Вирок № 85476478, 08.11.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/16695/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2019 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в особі судді Долі В.А., з участю секретаря судового засідання Рижої А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Рівне кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019180010004406 від 19 липня 2019 року про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина Грузії, не працюючого, одруженого, раніше не судимого, у вчиненні злочину передбаченого частиною 3 статті 186 Кримінального кодексу України,

- розгляд кримінального провадження відбувся за участю сторін кримінального провадження: прокурора Гуменюка В.Ю., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника – обвинуваченого - адвоката Гай І.М.,

ВСТАНОВИВ:

18 липня 2019 року, приблизно о 19:20 год. ОСОБА_1 , перебуваючи поблизу супермаркету «Літа», що по вул. Макарова, 32 в м. Рівне, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), керуючись корисливим мотивом, з метою власного матеріального збагачення, шляхом розбиття скла водійських дверей, проник у салон припаркованого на узбіччі дороги вантажного автомобіля марки «MAN», державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , звідки викрав рюкзак чорного кольору в якому знаходилися належні ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 223 737 гривень.

У подальшому, ОСОБА_1 усвідомлюючи, що його злочинні дії помічені водієм вищевказаного транспортного засобу ОСОБА_3 , своїх протиправних дій, спрямованих на заволодіння чужим майном, не припинив та втік з місця події на автомобілі маки «RENAULT MEGAN», державний реєстраційний знак НОМЕР_2 , чим завдав потерпілому ОСОБА_2 майнової шкоди у розмірі 223 737 гривень.

Шкода завдана злочином відшкодована шляхом повернення викраденого.

Своїми умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), що завдали значної шкоди потерпілому, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 186 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим у вчиненому злочині і дав показання, що він 18 липня 2019 року, приблизно о 19:20 год., перебуваючи поблизу супермаркету «Літа», що по вул. Макарова, 32 в м. Рівне, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), керуючись корисливим мотивом, з метою власного матеріального збагачення, шляхом розбиття скла водійських дверей, проник у салон припаркованого на узбіччі дороги вантажного автомобіля марки «MAN», державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , звідки викрав рюкзак чорного кольору в якому знаходилися належні ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 223 737 гривень. У подальшому усвідомлюючи, що його злочинні дії помічені водієм вищевказаного транспортного засобу ОСОБА_3 , своїх протиправних дій, спрямованих на заволодіння чужим майном, не припинив та втік з місця події на автомобілі марки «RENAULT MEGAN», державний реєстраційний знак НОМЕР_2 . В скоєному розкаявся. Просив суд призначити покарання не пов`язане з відбуванням у кримінально - виконавчій установі. Цивільний позов не визнає, оскільки викрадених коштів було 223 737 гривень, і ці кошти він не витрачав тому, що через невеликий проміжок часу, до години, був затриманий працівниками поліції і викрадені кошти вилучені і повернуті потерпілому .

Представник потерпілого-адвокат Воронько О.О. та потерпілий ОСОБА_2 подали до суду заяви, в яких просили проводити судове засідання без їх участі. Обставини та факти, викладені в протоколі допиту потерпілого від 19.07.2019 року підтверджують в повному обcязі, додаткових пояснень не мають. Цивільний позов просили задоволити в повному обсязі (а.с. 92. 93 т. 2).

Відповідно до частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України суд, за клопотанням учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно всіх фактичних обставин справи, тому що вони ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст фактичних обставин справи і не має сумнівів у добровільності позиції.

Також суд роз`яснив, що учасники судового провадження будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким; дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий (а.п. 203, т.1). Згідно висновку Миколаївського районного відділу Філії Центру пробації в Миколаївській області відносно ОСОБА_1 , останній має середній ризик небезпеки для суспільства, виправлення можливе без відбуття покарання обмеження або позбавлення волі на певний строк у місцях виконання покарань (а.п. 56-58 т. 2).

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 , суд визнає: його щире каяття. Обставин, що обтяжують його покарання – не встановлено.

Вирішуючи питання щодо покарання, суд бере до уваги вказані вище обставини в їх сукупності, а саме особу обвинуваченого, пом`якшуючу покарання обставину та відсутність обтяжуючих покарання обставин, і вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, і ОСОБА_1 необхідно призначити покарання за ч.3 ст.186 КК України – 4 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік, та покласти на нього обов`язки, визначені ч.1 ст. 76 КК України. Саме таке покарання є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Відповідно до частини 4 статті 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Таким чином, суд при постановленні вироку, вирішує питання щодо накладеного арешту на майно.

Питання речових доказів підлягає вирішенню в порядку частини 9 статті 100 КПК України.

В кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_2 до обвинуваченого заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 56 600 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого.

Відповідно до ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.

