Рішення № 8548296, 16.03.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2010 р. Справа № 61/33-10

вх. № 656/4-61

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Головчанська Г.О., за довіреністю б/н від 07.10.2008р.

відповідача -не з"явився;

розглянувши справу за позовом Лозівського спортивно-технічного клубу Харківського обласного товариства сприяння обороні України, м. Лозова Харківської області

до

Управління праці та соціального захисту населення Лозівської районної державної адміністації, м. Лозова Харківської області

про стягнення 19252,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Лозівський спортивно-технічний клуб Харківського обласного товариства сприяння обороні України, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Лозівської районної державної адміністації про розірвання договору оренди нежилого приміщення №15 від 02.01.2009р. та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по орендній платі в розмірі 19252,50грн. Також позивач просить судові витрати покласти на відповідача.

22.02.2010р. представник позивача через канцелярію суду надав заяву про уточнення позовних вимог , в якій збільшує позовні вимоги та просить суд зобов"язати відповідача звільнити приміщення та повернути майно передане в оренду відповідно до догвору оренди нежилого приміщення №15 від 02.01.2009р. , а також стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за вищезазначеним договором в розмірі 32154,52грн., в тому числі неустойку в сумі 8901,00грн. Також судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.02.2010р. прийнято заяву позивача про уточнення позовних вимог до розгляду судом.

Представник позивача в судовому засіданні 16.03.2010р., надав письмові пояснення по справі, які долучаються судом до матеріалів справи , а також надав заяву про уточнення позовних вимог , в якій зменшує позовні вимоги та просить суд зобов"язати відповідача звільнити приміщення та повернути майно передане в оренду відповідно до догвору оренди нежилого приміщення №15 від 02.01.2009р. , а також стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за вищезазначеним договором в розмірі 22173,90грн. та неустойку в сумі 8901,00грн. Також судові витрати позивач просить покласти на відповідача. В обгрунтування даної заяви позивач надав докази перерахування на розрахунковий рахунок позивача кошти у розмірі 1079,62грн. з призначенням платежу - часткова оплата оренди приміщення згідно рахунку №37 від 24.03.2009р. за договором №15 від 02.01.2009р.

Представник відповідача в судове засідання, 16.03.2010р., не з"явився, через канцелярію суду факсом надав клопотання , в якому просив розглядати справу без участі представника відповідача, а також через канцелярію суду надав письмові заперечення на позовну заяву , в яких проти заяви позивача про збільшення позовних вимог заперечує в повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Частиною 6 тієї ж статті передбачено, що господарський суд не приймає зменшення розміру позовних вимог , якщо ці дії суперечать законодавству.

Так, відповідно до ст.56, ст.57 ГПК України позивач при поданні позову зобов"язаний надіслати відповідачу копію позовної заяви та доданих до неї документів , докази відправлення зазначених документів надати суду.

Враховуючи вищевикладене, нез"явлення представника відповідача в судове засідання та ненадання позивачем доказів відправлення відповідачу заяви про уточнення позовних вимог, суд приймає до відома дану заяву та долучає її до матеріалів справи.

Присутній в судовому засіданні 16.03.2010 року представник позивача вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою суду від 22.02.2010 року сторони було повідомлено , що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви( з урахуванням уточнень позовних вимог), відзиву на неї , заслухавши пояснення представника позивача , повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

02.01.2009р. між Лозівським спортивно-технічним клубом Харківського обласного товариства сприяння обороні України (позивач по справі) та Управлінням праці та соціального захисту населення Лозівської районної державної адміністації (відповідач по справі) було укладено договір оренди №15, відповідно до умов якого позивач передає , а відповідач приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 412,00кв.м., яке знаходиться за адресою : Харківська область, м.Лозова, вул.Володарського - 2 на 3 пов., 3-х поверхової будівлі.

Факт передачі майна в оренду , підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання - передачі від 02.01.2009р., підписаним обома сторонами.

Відповідно до п.2.3.2 договору відповідач зобов"язався своєчасно до 5-го числа поточного місяця вносити орендну плату та плату за експлуатаційні витрати.

Згідно з п.3.1 договору відповідач вносить не пізніше 5-го числа поточного місяця позивачу орендну плату у розмірі 2225,25грн.

Пунктом 4.1 договору передбачено за кожні сутки прострочення платежу з відповідача стягується пеня 0,5% від належної до сплати суми.

Відповідно до п.5.1 договору оренди №15 він діє з моменту його підписання сторонами до 31.12.2009 року.

Належне виконання позивачем своїх зобов’язань за договорами оренди №15 від 02.01.2009р. підтверджується наявними в матеріалах справи двостронніми актами звірки взаєморозрахунків, підписаними обома сторонами.

Відповідач свої зобов"язання за договором оренди №15 від 02.01.2009р. виконував несвоєчасно та не в повному обсязі.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з листами №39 від 25.09.2009р. та 45 від 19.10.2009р. з вимогами погашення заборгованості з орендної плати, відповідачем особисто під підпис були отримані зазначені листи.

Так, станом на 04.02.2010р. сума заборгованості за невиконання договірних зобов"язань відповідача перед позивачем складала 23253,52грн.

27.02.2010р. відповідач, перерахував на розрахунковий рахунок позивача кошти у розмірі 1079,62грн. з призначенням платежу - часткова оплата оренди приміщення згідно рахунку №37 від 24.03.2009р. за договором №15 від 02.01.2009р., який було надано позивачем в обгрунтування своєї заяви про уточнення позовних вимог та долучено судом до матеріалів справи.

