Рішення № 8547476, 02.03.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"02" березня 2010 р. Справа № 9/262-09          

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Інвестджерело”

До1.Приватного підприємства “Фіш груп”

2.Закритого акціонерного товариства “Блакитна Нива”

3.Комунального підприємства КОР “Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації”

Про визнання угоди недійсною та зобов’язання вчинити дії          

Суддя Сокуренко Л.В. Представники: позивачаПустовий М.В. (дов. б/н від 04.11.2009 р.) відповідача1.не з’явився 2.не з’явився

3.не з’явився Рішення суду прийнято в судовому засіданні 02.03.2010 р. після оголошеної в судовому засіданні 25.02.2010 р. перерви згідно ст. 77 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Київської області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестджерело” до Приватного підприємства “Фіш груп”, Закритого акціонерного товариства “Блакитна Нива” та Комунального підприємства КОР “Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації” про визнання угоди недійсною та зобов’язання вчинити дії.

Позовну заяву позивач обґрунтовує тим, що головою правління ЗАТ «Блакитна нива»при укладенні додаткової угоди № 1 від 16.09.08 р. до договору поставки № 02/06/08-1 від 02.06.2008 р. були перевищені, надані йому законом та статутом товариства, повноваження, а також те, що відповідачами при укладенні спірної угоди було порушено передбачений законом порядок нотаріального посвідчення і державної реєстрації угоди про відчуження нерухомого майна.

Ухвалою від 26.10.2009 року порушено провадження у справі № 9/262-09 та призначено її до розгляду на 10.11.2009 року; зобов’язано позивача надати в судове засідання оригінали доданих до позовної заяви документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію; відповідача на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки, інші докази, які підтверджують викладені у позовній заяві обставини.

Ухвалою суду від 26.10.09 р. явку представників сторін в судове засідання визнано обов’язковою.

26.10.2009 р. позивач звернувся до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову і просить суд накласти арешт на нерухоме майно Рокитнянського орендного рибгоспу як цілісного майнового комплексу, що розташований за адресою: 256714, Київська область, Рокитнянський район, с. Телешівка, який належав Закритому акціонерному товариству «Блакитна Нива»та на даний час належить Приватному підприємству «Фіш груп», а також просить заборонити Комунальному підприємству КОР «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації»змінювати, скасовувати чи вносити до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності на майно Рокитнянського орендного рибгоспу як цілісного майнового комплексу, що розташований за адресою: 256714, Київська область, Рокитнянський район, с. Телешівка.

Як вбачається з обставин спору, позивач в обґрунтування клопотання про вжиття заходів забезпечення позову зазначив, що ТОВ «Інвестджерело»є акціонером Закритого акціонерного товариства «Блакитна Нива».

Нещодавно йому з відкритих джерел випадково стало відомо про винесення 10.02.2009 р. Господарським судом Київської області рішення по справі № 4/202-08, яким за ПП «Фіш груп»визнано право власності на майно, належне ЗАТ «Блакитна Нива»- Рокитнянський орендний рибгосп, а Комунальне підприємство КОР «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації» за цим рішенням зобов’язано здійснити реєстрацію права власності на зазначене майно.

Підставою для винесення згаданого рішення став договір поставки № 02/06/08-1 від 02.06.2008 р., за яким ЗАТ «Блакитна Нива»отримала комбікорм для риби, та додаткова угода № 1 від 16.09.2008 р. до цього договору, за якою ЗАТ «Блакитна Нива»зобов’язалося передати майно Рокитнянського орендного рибгоспу ПП «Фіш груп»в якості оплати за цим договором поставки.

Дана додаткова угода № 1 від 16.09.2008 р. до цього договору, за ствердженням позивача, порушила права позивача як акціонера ЗАТ «Блакитна Нива», а саме право на участь у прийнятті рішень і управлінні товариством, а також приписи ч. 2 ст. 98 ЦК України, оскільки збори акціонерів товариства з цього питання взагалі проведені не були, а Голова правління, який підписав цю угоду діяв з перевищенням своїх повноважень. Тобто зазначена угода є такою, на його думку, що укладена з порушенням вимог закону, в зв’язку з чим він, на підставі ч. 1, 2 ст. 203, ст. 215 ЦК України просить суд визнати її недійсною.

Крім того, за ствердженням позивача, відповідачі при укладенні спірної додаткової угоди, за якою право власності на належне ЗАТ «Блакитна Нива»нерухоме майно Рокитнянського орендного рибгоспу переходило до ПП «Фіш груп»не дотрималось вимог закону і не посвідчили цю угоду нотаріально.

