Рішення № 85488690, 08.11.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2019 року Справа № 160/8398/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

при секретарі: Мартіросян Г.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення про опис майна у податкову заставу №732/ НОМЕР_1 від 08.07.2016 року,-

ВСТАНОВИВ:

ПРОЦЕДУРА

1. 30.08.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення № 732/2453901876 про опис майна у податкову заставу від 08.07.2016 року.

2. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 30.08.2019 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.

3. Ухвалою суду від 03.09.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення про опис майна у податкову заставу № 732/ НОМЕР_1 від 08.07.2016 року, залишено без руху з підстав передбачених ст. 122, 160,161 КАС України.

4. 09.09.2019 року позивачем на виконання вимог ухвали суду від 03.09.2019 року було подано клопотання про поновлення строків звернення до суду із цим позовом, із його обґрунтуванням.

5. Ухвалою суду від 10.09.2019 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення про опис майна у податкову заставу № 732/ НОМЕР_1 від 08.07.2016 року, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративний справі № 160/8398/19 та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку положень ст. 262 КАС України.

6. Ухвалою суду від 10.09.2019 року також було витребувано у відповідача, належним чином засвідчені, докази по справі, а саме:

- рішення № 732/2453901876 про опис майна у податкову заставу від 08.07.2016 року;

- лист відповідача від 24.05.2019 року № 62125/10/04/36-53-62-16;

- акт опису майна №103/2453901876 від 08.07.2016 року;

- наказ № 628 від 01.07.2016 року про опис майна у податкову заставу;

- відомості (підстави) проведення опису майна позивач у податкову заставу та інші наявні матеріали щодо суті спору.

7. 01.10.2019 року від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на адміністративний позов, а також, відповідачем було надано витребувані судом докази по справі.

8. За приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

9. Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

10. У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

11. Отже, рішення у цій справі приймається судом 08.11.2019 року, тобто у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

12. У позовній заяві, зазначено про те, що Податковим керуючим Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області було прийнято рішення №732/2453901876 про опис майна у податкову заставу платника податків ОСОБА_1 та на підставі цього рішення був складений акт опису майна позивача № 103/2453901876 від 08.07.2016 року.

13. Вказав, що з отриманого акту опису майна № 103/2453/901876 від 08.07.2016 року на ім`я ОСОБА_1 вбачається, що в пункті «1)» взагалі не зазначена жодна графа таблиці опису, а також не вказана загальна сума описаного майна, та відповідно наявність у платника податків ліквідного майна.

14. Окрім того, при складанні самого акту опису майна № 103/2453901876 від 08.07.2016 року, відповідачем не було взято до уваги вимогу абз.5 п.89.3 ст.89 «Виникнення права податкової застави» Податкового кодексу України, яка наголошує на тому, що в разі відмови платника податків від підписання акту опису майна, опис здійснюється в присутності не менш як двох понятих, проте, Акт опису майна №103/2453901876 від 08.07.2016 року не містить інформації щодо дотримання вказаної норми. Крім того, позивач зазначив про те, що він не отримував вимог чи то пропозицій щодо підписання вказаного акту опису майна.

15. Також, вказав, що опис майна був складений за відсутності уповноважених осіб позивача, рішення про опис майна не пред`являлось, від підпису в акті опису майна позивач не відмовлявся, оскільки не був присутній під час його складання.

16. Крім того, відповідачем не в повній мірі проведено заходи, які дають право надати дозвіл на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, оскільки Акт опису майна №103/2453901876 від 08.07.2016 року, на думку позивача, не може бути належним документом (доказом) в порядку ст.79 «Подання доказів» КАС України, так як не містить на другому аркуші Акту опису майна №103/2453901876 від 08.07.2016 року печатки податкової, що суперечить, на думку позивача, затвердженій формі заповнення актів опису майна.

17. Отже, позивач вважає, що відповідачем протиправно проведено опис майна, так як Акт опису майна не містить обов`язкових реквізитів і відомостей про детальні характеристики кожного предмета застави, такі як вартість майна, кількість, дата випуску, одиниця виміру, вартість одиниці виміру, підпису платника податків (позивача) або його представника. Відсутні будь - які докази ліквідності майна, зазначеного податковим керуючим в акті (п.2.5) розділу II Порядку №586), отже, відповідачем не здійснено опис майна за результатами оцінки, яка проводиться згідно Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

18. Відповідач позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що у позивача на момент винисення оскаржуваного рішення рахувалась заборгованість по податку на нерухоме майно в загальній сумі 120249,53 грн. та станом на теперішній час заборгованість складає вже 571590,37 грн., що підтверджується інформацією з АІС «Податковий блок» про наявність податкового боргу.

