Рішення № 85488650, 07.11.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2019 року Справа № 160/8328/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

при секретарі: Мартіросян Г.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом адвоката ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування вимоги №Ф-5168-56/482 від 11.05.2019 року,-

ВСТАНОВИВ:

ПРОЦЕДУРА

1. 29.08.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач, з урахуванням уточнень від 12.09.2019 року, просить суд;

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного Управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 11.05.2019 року №Ф-5168-56/482, з сумою боргу 11763,84 гривень;

- визнати протиправними дії Головного Управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області в частині нарахування боргу (недоїмки) зі сплати Єдиного соціального внеску у сумі 11763,84 грн., та зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області утриматись від вчинення дій в частині щомісячного нарахування боргу (недоїмки) зі сплати Єдиного соціального внеску починаючи з 01.01.2018 року на період офіційного працевлаштування ОСОБА_1 за основним місцем роботи.

2. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 29.08.2019 року вказана справа була розподілена судді Ількову В.В.

3. Ухвалою суду від 30.08.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, було залишено без руху, з підстав передбачених ст.ст.160,161 КАС України.

4. 12.09.2019 року позивачем були усунуті недоліки, викладені в ухвалі суду від 30.08.2019 року.

5. Ухвалою суду від 13.09.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/8328/19 за позовом адвоката ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування вимоги №Ф-5168-56/482 від 11.05.2019 року, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку положень ст. 262 КАС України.

6. Ухвалою суду від 13.09.2019 року також було витребувано у відповідача, належним чином засвідчені, докази по справі, а саме:

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного Управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 11.05.2019 року №Ф-5168-56/482, з сумою боргу 11763,84 гривень;

- вимогу Ф-5168/56/482 від 19.11.2018 року на суму 7371,54 гривень;

- докази на підтвердження заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 11763,84 гривень;

- докази сплати позивачем ЄСВ та всі наявні матеріли щодо суті спору.

7. 02.10.2019 року від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на адміністративний позов, а також, відповідачем було надано витребувані судом докази по справі.

8. 25.10.2019 року позивача надала відповідь на відзив відповідача по цій справі.

9. За приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

10. Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

11. У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

12. Отже, рішення у цій справі приймається судом 07.11.2019 року, тобто у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

13. У позовній заяві, позивач зазначив про те, що 22.12.2018 року ним було отримано вимогу про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ, згідно якої видно, що станом на 31.10.2018 року, за позивачем рахується заборгованість зі сплати ЄСВ у сумі 7371 грн. 54 коп., за період з 01.01.2018 року по 31.10.2018 року.

14. Ця вимога була оскаржена позивачем до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (справа № 160/1568/19) та 14.05.2019 року рішення Дніпропетровського окуржного адміністративного суду, яке набрало законної сили, було визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) у сумі 7371 грн. 54 коп. від 19.11.2018 року №Ф-5168-56/482, складену головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.

15. Проте, незважаючи на рішення суду, 27.08.2019 року позивачем була отримана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 11.05.2019 року (за період з 01.01.2018 року по 30.04.2019 року) №Ф-5168-56/482 складена головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області. Сума боргу складає 11763,84 коп., тобто з урахуванням суми боргу зазначеному у попередній оскарженій вимозі.

16. Вважає, що вказана вимога від 11.05.2019 року № Ф-5168-56/482 є протиправною, незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

17. Зазначив про те, що ОСОБА_1 має право на заняття адвокатською діяльністю, що підтверджується відповідним свідоцтвом за №2988 від 03.11.2018 року.

18. З березня 2016 року перебуває на обліку як платник єдиного внеску за видом економічної діяльності по КВЕД 74.11.1. "Адвокатська діяльність", що підтверджується довідкою ф 34-ОПП.

19. З 03.08.2017 року до 02.04.2018 року позивач офіційно працевлаштована у Першому криворізькому місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги на посаді начальника відділу організації надання БВПД та роботи з адвокатами.

