Ухвала суду № 85469784, 06.11.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

06.11.2019Справа № 910/15179/19

Суддя Бондаренко Г.П., розглянувши

Позовну заяву Релігійної організації «КИЇВСЬКА ПАТРІАРХІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ» (Київська патріархія УПЦ КП)

До: 1) Акціонерного товариства «Держаний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12г; ідентифікаційний код: 00032129)

2) Філії-Головного управління по м. Києву та Київській області Акціонерного товариства «Держаний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, будинок 27.; ідентифікаційний код: 09322277)

Про стягнення 2 134 783, 32 грн

ВСТАНОВИВ:

Релігійна організація «КИЇВСЬКА ПАТРІАРХІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ» (далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства «Держаний ощадний банк України» та Філії-Головного управління по м. Києву та Київській області Акціонерного товариства «Держаний ощадний банк України» про стягнення боргу у розмірі 2 134 783, 32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання з боку відповідачів договору про обслуговування поточного банківського рахунку та договору про обслуговування депозитного валютного банківського рахунку, який відкритий позивачеві.

У зв`язку з цим позивач просить:

- солідарно стягнути з відповідачів боргу у розмірі 77 239, 76 грн, що виник в результаті невиконання договору про обслуговування поточного банківського рахунку;

- солідарно стягнути з відповідачів боргу у розмірі 2 057 543, 56 грн, що виник в результат невиконання договору про обслуговування депозитного банківського рахунку;

Також позивач просить стягнути з відповідачів судові витрати. Крім того, разом з позовною заявою позивач подав клопотання про звільнення його від сплати судового збору, які підписані представником позивача Неонілою Ткаченко.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Суд зазначає, що в клопотанні про звільнення від сплати судового збору позивач не зазначив обґрунтованих підстав для його задоволення, а натомість зазначає, що предметом спору є стягнення коштів (боргу) за невиконання договору про обслуговування поточного рахунку та договору про обслуговування депозитного валютного банківського рахунку Акціонерного товариства «Держаний ощадний банк України», тобто предметом є правовідносини, що склалися в результаті реалізації прав споживача.

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв.

Підстави для вчинення господарським судом дій щодо відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати викладені у статті 8 Закону України «Про судовий збір». Так, 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно пункту 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відтак, звільнення чи відстрочка сплати судового збору є правом суду, яке може бути реалізоване за наслідком оцінки судом доводів заявника щодо наявності підстав для такого звільнення, виходячи з майнового стану на момент звернення із заявою, при цьому, відповідне клопотання сторони розглядається, виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.

Так, позивач надав лист Акціонерного товариства «Держаний ощадний банк України» в якому заступник голови правління повідомив про те, що Акціонерним товариством «Держаний ощадний банк України» було блоковано право розпоряджатися рахунками Релігійної організації «КИЇВСЬКА ПАТРІАРХІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ» ліквідатору Релігійної організації «КИЇВСЬКА ПАТРІАРХІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ» - Яременку О.В. до набрання законної сили рішенням у адміністративній справі № 640/14586/19, відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.09.2019 про забезпечення адміністративного позову.

Отже, суд визнав таке клопотання необґрунтованим, оскільки позивач не зазначив підстав для звільнення від сплати, не надав доказів того, що у нього відсутні рахунки у інших банках. Крім того, Суд звертає увагу позивача на те, що останній не позбавлений можливості оплатити судовий збір готівкою.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, передбачено справляння судового збору.

Відповідно до ч. 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на це Суд звертає увагу позивача, що сума судового збору яку необхідно сплатити за подання даної позовної заяви становить: 2 134 783, 32 грн * 1,5% = 32 021,74 грн.

У позовній заяві позивач зазначає, що докази направлення позовної заяви з додатками на адресу відповідачів будуть надані на вимогу суду.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, а саме абзацом 27 пункту 2 передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв`язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

В свою чергу пунктом 19 Правил визначено, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

За змістом пункту 61 Правил надання поштового зв`язку, затверджених Постановою №270 від 05.03.2009 Кабінету Міністрів України, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

За таких обставин, належним доказом надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу є оригінал опису вкладення відправленої поштової кореспонденції, в якому перелічені всі документи, які надсилаються одержувачу та який засвідчений підписом працівника відділення поштового зв`язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи, а саме оригінал поштової квитанції (чеку).

Відповідно, якщо копію позовної заяви надіслано поштою, то документом, який підтверджує надсилання, є фіскальний чек поштового відділення, опис вкладення у цінний лист. Крім того, підтвердженням, що відправлення надіслано на адресу одержувача є саме накладна (службовий чек), в якому зазначено номер накладної, інформацію про відправника та одержувача, інформацію про відправлення, а також міститься підтвердження (підпис) відправника з підтвердження, що інформація у даній накладній зазначена правильно.

Отже, на підтвердження направлення учасникам справи позовної заяви з додатками до позову обов`язково мають додаватися в оригіналі: 1) описи вкладення, 2) чеки (квитанції) поштового відділення; 3) накладна (службовий чек), що підтверджують факт оплати відправником та надання відділенням зв`язку послуг з пересилання листів з описом вкладення, а також є підтвердженням того, що позивач направив таку саму позовну заяву з додатками на адресу відповідачів, яку направив до суду.

