Рішення № 8547529, 16.02.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"16" лютого 2010 р. Справа № 3/010-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт - 2002", м. Київ

до           Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційні засоби та системи", м. Вишневе, Київська область

про           стягнення 57217,51 грн.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання

Обставини справи:

          Товариством з обмеженою відповідальністю "Моноліт - 2002" (далі позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційні засоби та системи" (далі відповідач) про стягнення 57217,51 грн. заборгованості.

          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.10.09р. позивач звернувся до відповідача з пропозицією розірвати договір та просив повернути сплачені в якості авансу кошти, проте пропозиція відповідачем не розглянута, а кошти не повернуті.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.12.09р. було порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 26.01.10р.

22.01.10р. на адресу господарського суду Київської області від ТОВ "Моноліт - 2002" надійшло уточнення позовних вимог, відповідно до якого позивач просить суд стягнути з відповідача 50217,51 грн., вказане уточнення мотивоване тим, що 28.12.09р. на р/р позивача від відповідача надійшли кошти в сумі 7000,00 грн. На підтвердження вказаного факту до уточнення залучено копію банківської виписки.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.01.10р., у зв’язку з неявкою представника відповідача, розгляд даної справи було відкладено на 16.02.10р.

В судовому засіданні, яке відбулося 16.02.10р. представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив суд позов задовольнити частково на суму 51025,69 грн.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, суд,

встановив:

08 вересня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Моноліт - 2002" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційні засоби та системи" (виконавець) було укладено договір №33/09 (далі Договір), відповідно до умов якого (п.п. 1.1) виконавець зобов'язується здійснити роботи по виносу мережі каналізації (волоконно-оптичної лінії зв'язку -ВОЛЗ) з-під плями забудови на об'єкті Карго Центр Київ-ССК Логістик Парк в с. Колонщина Макарівського р-ну Київської області у визначені договором строки та передати виконані роботи замовнику, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи і забезпечити своєчасне їх фінансування.

Згідно п.2.2. Договору, розрахунки і платежі здійснюються сторонами наступним чином: на протязі 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання договору замовник сплачує виконавцеві аванс в розмірі 50% від загальної вартості робіт, що становить 57217,51 грн.

На виконання пункт 2.2. Договору, позивач платіжним дорученням №216 від 09 вересня 2009 року перерахував на розрахунковий рахунок відповідача кошти в розмірі 57 217,51 грн.

Відповідно до п.1.4. Договору, виконавець приступає до виконання обумовлених даним договором робіт не пізніше 3 (трьох) робочих днів після його укладення та зобов'язується виконати роботи на протязі 30 календарних днів з моменту отримання виконавцем повідомлення про готовність кабельної каналізації до виконання робіт.

У зв'язку з неготовністю кабельної каналізації, необхідністю здійснення додаткових видів робіт, що не узгоджені в договорі, тобто зміною істотних умов договору, позивач 27.10.09р. звернувся до відповідача з пропозицією про розірвання договору та просив повернути сплачені в якості авансу кошти (лист від 27.10.09р. №173/09, який 27.10.09р. отримано відповідачем (копія в матеріалах справи)). Вказана пропозиція відповідачем не задоволена та залишена без належного реагування.

Відповідно до статті 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки відповідач роботи на об’єкті не виконував, а суму авансового платежу позивачу не повернув, останній вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, в зв’язку з чим, позивач має право на захист свого порушеного права відповідно до ч. 1 статті 15 Цивільного кодексу України.

Таким чином судом встановлено, що розмір боргу відповідача перед позивачем, станом на час прийняття рішення, становить 50217,51 грн.

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано існування заборгованості перед позивачем у сумі 50217,51 грн., в той час як позивачем доведено ті обставини на які він посилається, як на підставу свої позовних вимог.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 50217,51 грн.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

Відповідно до п. 38 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993р. № 15, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.1993р. № 50, при зменшенні суми позовних вимог мито не повертається.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційні засоби та системи" (08150, Київська обл., м. Боярка, вул. Будаївська, 13, код ЄДРПОУ 35998344) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт - 2002" (01001, м. Київ, вул. Костьольна, 15, код ЄДРПОУ 32049466) –50217 (п'ятдесят тисяч двісті сімнадцять гривень) 51 коп. заборгованості, 502 (п'ятсот дві гривні) 17 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 А.В. Лопатін

Дата підписання: 26.02.10р.