Позивач також звернув увагу суду на те, що існує реальна імовірність, що будуть продовжуватись протиправні спроби подальшого протиправного відчуження акцій та майна ЗАТ «Блакитна Нива»зі сторони відповідачів на користь невизначеного кола третіх осіб.

За таких обставин, у позивача є всі підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову може призвести до порушення прав ТОВ «Інвестджерело»як акціонера ЗАТ «Блакитна Нива», а також утруднити або зробити неможливим виконання рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Враховуючи викладені доводи та зміст позовних вимог, а також клопотання Позивача про вжиття заходів до забезпеченню позову, ухвалою суду від 28.10.2009 р. заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестджерело»(61000, м. Харків, вул. Соколова, 66-А, код ЄДРПОУ 34790943) про вжиття заходів до забезпечення позову задоволена; накладено арешт на нерухоме майно, а саме: Рокитнянський орендний рибгосп, як цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: 256714, Київська область, Рокитнянський район, с. Телешівка та заборонено Комунальному підприємству КОР «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації»змінювати, скасовувати чи вносити до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності на майно Рокитнянського орендного рибгоспу як цілісного майнового комплексу, що розташований за адресою: 256714, Київська область, Рокитнянський район, с. Телешівка.

В судове засідання 10.11.2009 р. представники відповідачів не з’явилися, вимоги ухвали суду від 26.10.2009 р. не виконали, про причини неявки в судове засідання не повідомили, у зв’язку з чим ухвалою суду від 10.11.09 р. розгляд справи відкладено на 26.11.2009 р.

В судове засідання 26.11.2009 р. представники позивача, відповідача 2 та відповідача 3 не з’явилися, вимоги ухвали суду від 10.11.2009 р. не виконали, про причини неявки в судове засідання не повідомили.

В судовому засіданні 26.11.09 р. відповідачем 1 подане клопотання про зупинення провадження у справі № 9/262-09 до розгляду Верховним Судом України касаційної скарги у справі № 4/202-08.

Як вбачається зі змісту клопотання про зупинення провадження по справі, відповідач1 просить зупинити розгляд справи № 9/262-09 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестджерело” до Приватного підприємства “Фіш груп”, Закритого акціонерного товариства “Блакитна Нива” та Комунального підприємства КОР “Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації” про визнання угоди недійсною до розгляду Верховним Судом України касаційної скарги у справі № 4/202-08.

Зазначене клопотання відповідач 1 обґрунтовує тим, що Приватним підприємством “Фіш груп” подана касаційна скарга на постанову Вищого господарського суду України від 08 жовтня 2009 року у справі № 4/202-08 за позовом Приватного підприємства “Фіш груп” до Закритого акціонерного товариства “Блакитна Нива” та Комунального підприємства КОР “Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації” про визнання права власності на Рокитнянський орендований рибгосп.

Як вбачається зі змісту клопотання та доданих до нього документів, відповідач 1 не надав суду доказів щодо прийняття до розгляду Верховним Судом України касаційної скарги Приватного підприємства “Фіш груп”.

Клопотання Приватного підприємства “Фіш груп” про зупинення провадження у справі № 9/262-09 судом розглянуте та залишене без задоволення, виходячи з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Зупинення провадження у справі - тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Частина 1 коментованої статті встановлює обов'язок господарського суду зупинити провадження у справі. Причиною зупинення в даному випадку є неможливість розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Предметом спору у справі № 9/262-09 є визнання угоди недійсною та зобов’язання вчинити дії, а предметом спору у справі № 4/202-08 є визнання права власності.

Крім того, позивачем по справі було надано до суду ухвалу Верховного Суду України від 10.12.09 р., якою відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 08.10.09 р. у справі 4/202-08.

Враховуючи те, що відповідачем не надано жодного іншого доказу з метою доведення суду наявності обставин, які розглядаються судом по справі № 4/202-08 та не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у справі № 9/262-09, а також не зазначено причин, які унеможливлюють розгляд справи № 9/262-09, то судом зазначене клопотання залишене без задоволення.

В судовому засіданні 17.12.09 р. представник відповідача 1 надав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестджерело” в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві.

Крім того, в судовому засіданні 17.12.09 р. сторони звернулись до суду з клопотанням про продовження строків розгляду справи на більш тривалий строк.

Статтею 77 ГПК України встановлено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез’явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів.

Судом клопотання сторін розглянуто та задоволено.

У зв’язку з необхідністю витребування доказів, ухвалами суду від 17.12.2009 р. та 02.02.2010 р. розгляд справи було відкладено.

