Рішення № 8546698, 10.02.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

10.02.10           Справа № 114/17-06

За позовом Відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”

в особі Головного управління по м. Києву і Київській області

ВАТ “Ощадбанк”

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерагросервіс”

2. Товариства з обмеженою відповідальністю “Міран Імпекс”

про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 22/02 від 25 лютого 2003 р.

Суддя В.Г. Суховий

Представники: згідно з протоколом судового засідання

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі Головного управління по м. Києву і Київській області ВАТ “Ощадбанк” (далі –Позивач) до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерагросервіс” (далі –Відповідач 1) 2. Товариства з обмеженою відповідальністю “Міран Імпекс” (далі –Відповідач 2) про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 22/02 від 25 лютого 2003 р.

Ухвалою суду від 03.05.2006р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду.

Представник позивача позовні вимоги обґрунтовує тим, що 28.03.2003р. між ВАТ “Державний ощадний банк України” в особі Святошинського відділення № 8069 Ощадного банку України (далі - позивач) та ТОВ “Інтерагросервіс” (далі –відповідач-1) було укладено Договір застави № 86, згідно з яким відповідачем-1 було передано в заставу позивачу зернозбиральні комбайни моделі “Домінатор” в комплекті з жатками та причепами в кількості дві одиниці, а саме Домінатор –208 МЕГА (зав. № 09451061, 1997 року випуску) та Домінатор –108 (зав. № 07405708, 1997 року випуску). Проте, в березні 2006 року позивачу стало відомо про існування Договору купівлі-продажу № 22/02 від 25.02.2003, укладеного між ТОВ “Інтерагросервіс” та ТОВ “Міран Імпекс” (далі –відповідач-2), відповідно до якого відповідач-1 передав у власність відповідачу-2 вищезазначені комбайни в кількості дві одиниці, які є предметом застави.

Представником ТОВ “Інтерагросервіс” в судовому засіданні 07.06.2006 подано відзив на позовну заяву № 519 від 23.05.2006 (а.с. 58), в якому відповідач-1 позовні вимоги відхиляє повністю. Проте, будь-яких обґрунтувань щодо своїх заперечень відповідачем-1 у відзиві не зазначено.

Відповідач-2 у відзиві на позов від 20.06.2006 проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у позові повністю, посилаючись на те, що після укладання Договору купівлі-продажу № 22/02 від 25.02.2003 між сторонами (відповідачем-1 та відповідачем-2) був складений Акт приймання-передачі товару до Договору, згідно з яким ТОВ “Міран Імпекс” прийняло обидва комбайни. Посилання ж позивача у позовній заяві на відсутність у Кулика О.П. повноважень, на думку відповідача-2, є безпідставними. Також, відповідач-2 зазначає, що ТОВ “Міран Імпекс” не повинно відповідати за дії ТОВ “Інтерагросервіс”, тому в даному випадку відповідач-2 є добросовісним набувачем, згідно з ст. 388 ЦК України.

Ухвалою суду від 21.06.2006р. провадження у справі № 114/17-06 було зупинено у зв’язку з призначенням судової технічної експертизи, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Листом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 12.09.2006 № 03/5б-6429л (Вх. № 18952 від 19.10.2006р.) матеріали справи № 114/17-06 повернуті до господарського суду Київської області у зв’язку з необхідністю надання для проведення експертизи документів, зазначених у листі експертної установи. Ухвалою суду від 23.10.2006р. було витребувано від сторін документи, які необхідні для проведення судової технічної експертизи, відповідно до листа КНДІСЕ № 03/5б-6429/л від 21.07.2006 (а.с. 203).

Ухвалою суду від 11.12.2006р. провадження у справі № 114/17-06 було зупинено для здійснення судової технічної експертизи згідно з ухвалою господарського суду Київської області від 21.06.2006р.

У зв’язку з витребуванням додаткових документів та їх дослідженням, розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою суду від 14.05.2007р. провадження у справі № 114/17-06 було зупинено у зв’язку з надісланням матеріалів справи № 114/17-06 для перевірки до Департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю Міністерства внутрішніх справ України.

Ухвалою суду від 18.11.2009р. провадження у справі № 114/17-06 поновлено та призначено її до розгляду.

Представники відповідача 1 та відповідача 2 в судове засідання 10.02.2010р. не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином ухвалою суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд в с т а н о в и в:

28.03.2003р. між ВАТ “Державний ощадний банк України” в особі керуючого Святошинським відділенням № 8069 Ощадного банку України та ТОВ “Інтерагросервіс” в особі фінансового директора Кулика Олександра Петровича було укладено Договір застави № 86, згідно з яким відповідачем-1 було передано в заставу позивачу зернозбиральні комбайни моделі “Домінатор” в комплекті з жатками та причепами в кількості дві одиниці, а саме Домінатор –208 МЕГА (зав. № 09451061, 1997 року випуску) вартістю 819000 грн. та Домінатор –108 (зав. № 07405708, 1997 року випуску) вартістю 810000 грн., а також дві сівалки вартістю 111000 грн., а всього заставленого майна вартістю 1740000 грн.