19. У зв`язку із виникненням заборгованості відповідно до ст.89 Податкового кодексу України заступником начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області складено рішення про опис майна у податкову заставу № 732/2453901876 від 08.07.2016 року яке направлено засобами поштового зв`язку.

20. Також позивачу було направлено податкову вимогу № 5502-25 від 02.09.2014 року та лист про визначення майна для реєстрації податкової застави.

21. Вказали, що у вищевказаному листі контролюючим органом було зазначено позивачу прийняти заходи по погашенню податкового боргу або визначенню майна для опису в податкову заставу.

22. Крім того, податковим керуючим 08.07.2016 року, на підставі рішення заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 19.02.2016 року № 732/2453901876 про опис майна у податкову заставу платника податків, проведено опис такого майна актом № 103/2453901876 від 08.07.2016 року відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

23. Акт № 103/2453901876 від 08.07.2016 року було направлено платнику податків засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення, конверт повернуто за закінченням терміну зберігання.

24. Після вищевказаних проведених контролюючим органом ГУ ДФС у Дніпропетровській області заходів, жодних відповідей від позивача ОСОБА_1 не надходило.

25. Податковий борг з моменту формування податкової вимоги складав 120249,53 гривень та на теперішній час заборгованість складає вже 571590,37 гривень.

26. Таким чином, платником податків не здійснено заходів, щодо погашення податкового боргу.

27. Також, на момент складання оскаржуваного позивачем рішення у платника податків рахувався податковий борг по податку на нерухоме майно.

28. Здійснюючи свої функції контролюючим органом сформовано податкову вимогу №5502-25 від 02.09.2014 року про сплату податкового боргу та керівником контролюючого органу винисено рішення про опис майна у податкову заставу №732/ НОМЕР_1 від 08.07.2016 року та направлено лист до платника податків щодо визначення майна для реєстрації податкової застави, а також складено акт опису майна у податкову заставу.

29. Вважають, що оскільки у платника податків рахується податковий борг в сумі 571590,37 грн. відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

30. Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 08.07.2016 року Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області було прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №732/ НОМЕР_1 , яким вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності ФОП ОСОБА_1 .

31. Вище вказане рішення №732/2453901876 від 08.07.2016 року прийнято відповідно до статті 89 Податкового кодексу України та з тих підстав, що за позивачем обліковувалась заборгованість з податку на нерухоме майно в загальній сумі 120249,53 гривень.

32. 02.09.2014 року контролюючим органом було сформовано та направлено засобами поштового зв`язку на адресу позивача податкову вимогу форми «Ф» №5502-25 на загальну суму боргу у розмірі 120249,53 гривень.

33. Цю вимогу №5502-25 від 02.09.2014 року позивач отримав 10.10.2014 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.

34. Також, судом встановлено, що разом із вимогою №5502-25 від 02.09.2014 року позивачу також було направлено лист про визначення майна для реєстрації податкової застави, в якому зазначено про те, що позивачу необхідно прийняти заходи по погашенню податкового боргу або визначенню майна для опису в податкову заставу.

35. Доказів оскарження позивачем податкової вимоги форми «Ф» №5502-25 від 02.09.2014 року на загальну суму боргу у розмірі 120249,53 гривень, матеріли справи не містять.

36. Доказів погашення позивачем цієї заборгованості у розмірі 120249,53 грн. матеріали справи також не місять.

37. Отже, позивачем у встановленому законом порядку вищевказана заборгованість у розмірі 120249,53 гривень погашена не була.

38. 08.07.2016 року податковим керуючим на підставі рішення заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 19.02.2016 року № 732/2453901876 про опис майна у податкову заставу платника податків, було проведено опис такого майна актом №103/2453901876 від 08.07.2016 року згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

39. Вищезазначений акт про опис майна №103/2453901876 від 08.07.2016 року було направлено позивачу засобами поштового зв`язку, рекомендованим листом з повідомленням про вручення, проте, на адресу контролюючого органу повернувся конверт з зазначенням причин повернення «за закінченням терміну зберігання».