20. У 2018 році роботодавцем позивача був сплачений ЄСВ у розмірі: січень - 2145 грн., лютий-2431 грн., березень - 2207,71 грн., квітень - 3176, 86 гривень.

21. Також, вказали, що за травень 2018 року - особисто позивачем було сплачено ЄСВ у розмірі 819,06 гривень. Починаючи з червня місяця, позивач офіційно працевлаштована у Криворізькому місцевому центрі надання безоплатної вторинної правової допомоги на посаді директора, де працює по теперішній час.

22. Так, з червня 2018 року роботодавцем позивача було сплачено ЄСВ у розмірі: червень - 987,60 грн., липень - 2693,46 грн., серпень - 4095,60 грн., вересень - 3751,61 грн, жовтень - 5165,65 грн., листопад - 3919,92 грн., грудень - 5083,17 грн., в 2019 році січень-2906,66 грн., лютий - 2328,87 грн., березень - 2644,15 грн., квітень - 3522,64 грн., червень-3796,83 грн., липень - 3921,88 гривень.

23. При цьому, головне управління ДФС у Дніпропетровській області продовжує неправомірне нарахування суми боргу, чим допускає невиконання рішення суду, та допускає порушення право позивача.

24. Отже, дії ГУ ДФС у Дніпропетровській області породжують для позивача негативні правові наслідки, а саме незаконне щомісячне нарахування боргу, що станом на 30.04.2019 року становить 11763,84 грн., та продовжує збільшуватись щомісяця на суму мінімального ЄСВ, а саме 918,06 гривень.

25. Враховуючи те, що вимога про сплату (боргу) недоїмки з ЄСВ є виконавчим документом, її вручення тягне за собою звернення органом, що її видав до виконавчої служби та примусового стягнення незаконного боргу з ОСОБА_1 та включення позивача до реєстру боржників.

26. Також, позивач вказав про те, що своє право на заняття адвокатською діяльністю реалізую не як самозайнята особа, а як найманий працівник - директор Криворізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (колишнього Другого криворізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги), що передбачає, серед іншого, участь у судових справах. Зокрема, що стосується 2018 року, то роботодавець позивача щомісячно сплачував єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за найманого працівника в розмірі 22% від суми нарахованої мені заробітної плати, що складало в середньому близько 3000,00 грн. на місяць, тобто в сумі що перевищує розмір мінімального страхового внеску на місяць майже в 4 рази, у зв`язку з чим, на думку позивача, у нього не виникає обов`язку зі сплати єдиного податку як особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, адже у такому випадку буде мати місце подвійний облік ідентичної господарської діяльності, а відповідно і подвійне оподаткування, що суперечить принципам податкового законодавства.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

27. Відповідач позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що згідно даних у Реєстру ОСОБА_1 2018 році перебувала на обліку як фізична особа-підприємець (з 03.11.2015 року) та як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність (з 01.03.2016 року).

28. Також, відповідач вказав, що ОСОБА_1 з 03.08.2017 року до 02.04.2018 року перебувала на посаді начальника відділу організації надання БВПД у Першому криворізькому місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги, та з травня 2018 року по теперішній час працює на посаді директора у Криворізькому місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

29. Тільки 01.03.2016 року адвокат ОСОБА_1 була взята на облік у Криворізькій південній ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

30. Контролюючий орган не отримував будь-якої інформації щодо зупинення адвокатської діяльності ОСОБА_1 або заяви щодо зняття з обліку.

31. Згідно реєстраційних даних АІС «Податковий Блок» ОСОБА_1 перебуває на обліку, як фізична особа - підприємець з 03.11.2015 року та як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність (адвокат) - встановлення ознаки з 01.03.2016 року. Інформація щодо припинення/зупинення незалежної професійної діяльності - відсутня. Відповідно до облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів, загальна сума заборгованості станом на 30.04.2019 року, становить 11763,84 гривень. На підставі цих даних ГУ ДФС у Дніпропетровській області сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) від 11.05.2019 року №Ф-5168-56/482.