В судовому засіданні 11.02.2010 р. оголошено перерву до 25.02.10 р., в судовому засіданні 25.02.2010 р. оголошено перерву до 02.03.2020 р. з метою підготовки повного тексту рішення.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представників сторін господарський суд Київської області,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області № 4/202-08 від 10.02.2009 р. позов ПП «Фіш груп»задоволено повністю, визнано за Приватним підприємством “Фіш Груп”(01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 7літ. "Б", код ЄДРПОУ 36048639) право власності на Рокитнянський орендований рибгосп (за виключенням гідротехнічних споруд до ставків №2, №3), який розташований за адресою: Київська область, Рокитнянський район, с. Телешівка; зобов'язано Закрите акціонерне товариство “Блакитна нива”(Київська обл., Рокитнянський район, с.Телешівка, вул. Леніна, 2, код ЄДРПОУ 20599005) передати за актом приймання-передачі Приватному підприємству “Фіш груп” (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 7 літ. "Б", код ЄДРПОУ 36048639) Рокитнянський орендований рибгосп (за виключенням гідротехнічних споруд до ставків №2, №3), який розташований за адресою: Київська область, Рокитнянський район, с. Телешівка; виселити Закрите акціонерне товариство “Блакитна нива”(Київська обл., Рокитнянський район, с. Телешівка, вул. Леніна, 2, код ЄДРПОУ 20599005) з Рокитнянського орендованого рибгоспу (за виключенням гідротехнічних споруд до ставків №2, №3), який розташований за адресою: Київська область, Рокитнянський район, с. Телешівка; зобов'язати КП КОР “Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації” (09100, Київська обл., м.Біла Церква, пл.Торгова,5, Код ЄДРПОУ 03346503) здійснити реєстрацію права власності на Рокитнянський орендований рибгосп (за виключенням гідротехнічних споруд до ставків №2, №3), який розташований за адресою: Київська область, Рокитнянський район, с. Телешівка за Приватним підприємством “Фіш груп”(01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 7 літ. "Б", код ЄДРПОУ 36048639) та стягнуто із Закритого акціонерного товариства “Блакитна нива” (Київська обл., Рокитнянський район, с. Телешівка, вул. Леніна, 2, Код ЄДРПОУ 20599005), на користь Приватного підприємства “Фіш груп”(01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 7 літ. "Б", код ЄДРПОУ 36048639) 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень 00 копійок державного мита та 118 (сто вісімнадцять) гривень 00 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим у даній справі рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестджерело»та Когут Ігор Дмитрович звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просили суд скасувати зазначене рішення.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.10.2009 р. у справі № 4/202-08 касаційна скарга ТОВ «Інвестджерело»задоволена, касаційна скарга Когута І.Д. задоволена частково; рішення Господарського суду Київської області від 10.02.2009 р. у справі № 4/202-08 скасовано, а справа передана на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Ухвалою Верховного Суду України від 10.12.2009 р. відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 04.10.2009 р.

ТОВ «Інвестджерело», який є акціонером ЗАТ «Блакитна нива»та володіє 315921 акціями товариства, що становить 33, 94 % від загальної кількості, та підтверджується випискою з рахунку в цінних паперах, звернувся до суду з позовом про визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 16.09.2008 р. до договору поставки № 02/06/08-1, зобов’язанням ПП «Фіш груп»повернути в натурі все майно, яке було одержано на виконання додаткової угоди № 1 від 16.09.2008 р., а також про зобов’язання комунального підприємства КОР «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації»скасувати запис в реєстрі прав власності на нерухоме майно про державну реєстрацію спірного майна, що відійшло до ПП «Фіш груп»за додатковою угодою № 1 від 16.09.2008 року і зобов’язати комунальне підприємство КОР «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації»відновити запис в реєстрі прав власності на нерухоме майно про державну реєстрацію спірного майна за ЗАТ «Блакитна Нива», який було скасовано при реєстрації прав власності на майно до ПП «Фіш груп»за додатковою угодою № 1 від 16.09.2008 року.

Статтею 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 1 ГПК України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що захист цивільних прав та інтересів здійснюється, зокрема, у такий спосіб, як визнання правочину недійсним.

Право акціонера на звернення з позовом до акціонерного товариства гарантоване п. 4.4 Рішення Конституційного суду України від 01.12.2004 р. № 18-рп/2004, оскільки акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є.

Таким чином, відповідно до вказаних норм чинного законодавства акціонер має право подати позовну заяву до акціонерного товариства акціонером якого він є, а також до третіх осіб у випадку порушення ними прав та охоронюваних законом інтересів самого акціонера. Зазначеної позиції дотримується Вищий господарський суд України (постанова ВГСУ № 37/589 від 08.07.2008 р.).