40. Проте, не погодившись із рішенням про опис майна у податкову заставу №732/ НОМЕР_1 від 08.07.2016 року позивач звернувся до суду із цим позовом, з посиланням на його незаконність та протиправність, та відповідно просив його скасувати.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ

41. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також, відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - Податковий кодекс України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

42. Згідно визначення, наданого у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

43. Податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом (підпункт 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

44. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

45. Відповідно до пунктів 88.1 та 88.2 статті 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

46. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

47. Згідно приписів пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

48. Відповідно до пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу України, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого, відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також, на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

49. У разі, якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

50. У разі, якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

51. У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

52. Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов`язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також, на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов`язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

53. Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

54. У відповідності до пункту 89.3 наведеної статті, майно на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

55. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

56. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

57. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

58. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку, опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

59. Згідно пункту 89.5 статті 89 Податкового кодексу України, у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

60. Якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі (пункт 89.6 статті 89 Податкового кодексу України).

61. За вимогами пункту 89.8 статті 89 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

62. Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 02.09.2014 року Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ МІНДО було сформовано та направлено на адресу позивача засобами поштового зв`язку податкову вимогу форми «Ф» №5502-25 на загальну суму боргу у розмірі 120249,53 гривень.

63. Згідно матеріалів справи вказане рішення було прийнято контролюючим органом з тих підстав, що за позивачем рахувалась заборгованість по податку на нерухоме майно в загальній сумі 120249,53 гривень.

64. Судом встановлено, що вимогу №5502-25 від 02.09.2014 року позивач отримав 10.10.2014 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.

65. Також, судом встановлено, що разом із вимогою №5502-25 від 02.09.2014 року позивачу також було направлено лист про визначення майна для реєстрації податкової застави, в якому зазначено про те, що позивачу необхідно прийняти заходи по погашенню податкового боргу або визначенню майна для опису в податкову заставу.

66. Проте, позивачем вказана заборгованість у розмірі 120249,53 грн. у встановленому законом порядку погашена не була.

67. Доказів зворотного позивачем до суду надано не було.

68. Доказів оскарження позивачем цієї податкової вимоги форми «Ф» №5502-25 від 02.09.2014 року на загальну суму боргу у розмірі 120249,53 гривень, до суду не надано.

69. Відповідно до підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

70. Порядок надсилання податкової вимоги, визначений статтею 59 Податкового кодексу України.

71. Так, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

72. Доказів оскарження податкової вимоги форми «Ф» №5502-25 від 02.09.2014 року, позивачем не надано.

73. Отже, слід зазначити про те, що податковий борг з моменту формування податкової вимоги складав 120249,53 гривень.

74. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2015 року у справі №804/6093/15, яке набрало законної сили, було стягнуто з ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами-власниками об`єктів нерухомості, в сумі 120249,53 гривень.

75. Проте, на час прийняття оскаржуваного позивачем рішення, ОСОБА_1 , як платником податків не було здійснено заходів, щодо погашення податкового боргу.

76. Отже, матеріалами справи підтверджено наявність у позивача податкового боргу у загальному у розмірі 120249,53 гривень.

77. На спростування вищенаведеного позивачем доказів до суду надано не було.

78. Таким, чином, з урахуванням, вищенаведеного, суд дійшов висновку, про те, що вказані обставини надають право податкової застави, а саме, у разі несплати у строки, встановлені Податковим кодексом України, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

79. Отже, зважаючи на докази, наявні в матеріалах справи, яким підтверджено наявність у позивача податкового боргу у розмірі 120249,53 грн., відсутності факту скасування податкової вимоги форми «Ф» від 02.09.2014 року від 02.09.2014 року, рішення про опис майна у податкову заставу № 732/ НОМЕР_1 від 08.07.2016 року, яким вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності позивача, прийнято Лівобережною ОДПІ м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області правомірно, з дотриманням процедури його прийняття, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та Податковим кодексом України.

80. Щодо посилання позивача на те, що відповідачем не належним чином складений акт опису майна №103/2453901876 та відповідно рішення про опис майна у податкову заставу №732/ НОМЕР_1 від 08.07.2016 року, слід зазначити про таке.

81. Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) рішень суб`єкта владних повноважень з огляду на чіткі критерії, які зазначені у ч. 3 ст. 2 КАС України, з урахуванням закріпленого ст. 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

82. Пунктом 1.7 Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів (затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України 10.10.2013 року № 572, зареєстрований в Мінюсті України 31.10.2013 року за № 1841/24373 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок 572) передбачено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

83. Аналогічна норма міститься у ПК України, а саме пп. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89, яким встановлено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

84. Пунктом 2.1. Порядку 572 передбачено, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1). Таке рішення приймається керівником органу доходів і зборів і надається платнику податків, що має податковий борг.