Всупереч встановленим вимогам, позивач надав копію службового чеку, не надав опис вкладення у цінний лист на ім`я відповідачів, через що у Суду відсутня можливість пересвідчитися у направленні копії позовної заяви з додатками на адреси відповідачів.

Таким чином, позивач не надав докази відповідно до пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України які свідчать про направлення копії позовної заяви на адреси відповідачів.

За приписами пункту 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно частин 2, 4, 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копії документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлення документів" (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України №55 від 07.04.2003). За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: - зі слів "Згідно з оригіналом, - назви посади, - особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, - дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису".

Копій письмових (електронних) доказів, які наявні в матеріалах позову не засвідчені відповідно до вимог, встановлених законодавством, а тому не можуть вважатися належними доказами в розумінні Господарського процесуального кодексу України.

Неправильно засвідчені або незасвідчені копії документів є недопустимими доказами фактичних обставин справи та є підставою для скасування судового рішення у справі (постанова Верховного суду від 11.07.2018 у справі № 904/8549/17).

Крім того, судом встановлено, що позивач посилається в додатках та тексті позовної заяви Договір 2 про обслуговування депозитного валютного рахунку, обґрунтовує наявність підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення боргу у розмірі 2 057 543, 56 грн, що виник в наслідок невиконання зобов`язання по обслуговуванню депозитного рахунку, проте даного договору в додатках до позовної заяви не міститься.

Суд зазначає, що позивач вказує відповідачем-2 Філію Головного управління по м. Києву та Київській області Акціонерного товариства «Держаний ощадний банк України».

Згідно з частинами 2, 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У відповідності зі статтею 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 Господарського процесуального кодексу України. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Статтею 80 Цивільного кодексу України визначено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до статті 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

Юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями (частина 1 статті 96 Цивільного кодексу України).

Отже, Філія Головного управління по м. Києву та Київській області Акціонерного товариства «Держаний ощадний банк України» не є юридичною особою, а тому не може бути відповідачем у даній справі.

Таким чином, позивачу необхідно визначитися із суб`єктним складом сторін, до яких він заявляє позовні вимоги.

Згідно з частиною 1 статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Пунктом 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що у позовній заяві повинен бути виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Статтею 173 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

При цьому зміст наведеної норм свідчить про можливість, а не про обов`язковість об`єднання декількох вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Суд зазначає, що договір договору про обслуговування поточного рахунку та договору про обслуговування депозитного валютного банківського рахунку є самостійними договорами.

Під час розгляду справи підлягають встановленню обставини щодо кожного договору окремо; необхідним є з`ясування чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги, щодо стягнення заборгованості за кожним із договорів. Так, при розгляді заявлених позовних вимог суд повинен окремо надавати оцінку обставинам, які відбулися при виконанні договорів. Тому позивач повинен обґрунтувати наявність підстав щодо доцільності об`єднання позовних вимог та впливу такого об`єднання на швидкість рішення спору.

Згідно з частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

Крім того, суд повідомляє, що 31.10.2019 року до суду надійшла заява про залишення позову без розгляду у справі № 910/15179/19 подана від Релігійної організації "Київська Патріархія Української Православної Церкви Київського Патріархату" (РО "КП УПЦ КП"), підписана представником - адвокатом Соботник Р.В., який діє на підставі довіреності від 29.008.2019 року, виданої від імені РО "КП УПЦ КП" ліквідатором Яременко О.В., з якої слідує, що існує спір щодо повноважень керівника позивача, якого внесено до Єдиного державного реєстру юридичний осіб та фізичних осіб підприємців.

За таких обставин, позивачеві необхідно подати актуальний (станом на момент винесення даної ухвали) розширений витяг з Єдиного державного реєстру юридичний осіб та фізичних осіб підприємців на позивача у справі, а також надати документи, які підтверджують повноваження представника позивача Неоніли Ткаченко діяти від імені позивача справі, зокрема подавати клопотання у справі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Релігійної організації «КИЇВСЬКА ПАТРІАРХІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ» без руху.

2. Встановити позивачеві строк на усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- надання доказів сплати судового збору у встановленому розмірі;

- надання суду належних доказів надсилання відповідачам копії позовної заяви з переліком долучених до неї додатків у встановленому законом порядку;

- визначитися із суб`єктним складом сторін;

- подання до суду письмової заяви з доданням до неї доказів, які зазначені у додатках до позовної заяви та якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, відповідно до статті 91 Господарського процесуального кодексу України;

- обґрунтування наявності підстав для об`єднання позовних вимог;

- подання до суду актуального (станом на 06.11.2019) витягу з ЄДРПОУ на позивача;

- надання документів, що підтверджують повноваження Неоніли Ткаченко діяти за дорученням та від імені позивача.

4. Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили 06.11.2019 та оскарженню не підлягає.

Суддя Г.П. Бондаренко