Рішення № 8546966, 17.02.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"17" лютого 2010 р. Справа № 14/026-09          

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Сірук І. П. (довіреність б/н від 13.01.2010 р.);

від відповідача: не з’явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Союз-Київ”, м. Вишневе

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрохімсервіс”, с. Глибоке, Бориспільський район

про стягнення 25 624, 38 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Агро-Союз-Київ” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ВАТ „Агрохімсервіс” про стягнення 25 624, 38 грн. ( 11 326, 65 грн. –основна заборгованість, 5654, 03 – пеня, 1 134, 28 грн. –3 % річних, 7 509, 42 грн. –інфляційні збитки).

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем свого обов’язку щодо оплати за товар за договором № 59 від 31.01.2006 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.12.2009 р. порушено провадження у справі № 14/026-09 за позовом ТОВ „Агро-Союз-Київ” до ТОВ „Агрохімсервіс” про стягнення 25 624, 38 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 15.01.2010 р.

15.01.2010 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 04.02.2010 р.

04.02.2010 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 17.02.2010 р.

17.02.2010 р. судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву, письмові пояснення, заяви, клопотання та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання за згодою представників учасників процесу судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

31.01.2006 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 59, згідно п. 1.1. якого постачальник зобов’язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити запасні частини до автомобільної і сільськогосподарської техніки –товар відповідно видатковим накладним, в яких визначена номенклатура, кількість і ціна товару і які є невід’ємною частиною даного договору.

У пункті 2.1. договору поставка продукції здійснюється на умовах EXW на склад постачальника: м. Бориспіль, вул. Дзержинського, 14, у відповідності з міжнародними правилами „Інкотермс-2000” на умовах самовивозу. За згодою сторін, товар може бути доставлений на умовах DDP: склад покупця у відповідності з міжнародними правилами „Інкотермс-2000”.

Згідно п. 2.2. договору обов’язки постачальника по передачі товару вважаються виконаними з моменту передачі товару згідно видаткової накладної від постачальника до покупця. Датою одержання товару покупцем є дата, зазначена у відповідній видатковій накладній.

Відповідно до п. 3.1. договору оплата поставленого товару здійснюється покупцем протягом 10 календарних днів з моменту поставки, при обов’язковій умові відсутності заборгованості за товар на останнє число поточного місяця.

Пунктом 3.2. договору визначено, що оплата здійснюється шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на рахунок постачальника, зазначений в п. 7. даного договору.

Згідно п. 3.3. договору датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок постачальника.

У відповідності до п. 6.1. договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань по даному договору, але не менш ніж до 31 грудня 2006 р.

На виконання умов договору № 59 від 31.01.2006 р. позивачем у липні –вересні 2006 р. було передано у власність (поставлено) відповідачу товар на загальну суму 11 326, 65 грн., що підтверджується накладною № 25539/06 від 01.07.2006 р. на суму 6759, 86 грн., накладною № 25544/06 від 01.07.2006 р. на суму 1999, 99 грн. та довіреністю серії ЯМБ № 176298 від 01.07.2006 р., видана відповідачем на свого представника гр. Нестеренко В. О., накладною № 20411/06 від 30.08.2006 р. на суму 242, 77 грн. та довіреністю серії ЯМП № 088447 від 30.08.2006 р., видана відповідачем на свого представника гр. Нестеренко В. О., накладною № 21409/06 від 11.09.2006 р. на суму 437, 42 грн., накладною № 21898/06 від 15.09.2006 р. на суму 480, 53 грн., накладною № 22028/06 від 16.09.2006 р. на суму 335, 30 грн., накладною № 22088/06 від 18.09.2006 р. на суму 1 070, 78 грн. та довіреністю серії ЯМУ № 911556 від 11.09.2006 р., видана відповідачем на свого представника гр. Нестеренко В. О.

Регулювання відносин, що виникають у зв’язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором, у разі його підписання.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У встановлений договором строк та на момент розгляду справи відповідач не виконав у повному обсязі обов’язок щодо оплати товару і його заборгованість перед позивачем складає 11326, 65 грн., що також підтверджується матеріалами справи та актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.07.2006 р. по 31.08.2009 р.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 11326, 65 грн. за договором № 59 від 31.01.2006 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором № 59 від 31.01.2006 р., за період прострочення виконання обов’язку по оплаті з 01.07.2006 р. по 01.01.2007 р. у розмірі 5654, 03 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що за прострочення оплати поставленої продукції, покупець сплачує пеню в розмірі 0, 3 % від вартості неоплаченої в строк продукції за кожен день прострочення.

Розрахунок пені, виконаний позивачем, є невірним та не відповідає вимогам ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, яка передбачає, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Період заборгованості - з 12.07.2006 р. по 10.09.2006 р., розмір заборгованості - 8759, 85 грн., кількість днів заборгованості –59 днів, розмір облікової ставки –8, 5 %.

Розрахунок пені за вказаний період складає: 8759, 85 грн. х 8, 5 % х 2 х 59/365 = 248, 88 грн.

Період заборгованості - з 10.09.2006 р. по 22.09.2006 р., розмір заборгованості - 9 002, 62 грн., кількість днів заборгованості –12 днів, розмір облікової ставки –8, 5 %.

Розрахунок пені за вказаний період складає: 9 002, 62 грн. х 8, 5 % х 2 х 12/365 = 54, 51 грн.

