

За змістом ч. 3 та ч. 4 ст. 265 КЗпП України, штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у ч. 2 цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 КЗпП України: посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

За приписами пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (надалі – Порядок № 509), штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі – уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі:

- рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

- акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади;

- акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Постановою Кабінету Міністрів України Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу від 17.06.2015 № 413 установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника.

Управління Держпраці у Закарпатській області при здійсненні перевірок дотримання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування повинне керуватися також нормами Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017 року (далі – Порядок).

Ст.3 абз.7 Закону України № 877-V визначено принцип здійснення державного нагляду (контролю), за яким здійснення державного нагляду (контролю) допускається лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

Ст.19 ч.2 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскаржена Постанова відповідача була прийнята на підставі висновків посадових осіб Управління Держпраці у Закарпатській області про порушення вимог законодавства про працю, а саме фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору.

Так, в Акті інспекційного відвідування було зазначено, що на гарячу лінію було зафіксовано звернення гр. ОСОБА_3 , який повідомив, що працював без укладеного трудового договору у ресторані « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в період з 27.09.2018 року по 19.10.2018 року, в якому здійснює свою підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_2

Факт роботи гр. ОСОБА_3 у ресторані « ІНФОРМАЦІЯ_1 », про що було зазначено в Акті, не було доведено відповідачем та не було підтверджено жодним належним доказом, який би знаходився в матеріалах справи.

Єдиним доказом, який надав відповідач на підтвердження зазначеного, - це наявність копій касових чеків та клієнтських рахунків, а саме: касовий чек та клієнтський рахунок № НОМЕР_2 на суму 410 грн. від 27.09.2018 року; касовий чек та клієнтський рахунок №154053 на суму 256 грн. від 06.10.2018 року; касовий чек та клієнтський рахунок №155412 на суму 146 грн. від 17.10.2018 року та касовий чек та клієнтський рахунок №155564 на суму 527 грн. від 19.10.2018 року.

Суд зазначає, що касовий чек, як розрахунковий документ, не може містити будь-яких відомостей про офіціанта реєстратора розрахункової операції при проведенні розрахунків за надані послуги.

Клієнтський рахунок у вигляді паперового носія не передбачений чинним законодавством, отже не містить будь-яких загальнообов`язкових даних, які підприємець зобов`язаний вказати, на відміну від фіскального касового чека.

Тобто, клієнтський рахунок може містити будь-які дані, які залежать виключно від волі особи, що його виготовила.

Документальних доказів, результатів фото чи відео зйомки, які б доводили факт знаходження у ресторані гр. ОСОБА_3 , відповідачем до суду не було надано.

Крім того, інспекторами не було допитано жодного працівника закладу, який міг би підтвердити чи спростувати, що гр. ОСОБА_3 будь-коли знаходився на посаді офіціанта, чи безпосередньо на іншій посаді у ресторані « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Не з`ясовано інспекторами і інших даних звернення (щодо інших працівників).

Згідно з ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків.

До матеріалів справи представником позивача долучено нотаріально завірену заяву, від гр. ОСОБА_3 , який зареєстрований за адресом: АДРЕСА_4 ., РНОКПП – НОМЕР_6 ), у якій останній зазначив, що з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 та з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 в жодних правовідносинах не перебував, в тому числі не виконував жодних обов`язків офіціанта у ресторані « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того повідомив, що не здійснював письмових звернень зі скаргами та телефонних дзвінків на гарячі лінії щодо неправомірних дій позивача (а.с. 173).

Разом з тим, відповідач подав через канцелярію до суду копію письмових пояснень гр. ОСОБА_3 , які він адресував Закарпатському окружному адміністративному суду (а.с.97), однак, суд констатує, що такі до суду не надходили, а тому не можуть вважатися належними доказами в розумінні ст.72-76 КАС України.

Вищенаведене дає можливість зробити висновок, що зазначена особа ніколи не працювала у ресторані « ІНФОРМАЦІЯ_1 », відтак у відповідача не було правових підстав для складання постанови про накладення штрафу на винесення припису позивачу.

Крім того, згідно із нормами п.19 Порядку, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складають акт, і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Пункт 21 Порядку вказує, що у разі, якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

З аналізу даної норми слідує, що інспектор праці у разі надходження зауважень зобов`язаний відреагувати на них шляхом надання суб`єкту господарювання відповіді з приводу таких зауважень. Нормативно визначена можливість суб`єкта господарювання надати свої пояснення, міркування та претензії шляхом подання зауважень – це гарантія законності прийнятого посадовою особою державного органу рішення і невід`ємне право надане законом.

Відповідно до п.23 Порядку, припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Пункт 24 Порядку визначає, що припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

Пункт 27 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю вказує, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Всупереч вищенаведеному, відповідач в день винесення Акту інспекційного відвідування 10 січня 2019 року, виносить також припис про усунення виявлених порушень №ЗК11/215/АВ/П.

Відповідно до норм Порядку, за результатами інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_2 Управління Держпраці у Закарпатській області за наявності на те підстав мало б винести відповідний припис не пізніше наступного робочого дня після розгляду зауважень об`єкта відвідування. З цього слідує, що державним органом при прийнятті Припису про усунення виявлених порушень фактично було обмежено право особи на подання обґрунтованих зауважень та порушено право особи на участь у процесі прийняття рішення суб`єктом владних повноважень.

Таким чином, має місце неодноразове порушення порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Згідно ст. 17 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та оцінці всіх фактів і обставин, що мають значення. В рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі «Суомінен проти Фінляндії» Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27 вересня 2010 р. по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Як зазначено в рішенні по справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що оскаржувана постанова суперечить чинному законодавству, що наведене вище, та, зокрема, вказаним рішенням Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч.1 ст.77 вказаного Кодексу, на позивача покладено обов`язок довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_2 до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови.

Приймаючи до уваги наведене та вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову судові витрати покладаються на суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗК11/215/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-15 від 25 січня 2019 року Управління Держпраці у Закарпатській області.

3. Стягнути з Управління Держпраці у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, 16, код ЄДРПОУ 39795035) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , ідентифікаційний код НОМЕР_7 ) судові витрати у розмірі 1251,91 (одна тисяча двісті п`ятдесят одна гривня дев`яносто одна копійка) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 07 листопада 2019 року.

СуддяЯ.М. Калинич