Ухвала суду № 85483364, 08.11.2019, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/4936/18

Номер провадження 1-кп/404/595/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2019 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді Поступайла В.В.,

при секретарі Малюцькій М.О.,

розглянувши під час відкритого судового засідання у м. Кропивницькому кримінальне провадження №12016120020005160 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, проживаючого по АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.4 ст.185 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Запоріжжя, проживаючого по АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.4 ст.185 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора Бреуса А.М.,

захисників Мусієнка В.В., Тимошенко А.А.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

Під час судового розгляду вказаного кримінального провадження прокурором з посиланням на підстави та ризики, передбачені кримінальним процесуальним законом, заявлено клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на 60 днів, оскільки завершити судовий розгляд кримінального провадження до моменту завершення терміну дії запобіжних заходів неможливо.

Захисники та обвинувачені, посилаючись на відсутність підстав до застосування найсуворішого запобіжного заходу, просили не продовжувати дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно кожного з обвинувачених та заявили клопотання про зміну запобіжних заходів обвинуваченим з тримання під вартою, зокрема, на домашній арешт.

Заслухавши учасників судового провадження, зважаючи на досліджені докази, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Підставою для застосування стосовно кожного з обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою та подальшого їх продовження під час досудового розслідування та судового провадження стало доведення перед судом ризиків передбачених, пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з якими як обвинувачений ОСОБА_1 , так і обвинувачений ОСОБА_2 у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на низку свідків та потерпілих, які не допитані, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наведені ризики та твердження обґрунтовані та підтверджуються тим, що: 1) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні за попередньою змовою групою осіб 32 епізодів тяжких корисливих злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років; 2) за змістом висунутого обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 при вчиненні злочинів за попередньою змовою групою осіб завдано майнову шкоду на загальну суму понад 2900000 грн.; 3) також обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 висунуто у вчиненні злочинів у іншому регіоні, значно віддаленому від місця їх реєстрації та проживання; 4) обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 постійного місця проживання у м.Кропивницькому за місцем судового розгляду та здійснення кримінального провадження не мають; 5) як обвинувачений ОСОБА_1 , так і обвинувачений ОСОБА_2 офіційно не працювали та не мали офіційних доходів; 6) обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, передбачених ч.5 ст.185, ч.4 ст.187, ч.2 ст.186 КК України, серед яких особливо тяжкі злочини, за які відбував покарання у виді позбавлення волі строком 8 років з конфіскацією всього майна; 7) у кримінальному провадженні не допитано низку потерпілих, свідків, не досліджено усі речові та письмові докази.

Вказані обставини, які встановлені та доведені під час розгляду кримінального провадження, які обґрунтовували та обґрунтовують продовження застосування запобіжних заходів у виді тримання під вартою стосовно обвинувачених не змінилися, усі потерпілі та свідки не допитані. Обсяг та зміст висунутого обвинувачення стосовно кожного з обвинувачених залишився без змін.

Таким чином, із врахуванням обставин, передбачених ст.178 КПК України, оцінюючи суворість можливого покарання обвинувачених, тяжкість та багатоепізодність висунутих обвинувачень в умисних корисливих тяжких злочинах, якими у тому числі завдано шкоду у значних та великих розмірах, відсутність у обвинувачених офіційних та законних доходів, самі обвинувачення про вчинення злочинів у м. Кропивницькому у той час як обвинувачені зареєстровані та проживають у м. Запоріжжі, суд приходить до висновків щодо існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно з вказаними ризиками як обвинувачений ОСОБА_1 , так і обвинувачений ОСОБА_2 , не маючи офіційних та законних доходів, постійного місця проживання за місцем розгляду справи, обвинувачений ОСОБА_1 як особа, яка раніше вчиняла подібні злочини, яким загрожує суворе покарання на строк до 8 років позбавлення волі, у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, із значною імовірністю можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на низку недопитаних свідків та потерпілих, а також для забезпечення засобами існування вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вищезазначені обставини на переконання суду є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні як обвинуваченого ОСОБА_1 , так і обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою, а застосування більш м`яких запобіжних заходів, з врахуванням встановлених обставин, на переконання суду не гарантує запобігання цим ризикам, що також спростовує доводи сторони захисту в кримінальному провадженні.

На даний час вказані ризики, як зазначено раніше, будь-яким чином не зменшилися, залишаються незмінними незважаючи на тривалість кримінального провадження, тобто є триваючими, доводи сторони захисту, зокрема, щодо позитивних характеристик обвинувачених, наявності сімей у них та утриманців, щодо належної процесуальної поведінки обвинувачених, не спростовують їх.

Безумовно тривалість кримінального провадження є обставиною, яка враховується судом, але вона обумовлена великою кількістю епізодів злочинів, у вчиненні яких висунуто обвинувачення, необхідністю допиту значеної кількості потерпілих та свідків, та на даний час сукупність наявних обставин, вказує, що запобігання ризикам, встановленим судом, неможливе шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Враховуючи викладене на переконання суду на даний час, зважаючи на раніше наведені обставини кримінального провадження, запропоновані у клопотаннях про зміну запобіжних заходів обвинуваченим запобіжні заходи у виді домашнього арешту не забезпечать запобігання раніше вказаним ризикам.

Суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, а саме рішення «Лабіта проти Італії», за яким питання розумності строків тримання особи під вартою вирішуються судом, зважаючи на наявність дійсного публічного інтересу у триманні особи під вартою, що переважає над приватним правом особи на особисту недоторканність.

Згідно з ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до правової позиції, наведеної у Постанові Верховного Суду від 14.02.2019 року у справі №383/546/15-к суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права сторін у справі, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що, зокрема, метою запобіжного заходу є подальший розгляд справи судом, який повинен підтвердити або спростувати підозру, що була підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відтак, зважаючи на раніше викладене, зберігаючи об`єктивність та безсторонність, з метою досягнення завдань кримінального провадження та мети застосування запобіжних заходів, суд вважає доцільним продовження тримання як обвинуваченого ОСОБА_2 , так і обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою на 60 днів, а тому задовольняє клопотання прокурора та відмовляє в задоволенні клопотань захисників.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 331, 350, 369-372, 392 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, тобто до 06.01.2020 року включно.

Умови внесення раніше визначеної застави обвинуваченому ОСОБА_1 у розмірі 1057200 грн. – залишити без змін.

Продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 днів, тобто до 06.01.2020 року включно.

Умови внесення раніше визначеної застави обвинуваченому ОСОБА_2 у розмірі 1057200 грн. – залишити без змін.

У задоволенні клопотання захисника Мусієнка В.В. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 на домашній арешт та клопотання захисника Тимошенко А.А. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 на не пов`язаний з триманням під вартою, зокрема домашній арешт, - відмовити.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 року №4-р/2019 ухвала про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченого під вартою, може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду.

Суддя Кіровського районного

суду м. Кіровограда В.В. Поступайло