Враховуючи надані до суду докази, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, оскільки як вбачається з матеріалів кримінального провадження органом досудового розслідування ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України і розмір шкоди завданої злочином встановлена в розмірі 223 737 грн. З показань обвинуваченого, які доказами не спростовані, слідує, що обвинуваченого затримали через невеликий проміжок часу, до години (а.п. 111-114, т. 1), і вилучили кошти всі які він викрав, сума коштів 223 737 грн. Цей факт підтверджується не лише показаннями обвинуваченого, а й протоколом огляду місця події від 18.07.2019 року (а.п.22-24, т. 1). Окрім цього, цивільний позивач не надав доказів, що 18.07.2019 року з транспортного засобу було викрадено грошові кошти у сумі 280 337 грн., оскільки з долучених до цивільного позову товарно - транспортних накладних від 18.07.2019 року та рахунку від 18.07.2019 року (а.с.88, 89, т. 2) зазначена сума 720 000 гривень та 1500 гривень, однак не подано доказів того, за поставку якого товару були отримані дані кошти і згідно поданої ТТН № 258 від 18 липня 2019 року потерпілий зазначений як : замовник, вантажовідправник, вантажоодержувач.

Суд не бере до уваги надані представником потерпілого - адвокатом Воронько О.О. копії прибуткових касових ордерів (а.с. 68-77 т. 2), оскільки в них не містяться відомості, що зазначені підприємці дійсно передавали відповідні кошти, а також на поданих касових ордерах відсутні підписи та печатки осіб, які оплачували послуги ОСОБА_2 з поставки товару.

Процесуальні витрати, а саме, витрати, пов`язані із залученням експерта в розмірі 2669,17 грн., підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави на підставі ч.2 ст. 124 КПК України.

Відповідно до положень ст. 176 КПК України до ОСОБА_1 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Враховуючи, що обвинувачений засуджується до покарання не пов`язане з відбуттям у кримінально - виконавчій установі, запобіжний захід слід змінити на особисте зобов`язання, а обвинуваченого слід звільнити з - під варти в залі суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 100, ст. 349, ст.ст. 366-371, 373-376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненому злочині передбаченому частиною 3 статті 186 Кримінального кодексу України і призначити покарання - позбавлення волі 4 (чотири) роки.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до статті 76 КК України покласти на ОСОБА_1 на період іспитового строку наступні обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід - тримання під вартою до вступу вироку в законну силу змінити на особисте зобов`язання поклавши на обвинуваченого обов`язки: прибувати до суду за викликом, повідомляти прокурора та суд про зміну місця проживання.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти в залі суду.

Відповідно до положень частини 5 статті 72 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 строк перебування під вартою з 19 липня 2019 року по 08 листопада 2019 року в строк покарання.

Скасувати арешт, накладений згідно ухвали Рівненського міського суду від 24.07.2019 року № 569/13978/19 (1-кс/569/6410/19) на шкіряну сумку коричневого кольору марки «Alessory Collection» в якій знаходиться: портмане коричневого кольору з грошовими коштами в сумі 800 гривень купюри номіналом 200 гривень в кількості 4 шт, одна купюра номіналом 100 доларів США, купюра номіналом 2 долари США; мобільний телефон марки «Нокіа» - ІМЕІ НОМЕР_3 та ІМЕІ НОМЕР_4 ; мобільний телефон марки «Мікрософт» чорного кольору з ІМЕІ - НОМЕР_5 ; мобільний телефон марки «Нокіа» з двома картками оператора мобільного зв`язку «Київстар» - ІМЕІ НОМЕР_6 та ІМЕІ НОМЕР_7 ; картки на знижки; серветки; календар; зубна нитка; ножиці; три складні ножі; гаманець чорного кольору із банківськими картками, картками на знижку, грошовими коштами в сумі 522 гривень та 50 доларів США, 3 фунти стерлінгів; паспорт громадянина Грузії виданий на ім`я ОСОБА_4 ; паспорт громадянина України виданий на ім`я ОСОБА_5 ; ампула з водою для ін`єкцій; порожня пластинка з - під таблеток; постанова про накладення адмінстягнення; посвідчення водія видане на ім`я ОСОБА_5 ; посвідчення водія видане на ім`я ОСОБА_6 , грошові кошти в сумі 223737 (двісті двадцять три тисячі сімсот тридцять сім) гривень, пластмасовий пристрій для розбиття скла та автомобіль марки «Рено Меган», державний реєстраційний знак НОМЕР_2

Грошові коти в сумі 223 737 гривень повернути власникові - ОСОБА_2 ..

Пластмасовий пристрій для розбиття скла - знищити.

DVD диски з записами слідчих дій та конверт з засекреченими даними особи зберігати в матеріалах кримінальної справи.

Майно вилучене в обвинуваченого повернути останньому.

Речові докази у справі: два сліди пальців рук та один слід низу взуття зберігати в матеріалах кримінального провадження, кросівки марки «Reabok» повернути - ОСОБА_1

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати 2669 (дві тисячі шістсот шістдесят дев`ять) грн. 17 коп.

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди завданої злочином - відмовити.

На вирок суду може бути подана апеляція до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Доля В.А.