85. Форма рішення передбачена Додатком 1 до Порядку 572. У даній формі зразка рішення про опис майна у податкову заставу передбачено, що таке рішення приймається - керівником (заступником керівника) органу доходів і зборів. Отже, при наявності податкового боргу, відповідач мав законні підстави прийняти оскаржуване рішення про опис майна в податкову заставу, яке прийняте у відповідності до норм Податкового кодексу та повноважень.

86. Відповідно до положень абз.3 п.89.3 ст.89 ПК України опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу.

87. Також у п.2.1 р. ІІ Порядку 572 визначено, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (Додаток 1). Таке рішення приймається керівником органу доходів і зборів і надається платнику податків, що має податковий борг. Тобто, у Додатку 1 до Порядку 572 встановлена певна форма рішення про опис майна у податкову заставу, яка в свою чергу передбачає наявність підпису з боку контролюючого органу керівника або заступника керівника органу доходів і зборів.

88. Виходячи із змісту наведених правових норм, слід зазначити, що поняття "керівник контролюючого органу" за своїм визначенням є більшим, ніж начальник відповідного контролюючого органу. У даному випадку рішення про опис майна у податкову заставу прийнято заступником начальника та відповідно скріплено гербовою печаткою. Отже, рішення №732/2453901876 від 08.07.206 року про опис майна у податкову заставу підписано заступником начальника податкової інспекції за наявності права приймати рішення про опис майна у податкову заставу, вказане рішення не суперечить формі, встановленій законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

89. У той же час, відповідно до п.89.3 ст.89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акту опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову застав/у здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

90. При цьому п.91.1 ст.91 ПК України передбачає, що керівник контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою контролюючого органу. Податковий керуючий має права та обов`язки, визначені цим Кодексом.

91. Податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов`язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно (п.91.3 ст.91 ПК України).

92. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим.

93. Пунктом 2.7. Порядку 572 передбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому, до погашення податкового боргу в повному обсязі.

94. Платник податків зобов`язаний не пізніше робочого дня, наступного за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити орган доходів і зборів про наявність такого майна. Орган доходів і зборів зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення про включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису.

95. Судом встановлено, що акт опису майна відповідає вищезазначеним вимогам та вимогам п.89.3 ст.89 ПК України та містить необхідні підписи передбачені законом.

96. Таким чином, з урахуванням вищевикладеного доводи позивача про те, що відповідачем не належним чином складений акт опису майна №103/2453901876 та відповідно рішення про опис майна у податкову заставу №732/ НОМЕР_1 від 08.07.2016 року, не знайшли свого підтвердження в судовому порядку.

97. Інших доказів на спростування наведеного позивачем до суду надано не було.

98. Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення про опис майна у податкову заставу № 732/ НОМЕР_1 від 08.07.2016 року, тому у задоволенні позову слід відмовити.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

99. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

100. Закон України “Про судоустрій і статус суддів” встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

101. Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

102. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі “Рисовський проти України” (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу “доброго врядування”.

103. Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах “Beyeler v. Italy” № 33202/96, “Oneryildiz v. Turkey” № 48939/99, “Moskal v. Poland” № 10373/05).

104. Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі “Hasan and Chaush v. Bulgaria” № 30985/96).

105. Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

106. Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

107. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

108. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що контролюючим органом було доведено належними та допустимими доказами про правомірність прийнятого рішення №732/2453901876 від 08.07.2016 року про опис майна у податкову заставу.

109. Отже, з урахуванням вищевикладеного, та з системного аналізу матеріалів справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого позову, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення про опис майна у податкову заставу № 732/ НОМЕР_1 від 08.07.2016 року, слід відмовити.

110. Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з такого.

111. Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

112. Враховуючи відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про відсутність підстав для присудження і всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

113. Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

114. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення про опис майна у податкову заставу № 732/ НОМЕР_1 від 08.07.2016 року – відмовити.

115. Судові витрати не розподіляти.

116. Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_1 ).

117. Відповідач: Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 39394856).

118. Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

119. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

120. Повний текст рішення складено 08.11.2019 року.

Суддя В.В Ільков