Період заборгованості - з 22.09.2006 р. по 26.09.2006 р., розмір заборгованості –9 440, 04 грн., кількість днів заборгованості –4 дні, розмір облікової ставки –8, 5 %.

Розрахунок пені за вказаний період складає: 9 440, 04 грн. х 8, 5 % х 2 х 4/365 = 21, 98 грн.

Період заборгованості - з 26.09.2006 р. по 27.09.2006 р., розмір заборгованості –9 920, 57 грн., кількість днів заборгованості –1 день, розмір облікової ставки –8, 5 %.

Розрахунок пені за вказаний період складає: 9 920, 57 грн. х 8, 5 % х 2 х 1/365 = 9, 24 грн.

Період заборгованості - з 27.09.2006 р. по 29.09.2006 р., розмір заборгованості –10 255, 87 грн., кількість днів заборгованості –2 дні, розмір облікової ставки –8, 5 %.

Розрахунок пені за вказаний період складає: 10 255, 87 грн. х 8, 5 % х 2 х 2/365 = 14, 33 грн.

Період заборгованості - з 29.09.2006 р. по 01.01.2007 р., розмір заборгованості –11 326, 65 грн., кількість днів заборгованості –94 дні, розмір облікової ставки –8, 5 %.

Розрахунок пені за вказаний період складає: 11 326, 65 грн. х 8, 5 % х 2 х 94/365 = 501, 17 грн.

Отже, загальний розмір пені за договором № 59 від 31.01.2006 р. становить 850, 11 грн.

Суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені за договором у розмірі 850, 11 грн.

Також позивач просить стягнути інфляційні збитки та 3 % річних за період прострочення відповідачем виконання зобов’язання по оплаті за товар за договором № 59 від 31.01.2006 р. у розмірі 7509, 42 грн. і 1 134, 28 грн. відповідно, згідно виконаного ним розрахунку.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків, виконаний позивачем, є вірним, а тому суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків у розмірі 7509, 42 грн.

Пунктом 5.2. договору встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплатити проценти у розмірі 0, 001 % річних за весь період заборгованості.

Розрахунок річних за користування чужими грошовими коштами, виконаний позивачем, є невірним та не відповідає вимогам ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, оскільки, договором встановлений інший розмір процентів за користування чужими грошовими коштами, тому безпідставним є нарахування позивачем таких процентів у розмірі 3 %.

Період заборгованості - з 12.07.2006 р. по 10.09.2006 р., розмір заборгованості - 8759, 85 грн., кількість днів заборгованості –59 днів, розмір річних –0, 001 %.

Розрахунок річних за вказаний період складає: 8759, 85 грн. х 0, 001 % х 59/365 = 0, 01 грн.

Період заборгованості - з 10.09.2006 р. по 22.09.2006 р., розмір заборгованості - 9 002, 62 грн., кількість днів заборгованості –12 днів, розмір річних –0, 001 %.

Розрахунок річних за вказаний період складає: 9 002, 62 грн. х 0, 001 % х 12/365 = 0, 00 грн.

Період заборгованості - з 22.09.2006 р. по 26.09.2006 р., розмір заборгованості –9 440, 04 грн., кількість днів заборгованості –4 дні, розмір річних –0, 001 %.

Розрахунок річних за вказаний період складає: 9 440, 04 грн. х 0, 001 % х 4/365 = 0, 00 грн.

Період заборгованості - з 26.09.2006 р. по 27.09.2006 р., розмір заборгованості –9 920, 57 грн., кількість днів заборгованості –1 день, розмір річних –0, 001 %.

Розрахунок річних за вказаний період складає: 9 920, 57 грн. х 0, 001 % х 1/365 = 0, 00 грн.

Період заборгованості - з 27.09.2006 р. по 29.09.2006 р., розмір заборгованості –10 255, 87 грн., кількість днів заборгованості –2 дні, розмір річних –0, 001 %.

Розрахунок річних за вказаний період складає: 10 255, 87 грн. х 0, 001 % х 2/365 = 0, 00 грн.

Період заборгованості - з 29.09.2006 р. по 19.11.2009 р., розмір заборгованості –11 326, 65 грн., кількість днів заборгованості –1 148 днів, розмір річних –0, 001 %.

Розрахунок річних за вказаний період складає: 11 326, 65 грн. х 0, 001 % х 1 148 = 0, 36 грн.

Отже, загальний розмір річних за користування чужими грошовими коштами у відповідності до договору № 59 від 31.01.2006 р. становить 0, 37 грн.

Суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача річних за користування чужими грошовими коштами за договором у розмірі 0, 37 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрохімсервіс” (ідентифікаційний код 30608366) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Союз-Київ” (ідентифікаційний код 25272811) 11 326 (одинадцять тисяч триста двадцять шість) грн. 65 (шістдесят п’ять) коп. заборгованості, 850 (вісімсот п’ятдесят) грн. 11 (одинадцять) коп. пені, 7509 (сім тисяч п’ятсот дев’ять) грн. 42 (сорок дві) коп. інфляційних збитків, 0 (нуль) грн. 37 (тридцять сім) коп. річних від простроченої суми та судові витрати 196 (сто дев’яносто шість) грн. 87 (вісімдесят сім) коп. державного мита і 181 (сто вісімдесят одна) грн. 32 (тридцять дві) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

Суддя В. М. Бацуца