Суд, ознайомившись з вимогою позивача про визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 16.09.2008 р. до договору поставки № 02/06/08-1, приходить до висновку про те, що його права, як акціонера товариства, були порушені відповідачем 2; особа, яка вчинила правочин від імені акціонерного товариства не діяла в інтересах самого товариства та не мала достатнього обсягу цивільної дієздатності, а зміст самого спірного правочину суперечить вимогам Цивільного кодексу України, в зв’язку з чим вимога позивача підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Частиною 1 ст. 83 ГПК України встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщонедійсністьправочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.2 ст. 215 ЦК України).

Стаття 203 Цивільного кодексу України передбачає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Відповідно до ч. 1, 2 цієї статті зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України (далі –ГК України) господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Спеціальна (господарська) правосуб'єктність –це основана на законі можливість суб'єктів господарського права набувати від свого імені майнові та особисті немайнові права, вступати в зобов'язання, виступати у судових органах тощо. Правосуб'єктність суб'єкта господарського права визначається як господарська компетенція, тобто сукупність встановлених законодавством і набутих у господарських правовідносинах прав та обов'язків.

Угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому, в кожній справі про визнання угоди недійсною, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків (Постанова Пленуму Верховного Суду України N 3 від 28.04.1978 року «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними»).

Крім того, абзацом третім п. 1 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 12 березня 1999 року № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними»роз’яснено, що вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Статтею 152 Цивільного кодексу України, встановлено, що акціонерним є товариство, статутний капітал якого поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості.

Гарантії захисту майнових прав акціонерів встановлюються законом. Під цим поняттям, зокрема, розуміються положення в тому числі і статтей 98, 159 Цивільного кодексу України та положення Закону України «Про акціонерні товариства».

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про акціонерні товариства» кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на участь в управлінні акціонерним товариством.

Акціонери - власники простих акцій товариства можуть мати й інші права, передбачені актами законодавства та статутом акціонерного товариства.

Частиною 2 ст. 87 ЦК України передбачено, що установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Статут юридичної особи за своєю правовою природою є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов’язкові для учасників товариства, посадових осіб товариства та інших працівників, враховуючи порядок затвердження та внесення змін до статуту.

Установчим документом акціонерного товариства є його статут. Статут акціонерного товариства крім відомостей, передбачених ст. 88 цього Кодексу, має містити відомості про розмір статутного капіталу; умови про категорію акцій, що випускаються товариством, та їхню номінальну вартість і кількість; права акціонерів; склад і компетенцію органів управління товариством та про порядок ухвалення ними рішень. У статуті акціонерного товариства мають також міститися інші відомості, передбачені законом (ст. 154 ЦК України).

Органом управління ЗАТ «Блакитна нива», визначеним статтею 7 статуту, є правління товариства, який є виконавчим органом товариства, та голова правління, який керує роботою правління.

Пунктом 7.3 статуту визначені повноваження Голови Правління або Генерального директора. Так частиною 4 пункту 7.3 статуту визначено, що Голова правління укладає угоди, договори і контракти, в т.ч. зовнішньоекономічні, видає доручення, користується правом найму на роботу та звільнення працівників, видає накази та розпорядження, які обов’язкові для виконання усіма працівниками товариства, а п. 7.2 статуту передбачено, що Правління товариства затверджує договори (угоди), укладені на суму, що перевищує вказану в статуті товариства, однак, така сума в статуті ЗАТ «Блакитна Нива»не визначена.

Тобто, статутом товариства право Голови правління на укладання договору не обмежено, але при цьому, установчими документами товариства встановлена необхідність затвердження договорів Правлінням цього товариства і, оскільки статутом також не визначена сума договорів, то суд приходить до висновку, що статутом встановлена необхідність затвердження Правлінням всіх укладених Головою правління договорів.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.06.2008 р. між Приватним підприємством «Осіріус-1»(код ЄДРПОУ 35392855) (постачальник), в особі директора Єрьоменко Лариси Миколаївни, та Закритим акціонерним товариством «Блакитна нива»(код ЄДРПОУ 20599005), в особі Голови правління Голєва Станіслава Васильовича) (покупець, відповідач 2) укладено договір поставки № 02/06/08-1.

Відповідно до умов договору, ПП “Осіріус-1” (постачальник) зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених у договорі, передати у власність покупцеві товар, а саме: 220,5 тон комбікорму для риби, з вмістом протеіну не менше 26%, а покупець зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити цей товар в розмірі 904 050 (дев'ятсот чотири тисячі п'ятдесят) гривень 00 копійок (п.2.1.).

