Рішення № 8548117, 22.03.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.03.10           Справа № 15/23-10. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СКС Консалд”, м. Суми, Сумська область,

до відповідача Приватного підприємства “Івушка Шостка”, м. Шостка, Сумська область,

про стягнення 5 977 грн. 40 коп.

СУДДЯ                     Резніченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: Олійник В.О., довіреність №3 від 04.01.2010р.

Від відповідача: не з‘явився

Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 5 977 грн. 40 коп. боргу по договору №5-03 на повне технічне обслуговування ліфтів і диспетчерських систем від 01.06.2007р., а саме: 5625 грн. 60 коп. основного боргу, 148 грн. 50 коп. пені, 140 грн. 64 коп. штрафу, 40 грн. 93 коп. інфляційних збитків, 21 грн. 73 коп. 3% річних.

Позивачем в дане судове засідання подано заяву про збільшення позовних вимог №60 від 10.03.2010р., в якій позивач просить стягнути з відповідача 6858 грн. 56 коп. боргу по договору №5-03 на повне технічне обслуговування ліфтів і диспетчерських систем від 01.06.2007р., а саме: 6506 грн. 76 коп. основного боргу за період з жовтня 2009р. по лютий 2010р., 148 грн. 50 коп. пені, 281 грн. 28 коп. штрафу, 40 грн. 93 коп. інфляційних збитків, 21 грн. 73 коп. 3% річних. Вказану заяву позивач направив відповідачу 10.03.2010р., про що свідчить опис-вкладення від 10.03.2010р. прикладений до заяви про збільшення позовних вимог. Відповідно до ст. 22 ГПК України заяву про збільшення позовних вимог №60 від 10.03.2010р. прийнято судом до розгляду.

Також у заяві про збільшення позовних вимог позивач на виконання ухвали суду від 04.03.2010р. подав пояснення з приводу того чому у актах виконаних робіт, долучених до матеріалів справи, у графі вид робіт зазначено, що роботи проводилися по техобслуговуванню ліфтів за липень. Так, позивач зазначає, що неспівпадання назви місяця у назві акта за відповідний звітний місяць та у графі «Вид робіт» обумовлено механічною помилкою, допущеною при наборі тексту на офісній техніці. Тому, для підтвердження факту надання послуг з технічного обслуговування ліфтів у період з жовтня 2009р. по січень 2010р. та здійснення відповідної бухгалтерської та податкової звітності за ці роботи позивачем надані копії податкових накладних та виставлених рахунків за кожен звітний місяць окремо.

Відповідач подав письмовий відзив на позов, в якому зазначає, що позовну заяву та заяву про збільшення позовних вимог ним отримано, про слухання справи призначене на 22.03.2010р. він повідомлений, але просить провести слухання справи без участі його представника. Також відповідач зазначив, що 12.03.2010р. платіжним дорученням №58 він оплатив частину основного боргу в розмірі 2812 грн. 80 коп., тому на день розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 3696 грн. 96 коп. Таким чином, відповідач просить суд врахувати дану обставину при винесенні рішення по справі.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №5-03 на повне технічне обслуговування та ремонт ліфтів і диспетчерських систем.

Пункт 1.1 договору визначив, що замовник (відповідач) доручає і оплачує, а підрядник (позивач) приймає на себе і здійснює організацію та виконання робіт по повному технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів і диспетчерських систем на об‘єктах замовника відповідно до додатку №1, який є невід‘ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 5.1 договору, оплата виконаних робіт по технічному обслуговуванню ліфтів і диспетчерських систем здійснюється згідно підписаного сторонами по договору акту здачі-приймання фактично виконаних робіт по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів і ОДС, не пізніше 10 числа наступного за розрахунковим місяцем.

Оплата виконаних робіт здійснюється у безготівковій формі, шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок підрядника (п. 5.2 договору).

Строк дії договору встановлений у п. 9.2 договору, а саме з 01.06.2007р. по 31.12.2007р. При цьому, згідно п. 9.3 договору строк дії даного договору автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік, якщо кожна із сторін не заявить про його розірвання за 1 календарний місяць до закінчення строку дії договору.

Згідно з умовами договору з жовтня 2009р. по січень 2010р. включно позивачем (підрядником) для відповідача (замовника) були виконані роботи по технічному обслуговуванню і ремонту ліфтів і диспетчерських систем на загальну суму 5 625 грн. 60 коп.

Факт виконання робіт підтверджується актами приймання виконаних робіт по техобслуговуванню ліфтів за період з жовтня 2009р. по грудень 2009р. підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими їх печатками.

Також представником позивача пояснено, що за січень 2010р. відповідачем (замовником) акт виконаних робіт не підписаний та не повернутий позивачу.

Згідно з п. 6.4 договору замовник після одержання акту в 3-х денний термін повертає підряднику оформлений (підписаний та скріплений печаткою) один примірник акту, або обґрунтовану відмову від приймання виконаних робіт. Якщо відмова в підписанні акту не надіслана замовником в обумовлені строки, виконані роботи вважаються прийнятими і підлягають оплаті.

Оскільки позивачем надаються докази направлення акту приймання виконаних робіт за січень 2010р. (лист №13 від 19.01.2010р.), який не був повернутий відповідачем, і від овідповідача не надходило обґрунтованої відмови від приймання робіт, то виконані роботи за січень 2010р. вважаються прийнятими і підлягають оплаті.