Отже сумарна вартість двох комбайнів була оцінена сторонами згідно з Договором у сумі 1629000 грн.

Позивачем у 2003-2004рр. систематично здійснювалась перевірка наявності у ТОВ “Інтерагросервіс” заставленого майна за участю представників заставодержателя та заставодавця –Кулика О.П., що підтверджується Актами перевірки заставленого майна від 15.05.2003р., від 29.08.2003р., від 10.11.2003р., від 12.08.2004р. та від 05.11.2004р.

В березні 2006 року позивачу стало відомо про існування Договору купівлі-продажу № 22/02 від 25.02.2003, укладеного між ТОВ “Інтерагросервіс” та ТОВ “Міран Імпекс” (далі –відповідач-2), відповідно до якого відповідач-1 передав у власність відповідачу-2 вищезазначені комбайни в кількості дві одиниці, які є предметом застави.

Згідно з договором купівлі-продажу № 22/02 від 25.02.2003р. (копія –а.с. 6, т. 1, оригінал –а.с. 160, т. 1), продавець передає товар у власність покупця, а покупець приймає та оплачує його на умовах цього договору (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 1.2. назва товару: зернозбиральні комбайни виробництва німецької фірми Klaas KGaA mbH згідно специфікації, що є невідємною частиною договору. Місцезнаходження товару: вул. Героїв Дніпра, 48, м. Переяслав –Хмельницький Київської області (п.1.3.Договору).

Згідно з п. 3.2. Договору загальна сума договору всього –240300,00 грн.

Відповідно до п. 7.2. Договору приймання здійснюється покупцем на складі продавця, що підтверджується актом приймання-передачі, що підписаний сторонами. Акт прийому –передачі є невід’ємною частиною договору.

У позові позивач посилається на те, що Договір купівлі-продажу № 22/02 від 25.02.2003р. було укладено фінансовим директором ТОВ “Інтерагросервіс” –Куликом О.П. без наявності на те відповідних повноважень, а тому даний Договір є недійсним відповідно до ст. 48 ЦК УРСР (чинного на час укладання договору).

Позивач також посилається на те, що статутом ТОВ “Інтерагросервіс” фінансовому директору відповідача-1 не надано ніяких повноважень щодо розпорядження майна. Не містить положень щодо наявності права у фінансового директора діяти від імені товариства і Закон України “Про господарські товариства”. Посилання ж в тексті спірного Договору купівлі-продажу на довіреність, на думку позивача, є безпідставним, оскільки не можна доручити особі повноваження, якими не наділений сам довіритель.

Представником відповідача 1 - Руденко Г.В. в судовому засіданні 24.05.2006р. надано суду відзив №519 від 23.05.2006р. (а. с. 58, т. 1) до якого додано витяг з протоколу засідання загальних зборів ТОВ “Інтерагросервіс” від 25.02.03р. (а. с. 57, т. 1) та витяг з протоколу засідання загальних зборів засновників ТОВ “Інтерагросервіс” від 01.03.2003р. (а. с. 56, т. 1).

Довіреності на ім’я Кулика О.П., на яку міститься посилання в Договорі № 22/02 від 25.02.2003р., відповідачем суду не надано.

Судом встановлено, що Довіреність від 24.01.2003р. (а. с. 26, т. 1), копія якої надана була суду позивачем, не відповідає вимогам ст. 66 ЦК УРСР (чинного на час видачі довіреності) та статуту ТОВ “Інтерагросервіс”, оскільки Сахневич В.О., як голова Товариства, не може бути і не був на той час директором ТОВ “Інтерагросервіс”, який згідно зі статутом має право видавати довіреності.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з:

- п. 8.15. Статуту ТОВ “Інтерагросервіс” (з урахуванням змін №1 до статуту), видавати доручення належить до компетенції директора (а. с. 22, 23, т. 1).

- п. п. «И»п. 8.3 Статуту ТОВ “Інтерагросервіс” (з урахуванням змін №1 до статуту), до компетенції зборів засновників Товариства належить затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує 250000,00 грн. (а. с. 22, т. 1).

Згідно з платіжним дорученням № 4 від 28.02.2003р., ТОВ «Міран Імпекс»перераховано ТОВ “Інтерагросервіс” 240300,00 грн. за зернозбиральні комбайни згідно Договору № 22/02 від 25.02.2003 року (а. с. 10, т. 1).

