Рішення № 8548233, 10.03.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2010 р. Справа № 37/345-09

вх. № 10817/5-37

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Сай Л.В. за довіреністю № 12/10-01 від 12.01.2010 р.

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "МКМ СХІД", м. Харків

до ТОВ "Агрофірма "Діброва", с. Тимченки

про стягнення 129807,95 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МКМ СХІД" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Діброва" (відповідач) про стягнення основного боргу у сумі 78844,03 грн. та штрафу у сумі 50963,92 грн.

Відповідачу господарським судом була направлена ухвала про відкладення розгляду на 10.03.2010 року о 11:30 та передана телефонограма про час та місце слухання зазначеної справи. Однак, відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву до суду не надав, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив. Крім того, відповідача було попереджено про те, що неявка його представника у призначене судове засідання не є перешкодою для розгляду справи за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір № 06-07 поставки від 01.10.07 (надалі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити партіями, а відповідач прийняти і оплатити паливно-мастильні матеріали.

Згідно з п. 1.2. договору ціна, асортимент і кількість (об'єм) кожної партії товару узгоджується сторонами в додаткових угодах до договору.

Відповідно до п. 1.3. договору доказом факту поставки є оформлені належним чином видаткові документи (товарно-транспортні накладні та/або видаткові накладні, довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей, та/або акти приймання передачі товару).

Відповідно до додаткових угод до договору відповідачеві було відвантажено паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 441673,70 грн., що підтверджується відповідними накладними та довіреностями.

Відповідно до п. 4.1. договору покупець (відповідач) зобов'язується здійснювати оплату вартості кожної партії товару на поточний рахунок постачальника (позивач) в день поставки. Проте, в порушення умов договору відповідач розрахувався з позивачем неповністю і несвоєчасно, сплативши лише 362829,27 грн.

Додатковою угодою від 30.10.09, у зв'язку із загальним підвищенням ціни на дизельне пальне на ринку нафтопродуктів, керуючись п. 4.2. договору, сторони домовились змінити ціну на відвантажене 07.10.2009 р. та 08.10.2009 р., але тільки на не оплачене дизельне пальне. В результаті цього, сума заборгованості відповідача перед позивачем, без врахування штрафних санкцій та річних: за відвантажене 07.10.2009 р. за накладною № 10/07-23 дизельне пальне становить 27827,10 грн.; за відвантажене 08.10.09 за накладною № -10/08-03 дизельне пальне становить 31859,10 грн. Відповідно до п. 2. даної додаткової угоди відповідач зобов'язувався оплатити товар не пізніше „06" листопада 2009 р.

Проте, в порушення умов Договору відповідач розрахунків з позивачем не провів.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 26.01.2009 р. складає 78844,03 грн.

Згідно з п. 7.2. договору за прострочення оплати поставленого товару відповідач зобов'язаний сплатити позивачу штраф. При прострочені оплати до 10 днів сума штрафу складає 5 %, при прострочені до 20 днів - 10 %, при прострочені до 30 днів - 15%, при прострочені до 60 днів - 20 %, при прострочені понад 60 днів - 30%.

З урахуванням вищевикладеного та згідно розрахунку позивача, сума штрафу за несвоєчасну оплату товару станом на 26.01.2010 р. становить 50963,92 грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання (ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 78844,03 грн. та штрафу у сумі 50963,92 грн. є обґрунтованими, доведеними суду необхідними конкретними доказами, не спростованими відповідачем, у зв’язку з чим вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Отже, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 1298,09 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 509, 525, 526, 530, 549, 611, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Діброва" (63413, Харківська область, Зміївський район, село Тимченки, вул. Миру, буд. 21 В, код ЄДРПОУ 33143671, п/р 260033017986 в АКБ "Золоті ворота", МФО 351931) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МКМ СХІД" (юридична адреса: 61128, м. Харків, Садовий проїзд, 9; фактична адреса: 61030, м. Харків, вул. Греківська, 79; код ЄДРПОУ 35349911, р/р 26003103356001 у ЗАТ "Альфа - Банк", МФО 300346) - основний борг у сумі 78844,03 грн. та штраф у сумі 50963,92 грн.; витрати по сплаті державного мита у розмірі 1298,09 грн. та витрати по сплаті за інформаційне - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 15.03.2010 р.