У відповідності до умов п. 3.1. договору поставки, постачальник зобов'язувався поставити покупцеві товар рівними частинами по 3,5 тони в день, починаючи з 13.06.2008 р по 15.08.2008 р.

Відповідно до п. 5.1. поговору поставки Закрите акціонерне товариство «Блакитна нива»прийняло на себе зобов'язання оплатити поставлений товар в безготівковому порядку, протягом п'яти банківських днів, з моменту поставки товару, а отже починаючи з 16 серпня 2008 року та не пізніше 22 серпня 2008 р.

Однак, за ствердженням відповідача 1 та відповідача 2, зазначене зобов'язання відповідач 2 порушив, а саме поставлений товар у визначені строки не оплатив.

За ствердженням відповідача 1 –ПП «Фіш груп», 15 вересня 2008 року між Приватним підприємством “Осіріус-1” (за договором цесії- “Цедент”) та Приватним підприємством “Фіш груп” (надалі відповідач 1, а за договором цесії - “Цесіонарій”) було укладено Договір відступлення права вимоги (цесії) (надалі - “Договір цесії”).

Зазначений договір цесії, укладений між ПП «Фіш груп»та ПП «Осіріус-1», сторонами на розгляд суду та залучення до матеріалів справи № 9/262-09 не доданий, проте, сторони наполягали на тому, що зазначений договір цесії був предметом дослідження по справі № 4/202-08.

Зі змісту рішення суду № 4/202-08 від 10.02.2009 р. вбачається, що в порядку та на умовах, визначених договором цесії, Цедент відступив Цесіонарієві, а Цесіонарій набув право вимоги, належне Цедентові, і став кредитором за договором поставки № 02/06/08-01, укладеним 02 червня 2008року між ПП “Осіріус-1”(Цедентом) і Закритими акціонерним товариством “Блакитна нива”.

Враховуючи вищевикладене, 16.09.2008 р. між Приватним підприємством “ФІШ ГРУП” (код ЄДРПОУ 36048639), в особі директора Бурлаки Ірини Василівни, та Закритим акціонерним товариством «Блакитна нива»(код ЄРПОУ 20599005), в особі Голови правління Голєва Станіслава Васильовича, укладено додаткову угоду № 1 до договору поставки № 02/06/08-1, предметом якої було надання ЗАТ «Блакитна нива»додаткового строку для належної сплати за поставлений товар за договором поставки № 02/06/08-1 від 02.06.2008 р.

Відповідно до положень частини 3 статті 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов’язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

При досліджені змісту зазначеної додаткової угоди, судом встановлено наступне: ПП «Фіш груп»(надалі іменується «Постачальник» враховуючи умови договору відступлення права вимоги (цесії) від 15 вересня 2008 р., укладеного з Приватним підприємством «ТРІАЛ-ІІ»(код ЄДРПОУ 34493556) в особі директора Бурлаки Ірини Василівни, отримало право вимоги (цесії) за договором поставки № 02/06/08-1 від 02.06.2008 р., як кредитор при виконанні грошового зобов’язання за договором поставки в сумі 1186559, 43 грн.

Матеріали справи не містять договорів цесії, укладених між ПП «Фіш груп»та ПП «ТРІАЛ-ІІ»щодо відступлення права вимоги стосовно грошових зобов’язань ЗАТ «Блакитна нива», також відсутня інформація щодо укладання між ЗАТ «Блакитна нива»та ПП «ТРІАЛ-ІІ»договорів поставки, в наслідок чого у ЗАТ «Блакитна нива»виникли б боргові зобов’язання.

Проте, як вбачається з наданих суду документів, Головою правління Голєвим Станіславом Васильовичем спірна додаткова угода підписана та скріплена мокрою печаткою, тобто, суд дійшов висновку про те, що зі змістом договору він був обізнаний.

При дослідженні зазначеної додаткової угоди, судом встановлено, що відповідно до п. 2 додаткової угоди № 1 до договору поставки ЗАТ «Блакитна нива» (відповідач-2) визнав наступні свої боргові зобов'язання за договором поставки, та прийняв на себе зобов'язання в строк не пізніше 28.09.2008 року сплатити боргові зобов'язання за договором поставки в загальному розмірі 1 186 559,43 грн. (один мільйон сто вісімдесят шість тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень, 43 копійок), що включає в себе: сплату постачальнику, відповідно до п. 2.1 та п. 5.1 договору поставки, вартості поставленого за договором поставки товару в розмірі 904 050 (дев'ятсот чотири тисячі п'ятдесят гривень 00 копійок); належної сплати пені за прострочення сплати грошових коштів 24 календарних дні, на дату набуття чинності цим договором, в розмірі 11294,43 грн. (одинадцять тисяч двісті дев'яносто чотири гривні 43 копійок) (п. 6.4. Договору Поставки); в) належної сплати штрафу в розмірі 271 215,00 грн. (двісті сімдесят одна тисяча двісті п'ятнадцять гривень 00 копійок).

Відповідно до п. 3 додаткової угоди № 1 до договору поставки сторони дійшли згоди, що у випадку порушення відповідачем 2 (Покупцем) прийнятого на себе зобов'язання щодо сплати боргових зобов'язань за договором поставки у строк визначений п. 2 додаткової угоди № 1, право власності покупця (відповідача 2) на Рокитнянський орендований рибгосп (за виключенням гідротехнічних споруд до ставків № 2, № 3), який розташований за адресою: 256714, Київська область, Рокитнянський район, с. Телешівка (надалі - “Майно”), переходить до постачальника (відповідача 1), в якості належної сплати боргових зобов'язань по договору поставки, в день порушення такого зобов'язання.

Пунктом 4 додаткової угоди встановлено, що право власності відповідача 2 на майно підтверджується Свідоцтвом про власність за реєстраційним № 20-Вп, виданого 30.06.1995 р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області. Балансова вартість Майна на дату укладання Додаткової угоди № 1 складає: 916 372 (дев'ятсот шістнадцять тисяч триста сімдесят дві) гривні, 65 копійок.

На підтвердження прийнятих на себе зобов'язань за п. 3 цієї додаткової угоди, в момент підписання даної угоди, відповідач 2 передав відповідачу 1 на відповідальне зберігання Свідоцтво про власність за реєстраційним № 20-Вп, виданого 30.06.1995 р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області, що відповідачем 1 не заперечується.

Враховуючи те, що Головою правління ЗАТ «Блакитна нива»підписана дана додаткова угода, суд, проаналізувавши умови додаткової угоди, дійшов висновку, що Голова правління товариства погодився на відстрочку виконання грошового зобов’язання строком до 28.09.2008 р., тобто на 12 днів, та надав згоду на передачу права власності на цілісний майновий комплекс товариства, при зазначених у додатковій угоді відомостей щодо підписання між ПП «Фіш груп»та ПП «Тріал-ІІ», яка є невідомою юридичною особою у даних господарських правовідносинах, договору відступлення права вимоги (цесії) за договором поставки № 02/06/08-1 від 02.06.2008 р.

Згідно усних пояснень Голови правління у судовому засіданні, ні договір поставки № 02/06/08-1, ні додаткова угода № 1 від 16.09.2008 р. до договору поставки № 02/06/08-1 на розгляд та затвердження Правління товариства не виносилась та відповідно затверджені Правлінням товариства не були, що є порушенням п. 7.2 статуту товариства.

За ствердженням відповідача 2 –ЗАТ «Блакитна нива», у товариства не було коштів щодо покриття зазначених боргових зобов’язань ні перед постачальником –ПП“Осіріус-1”, ні перед відповідачем 1 –ПП «Фіш груп».

Враховуючи невиконання ЗАТ «Блакитна нива» договірних зобов’язань, встановлених умовами додаткової угоди, Приватне підприємство “Фіш груп” звернулось до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства “Блакитна нива” та КП КОР “Білоцерківське міжміське БТІ” про визнання права власності на майно-Рокитнянський орендований рибгосп (за виключенням гідротехнічних споруд до ставків №2, №3), який розташований за адресою: Київська область, Рокитнянський район, с. Телешівка, та набуло право власності на цілісний майновий комплекс Рокитнянський орендований рибгосп за рішенням суду № 4/202-08 від 10.02.2009 р., яке на даний час Постановою Вищого господарського суду України від 04.10.2009 р. скасовано.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що в даному випадку, при укладенні додаткової угоди, Голова правління не діяв в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно, а також перевищив свої повноваження, оскільки ним була порушена вимога щодо дотримання господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

Суд вважає, що зазначений правочин також суперечить вимогам Цивільного кодексу України та повинен бути визнаний недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України, виходячи з наступного:

Частиною 2 ст. 98 ЦК України встановлено, що рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п’ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у ѕ голосів, якщо інше не встановлено законом.

Частина друга коментованої статті встановлює загальне правило про те, що рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Закон до таких виняткових випадків відносить рішення про внесення змін до статуту товариства, про відчуження майна товариства на суму, що становить п’ятдесят і більше відсотків майна товариства, про ліквідацію товариства. Такі рішення повинні прийматися кваліфікованою більшістю не менше як у ѕ голосів учасників, присутніх на зборах, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, в зазначеній коментованій статті встановлено, що водночас варто підкреслити, що учасники товариства (засновники) в установчих документах не можуть виключати необхідність прийняття рішень через отримання кваліфікованою більшістю голосів щодо випадків, коли це вимагає закон, зокрема, частина 2 статті 98 ЦК України. Водночас є підстави вважати, що установчими документами може встановлюватися більш жорстокий підхід до визначення кваліфікованої більшості голосів (наприклад, 4/5 голосів усіх учасників товариства).

Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства. Виконавчий орган є підзвітним загальним зборам акціонерів і наглядовій раді акціонерного товариства та організовує виконання їхніх рішень (ч. 2, 3 п. 1 ст. 161 ЦК України).

Статтею 159 Цивільного кодексу України встановлено, що вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів. У загальних зборах мають право брати участь усі його акціонери незалежно від кількості і виду акцій, що їм належать. До виключної компетенції загальних зборів акціонерів товариства належить перелік питань, що визначені статутом товариства і законом.

Пунктом 5.3 статуту товариства визначено, що до виключної компетенції загальних зборів акціонерів належать повноваження з таких питань: внесення змін до статуту товариства; затвердження річних результатів діяльності товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строк і порядок виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків; створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв товариства, затвердження їх статутів та положень; прийняття рішень про припинення діяльності товариства.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 ЦК України).

Тобто, укладений між ПП «Осіріус-1»та ЗАТ «Блакитна нива»договір поставки № 02/06/08-1 за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Оскільки, під час дії договору поставки, у ЗАТ «Блакитна нива»виникло перед постачальником-ПП «Осіріус-1»грошове зобов’язання на суму 904050, 00 грн., яке він, за його ствердженням, не мав можливості виконати в силу відсутності коштів у товариства, то він повинен був скликати загальні збори акціонерів товариства з метою визначення порядку покриття збитків у порядку встановленому п. 5.3 статуту товариства.

Відповідно до п. 4.1 статуту статутний фонд товариства складає 1072103, 00 грн.

Балансова вартість майна - Рокитнянського орендованого рибгоспу на дату укладання Додаткової угоди № 1 складало: 916 372 (дев'ятсот шістнадцять тисяч триста сімдесят дві) гривні, 65 копійок, про що зазначено у рішенні суду № 4/202-08.

Як вбачається з наданих суду документів, зазначене майно є єдиним нерухомим майном товариства та складає 85, 47 % від статутного фонду товариства, зазначене також підтвердив у судовому засіданні Голова правління ЗАТ «Блакитна нива».

Враховуючи зазначені вимоги законодавства (ч. 2 ст. 98 ЦК України) та статуту товариства, суд дійшов висновку, що виконавчим органом товариства, а саме: Головою правління або Правлінням повинні були бути скликані загальні збори з метою вирішення питання визначення порядку покриття збитків товариства на суму, яка перевищує статутний фонд товариства, та питання щодо відчуження нерухомого майна товариства, але, виконавчим органом товариства загальні збори скликані не були.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сторонами в судове засідання не надані документи, які б свідчили про те, що Голова правління ЗАТ «Блакитна нива»здійснював дії щодо скликання загальних зборів товариства, оскільки як було встановлено судом під час огляду договору поставки №02/06/08-1 від 02.06.2008 року та додаткової угоди №1 від 16.09.2008 року до цього договору, дані договори були укладені у простій письмовій формі та підписані від імені ЗАТ «Блакитна нива»головою правління ЗАТ «Блакитна нива»Голєвим С.В., який діяв на підставі статуту ЗАТ «Блакитна Нива». Разом з тим, представниками ПП «Фіш груп»та ЗАТ «Блакитна нива»не було надано суду доказів проведення загальних зборів акціонерів ЗАТ «Блакитна нива»і прийняття даними зборами рішення про надання повноважень Голєву С.В. укладати угоди за якими може відчужуватись майно ЗАТ «Блакитна нива»на суму, яка становить п’ятдесят і більше відсотків вартості майна товариства, або про прийняття рішення, яким би Голєву С.В. делегувались повноваження по укладенню (затвердженню) таких договорів.

Таким чином, судом встановлено, що при підписанні Головою правління товариства додаткової угоди № 1 від 16.09.2008 р. до договору поставки № 02/06/08-1, зміст якої полягав у відчуженні майна товариства шляхом передачі права власності на цілісний майновий комплекс - Рокитнянський орендований рибгосп в наслідок виконання зобов'язання щодо сплати боргових зобов'язань за договором поставки у строк визначений п. 2 додаткової угоди № 1, а саме з розстрочкою в 12 днів, без проведення загальних зборів та прийняття відповідного рішення кваліфікованої більшості голосів загальних зборів, ним були порушені норми Цивільного законодавства України, а саме ч. 2 ст. 98 ЦК України, яка в даному випадку виступає спеціальною нормою по відношенню до положень статуту товариства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що додаткова угода № 1 від 16.09.2008 р. до договору поставки № 02/06/08-1, укладена Головою правління ЗАТ «Блакитна нива»в порушення вимог ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України, а тому підлягає визнанню недійсною.

