Рішення № 8548335, 23.03.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2010 р. Справа № 64/57-10

вх. № 595/5-64

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Лизогуб Р.Ю. за довіреністю №11/01-9ю від 11.01.2010р.; відповідача - Пересада Н.І. за довіреністю б/н від 15.01.2010 року;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хаск", м. Харків

до Приватної фірми "Орнатус", м. Харків

про стягнення 3245,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАСК» звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою (вих. №26/01ю від 26.01.2010р.), про стягнення з Приватної фірми «Орнатус» суму основного боргу 3245,76грн.; 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач не виконав свої зобов"язання за договором поставки №611/12/07 який був укладений між сторонами 10.12.2007 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.01.2010р. було порушено провадження по справі та призначено її до розгляду.

12 лютого 2010 року відповідач надав супровідним листом (вих. №265/2010юр від 12.02.2010р.) до канцелярії суду документи на виконання ухвали суду про порушення провадження по справі 64/57-10 від 30.01.2010р., у тому числі й відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити в позові. Свої заперечення відповідач обгрунтовує тим, що строк дії договору поставки №611/12/07 від 10.12.2007р., на порушення умов якого позивач посилається в позовній заяві скінчився 31.12.2007р., а накладні, за якими відбувалась поставка товару, не містять умов щодо строку оплати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 лютого 2010 року розгляд справи 64/57-10 було відкладено.

05 березня 2010 року відповідач надав до канцелярії суду додаткові пояснення по справі (вх. №4756), в яких проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити в позові. В обгрунтування заперечень відповідач посилається на те, що позивачем не доведено факт існування заборгованості, не надані докази щодо підстав виникнення господарського зобов"язання у відповідача, визначає позовну заяву не обгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 березня 2010 року розгляд справи був відкладений на 23 березня 2010 року.

23 березня 2010 року позивач надав до канцелярії господарського суду Харківської області пояснення до позовної заяви, в яких вказав, що позивачем на підставі накладних №534 від 03.04.2009р., №597 від 13.04.2009р. та №630 від 16.04.2009р. відповідачу було здійснено фактичну поставку товару (липка пакувальна стрічка).

Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях по справі (вх. №4756).

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Відповідно до усної домовленості позивач поставив відповідачу товар на суму 3245,76грн., що підтверджується накладними №534 від 03.04.2009р., №597 від 13.04.2009р. та №630 від 16.04.2009р., №716 від 28.04.2009р, відповідач в свою чергу отримав товар про що свідчить підпис на накладних та доручення на отримання товару №98 від 02.04.2009р, доруч. №108 від 13.04.2009р., доруч. № 115 від 16.04.2009р.

Тобто, між сторонами фактично було укладено окремі договори купівлі-продажу відповідно до кожного відвантаження товару позивачем та прийняття його відповідачем згідно відповідної накладної. А письмовим підтвердженням укладання такого договору, у відповідності до п. 1 ст. 208 ЦК України слугує відповідна письмова накладна із зазначенням найменування товару, його кількості та ціни. Проте, з урахуванням особливостей укладення цих договорів купівлі-продажу єдиною істотною їх умовою (договірною категорією) сторони визначили лише найменування та кількість товару і ціну відповідного договору, яка становить загальну вартість товару, який отримано відповідачем за відповідною видатковою накладною, а отже у подальшому сторони мали керуватися положеннями чинного законодавства, що регулює правовідносини купівлі-продажу та загальний порядок виконання зобов’язань.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний сплатити товар після його прийняття, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений, то кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, оскільки сторонами строку виконання обов’язку відповідача щодо оплати товару встановлено не було –то, у відповідності до ст.ст. 530, 655, 692 ЦК України, відповідач повинен був розрахуватись за отриману продукцію у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, в порядку досудового врегулювання спору, звертався до відповідача з вимогою про сплату боргу за накладними : видаткова накладна №534 від 03.04.2009р.; видаткова накладна №597 від 13.04.2009р.; видаткова накладна №630 від 16.04.2009р.; №716 від 28.04.2009р. на суму 3245,76 грн. Відповідач отримав вказану вимогу про що свідчить (повідомлення про вручення від 04.12.2009р., за яким отримав уповноважений представник Кудря), але відповідач відповіді на неї не дав, вартість отриманого товару не сплатив.

В порушення положень ст. ст. 530, 655, 692 ЦК України заборгованість за накладними та довіреностями: видаткова накладна №534 від 03.04.2009р. (довіреність №98 від 02.04.2009р.), видаткова накладна №597 від 13.04.2009р. (довіреність №108 від 13.04.2009р.); №716 від 28.04.2009р. (довіреність №121 від 28.04.2009р.); видаткова накладна №630 від 16.04.2009р. (довіреність №115 від 16.04.2009р.); а всього в сумі 3245,76грн. відповідачем позивачу не сплачена.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов’язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту відвантаження товару згідно вищеперелічиних накладних та недоведеність з боку відповідача факту повного розрахунку з позивачем за отриманий товар за цими накладними, - суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 3245,76грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. 11, 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Орнатус» (61125, м. Харків, вул. Малом"ясницька, б. 9/11, р/р 26001016814333 у від. №2 ВАТ Укрексимбанк, м. Харкова, МФО 351618, код ЄДРПОУ 24136224, ІН 241362220386, Св-во №100015028) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАСК» (61012, м. Харків, вул. Червоножовтнева, б. 16, р/р 26005200000129 в Х.ф. ВАТ «Ві Эй Би Банк», МФО 380537, код ЄДРПОУ 31556047, ІН 315560420352, Св-во №29459230) 3245,76 грн. основного боргу, 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписаний 24.03.2010р.