Позивач на виконання ухвали суду від 04.03.2010р. подав пояснення з приводу того чому у актах виконаних робіт, долучених до матеріалів справи, у графі вид робіт зазначено, що роботи проводилися по техобслуговуванню ліфтів за липень. Так, позивач зазначає, що неспівпадання назви місяця у назві акта за відповідний звітний місяць та у графі «Вид робіт» обумовлено механічною помилкою, допущеною при наборі тексту на офісній техніці. Тому, для підтвердження факту надання послуг з технічного обслуговування ліфтів у період з жовтня 2009р. по січень 2010р. та здійснення відповідної бухгалтерської та податкової звітності за ці роботи позивачем надані копії податкових накладних та виставлених рахунків за кожен звітний місяць окремо.

Тому, факт отримання відповідачем послуг за договором підтверджується матеріалами справи, а саме актами приймання виконаних робіт за період з жовтня 2009р. по січень 2010р.

Представник позивача пояснив, що в порушення вказаних зобов'язань по договору, замовник оплату за технічне обслуговування ліфтів і ОДС за період з жовтня 2009р. по січень 2010р. не здійснював, тому позивач був вимушений звернутися до суду.

Таким чином, на день подачі позову до суду, заборгованість відповідача перед позивачем за повне технічне обслуговування та ремонт ліфтів і диспетчерських систем становить 5625 грн. 60 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Позивачем в дане судове засідання подано заяву про збільшення позовних вимог №60 від 10.03.2010р., в якій позивач просить стягнути з відповідача 6858 грн. 56 коп. боргу по договору №5-03 на повне технічне обслуговування ліфтів і диспетчерських систем від 01.06.2007р., а саме: 6506 грн. 76 коп. основного боргу за період з жовтня 2009р. по лютий 2010р., 148 грн. 50 коп. пені, 281 грн. 28 коп. штрафу, 40 грн. 93 коп. інфляційних збитків, 21 грн. 73 коп. 3% річних. Відповідно до ст. 22 ГПК України заяву про збільшення позовних вимог №60 від 10.03.2010р. прийнято судом до розгляду.

В підтвердження надання робіт за лютий 2010р. по договору №5-03 від 01.06.2007р. позивачем подано копію акту звірки за лютий 2010р. та копію листа №46 від 16.02.2010р., як доказ направлення відповідачу вказаного акту.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач у відзиві збільшені позовні вимоги визнає, але зазначає, що 12.03.2010р. він платіжним дорученням №58 оплатив частину основного боргу в розмірі 2812 грн. 80 коп., тому на день розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 3696 грн. 96 коп.

Позивач в судовому засіданні пояснив, що дійсно 12.03.2010р. відповідачем було здійснено часткову проплату основного боргу розмірі 2812 грн. 80 коп., тому на день розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу становить 3696 грн. 96 коп.

Враховуючи вказані пояснення позивача та відповідача, і оскільки судом встановлено, що відповідачем сума основного боргу 12.03.2010р. у розмірі 2812 грн. 80 коп. була сплачена, в частині стягнення 2812 грн. 80 коп. основного боргу провадження у справі припиняється згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв‘язку з відсутністю предмету спору (так як вказана заборгованість була сплачена відповідачем після порушення провадження у справі №15/23-10).

Таким чином, оскільки відповідачем не подано доказів сплати залишку основного боргу в розмірі 3696 грн. 96 коп., вимоги позивача з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог визнані повністю, тому позовні вимоги щодо стягнення 3696 грн. 96 коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України.

Крім цього, згідно заяви про збільшення позовних вимог, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені в сумі 148 грн. 50 коп. Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов‘язання у вигляді стягнення пені передбачена п. 7.2 договору, за яким у разі порушення строку оплати за виконані роботи, встановленого п. 5.1 договору, замовник сплачує підряднику пеню від суми недоїмки (простроченого платежу) у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочки.

Частина 6 статті 232 Господарського Кодексу України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 148 грн. 50 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, позовні вимоги щодо стягнення пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України.

Крім цього, згідно заяви про збільшення позовних вимог, позивачем заявлена вимога по стягненню з відповідача 281 грн. 28 коп. штрафу за необґрунтовану відмову у підписанні акту приймання виконаних робіт за січень 2010р. та за лютий 2010р.

Пункт 7.3 договору визначив, що у разі безпідставного не підписання (не оформлення) акту здачі-приймання, чи порушення терміну його підписання (оформлення) замовник сплачує підряднику штраф в розмірі 10% від вартості виконаних робіт за розрахунковий місяць.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов‘язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов‘язання.

Штрафними санкціями ст. 230 Господарського кодексу України визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплати у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 281 грн. 28 коп. передбачені умовами договору, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України.

Також, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по договору позивач просить стягнути з відповідача 40 грн. 93 коп. інфляційних збитків та 21 грн. 73 коп. 3% річних.

Відповідно до п. 7.1. договору у випадку порушення своїх зобов’язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення 40 грн. 93 коп. інфляційних збитків та 21 грн. 73 коп. 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства “Івушка Шостка” (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Короленка, 11, код 34560428) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СКС Консалд” (40021, м. Суми, пров. Громадянський, 7, код 34451495) 3696 грн. 96 коп. основного боргу, 148 грн. 50 коп. пені, 281 грн. 28 коп. штрафу, 40 грн. 93 коп. інфляційних збитків, 21 грн. 73 коп. 3% річних, 102 грн. 00 коп. витрат по держмиту, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 2812 грн. 80 коп. основного боргу - провадження у справі припинити по п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                     О.Ю. Резніченко

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписано 24.03.2010 р.

Суддя