Рішення № 85476979, 08.11.2019, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/5946/19

Провадження № 2/712/1694/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2019 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Романенко В.А.

за участю секретаря Назаренко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Акціонерного товариства КБ «Приватбанк» про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , Акціонерного товариства КБ «Приватбанк» про стягнення коштів, посилаючись на те, що батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 батько ОСОБА_4 помер. В зв`язку зі смертю батька ОСОБА_2 була призначена та виплачувалася пенсія по втраті годувальника. З моменту призначення пенсія нараховувалася на карточку, оформлену в банку «Приватбанк» на ім`я матері ОСОБА_3 ОСОБА_2 вільно знімала пенсію з цієї карточки через банкомат.

З 2014 року мати - ОСОБА_3 виїхала на постійне місце проживання до м. Києва та не бере участі у вихованні та матеріальному забезпеченні ОСОБА_2 З 2014 року і по теперішній час з нею немає жодного зв`язку і її місцезнаходження також невідоме. Вона просто зникла, на зв`язок не виходить і їй взагалі невідома її доля.

Після того, як ОСОБА_3 зникла, через деякий час термін дії банківської карти закінчився. В результаті картка стала недійсною, оскільки продовжити термін дії банківської картки ніхто, окрім неї, не може. В результаті з червня 2017 року по березень 2018 року пенсія по втраті годувальника була перерахована на рахунок ОСОБА_3 , але ОСОБА_2 на руки не отримала пенсію, адже в неї відсутній доступ до банківського рахунку матері і отримати зазначені кошти самостійно (через касу) вона не може.

На даний час ОСОБА_2 проживає разом зі своїм дідом - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який являється її піклувальником на підставі рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 131 від 06.03.2018 року та йому були надані права і обов`язки її законного представника.

Після призначення піклувальником ОСОБА_1 , останній переоформив документи і з квітня 2018 року і ОСОБА_2 отримує пенсію по втраті годувальника, яка перераховується на рахунок піклувальника.

Таким чином, недоотримана ОСОБА_2 пенсія по втраті годувальника знаходиться на банківському рахунку її матері.

Це підтверджується листом ГУ ПФУ в Черкаській області, відповідно до якого в період з червня 2017 року по березень 2018 року включно, було виплачено та перераховано на особовий рахунок, який відкритий у ПАТ КБ «Приватбанк», на ОСОБА_3 (матір отримувача пенсії) пенсію по втраті годувальника на неї, ОСОБА_2 , в наступних сумах: в червні 2017 року 1412,00 грн.; в липні 2017 року 1412,00 грн.; в серпні 2017 року 1412,00 грн.; в вересні 2017 року 1412,00 грн.; в жовтні 2017 року 1412,00 грн.; в листопаді 2017 року 1492,00 грн.; в грудні 2017 року 1452,00 грн.; в січні 2018 року 1452,00 грн.; в лютому 2018 року 1452, 00 грн.; в березні 2018 року 1452,00 грн. Загальна сума за вищевказаний період становить 14 360,00 грн.

Таким чином, розмір недоотриманої пенсії по втраті годувальника за період з червня 2017 року по березень 2018 року складає 14360,00 грн.

Зазначені кошти знаходяться в Акціонерному товаристві Комерційного банку «Приватбанк» на рахунку матері ОСОБА_5 , який був відкритий в філії «Черкаське головне регіональне управління» Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк».

Добровільно мати повернути ці кошти не може, оскільки вона зникла 5 років назад, її місцезнаходження невідоме, і вона на даний час знаходиться у розшуку на підставі заяви ОСОБА_1 до поліції. В той же час ОСОБА_2 не має доступу до рахунку матері, не має і не може отримати свої кошти.

Тому, єдиною можливістю отримати пенсію за період з червня 2017 року по березень 2018 року є перерахування з рахунку матері на рахунок діда, ОСОБА_1 , який є її піклувальником.

Її піклувальник, ОСОБА_1 , звернувся із заявою від 06.03.3019 року до ПАТ КБ «Приватбанк» про переведення пенсії по втраті годувальника за період з червня 2017 по березень 2018 року в розмірі 14360,00 грн. на його рахунок, як піклувальника, на який він з квітня 2018 отримує пенсію по втраті годувальника, що призначається ОСОБА_2 і є її власністю.

Проте банк відмовив ОСОБА_1 в перерахуванні пенсії по втраті годувальника на його рахунок, оскільки договір банківського обслуговування не передбачає можливість списання коштів з рахунку клієнта на підставі звернення третіх осіб.

ОСОБА_2 , інтереси якої представляє ОСОБА_1 , змушена звернутися до суду, адже лише за рішенням суду вона зможе отримати пенсію по втраті годувальника, яка є її власністю.

Просить стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , пенсію по втраті годувальника, яка призначалася на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (отримувача пенсії) за період з червня 2017 року по березень 2018 року в загальному розмірі 14360,00 грн., та передати їх їй у власність шляхом зобов`язання АТ КБ «Приватбанк» перерахувати ці кошти з банківського рахунку ОСОБА_3 , на рахунок, відкритий на ім`я піклувальника отримувача пенсії ОСОБА_1 в КБ «Приватбанк».

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, скерувала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином, з заявами та клопотаннями до суду не зверталася.

Представник АТ КБ «Приватбанк» в судове засідання не з`явився, на попередніх судових засіданнях не заперечував проти задоволення позову.

Дослідивши матеріали цивільної справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18 грудня 2009 року передбачено, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв`язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі (частина перша статті 263 ЦПК).

Відповідно до положень ч. 1, п.п. 1, 3, 7, 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; припинення дії, яка порушує право; припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що рідними батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є батько ОСОБА_4 , мати – ОСОБА_3 .

Батько – ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Зазначене право передбачає не тільки право на призначення пенсії по втраті годувальника, але і на фактичне її отримання.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Частиною 1 ст. 37 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Згідно ч. 1 ст. 38 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім`ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.

Згідно п. 1.1 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління за місцем проживання (реєстрації). У разі якщо особа, якій призначається пенсія, не досягла повноліття або є недієздатною, заява подається батьками, усиновителями, батьками-вихователями, прийомними батьками, патронатними вихователями, опікунами, піклувальниками за місцем їх проживання (реєстрації), представниками закладів (органів опіки і піклування), які виконують функції опікунів і піклувальників за місцезнаходженням таких закладів (органів).

В зв`язку зі смертю батька ОСОБА_4 , ОСОБА_2 була призначена пенсія по втраті годувальника.

Виплата пенсії по втраті годувальника нараховувалася на карточку ОСОБА_3 , матері ОСОБА_2 . Картка оформлена в АТ КБ «Приватбанк».

Відповідно до ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

ОСОБА_2 вільно знімала пенсію по втраті годувальника з картки матері.

Таким чином, ОСОБА_3 отримувала на ОСОБА_2 пенсію по втраті годувальника. Проте власницею цих коштів являється ОСОБА_2 .

У 2014 році ОСОБА_3 виїхала до м. Києва на постійне місце проживання, та перестала брати участь у вихованні та матеріальному забезпеченні ОСОБА_2

З 2014 року і по теперішній час з ОСОБА_3 немає жодного зв`язку та її місцезнаходження невідоме.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань Черкаським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області розслідується кримінальне провадження № 12018251010000818 від 02.02.2018 року за ч. 1 ст. 115 КК України за заявою ОСОБА_1 з приводу того, що заявник втратив зв`язок з донькою ОСОБА_3 , 1981 року народження з 2014 року, яка виїхала на проживання в м. Київ. На даний час її місцезнаходження не встановлено.

Після зникнення ОСОБА_3 , через деякий час термін дії банківської картки закінчився, картка стала недійсною, оскільки продовжити термін дії банківської картки було не можливо. В результаті з червня 2017 року по березень 2018 року пенсія по втраті годувальника призначена ОСОБА_2 нараховувалася, однак останньою не отримувалася, у зв`язку з відсутністю доступу до банківського рахунку її матері.

На даний час ОСОБА_2 проживає разом зі своїм дідом – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який являється її піклувальником відповідно до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 131 від 06.03.2018 року, якому були надані права і обов`язки законного представника ОСОБА_2

Після призначення піклувальником ОСОБА_1 , останній переоформив документи і з квітня 2018 року ОСОБА_2 отримує пенсію по втраті годувальника, яка перераховується на рахунок піклувальника.

Таким чином, недоотримана ОСОБА_2 пенсія по втраті годувальника знаходиться на банківському рахунку ОСОБА_3 .

Відповідно до наданих АТ КБ «Приватбанк» виписок з рахунків ОСОБА_3 вбачається, що на технічному рахунку НОМЕР_1 знаходяться кошти у розмірі 1452,00 грн., на картковому рахунку НОМЕР_2 у розмірі 12344,51 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 1071 ЦК України, грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Примусове списання коштів із рахунка клієнта на підставі рішення суду визначає обов`язок банку виконати судове рішення, прийняте за наслідком захисту прав третьої особи, стосовно особи - володільця рахунка, незалежно від його волевиявлення.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ч.1 ст. 77, ст. 79 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з ч.1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи вищевикладене, даючи юридичну оцінку зібраним по справі доказам у їх сукупності, беручи до уваги докази, що містяться в матеріалах справи, які протягом розгляду справи не були спростовані відповідачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись Конституцією України, ст.ст. 1066, 1071 ЦК України, ст.ст. 12, 76-80, 81, 137, 141, 258, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Акціонерного товариства КБ «Приватбанк» про стягнення коштів – задоволити частково.

Зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» перерахувати кошти з карткового рахунку № НОМЕР_2 в розмірі 12344,51 грн., з технічного рахунку № НОМЕР_1 в розмірі 1452,00 грн., відкриті на ім`я ОСОБА_5 на рахунок № НОМЕР_3 , банк одержувача: АТ КБ «Приватбанк», ЄДРПОУ одержувача 14360570, ЄДРПОУ банку 14360570, МФО 305299, відкритий на ім`я ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Апеляційного суду Черкаської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий:

Повний текст рішення виготовлений 08.11.2019 року.