32. Також, вказали про те, що починаючи з 01.01.2018 року у зв`язку з внесеними змінами до Закону №2464 та з метою здійснення контролю за своєчасністю сплати єдиного внеску по цій категорії платників фіскальним органом розроблено алгоритм автоматичного розрахунку щоквартальних нарахувань сум єдиного внеску.

33. Отже, в ІКП ОСОБА_1 були автоматично розраховані щоквартальні нарахування за 2018 рік на загальну суму 9828,72 грн., а саме:

- І квартал 2018 у сумі - 2457,18 грн., граничний строк сплати до 19.04.2018 року;

- ІІ квартал 2018 у сумі - 2457,18 грн., граничний строк сплати до 19.07.2018 року;

- ІІІ квартал 2018 у сумі 2457,18 грн., граничний строк сплати до 19.10.2018 року;

- ІV квартал 2018 у сумі - 2457,18 грн., граничний строк сплати до 21.01.2019 року.

34. За 2019 рік загальна суму заборгованості складає 2754,18 грн.:

- І квартал 2019 у сумі - 2754,18 грн., граничний строк сплати до 19.04.2019 року.

35. Також, відповідачем наведений детальний розрахунок заборгованості:

- 9828,72 грн. (єдиний соціальний внесок - за 2018 рік) - 819,06 грн. (самостійна сплата Платіжне доручення N@2РL509776 від 28.12.2018 року) + 2754,18 грн. (єдиний соціальний внесок- за 2019 рік) = 11763,84 гривень.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

36. Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що адвокат ОСОБА_1 перебуває на обліку як платник єдиного внеску за видом економічної діяльності по КВЕД 74.11.1. «Адвокатська діяльність» та відповідно до свідоцтва від 03.11.2018 року за №2988 має право на заняття адвокатською діяльністю.

37. Відповідно до записів трудової книжки, з 03.08.2017 року до 02.04.2018 року ОСОБА_1 була офіційно працевлаштована у Першому криворізькому місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги на посаді начальника відділу організації надання БВПД та роботи з адвокатами.

38. У 2018 році роботодавцем сплачений ЄСВ у розмірі: січень - 2145 грн., лютий -2431 грн., березень - 2207,71 грн., квітень - 3176, 86 гривень.

39. Починаючи з червня місяця, позивач офіційно працевлаштований у Другому криворізькому місцевому центрі надання безоплатної вторинної правової допомоги на посаді директора та з червня 2018 року роботодавцем сплачено ЄСВ у розмірі: червень -987,60 грн., липень - 2 693,46 грн., серпень - 4095,60грн., вересень - 3751,61 грн, жовтень - 5165,65 гривень.

40. При цьому, за травень 2018 року позивачем було особисто сплачено ЄСВ у розмірі 819,06 гривень.

41. 19.11.2018 року відповідачем прийнято податкову вимогу №Ф-5168-56/482 про сплату боргу, відповідно до якої, за позивачем обліковується недоїмка зі сплати єдиного внеску у сумі 6552,48 гривень.

42. Позивачем оскаржено вказану вимогу в судовому порядку та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2019 року по справі №160/1568/19 за позовом ОСОБА_1 до ДФС України, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги і рішення, було визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19.11.2018 року №Ф-5168-56/482, складену Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.

43. Це рішення суду від 14.05.2019 року по справі № 160/1568/19 набрало законної сили 27.06.2019 року.

44. Частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

45. Судом встановлено, що вищевикладені обставини були встановлені в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2019 року по справі №160/1568/19.

46. Отже, згідно матеріалів справи адвокат ОСОБА_1 має право на заняття адвокатською діяльністю, що підтверджується відповідним свідоцтвом за №2988 від 03.11.2018 року.

47. З березня 2016 року позивач перебуває на обліку як платник єдиного внеску за видом економічної діяльності по КВЕД 74.11.1. "Адвокатська діяльність", що підтверджується довідкою ф 34-ОПП.

48. Адвокат ОСОБА_1 взята на облік у контролюючих органах, як платник податків.

