Ухвала суду № 85474114, 07.11.2019, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 32, м. Березань, Київська область, 07541

Номер провадження 2/356/329/19

Справа № 356/744/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2019 Суддя Березанського міського суду Київської області Голік Г.К., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визнання нерухомого майна особистою приватною власністю одного з подружжя,

В С Т А Н О В И В:

17.10.2019 року позивач звернувся до Березанського міського суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визнання нерухомого майна особистою приватною власністю одного з подружжя.

Відповідно до ст.187ч.1ЦПК України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 175 і 177 цього Кодексу, а також чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, суд вважає, що подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177ЦПК України з наступних підстав.

Згідно ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

На підставі ст. 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

За змістом позовних вимог позивач просить:

-розірвати шлюб між ним та відповідачем, зареєстрований 10.03.1978року Палацом одружень міста Горлівки Донецької області, актовий запис №662;

- визнати особистою приватною власністю позивача :житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку кадастровий номер 320400000:08:009:0059, площею 0,1000га. по АДРЕСА_2 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та спору;

-земельну ділянку кадастровий номер 321040000:08:009:0060 площею 0,0322га. по АДРЕСА_2 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Таким чином, у позові об`єднано- одна вимога не майнового та три самостійні вимоги майнового характеру, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем заявлено три вимоги про визнання нерухомого майна особистою приватною власністю одного з подружжя . Позивач в позовній заяві зазначає ціну позову 76840 грн., однак не надає доказів які б підтверджували зазначене (звіт про оцінку майна та /або інше).

Так відповідно до ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява, крім іншого, повинна містити: п.3 зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до ч. 1 п.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності,- дійсною вартістю нерухомого майна.

Відповідно до п. а п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від22.12.1995року №20«Про судову практику у справах за позовами прозахист права приватної власності» визначено, що під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Однак, позивачем в позовній заяві не вказано ціну позову, яка б відповідала фактичній (ринковій) вартості спірного майна на день звернення до суду, виходячи з дійсної вартості на час розгляду справи відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

З викладеного вбачається, що позивачу слід визначити ціну позову, обумовлену вартістю майна, надати підтвердження визначення дійсної вартості майна та сплатити судовий збір у розмірі, що визначається згідно дійсної вартості спірного майна, з урахуванням положень ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.3 ст.6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За подання позовної заяви про розірвання шлюбу з одночасним поділом майна судовий збір справляється за розірвання шлюбу і за поділ майна.

Так, згідно з п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (768,40 грн), та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (9605,00 грн.). Отже, розмір судового збору за вимогу майнового характеру становить 1% від ціни позову, яку повинен встановити позивач у своїй заяві.

Що стосується немайнових вимог, то згідно п. п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 768, 40 гривень.

З долученої до позовної заяви квитанції № 0.0.1495736925.1 від 17.10.2019 вбачається, що позивачем було сплачено судовий збір лише за подання позовної вимоги немайнового характеру , а саме розірвання шлюбу у розмірі 768 грн. 40 коп.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за три вимоги майнового характеру у розмірі 1% від ціни позову, яку повинен встановити позивач у своїй заяві.

На підставі переліченого, підлягає сплаті судовий збір у повному розмірі за подання вимоги про визнання нерухомого майна особистою приватною власністю одного з подружжя за реквізитами: УК у м.Березань /Березань /22030101 код отримувача 36999805 №рахунку (ІВАN)UA 908999980000031219206010003 код класифікації доходів бюджету 22030101.

За вимогами ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене, суддя дійшов висновку про залишення вказаної позовної заяви без руху для усунення позивачем виявлених недоліків і відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України надає позивачу строк для їх усунення протягом десяти днів з дня вручення йому копії даної ухвали.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визнання нерухомого майна особистою приватною власністю одного з подружжя - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом десяти днів з дня вручення йому копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків у встановлений термін, позовна заява буде визнана неподаною і повернута позивачу.

Ухвала в частині залишення позовної заяви без руху оскарженню не підлягає.

Суддя: Г. К. Голік