Рішення № 85480906, 07.11.2019, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/5093/19

Провадження № 2/210/2199/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"07" листопада 2019 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Хлистуненко О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві, суд –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві. В обґрунтування позовних вимог вказує те, що 16.02.1998 року у 13-00 год. у рудному дворі агломераційного цеху КДГМК «Криворіжсталь», правонаступником якого є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», під час виконання трудових обов`язків слюсаря - ремонтника внаслідок ураження електричним струмом, у віці 27 років загинув її чоловік ОСОБА_2 . Відповідно до п. 11.3 акту форми Н-1 про нещасний випадок від 28.02.1998 року №20/1 причинами смертельного нещасного випадку були визнані: конструктивний недолік, порушення трудової і виробничої дисципліни, незадовільна організація робіт. Відповідально до п. 13 вказаного акту було визнано винними посадових осіб відповідача, які допустили порушення законодавства про охорону праці, що призвело до смертельного нещасного випадку. Внаслідок смерті чоловіка їй завдано моральної шкоди, її чоловік загинув у той час, коли вона була вагітною, вона втратила рідну їй людину, з яким мала намір прожити все життя. Тому, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої загибелі чоловіка на виробництві в розмірі 275000,00 грн. без утримання податку на доходи фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Ухвалою від 06.09.2019 року суд вирішив питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Представник відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Павленко В.В. надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволені позову в повному обсязі. Відповідно до виписки з протоколу засідання комісії з охорони праці КДГМК «Криворіжсталь» від 02.04.1998 року №3 відповідачем розглянуто заяву позивача про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров`я (акт форми №20/1 форми Н-1 від 28.02.1998 року) та визначено встановити ступінь вини підприємства 60% та ступінь вини потерпілого 40%. Було встановлено провести одноразову грошову виплату у відповідності до ст. 11 ЗУ «Про охорону праці», поділивши порівну між матір`ю та дружиною. Отже, в розумінні п. 11 Правил, за домовленості сторін підприємство та ОСОБА_1 дійшли згоди щодо визначення розміру та порядку виплати моральної шкоди, завданої позивачу внаслідок нещасного випадку. Дана обставини щодо виплати моральної шкоди, завданої позивачу внаслідок нещасного випадку, знайшла своє відображення у розпорядженні №222 від 14.04.1998 року «Про одноразову грошову виплату сім`ї ОСОБА_2 », яким було прийнято рішення здійснити одноразову грошову виплату дружині померлого ОСОБА_1 у сумі 3974,04 грн. Крім того, відповідно до розпорядження №623 від 24.11.1998 року «Про одноразову грошову виплату та відшкодування шкоди у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_2 » та розпорядження №715 від 15.06.2000 року «Про перерахунок розміру відшкодування шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я на виробництві» ОСОБА_1 здійснювалась одноразова грошова виплата і на сина. Також, зазначив, що позивачем не вмотивована спричинена моральна шкода та не зазначено в чому вона полягає. До того ж, не вказано яких саме негативних змін зазнала позивач. В даному випадку моральна шкода має тільки умовне вираження згідно зі слів позивача. Як вплинуло настання нещасного випадку та його наслідки на душевний стан позивача в справі відсутні. Розмір моральної шкоди, визначений позивачем, належним чином не вмотивований, завищений та не відповідає тяжкості та характеру шкоди, про наявність якої стверджує позивач. Таким чином, вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими.

Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 тривалий час працював на підприємстві відповідача.

Даний факт визнано сторонами, а тому в силу ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає.

Відповідно до Акту про нещасний випадок №20/1 від 28.02.1998 року та додатків №1, №2, №3 до акту внаслідок нещасного випадку на виробництві під час виконання трудових обов`язків на Криворізькому державному гірничо-металургійному комбінаті «Криворіжсталь» (правонаступником якого є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») 16.02.1998 року ОСОБА_2 був смертельно уражений електричним струмом (а.с. 4-8).

Свідоцтво про смерть ОСОБА_2 видано відділом РАГС виконкому Жовтневої районної ради м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, актовий запис №312 (а.с. 3).

Крім того, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 (прізвище до шлюбу – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дружиною померлого ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого відділом РАГС виконкому Саксаганської районної ради м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, актовий запис №26 (а.с. 9).

За загальним правилом про дію нормативно-правового акту в часі до кожної події, факту чи відносин застосовується той нормативно-правовий акт, який був чинним на момент, коли вказана подія, факт чи відносини мали місце (ст. 58 Конституції України).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України, відповідно в п. 5 Постанови «Про судову практику в правах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року, оскільки питання про відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з`ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодуванню моральної шкоди у цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.

Згідно зі ст.ст. 440, 440-1 ЦК УРСР (в редакції 1963 року, що діяв на час виникнення спірних правовідносин), шкода, спричинена особі чи майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному об`ємі особою, яка завдала шкоди. Моральна шкода, заподіяна громадянину або організації діяннями іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини.

При цьому, відповідно до ст. 441 ЦК УРСР, організація повинна відшкодувати шкоду, заподіяну з вини її працівників під час виконання ними своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно зі ст. 450 ЦК УРСР, організації, діяльність яких пов`язана з підвищеною небезпекою для оточуючих, зобов`язані відшкодувати шкоду, спричинену джерелом підвищеної небезпеки.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 456 ЦК УРСР в разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЗУ «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників в галузі охорони праці.

Відповідно до ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Також, у відповідності до вимог, що випливають з порушення особистих немайнових прав, строки позовної давності згідно з ст.83 ЦК України УРСР 1963 року не застосовуються. Дана норма також регламентується п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди).

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень та у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди.

Суд, доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідача є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, визначається судом відповідно до наданих доказів та фактичних обставин справи.

Свої моральні страждання, пов`язані зі смертю чоловіка внаслідок нещасного випадку на виробництві позивач оцінює в розмірі 275000,00 гривень.

Вирішуючи питання щодо розміру моральної шкоди, суд враховує роз`яснення п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. з подальшими змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, істотність вимушених змін у життєвих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.

Відтак, суд, враховуючи конкретні обставини по справі, моральні страждання позивача, істотність вимушених змін у життєвих стосунках позивача, яка втратила турботу та підтримку чоловіка, який загинув під час її вагітності, наслідки, що наступили, та їх невідворотність, та виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості вважає, що сума компенсації спричиненої позивачеві моральної шкоди має бути стягнута в розмірі 170000,00 грн.

Щодо вимоги про стягнення 275000,00 грн., то суд приходить висновку, що така сума належним чином не вмотивована, є завищеною і не відповідає тяжкості та характеру завданої позивачеві шкоди.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України, суд, стягує з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави судовий збір у розмірі 1700,00 гривень.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 440, 440-1, 441, 450, 456 ЦК УРСР, ст. 153 КЗпП України, ст. ст. 4, 12, 23, 76, 141, 247, 258, 259, 263 – 265, 274, 275, 278, 279 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 1, ЄДРПОУ 24432974, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої загибеллю чоловіка на виробництві 170000,00 (сто сімдесят тисяч) гривень без утримання податку на доходи фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 1, ЄДРПОУ 24432974, на користь держави судовий збір в розмірі 1700,00 (одна тисяча сімсот) гривень.

Решту частину позовних вимог залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення складено 07 листопада 2019 року.

Суддя: О. В. Хлистуненко