Суд також розглянув викладені в позовній заяві та вказані позивачем в усних та письмових поясненнях суду обґрунтування щодо відсутності нотаріального посвідчення додаткової угоди до договору, як однієї з підстав визнання додаткової угоди недійсною та зазначене обґрунтування до уваги не приймає, виходячи з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно положень ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Як вбачається з умов спірної додаткової угоди, вона не є прямим договором про відчуження майна (договором купівлі-продажу), а є договором відкладальної обставини, та, крім того, визнання права власності на майно встановлено за рішенням суду № 4/202-08.

Відповідно до положень частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч. 3 ст. 207 ГК України виконаннягосподарського зобов'язання, визнаногосудом недійсним повністю або в частині, припиняється повністюабов частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє. За тими зобов’язаннями, що були виконані проводиться реституція.

Згідно з п. 3.9. Тимчасового положення «Про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року у разі переходу права власності на нерухоме майно, яке вже зареєстроване в Реєстрі прав, реєстратор при реєстрації прав на це майно одночасно скасовує попередній запис щодо права власності на це майно. У разі необхідності із заявою про скасування запису в Реєстрі прав може звернутися попередній власник, якщо право не було зареєстровано новим власником.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про зобов’язання ПП «Фіш груп»повернути майно ЗАТ «Блакитна нива», а також щодо зобов’язання комунального підприємства КОР «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації»скасувати запис в реєстрі прав власності на нерухоме майно про державну реєстрацію спірного майна, що відійшло до ПП «Фіш груп»за додатковою угодою № 1 від 16.09.2008 року і зобов’язати комунальне підприємство КОР «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації»відновити запис в реєстрі прав власності на нерухоме майно про державну реєстрацію спірного майна за ЗАТ «Блакитна Нива», який було скасовано при реєстрації прав власності на майно до ПП «Фіш груп» за додатковою угодою № 1 від 16.09.2008 року. обґрунтоване та підлягає задоволенню.

На підставі ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи покладаються при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, враховуючи те, що позовні вимоги задоволені в сторону позивача, то судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу покладаються на відповідачів в повному розмірі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 92, 98, 203, 215, 216, 220, 655, 657, 712 Цивільного кодексу України, ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 16.09.2008 року до договору поставки №02/06/08-1 від 02.06.2008 року, укладену між Закритим акціонерним товариством «Блакитна Нива»та Приватним підприємством «Фіш груп».

3. Зобов’язати Приватне підприємство «Фіш Груп»(01034, м. Київ, вул.Рейтарська, 7 літ "Б", код ЄДРПОУ 36048639) повернути другій стороні –Закритому акціонерному товариству «Блакитна Нива»(09622, Київська обл., Рокитнянський район, с. Телешівка, вул. Леніна, 2, код ЄДРПОУ 20599005) в натурі майно, яке було одержано на виконання додаткової угоди № 1 від 16.09.2008 року до договору поставки №02/06/08-1 від 02.06.2008 року, а саме: Рокитнянський орендований рибгосп, як цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: 256714, Київська область, Рокитнянський район, с. Телешівка.

4. Зобов’язати комунальне підприємство КОР «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації»(09100, Київська область, м. Біла Церква, пл.Торгова, 5, код ЄДР 03346503) скасувати запис в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на майно, а саме: Рокитнянський орендований рибгосп, як цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: 256714, Київська область, Рокитнянський район, с. Телешівка за Приватним підприємством «Фіш Груп».

5. Зобов’язати комунальне підприємство КОР «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації»відновити запис в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на майно, а саме: Рокитнянський орендований рибгосп, як цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: 256714, Київська область, Рокитнянський район, с. Телешівка за Закритим акціонерним товариством «Блакитна Нива».

6. Стягнути у рівних частках з ЗАТ «Блакитна Нива»(09622, Київська обл., Рокитнянський район, с. Телешівка, вул. Леніна, 2, код ЄДРПОУ 20599005) та ПП «Фіш груп»(01034, м. Київ, вул.Рейтарська, 7 літ "Б", код ЄДРПОУ 36048639) державне мито 340 (триста сорок) гривень 00 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 копійок.

Видати накази після вступу рішення у законну силу.

Суддя Л.В.Сокуренко