49. Згідно записів трудової книжки, з 03.08.2017 року до 02.04.2018 року позивач була офіційно працевлаштована у Першому криворізькому місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги на посаді начальника відділу організації надання БВПД та роботи з адвокатами.

50. Починаючи з 15.06.2018 року (наказ №153-к від 11.06.2018 року) позивач офіційно працевлаштована у Другому криворізькому місцевому центрі надання безоплатної вторинної правової допомоги на посаді директора, що підтверджується записами трудової книжки позивача №ЯЯ092725.

51. Згідно реєстраційних даних АІС «Податковий Блок» ОСОБА_1 перебуває на обліку, як фізична особа - підприємець з 03.11.2015 року та як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність (адвокат) - встановлення ознаки з 01.03.2016 року.

52. Відповідно до облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів, загальна сума заборгованості позивача станом на 30.04.2019 року, становить 11763,84 гривень.

53. На підставі вищевказаних даних ГУ ДФС у Дніпропетровській області була сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) від 11.05.2019 року №Ф-5168-56/482, з призначенням платежу «погашення заборгованості з ЄСВ», яку позивачем було отримано 27.08.2019 року.

54. Отже, згідно матеріалів справи, вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-5168-56/482 від 11.05.2019 року у розмірі 11763,84 гривень, контролюючим органом було сформовано, з тих підстав, що відповідно до облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів, станом на 30.04.2019 року, загальна сума заборгованості становить 11763,84 гривень, із них: 9828,72 грн. (єдиний соціальний внесок - за 2018 рік) - 819,06 грн. (самостійна сплата Платіжне доручення N@2РL509776 від 28.12.2018 року) + 2754,18 грн. (єдиний соціальний внесок- за 2019 рік) = 11763,84 гривень.

55. Так, не погодившись із вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-5168-56/482 від 11.05.2019 року щодо нарахованої суми боргу у розмірі 11763,84 грн., позивач звернувся до суду із цим позовом, посилаючись на безпідставне нарахування цієї суми.

56. Отже, спір полягає у правомірності нарахування позивачеві відповідачем суми єдиного внеску за період 2018 - 2019 роки з урахуванням форми здійснення адвокатської діяльності.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ

57. Статтею 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встновлено, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

58. Відповідно до п.п.14.1.226 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

59. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

60. Згідно пунктів 63.1, 63.2 ст. 63 Податкового кодексу України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

61. Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.

62. Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов`язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

63. Пунктом 63.5 ст. 63 Податкового кодексу України визначено, що всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.

64. Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з цим Кодексом.

65. Відповідно до п. 65.2 ст. 65 Податкового кодексу України, облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

66. Згідно п.п. 65.4.4 п. 65.4 ст. 65 Податкового кодексу України контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

67. Відповідно до положень ч.4 п. 6.7 Розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

68. У такому разі фізична особа зобов`язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за формою № 5-ОПП з позначкою «Зміни» та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

69. Відповідно до положень п. 178.1, п. 178.2 ст. 178 Податкового кодексу України особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов`язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу. Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

70. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

71. Згідно з п.4, п.5 ч.1 ст.4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності

72. Відповідно до п.3 ч.1 ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, базою нарахування є сума, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

73. Згідно з ч.5 ст. 8 Закону №2464 єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, тобто для осіб, що провадять незалежну професійну діяльність встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

74. Відповідно до п.19 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 435 від 14.04.2015 року особи, які провадять незалежну професійну діяльність, отримують дохід від цієї діяльності та одночасно є фізичними особами-підприємцями, формують та подають до органів доходів і зборів окремі Звіти відповідно до виду діяльності та обраної системи оподаткування.

75. Податковий кодекс України передбачає обов`язок самозайнятих осіб стати на облік у контролюючому органі. При цьому, такий обов`язок передбачено у разі коли особа здійснює підприємницьку діяльність, а також у разі, коли особа здійснює незалежну професійну діяльність.

