Ухвала суду № 85477693, 07.11.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/18009/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2019 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гаврилова О.В. вивчивши матеріали скарги ОСОБА_1 , заінтересована особа: державний виконавець Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шеремет Юлія Михайлівна, на постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 28 квітня 2014 року по ВП №35958492,-

В С Т А Н О В И В :

06 листопада 2019 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_1 , заінтересована особа: державний виконавець Дніпровського районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, на постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 28 квітня 2014 року по ВП №35958492.

07 листопада 2019 року вказану скаргу було передано в провадження судді

Гаврилової О.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Відповідно до заявлених вимог, заявник просить суд: скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 28 квітня 2014 року по ВП №35958492 по виконанню виконавчого листа №2-1161/10, виданого Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення боргу з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , в сумі 15 119,01 грн; зобов`язати Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві поновити провадження та вчинити дії щодо відновлення втраченого виконавчого провадження.

Таким чином, предметом оскарження виступає постанова старшого державного виконавця органу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві Шеремет Ю.М. про повернення виконавчого документа стягувачеві від 28 квітня

2014 року (ВП №35958492).

Відповідно до ст. 449 Цивільного процесуального кодексу України, скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Як роз`яснено в п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», відповідно до статті 385 ЦПК скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Також суди повинні враховувати, що коли в законі встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, стаття 26 - оскарження постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, стаття 58 - оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування звіту про оцінку майна (Закону про виконавче провадження), їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за нормами статті 385 ЦПК.

Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання.

Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.

Як убачається з матеріалів скарги, оскаржувана постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві винесена державним виконавцем 28 квітня 2014 року.

У скарзі міститься клопотання про визнання строку на подання скарги пропущеним з поважних причин та поновлення строку на звернення із скаргою. Зі змісту скарги вбачається, що заявник оскаржуваної постанови не отримував і лише в жовтні 2019 року подав заяви до виконавчої служби та отримав роздруківки з АСВП з датою 31 жовтня 2019 року.

Як убачається з відбитку штемпелю поштового відділення, зазначеного на конверті відправки, заявник звернувся до суду з даною скаргою 03 листопада 2019 року.

При цьому, матеріали скарги містять копії заяв скаржника від 15 жовтня 2019 року та

20 жовтня 2019 року, адресованих начальнику Дніпровського РВДВС м.Києва (без відбитку вхідного штемпеля та/або направлення адресату засобами поштового зв`язку), в яких зазначається про те, що заявником в жовтні 2017 року до Дніпровського РВДВС м.Києва було подано заяву про надання інформації по ВП №35958492.

Разом з тим матеріали скарги не містять доказів неможливості ознайомлення заявника з матеріалами виконавчого провадження протягом більше ніж п`ять років з часу винесення оскаржуваної постанови, як і доказів не відправлення скаржнику та/або неотримання ним оскаржуваної постанови, можливість отримання якої при ознайомленні з виконавчим провадженням не викликає сумніву.

Крім того, заявник ОСОБА_1 , як сторона виконавчого провадження (стягувач), був наділений доступом до інформації по ВП №35958492, розміщеної в Автоматизованій системі виконавчого провадження, отже не був позбавлений можливості дізнаватися про рух даного виконавчого провадження.

У Законі України «Про виконавче провадження» поняття «виконавче провадження» розуміється як завершальна стадія судового провадження (стаття 1). Наведене узгоджується з практикою ЄСПЛ щодо застосуваннястатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд. Так, у рішенні від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції, заява №183571/91» (CaseofHornsbyv. Greece) ЄСПЛ зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У пункті 41 рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до ст. 126 Цивільного процесуального кодексу України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Аналізуючи вищевикладене суд приходить до висновку про відсутність підстав для поновлення строку на звернення до суду з даною скаргою тазалишення скарги ОСОБА_1 , заінтересована особа: державний виконавець Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шеремет Юлія Михайлівна, на постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 28 квітня 2014 року по ВП №35958492, без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 126, 260, 353, 354, 447-449 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строків звернення зі скаргою до суду.

Скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа: державний виконавець Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шеремет Юлія Михайлівна, на постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 28 квітня 2014 року по ВП №35958492 - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: