Рішення № 8547680, 03.03.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"03" березня 2010 р. Справа № 21/331-09          

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛФК груп», м. Дніпропетровськ

до Закритого акціонерного товариства «Агропак», Київська обл., смт. Калинівка

про стягнення 128 958,23 гривень

за участю представників:

від позивача: Шапошнікова Т.Г. (довіреність від 15.12.2009р.)

від відповідач: Тарасюк О.І. (довіреність від 02.09.2009р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛФК груп»(далі-ТОВ «ЛФК груп»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Закритого акціонерного товариства «Агропак»(далі-ЗАТ «Агропак»/відповідач) про стягнення 158958,23 грн., з яких: 120464,00 грн. заборгованості за договором №б/н від 27.06.2008р., 14146,02 грн. пені, 4518,34 грн. 3% річних та 19829,87 грн. інфляційних втрат.

Відповідач позов не визнає з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.12.2009р. порушено провадження у справі №21/331-09 та призначено справу до розгляду на 27.01.2010р.

В судових засіданнях 27.01.2010р., 15.02.2010р. та 01.03.2010р. оголошувалась перерва до 15.02.2010р., 01.03.2010р. та 03.03.2010р. відповідно.

В судовому засіданні 03.03.2010р. представником позивача подано заяву, відповідно до якої позивач зменшує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 128958,23 грн., з яких: 90464,00 грн. заборгованості за договором №б/н від 27.06.2008р., 14146,02 грн. пені, 4518,34 грн. 3% річних та 19829,87 грн. інфляційних втрат. Зазначені уточнення судом прийняті.

Крім того, в судовому засіданні 03.03.2010р. представником відповідача подано заяву про розстрочку виконання рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

27.06.2008р. між ТОВ «ЛФК груп»(далі-постачальник) та ЗАТ «Агропак»(далі-покупець) укладено договір поставки товару №б/н (далі-Договір).

Пунктами 1.1, 3.1, 7.1, 8.1 та 15.1 Договору передбачено, що постачальник зобов’язується на умовах та в порядку, визначених цим договором, поставляти покупцю (передавати у власність) визначений цим договором товар, а покупець зобов’язується на умовах та в порядку, визначеному цим договором, приймати названий товар та оплачувати його.

Асортимент товару кожної партії, його кількість і ціна, що є предметом поставки за цим договором, зазначається у видаткових накладних.

Покупець оплачує поставлений постачальником товар, що є предметом поставки за цим договором за ціною, вказаною у видатковій накладній на товар.

Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється протягом 15 банківських днів з моменту відвантаження відповідної партії.

Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2008р., але у будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами своїх зобов’язань за цим договором.

На виконання умов Договору, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар загальною вартістю 144332,00 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на видаткових накладних №1009-003 від 10.09.2008р. на суму 16346,00 грн., №1509-002 від 15.09.2008р. на суму 16522,00 грн., №1909-001 від 19.09.2008р. на суму 15356,00 грн., №2509-002 від 25.09.2008р. на суму 16082,00 грн., №2909-001 від 29.09.2008р. на суму 16588,00 грн., №0310-002 від 03.10.2009р. на суму 13300,00 грн., №0110-002 від 01.10.2008р. на суму 24354,00 грн., №0710-005 від 07.10.2008р. на суму 11154,00 грн., №1010-003 від 10.10.2008р. на суму 14630,00 грн. Копії зазначених накладних містяться в матеріалах справи.

Крім того, зазначений факт у судових засіданнях визнаний відповідачем.

Про належне виконання позивачем своїх зобов’язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення виконавцем умов Договору.

Для здійснення оплати вартості поставленого товару позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури №1509-002 від 15.09.2008р. на 16552,00 грн., №1009-004 від 10.09.2008р. на 16346,00 грн., №2509-002 від 25.09.2008р. на 16082,00 грн., №1909-001 від 19.09.2008р. на 15356,00 грн., №2909-003 від 29.09.2008р. на 16588,00 грн., №0110-003 від 01.10.2008р. на 24354,00 грн., №0310-001 від 03.10.2008р. на 13300,00 грн., №1010-002 від 10.10.2008р. на 14630,00 грн., №0710-005 від 07.10.2008р. на 11154,00 грн. Копії зазначених рахунків містяться в матеріалах справи.

Проте, поставлений товар відповідач оплатив частково, у сумі 53868,00 грн., внаслідок чого за ним утворилась заборгованість розмірі 90464,00 грн.

Факт часткової сплати відповідачем вартості поставленого згідно вищезазначених накладних товару підтверджується копіями банківських виписок з поточного рахунку позивача за 26.12.2008р., 26.11.2008р., 17.02.2009р., 11.12.2008р., 17.07.2009р.; платіжним дорученням відповідача №92 від 12.02.2010р. Названі документи містяться в матеріалах справи.

Наявність заборгованості відповідача перед позивачем за Договором підтверджується також довідкою №2901/01 від 29.01.2010р., що підписана директором та головним бухгалтером ТОВ «ЛФК груп»і скріплена відбитком печатки Товариства; Актом звірки взаєморозрахунків станом на 11.08.2009р., що підписаний та скріплений відбитками печаток сторін. Зазначені документи містяться в матеріалах справи.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 90464,00 грн. заборгованості за Договором згідно видаткових накладних №1009-003 від 10.09.2008р., №1509-002 від 15.09.2008р., №1909-001 від 19.09.2008р., №2509-002 від 25.09.2008р., №2909-001 від 29.09.2008р., №0310-002 від 03.10.2009р., №0110-002 від 01.10.2008р., №0710-005 від 07.10.2008р., №1010-003 від 10.10.2008р.

Відповідно до п. 1ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ч. 2 п. 1 ст. 193 ГК України визначено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно п. 8.1 Договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється протягом 15 банківських днів з моменту відвантаження відповідної партії.

Згідно постанови Національної комісії регулювання електроенергетики №631 від 18.06.2004р., банківський день - день, коли банківська система України дозволяє перерахування коштів.

Враховуючи строки оплати товару, встановлені Договором, а також те, що у вихідні та святкові дні банківська система України міжбанківські перекази коштів через СЕП не здійснювала, відповідач повинен був розрахуватись за накладними: №1009-003 від 10.09.2008р. до 02.10.2008р., №1509-002 від 15.09.2008р. до 07.10.2008р., №1909-001 від 19.09.2008р. до 11.10.2008р., №2509-002 від 25.09.2008р. до 17.10.2008р., №2909-001 від 29.09.2008р. до 21.10.2008р., №0310-002 від 03.10.2009р. до 25.10.2008р., №0110-002 від 01.10.2008р. до 23.10.2008р., №0710-005 від 07.10.2008р. до 29.10.2008р., №1010-003 від 10.10.2008р. до 01.11.2008р. відповідно.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач частково оплатив вартість поставленого товару, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, визнається відповідачем, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 90464,00 грн. заборгованості по сплаті вартості поставленого товару згідно Договору за видатковими накладними №1009-003 від 10.09.2008р., №1509-002 від 15.09.2008р., №1909-001 від 19.09.2008р., №2509-002 від 25.09.2008р., №2909-001 від 29.09.2008р., №0310-002 від 03.10.2009р., №0110-002 від 01.10.2008р., №0710-005 від 07.10.2008р., №1010-003 від 10.10.2008р. підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свої обов’язків за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару (15 банківських днів з моменту відвантаження), позивач нарахував 14146,02 грн. пені за періоди: з 18.02.2009р. по 17.07.2009р. на 11000,00 грн. заборгованості за накладною №1509-002 від 15.09.2008р., з 18.07.2009р. по 24.12.2009р. на 9000,00 грн. заборгованості за накладною №1509-002 від 15.09.2008р., з 18.02.2009р. по 24.12.2009р. на 15356,00 грн. заборгованості за накладною №1909-001 від 19.09.2008р., з 18.02.2009р. по 24.12.2009р. на 16082,00 грн. заборгованості за накладною №2509-002 від 25.09.2008р., з 18.02.2009р. по 24.12.2009р. на 16588,00 грн. заборгованості за накладною №2909-001 від 29.09.2008р., з 18.02.2009р. по 24.12.2009р. на 24354,00 грн. заборгованості за накладною №0110-002 від 01.10.2008р., з 18.02.2009р. по 24.12.2009р. на 13300,00 грн. заборгованості за накладною №0310-002 від 03.10.2009р., з 18.02.2009р. по 24.12.2009р. на 11154,00 грн. заборгованості за накладною №0710-005 від 07.10.2008р., з 18.02.2009р. по 24.12.2009р. на 14630,00 грн. заборгованості за накладною №1010-003 від 10.10.2008р.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 16.3 Договору покупець несе наступну відповідальність: за прострочення оплати товару штрафна неустойка в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлені цим кодексом.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України встановлено, що до вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу) застосовується позовна давність в один рік.

Позивач безпосередньо звернувся з позовною заявою через загальний відділ господарського суду Київської області 29.12.2009р., що підтверджується відміткою суду №7224 від 29.12.2009р. про одержання позовних матеріалів.

Частинами 3, 4 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи, що відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності, суд дійшов висновку про необхідність здійснити перерахунок періоду нарахування пені, що заявлено позивачем з урахуванням строку позовної давності.

Так, враховуючи вимоги вищезазначених норм Закону, приписи п. 16.3 Договору, а також період нарахування пені, що заявлений позивачем, суд здійснював обрахунок пені за наступні періоди: з 18.02.2009р. по 07.04.2009р. на 11000,00 грн. заборгованості за накладною №1509-002 від 15.09.2008р., з 18.02.2009р. по 11.04.2009р. на 15356,00 грн. заборгованості за накладною №1909-001 від 19.09.2008р., з 18.02.2009р. по 17.04.2009р. на 16082,00 грн. заборгованості за накладною №2509-002 від 25.09.2008р., з 18.02.2009р. по 21.04.2009р. на 16588,00 грн. заборгованості за накладною №2909-001 від 29.09.2008р., з 18.02.2009р. по 23.04.2009р. на 24354,00 грн. заборгованості за накладною №0110-002 від 01.10.2008р., з 18.02.2009р. по 25.04.2009р. на 13300,00 грн. заборгованості за накладною №0310-002 від 03.10.2009р., з 18.02.2009р. по 29.04.2009р. на 11154,00 грн. заборгованості за накладною №0710-005 від 07.10.2008р., з 18.02.2009р. по 01.05.2009р. на 14630,00 грн. заборгованості за накладною №1010-003 від 10.10.2008р.

Оскільки, арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом із врахуванням вимог вищезазначених норм Закону, приписів Договору, а також строків позовної давності становить 5050,37 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 14146,02 грн. пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 5050,37 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 4 518,34 грн. 3% річних та 19 829,87 грн. інфляційних втрат, нарахованих на зростаючу суму заборгованості із урахуванням часткових оплат, за період з 02.10.2008р. по 29.12.2009р.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки розмір 3% річних, нарахованих позивачем за вищезазначений період відповідає вимогам ст. 625 ЦК України, а також є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 4518,34 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Крім того, оскільки арифметично вірний розмір інфляційних втрат, обрахованих судом за вищезазначений період становить 20506,22 грн., а суд приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, вимога позивача про стягнення з відповідача 19829,87 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Разом з тим, в судовому засіданні 03.03.2010р. відповідачем подано заяву про розстрочення виконання даного рішення строком на 3 місяці, у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем.

Позивач проти зазначеного клопотання не заперечив.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до приписів пунктів 1.1-1.3 роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України»від 12.09.96 р. N 02-5/333 (далі-Роз’яснення) застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі таке: розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

Зважаючи на те, що відповідач знаходиться в скрутному фінансовому стані, а сума позову є значною, суд дійшов висновку про задоволення заяви відповідача та розстрочення виконання рішення суду строком на 3 місяці. Сума, що підлягає стягненню повинна бути погашена частинами відповідно до встановленого судом терміну.

Враховуючи, що на момент порушення провадження у даній справі заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становила 120464,00 грн., витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру заборгованості, що існувала на моменту порушення провадження у даній справі та розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 258, 525, 526, 530, 612, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 223, 230, 232, 265 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Агропак»(07443, Київська обл., Броварський р-н, смт. Калинівка, вул. Ігорева, 5, код ЄДРПОУ 14335520) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛФК груп»(49035, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Водіїв, 20 А, кв. 1, код ЄДРПОУ 33906718) 90464 (дев’яносто тисяч чотириста шістдесят чотири) грн. 00 коп. заборгованості, 5050 (п’ять тисяч п’ятдесят) грн. 37 коп. пені, 4518 (чотири тисячі п’ятсот вісімнадцять) грн. 34 коп. 3% річних, 19829 (дев’ятнадцять тисяч вісімсот двадцять дев'ять) грн. 87 коп. інфляційних втрат, 1498 (одну тисячу чотириста дев’яносто вісім) грн. 62 коп. державного мита та 222 (двісті двадцять дві) грн. 48 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Виконання даного рішення розстрочити строком на 3 (три) місяці починаючи з березня 2010р. по травень 2010р. включно, зі щомісячною сплатою по 49 954 (сорок дев'ять тисяч дев’ятсот п’ятдесят чотири) грн. 19 коп.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                               В.А. Ярема

Рішення підписане 09.03.2010р.