Рішення № 8548238, 09.03.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2010 р. Справа № 57/44-10

вх. № 1573/4-57

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Кравченко С.П., дов. від 17.07.2009 року; відповідача - не з'явився; Треті особи - не з'явились;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісма-екопром", м.Київ Треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) Зміївську районну державну адміністрацію ( вул. Леніна, 9, м. Зміїв, Харківська область, 63404); 2) Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області

до Комсомольської селищної ради, с. Комсомольське

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач – ТОВ «ІСМА –ЕКОПРОМ» звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області (відповідача) про визнання за позивачем права власності на закінчений будівництвом Цех по виробництву технічних жирних кислот, що складається з операторної літ. «П», навісу літ. «Р», резервуари технологічні II, масло збірного колодязя V, жирозловлювача VII, трансформаторної VIII, пожежного резервуара IX, резервуара технологічного XIII, резервуара технологічного XVI, резервуари технологічні XVII, резервуара для сірчаної кислоти XIX, сухого колодязя № 6, мокрого колодязя № 7 по вул. Балаклійське Шосе, 52-А в сщ. Комсомольське, Зміївського району, Харківської області в цілому.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 березня 2010 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 09 березня 2010 р. об 11:15 год. Окрім того, зазначеною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) Зміївську районну державну адміністрацію ( вул. Леніна, 9, м. Зміїв, Харківська область, 63404); 2) Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області ( вул. Космічна, 21-А, корпус 1, м. Харків, 61145).

Відповідач у судове засідання не з’явився, проте, через канцелярію суду надав заяву (вх. № 4862 від 09.03.2010 р.), в якій, при вирішенні спору в цілому покладається на розсуд суду та просить суд винести рішення у відповідності з діючим чинним законодавством.

Третя особа – Зміївська РДА у судове засідання не з’явилась, проте, через канцелярію суду надала заяву (вх. № 4863 від 09.03.2010 р.), в якій, при розгляді справи в цілому покладається на розсуд суду та просить суд винести рішення у відповідності з діючим законодавством.

Через канцелярію господарського суду Харківської області третьою особою -Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області надано пояснення (вх. № 4866 від 09.03.2010 року), які судом розглянуті та долучені до матеріалів справи. В вказаних поясненнях третя особа (ІДАБК у Харківській області) зазначає, що позивач здійснив будівництво нежитлових приміщень – цеху по виробництву технічних жирних кислот, що розташованих по вул.. Балаклійське шосе, 52-А в с. Комсомольке, Зміївського району Харківського області. Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого об’єкта від 12.11.2007 року, цех по виробництву технічних жирних кислот, що розташованих по вул.. Балаклійське шосе, 52-А в с. Комсомольке, Зміївського району Харківського області вважається таким, що прийнятий в експлуатацію. Зазначений акт зареєстрований у відділі містобудування та архітектури Зміївської РДА 16.11.2007 року та затверджений розпорядженням Зміївської РДА 15.11.2007 р. за № 1020. Окрім того, третя особа в зазначених поясненнях просить суд оголосити зміст цих пояснень та розглянути справу без участі її представника.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач та треті особи правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористались, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізували.

Присутній в судовому засіданні 09 березня 2010 року позивач вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представників відповідача та третіх осіб.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, враховуючи строки розгляду справи, передбачені ст. 69 ГПК України, суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи доказів та можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами і документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Позивач є власником нежитлового комплексу, що розташований за адресою: Харківська область, Зміївський район, смт. Комольське, Балаклійське шосе, 52-А.. на підставі договорів купівлі-продажу посвідчених 19 липня 2006 року державним нотаріусом Зміївської державної нотаріальної контори Давиденко В.М. за реєстровими номерами № 3-460, № 3-461, № 3- 462. № 3-463, № 3-464.

Вказані права зареєстровані в КП «Зміївське БТІ», що підтверджується відповідними Витягами про реєстрацію прав власності на нерухоме майно № 112285532 від 20.07.2006р. за Договором р-№ 3-460, № 11285822 від 20.07.2006р. за Договором р-№ 5-561, № 11285607 від 20.07.2006р. за Договором р-№ 3-462, № 11285755 від 20.07.2006р. за Договором р-№ 3-463, № 11285675 від 20.07.2006р. за Договором р-№ 3-464.