Відповідно до п.1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності предмету спору господарський суд припиняє провадження у справі.

За таких обставин, враховуючи, що предмет спору в частині стягнення з відповідача 1079,62грн. заборгованості з орендної плати відсутній, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в цій частині .

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.          

Відповідач, в своїх запереченнях на позовну заяву, посилається на те , що заборгованість перед позивачем виникла не з його вини , оскільки управління утримується за рахунок коштів державного бюджету. Видатки держави (у тому числі для оплати оренди через Управляння праці та соціального захисту населення Лозівської районної державної адміністрації ) проводяться у порядку , встановленому бюджетним законодавством України. В зв"язку з чим склалася ситуація , за якої видатки Державного бюджету на 2009р. по КЕВ 1136 "Оренда" менші ніж фактичні потреби.

Судом не приймаються такі доводи відповідача , оскільки між позивачем та відповідачем існують господарські та договірні відносини, які регулюються Цивільним та Господарським законодавством України, а також визначеними у договорі умовами цього договору.

Таким чином, наведені обставини справи, з урахуванням приписів чинного цивільного законодавства, дають підстави суду дійти висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача 22173,90 грн. заборгованості за договором оренди №15 від 02.01.2009р.

Частиною 2 статті 291 Господарського кодексу України передбачено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку на який його було укладено.

Відповідно до п.5.1 договору оренди №15 від 02.01.2009р. він вступає в дію з момента його підписання сторонами та діє до 31.12.2009р.

Згідно з п.4.2 договору у разі порушення умов , зазначених в п.2.3.3, 2.3.6, 2.3.7, 2.3.8, 3.1 договору або невнесення відповідачем двух платежів, позивач має право на дострокове розірвання договору , незалежно від того , чи усунуто зазначене порушення.

Статтею 764 ЦК України передбачені правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору найму, а саме, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

З матеріалів справи вбачається , що позивач 13.10.2009р. листом №45 попередив відповідача, що у зв"язку з наявністю у нього заборгованості, договір пролонгованим не буде, тому з 01.01.2010р. необхідно буде звільнити приміщення та повернути його орендодавцю.

Відповідач отримав зазначений лист 19.10.2009р. , під підпис.

Тому договір оренди №15 від 02.01.2009 року припинив свою дію 31.12.2009р. , у зв’язку з закінченням строку його дії .

Як вбачається з матеріалів справи, нового договору або нових додаткових угод до нього на спірне приміщення сторонами укладено не було.

Статтею 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Це означає, що річ повинна бути повернута наймодавцю в розумний строк, мінімально необхідний для передачі речей даного виду. З матеріалів справи вбачається, та відповідачем не оспорюється факту неповернення позивачу приміщення, яке було надано в оренду на підставі спірного договору. Наведене свідчить про порушення відповідачем вимог ч.1ст. 785 Цивільного кодексу України щодо повернення об’єкту оренди.

Пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 2 тієї ж статті передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п.2 ст.795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Листом №45 від 13.10.2009р. позивач повідомив відповідача, про необхідність звільнення приміщення з 01.01.2010р.

Проте, як свідчать матеріали справи відповідач свого обов"язку щодо повернення орендованого майна не виконав, доказів повернення майна позивачу не надав, а тому суд визнає позовні вимоги про звільнення та повернення майна переданого в оренду відповідно договору №15 від 02.01.2009р. є правомірними та обґрунтованими, такими, що не спростовані відповідачем та підтверджені належними доказами, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до п.2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Позивач , нарахував відповідачу неустойку у розмірі подвійної орендної плати за січень, лютий 2010р. у сумі 8901,00грн.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини, вищезазначені норми чинного законодавства, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував факт виконання ним своїх обов’язків, передбачених ст. 785 Цивільного кодексу України або належних документів, що спростовували викладене у позові, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про звільнення приміщення та повернення майна, переданого в оренду відповідно договору №15 від 02.01.2009р., про стягнення 8901,00грн. неустойки є правомірними та обґрунтованими, такими, що не спростовані відповідачем та підтверджені належними доказами, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 509, 526, 530, 546, 548, 549, 610, 611, 612, 785 Цивільного кодексу України, статтею 232 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 , 121, Господарського процесуального кодексу України, - суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Припинити провадження у справі в частині стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Лозівської районної державної адміністації 1079,62грн. заборгованості з орендної плати.

Зобов"язати Управління праці та соціального захисту населення Лозівської районної державної адміністації (64600, Харківська область, м.Лозова , вул.Володарського,2, ідентифікаційний код 03196512) звільнити приміщення та повернути майно передане в оренду відповідно договору №15 від 02.01.2009р.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Лозівської районної державної адміністації (64600, Харківська область, м.Лозова , вул.Володарського,2, ідентифікаційний код 03196512) на користь Лозівського спортивно-технічного клубу Харківського обласного товариства сприяння обороні України (64602, Харківська область, м. Лозова, вул.Володарського,2, ідентифікаційний код 26150524, п/р №260096706 у ПАТ "Мегабанк", МФО 351629) 22173,90 грн. заборгованості з орендної плати; 8901,00грн., а також 397,72 грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписано 19.03.2010р.

Справа №61/33-10.