Рішення № 8548003, 23.03.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" березня 2010 р. Справа № 14/29

за позовом підприємець ОСОБА_1

до відповідача Рівненська міська рада

про розірвання договору оренди земельної ділянки

Суддя

Представники:

Від позивача : ОСОБА_1

Від відповідача : представник по довіреності Горчак Ю.П.

СУТЬ СПОРУ: Підприємець ОСОБА_1 Володимирівназвернулася в господарський суд з позовом до Рівненської міської ради в якому просить розірвати договір оренди земельної ділянки від 28 листопада 2006 року за реєстровим номером №6408, укладений між нею та Відповідачем. Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що земельну ділянку було взято в оренду для обслуговування нежитлового приміщення ательє за адресою м.Рівне, проспект Миру, 24, яке належало позивачу. Згідно договору дарування від 21.05.2009р. позивачем вказане приміщення подаровано громадянці ОСОБА_4 і, відповідно, до останньої перейшло право користування земельною ділянкою. Оскільки змінилися обставини, якими сторони керувалися при укладанні договору оренди земельної ділянки від 28.11.2006р. а відповідач відхилив клопотання позивача про розірвання договору, позивач на підставі ст. 188 Господарського кодексу України, ст. 652 Цивільного кодексу України, звернувся до суду з позовом для захисту своїх прав.

Відповідач з підстав зазначених у відзиві на позов просить в позові відмовити, оскільки відповідно до протокольного доручення міського голови, поданого на 11 сесії Рівненської міської ради від 29 березня 2007року, доручено готувати проекти рішень Рівненської міської ради про припинення права користування земельними ділянками в разі відчуження нерухомого майна землекористувачами тільки після звернення нового власника майна про надання йому у користування (у власність) земельної ділянки для обслуговування нерухомого майна, одночасно надаючи йому земельну ділянку та вилучаючи її в попереднього землекористувача. Крім цього вказує, що п.34 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає виключну компетенцію міських рад у вирішенні відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Крім того відповідач, як на підставу для відмови в позові посилається на те, що позивач не погодився на внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 28 листопада 2006 року в частині зміни розміру орендної плати. В судовому засіданні представник відповідача підтримав свої заперечення проти позову.

До винесення рішення зі спору представник відповідача подав клопотання в якому просить зупинити провадження у справі даній справі до вирішення справи №2/2 в апеляційній інстанції. Обгрунтовуючи подане клопотання представник відповідача посилається на наступне.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 12.01.2010р. у справі №2/2 за позовом заступника прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради до СПД ОСОБА_1 про зобов'язання внести зміни в договір оренди земельної ділянки в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Справа №2/2 знаходиться в провадженні Львівського апеляційного господарського суду і призначена до розгляду у судовому засіданні на 12.04.2010р.

Оскільки внесення змін до договору оренди земельної ділянки, укладеному між Рівненською міською радою та СПД ОСОБА_1 від 11 грудня 2006 року за №040658300362, буде неможливим у випадку задоволення позовних вимог СПД ОСОБА_1 у справі №14/29, то, відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі №14/29 підлягає зупиненню до вирішення справи №2/2 в апеляційній інстанції.

Клопотання представника відповідача не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Однак справи №14/29 та №2/2, на які посилається представник відповідача, не є пов"язаними і вирішення справи №2/2 не перешкоджає розгляду та вирішенню справи №14/29 по суті.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких грунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При цьому суд керувався наступним.

28 листопада 2006 року між Рівненською міською радою в особі, міського голови Чайки Віктора Анатолійовича, (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки в АДРЕСА_2, який був посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Олинець А.М. та зареєстрований Рівненською регіональною філією Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України». Відповідно до п.4 вище зазначеного договору земельна ділянка передається в оренду для обслуговування приміщення ательє.

27 лютого 2007 року було укладено додатковий договір про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Олинець А.М. від 28 листопада 2006 року за №6408.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного Кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Аналогічна норма закріплена в ст. 1 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду землі», відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до частини першої статті 120 Земельного Кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Відповідно до частини другої вказаної статті у випадку, якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Таким чином позивач фактично позбавлений своїх прав, як землекористувача, встановлених ст.95 Земельного Кодексу України, проте продовжує нести обовязки землекористувача визначені ст. 96 Земельного Кодексу України і при порушенні вимог земельного законодавства новим власником приміщення ательє, відповідальність нестиме позивач, як зареєстрований землекористувач - орендар даної земельної ділянки.

Частиною 2 статті 188 ГК України визначено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 188 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Оскільки новий власник приміщення ОСОБА_4 не проводив ніяких дій по оформленню права користування земельною ділянкою під придбаним ним приміщенням, позивач направив відповідачу лист № 88 від 14.01.2010р. про припинення права користування земельною ділянкою шляхом розірвання Договору. Листом Управління земельних відносин №01-11/68 від 12.02.2010р. позивачу було надано відповідь, що Рівненська міська рада не може припинити право оренди земельної ділянки по АДРЕСА_2 до звернення нового власника майна про надання йому земельної ділянки у власність/користування. (а.с. 12, 13).

Пунктом 36 Договору передбачено, що дію договору може бути припинено шляхом розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін з підстав визначених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Зокрема частинами 1, 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, передбачено:

1. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

2. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1)в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2)зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3)виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4)із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

З врахуванням встановлених судом обставин суд прийшов до висновку, що відчуження приміщення ательє за адресою м.Рівне, проспект Миру, 24, для обслуговування якого було укладено Договір є зміною таких істотних обставин оскільки :

- в момент укладення договору оренди земельної ділянки, необхідної для обслуговування приміщень позивач не міг передбачити те, що в майбутньому, до моменту припинення терміну дії договору, у нього виникне необхідність відчужити вищевказане приміщення, про що свідчить сам факт укладення договору саме на 10 років;

- при всій турботливості та обачності, позивач не може усунути тих юридичних наслідків, що виникають на підставі законодавства внаслідок відчуження нежитлових приміщень, а саме автоматичний перехід права користування земельною ділянкою (ст. 120 ЗК України);

- з огляду на те, що автоматичний перехід права користування земельною ділянкою не тягне за собою припинення дії договору оренди земельної ділянки, сам факт переходу права користування земельною ділянкою до іншої особи, відсутність закріпленого законом автоматичного переходу до нового власника приміщень, який фактично здійснює користування земельною ділянкою обов'язку, по здійсненню орендної плати (як того вимагає ст. 206 ЗК України) - порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє позивача того, на що останній розраховував, а саме здійснювати право користування земельною ділянкою, а не оплату орендної плати за не користування останньою.

- з суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, те що ризик зміни даних обставин повинен нести позивач.

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позов та підтримані у судовому засіданні до уваги судом не беруться, оскільки право на припинення Договору шляхом його розірвання передбачене п.36 Договору, ст. 32 Закону України «Про оренду землі» та ч. 2 ст. 652 ЦК України, що в свою чергу ніяким чином не впливає на реалізацію відповідачем своїх повноважень закріплених ст.ст. 26, 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»

З врахуванням вищевикладеного, позовна вимога про розірвання договору оренди земельної ділянки від 28.11.2006р. є обгрунтованою і підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Розірвати договір оренди земельної ділянкивід 28 листопада 2006 року за реєстровим номером №6408, укладений між підприємцем ОСОБА_1 та Рівненською міською радою.

3. Стягнути з Рівненської міської ради (м.Рівне, вул. Соборна, 12 А, код ЄДР 04057758) на користь підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 і.д.н. НОМЕР_1) 85 грн. витрат по держмиту та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя

підписано "26" березня 2010 р.