На момент укладання вказаних договорів нежитловий комплекс складався з нежитлової будівлі літ. «О-1» загальною площею 630,10 кв. м. (по Балаклійському шосе, 52-0 в смт. Комсомольське), нежитлової будівлі літ. «А-1» загальною площею 26,40 кв. м. (по Балаклійському шосе, 52-А в смт. Комсомольське), нежитлової будівлі літ. «Л-1» загальною площею 312,90 кв. м. (по Балаклійському шосе, 52-Л в смт. Комсомольське), нежитлової будівлі літ. «К-1» загальною площею 916,80 кв. м. (по Балаклійському шосе, 52-К в смт. Комсомольське), нежитлової будівлі літ. «Н-1» загальною площею 142,80 кв. м. (по Балаклійському шосе, 52-Н в смт. Комсомольське).

З метою здійснення господарської діяльності позивач 21.07.2006р. звернулась з заявою до Зміївської РДА про надання дозволу на початок проектних робіт по будівництву цеху по виробництву технічних жирних кислот.

У результаті роботи комісії при Зміївській РДА, склад якої був затверджений Розпорядженням Голови Зміївської РДА № 603 від 12.09.2005р., був складений 03.08.2006 р.. Акт вибору та обстеження земельної ділянки для обслуговування господарчих будівель ТОВ «ІСМА-ЕКОПРОМ» та розміщення цеху по виробництву технічних жирних кислот, який затверджений 15.08.2006 р. Головою Зміївської РДА - Гацько А.Ф.

Висновком вказаної комісії було встановлено, що земельна ділянка по Балаклійському шосе, 52 в сщ. Комсомольське Зміївського району, Харківської області придатна для обслуговування господарчих будівель ТОВ «ІСМА-ЕКОПРОМ» та розміщення цеху по виробництву технічних жирних кислот.

14.09.2007р. між Зміївською РДА та позивачем був укладений Договір оренди земельної ділянки, (реєстровий запис № ПО) зареєстрованим у Зміївському районному відділі Харківської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.09.2007р. за № 040769100025, площею 1,1319 га -забудовані землі із земель запасу промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення для обслуговування нежитлових будівель по вул. Балаклійське шосе, 52 (а, л, о, н, к) на території Зміївського району Харківської області, строк дії договору 25 років.

Земельна ділянка на якій розташовані об'єкти нерухомості позивача знаходиться у приватній власності позивача на підставі Державного акту Серія ЯД № 021548 виданого 11.09.2008р. на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки посвідченого приватним нотаріусом Зміївського РНО Гаврильєвим В.І. р-№ 1178 від 11.08.2008р.

Позивачем від Зміївської інспекції державного архітектурно-будівельного контролю отримано Дозвіл № 20 від 14.09.2007р. на виконання будівельних робіт по будівництву цеху по виробництву технічних жирних кислот. Будівництво цеху здійснювалось з вересня по жовтень 2007р.

Розпорядження Голови Зміївської РДА № 998 від 09.11.2007р. була призначена державна приймальна комісія з прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом цеху по виробництву технічних жирних кислот ТОВ «ІСМА-ЕКОПРОМ».

Рішенням Виконавчого комітету Комсомольської селищної ради № 322 від 19.10.2007р. об'єктам нерухомості ТОВ «ІСМА-ЕКОПРОМ» присвоєно адресу: сщ. Комсомольське вул. Балаклійське Шосе, 52-А.

Комунальне підприємство «Зміївське бюро технічної інвентаризації» на замовлення позивача здійснило технічну інвентаризацію та 12 січня 2010 року виготовило відповідний технічний паспорт на спірні нежитлові приміщення.

Розпорядження Голови Зміївської РДА № 998 від 09.11.2007р. була призначена державна приймальна комісія з прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом цеху по виробництву технічних жирних кислот ТОВ «ІСМА-ЕКОПРОМ».

В ході роботи державної приймальної комісії приймали участь представники Зміївської РДА, позивача , експлуатаційної організації, Генерального підрядника, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, Органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду,           Органів державного пожежного нагляду, Зміївського РВ ГУ МНС України в Х/о; Органів охорони праці - державної інспекції промислової безпеки охорони праці у нафтогазовому комплексі і хімічній промисловості; Органів енергозбереження - територіального управління по енергозбереженню в Харківській області; Органів охорони навколишнього природного середовища Південного регіону; Виконкому місцевої ради - Комсомольський селищний голова. 12.11.2007р. був складений Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, який підписано представниками вищевказаних організацій. Вказаний акт затверджений Розпорядженням Зміївської РДА № 1020 від 15.11.2007р. та зареєстрованого у відділі Містобудування та архітектури Зміївської РДА 16.11.2007р. за № 24

Таким чином, нерухоме майно відповідає всім державним будівельним, пожежним, санітарно-епідеміологічним нормам і не порушує права інших осіб. Об’єкт будівництва придатний для подальшої експлуатації за призначенням.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

Цивільний кодекс України виділяє декілька способів набуття права власності.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, а відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 144, 147 Господарського кодексу України майнові права суб’єкта господарювання права підлягають захисту, в тому числі шляхом їх визнання.