76. Однак, необхідно зазначити, що контролюючий орган відмовляє у повторному взятті на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа. Такий обов`язок контролюючого органу передбачено п.п.65.4.4 п.65.4 ст. 65 Податкового кодексу України.

77. Тобто, якщо особа взята на облік як самозайнята особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, вона не повинна повторно ставати на облік та подавати документи як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

78. Таким чином, з системного аналізу положень Податкового кодексу України та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вбачається, що діяльність адвоката підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, а доходи, отримані від здійснення такої діяльності підлягають оподаткуванню згідно ст. 178 Податкового кодексу України лише у випадку, якщо така особа не зареєстрована як фізична особа-підприємець відповідно до вимог законодавства.

79. Крім того, законом №2464 не передбачений порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

80. Разом з тим, питання сплати ЄСВ регулюється не тільки вказаним Законом, але і нормами Податкового кодексу України, які є взаємопов`язані та повинні досліджуватися в сукупності.

81. Суд, також, звертає увагу не те, що за положеннями чинного Податкового кодексу України, необхідність подачі окремих звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування виникає лише у разі, якщо особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та одночасно є фізичною особою-підприємцем, здійснює відмінні види діяльності.

82. Практика Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правил про прийняття рішення на користь платників податків, слідує, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків, слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справи «Серков проти України» (заява № 39766/05), «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та №37943/06), які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права.

83. Також дана позиція суду підтверджується практикою Вищого адміністративного суду України, зокрема, постановою від 21.01.2016 року у справі №808/7758/13-а, в якій суд дійшов висновку, що особа, яка перебуває на обліку в органі державної податкової служби як фізична особа-підприємець не потребує додаткової реєстрації як самозайнята особа.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

84. Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивач адвокат ОСОБА_1 має право на заняття адвокатською діяльністю, що підтверджується відповідним свідоцтвом за №2988 від 03.11.2018 року.

85. З березня 2016 року позивач перебуває на обліку як платник єдиного внеску за видом економічної діяльності по КВЕД 74.11.1. "Адвокатська діяльність", що підтверджується довідкою ф 34-ОПП.

86. Відповідно до записів трудової книжки, з 03.08.2017 року до 02.04.2018 року позивач офіційно працевлаштована у Першому криворізькому місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги на посаді начальника відділу організації надання БВПД та роботи з адвокатами, а починаючи з 15.06.2018 року (наказ №153-к від 11.06.2018 року) позивач офіційно працевлаштована у Другому криворізькому місцевому центрі надання безоплатної вторинної правової допомоги на посаді директора.

87. Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про те, що позивач реалізує свої право на заняття адвокатською діяльністю як найманий працівник, а саме - директор Другого криворізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що передбачає, серед іншого, участь у судових справах та роботодавцем щомісячно сплачується єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за найманого працівника, у тому числі позивача, що також підтверджено матеріали справи та відповідно не спростовано відповідачем.

88. Таким чином, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржену вимогу №Ф-5168/56/482 від 11.05.2019 року та нараховуючи позивачу подвійний об`єкт оподаткування зі сплати єдиного внеску, податковий орган діяв не у спосіб, передбачений законодавством України, оскільки, відповідно до норм чинного законодавства подвійне оподаткування, суперечить принципам податкового законодавства.

89. Інших доказів на спростування наведеного відповідачем до суду надано не було.

90. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що вимога Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску № Ф-5168-56/482 від 11.05.2019 року про нарахування позивачу суми боргу у розмірі 11763,84 грн., суперечить податковому законодавству, а тому є протиправною та відповідно підлягає скасуванню.

91. Таким чином, з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача в частині визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску № Ф-5168-56/482 від 11.05.2019 року про нарахування суми боргу у розмірі 11763,84 гривень.