Так, відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності, зокрема, є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За приписами ст. 317 цього Кодексу власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Отже, в даному випадку підтвердження в суді права власності, що складає предмет спору, здійснюється, зокрема, шляхом підтвердження фактів, що свідчать про володіння спірним майном на праві власності.

При цьому, якщо майно знаходиться у володінні позивача, його право на майно захищається презумпцією правомірності фактичного володіння.

Суд зазначає про те, що згідно ст. 3 Конституції України, згідно якої людина, її життя і здоров’я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Ст. 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.

Відповідно до ст. 375 Цивільного кодексу України, власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" відповідна державна реєстрація - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Пунктом 1 частини першої статті 4 цього Закону визначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст. ст. 18, 19 Закону України від 01.07.2004 року №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (далі - Закон), підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, є рішення суду про право власності на нерухоме майно, що набрало законної сили.

У відповідності з п.5 Прикінцевих положень зазначеного Закону, до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна передбачено Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5.

Відповідно до п.1, п.п.1.3 вказаного Положення до прийняття Верховною радою України та набрання чинності Законом України про державну реєстрацію прав на об'єкти нерухомого майна бюро технічної інвентаризації здійснюють реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до п.1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 року N 7/5 (далі - Тимчасове положення), державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Відповідно до п. 1.4 Тимчасового положення, державна реєстрація прав власності на нерухоме майна - це внесення запису до Реєстру власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі право встановлювальних документів коштам особи, що звернулася до БТІ.

Підставою для проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно відповідно до п. 10 додатку № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно , затвердженого наказом Міністерства юстиції №7/5 від 07.02.2002 року є рішення судів , третейських судів про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об’єкти нерухомого майна , про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Відповідно до ст.ст. 319, 320 Цивільного кодексу України власники самостійно здійснюють право власності, виконують будь - які дії по відношенню до свого майна, що не суперечать Закону. Визнання права власності на нежитлове приміщення необхідне для подальшого здійснення позивачем підприємницької діяльності та не порушує права інших осіб.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуально кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога стосовно визнання за позивачем права власності на Цех по виробництву технічних жирних кислот, що складається з операторної літ. «П», навісу літ. «Р», резервуари технологічні II, масло збірного колодязя V, жирозловлювача VII, трансформаторної VIII, пожежного резервуара IX, резервуара технологічного XIII, резервуара технологічного XVI, резервуари технологічні XVII, резервуара для сірчаної кислоти XIX, сухого колодязя № 6, мокрого колодязя № 7 по вул. Балаклійське Шосе, 52-А в сщ. Комсомольське, Зміївського району, Харківської області в цілому, правомірна та обґрунтована, така, що підтверджена належними доказами, тому підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухо ме майно та їх обмежень» та п. 1.5 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від )7» лютого 2002 року № 7/5, обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб.

Згідно п. 10 додатку 1 до п. 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від «07» лютого 2002 року № 7/5, правовстановлюючими документами, на підставі яких про водиться реєстрація прав власності на нерухоме майно є, в тому числі, рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.

Таким чином, відповідно до законодавства України, орган, який проводить дер жавну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, зобов'язаний проводити реєст рацію судових рішень про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.

Приймаючи до уваги, що позивач не наполягає на стягненні з відповідача судових витрат, відповідно до ст. 49 ГПК України суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 41, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 20, 144, 147 Господарського кодексу України, п.2 ст. 331, ст.ст. 182, 319, 320, 375, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 47-49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «ІСМА-ЕКОПРОМ» (м. Київ, вул. Мельникова, 2/10 офіс 311, р/р 26002177478 в ХОД Райффапзен банк «АВАЛЬ», МФО 380805, ОКПО 34487474) право власності на Цех по виробництву технічних жирних кислот, що складається з операторної літ. «П», навісу літ. «Р», резервуари технологічні II, масло збірного колодязя V, жирозловлювача VII, трансформаторної VIII, пожежного резервуара IX, резервуара технологічного XIII, резервуара технологічного XVI, резервуари технологічні XVII, резервуара для сірчаної кислоти XIX, сухого колодязя № 6, мокрого колодязя № 7 по вул. Балаклійське Шосе, 52-А в сщ. Комсомольське, Зміївського району, Харківської області в цілому.

Суддя

Рішення оформлено згідно з вимогами ст. 84 ГПК України

та повний текст рішення підписано 22 лютого 2010 року

справа № 57/367-09