92. Разом з тим, слід зазначити про те, що не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дій Головного Управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області в частині нарахування боргу (недоїмки) зі сплати Єдиного соціального внеску у сумі 11763,84 грн., виходячи з того, що, у цьому випадку, судом надається оцінка діям суб`єкта владних повноважень чи його посадових осіб при оскарженні позивачем акта індивідуальної дії, яким у цьому випадку є оспорюване рішення, а тому належним і достатнім способом захисту порушеного права є саме скасування оспорюваного рішення з урахуванням вимог ч.2 ст.2, ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

93. При цьому, належним способом захисту порушеного права може бути обрано позивачем такий спосіб захисту права як скасування податкової вимоги, а виходячи з того, що відповідачем було прийняте оскаржуване рішення (акт індивідуальної дії), яке є рішенням суб`єкта владних повноважень, який породжує правові наслідки у позивача, такий спосіб захисту порушеного права як визнання протиправними дій відповідача в частині нарахування боргу (недоїмки) зі сплати Єдиного соціального внеску у сумі 11763,84 грн., є неефективним та не може призвести до захисту порушеного права позивача без скасування акту індивідуальної дії (оспорюваного наказу), а тому у цій частині позову позивачеві слід відмовити.

94. Щодо позовних вимог позивача про зобов`язання Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області утриматись від вчинення дій в частині щомісячного нарахування боргу (недоїмки) зі сплати Єдиного соціального внеску починаючи з 01.01.2018 року на період офіційного працевлаштування ОСОБА_1 за основним місцем роботи, слід зазначити про таке.

95. Як вбачається з положень Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

96. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

97. Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 р. № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

98. Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

99. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі. Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними) (аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 року № 21-87а13).

100. Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, зобов`язання відповідача утриматись від вчинення дій в частині щомісячного нарахування боргу (недоїмки) зі сплати Єдиного соціального внеску починаючи з 01.01.2018 року на період офіційного працевлаштування ОСОБА_1 за основним місцем роботи, є втручанням в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, а тому у цій частині позову позивачеві слід відмовити.

101. Крім того, суд вважає, що фраза позивача в позовних вимогах «утриматись від вчинення дій» не відповідає засадам адміністративного судочинства, оскільки відновленню та захисту в судовому порядку підлягає порушене на день звернення до суду право позивача.

102. Отже, з урахуванням вищевикладеного позовні вимоги адвоката ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування вимоги №Ф-5168-56/482 від 11.05.2019 року, підлягають задоволенню в частині визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску №Ф-5168-56/482 від 11.05.2019 року щодо нарахування адвокату ОСОБА_1 суми боргу у розмірі 11763,84 гривень.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

103. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

104. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

105. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

106. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "доброго врядування".

107. Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).

108. Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі "Hasan and Chaush v. Bulgaria" № 30985/96).

109. Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

110. Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

111. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

112. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що контролюючим органом не було доведено належними та допустимими доказами щодо правомірності нарахування ЄСВ в подвійному розмірі, позивачу адвокату ОСОБА_1

113. Отже, з урахуванням вищевикладеного, та з системного аналізу матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, у зв`язку із чим позовні вимоги адвоката ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування вимоги №Ф-5168-56/482 від 11.05.2019 року, підлягають задоволенню в частині визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску №Ф-5168-56/482 від 11.05.2019 року щодо нарахування адвокату ОСОБА_1 суми боргу у розмірі 11763,84 гривень.

114. Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає про таке. Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

115. Враховуючи наявність підстав для часткового задоволення позовної заяви позивача, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь позивача сплачений нею судовий збір у розмірі 576,30 гривень.

116. Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

117. Адміністративний позов адвоката ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування вимоги №Ф-5168-56/482 від 11.05.2019 року - задовольнити частково.

118. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску №Ф-5168-56/482 від 11.05.2019 року щодо нарахування адвокату ОСОБА_1 суми боргу у розмірі 11763,84 гривень.

119. У задоволенні іншої частини позовних вимог адвоката ОСОБА_1 - відмовити.

120. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь адвоката ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 576,30 гривень.

121. Позивач: адвокат ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_1 ).

122. Відповідач: Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 39394856).

123. Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

124. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

125. Повний текст рішення складено 07.11.2019 року.

Суддя В.В Ільков