Ухвалами від 24.05.2006р, 07.06.2006р, 21.06.2006р. суд неодноразово витребував від відповідача 1 –ТОВ “Інтерагросервіс” оригінали протоколів засідання загальних зборів засновників від 25.02.2003р. та від 01.03.2003р., витяги з яких надав суду представник ТОВ “Інтерагросервіс”. Проте, вимоги ухвал суду не були виконані, у зв’язку з чим ухвалою суду від 21.06.2006р. суд стягував з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерагросервіс” в доход державного бюджету України 1 700 грн. штрафу за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на зазначене товариство (а.с.189, т. 1).

Оскільки відповідачем 1 –ТОВ “Інтерагросервіс” не надано суду протоколів засідання зборів засновників від 25.02.2003 та від 01.03.2003, то витяги з них не можна вважати належними доказами, оскільки витяг з протоколу не є саме рішенням зборів і міг бути складений у будь-який час.

Що ж стосується прийняття оплати за комбайни, то цей факт також не є належним доказом подальшого схвалення договору відповідачем 1, оскільки, з урахуванням положень п.п. «И»п. 8.3 Статуту ТОВ “Інтерагросервіс”, у даному випадку повноважним органом ТОВ є збори учасників (засновників), а не товариство в особі його керівництва (директора).

Крім того, сплата за два комбайна «Домінатор»240300 грн., які згідно з договором застави були оцінені в сумі 1 629000 грн., дає підстави для сумніву щодо реальної вартості придбаних відповідачем 2 у відповідача 1 комбайнів.

У вирішенні даного спору суд також враховує, що відповідно до висновків судово-технічної експертизи № 12551 від 04.04.2007 року в договорі №23/02 від 28.02.2003р. на відповідальне зберігання техніки, договорі №22/02 від 25.02.03 купівлі-продажу, акті від 28.02.03р. приймання-передачі товару до договору купівлі- продажу №22/02 від 25.02.03р., укладених між ТОВ «Інтерагросервіс»i ТОВ н Імпекс», i специфікації до договору купівлі-продажу №22/02 від 25.02.03р. відтиски печатки від iмeнi ТОВ «Інтерагросервіс»нанесені відповідно не 25.02.03р. i 28.02.03р., яким часом вони датовані, а в інший час. В досліджуваному договорі №23/02 від 28.02.03р. на відповідальне зберігання техніки відтиск печатки, від імені ТОВ «Інтерагросервіс»нанесений не в той час, в який нанесені відтиски печатки від iмeнi ТОВ «Інтерагросервіс»в договорі купівлі-продажу №22/02 від 25.02.03р., aктi від 28.02.03р. до договору №22/02 від 25.02.03р. i специфікації до цього договору, а в інший час. В наданих на дослідження договорі №22/02 від 25.02.03р., акті від 28.02.03р. до договору №22/02 від 25.02.03р. i специфікації до цього договору відтиски печатки від iмeнi ТОВ н Імпекс»нанесені одночасно, але не в той час, в який нанесений відтиск печатки від iмeнi ТОВ н Імпекс»в договорі №23/02 від 28.02.03р.

Встановити конкретний час нанесення відтисків печатки ТОВ «Інтерагросервіс»і ТОВ «Міран Імпекс»чи період часу їх нанесення в досліджуваних документах не виявляється можливим.

Питання ухвали суду стосовно визначення абсолютної давності виконання підписів від імені осіб, які підписували документи, що надані на дослідження, не вирішувалось з причини виходу із ладу аналітичного обладнання, на якому проводяться відповідні дослідження, і відсутністю на час проведення в Київському НДІСЕ спеціаліста, який вирішував такі задачі.

Судом також встановлено, що відповідно до свідоцтв №12399КА, №12400КА про реєстрацію машин (комбайни зернозбиральні) відповідач 1 - ТОВ «Інтерагросервіс», як власник проходив технічний огляд протягом 2002, 2003, 2004 років. Комбайни «Домінатор»було знято з обліку 25.06.2004р. (а. с. 35, т. 1).

Відповідач 2 –ТОВ ipaн Імпекс»зареєструвало право власності на зазначені комбайни 27.08.2004р., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію машин серії АА №239653 і №239654 (а. с. 182, т.1) тобто, лише через півтора року після їх придбання за спірним Договором.

Суд також звертає увагу, на те, що відповідно до виписки з особового рахунку відповідача 2 - ТОВ н Імпекс»від 28.02.2003р. (а. с. 181, т 1) була здійснена оплата за зернозбиральні комбайни у розмірі 240300,00 грн., і в той же день ТОВ н Імпекс»повернуто ТОВ «Інтерагросервіс»ці кошти, в тій же сумі 240300,00 грн., хоча й з посиланням на інший договір.

Під час розгляду справи, представник позивача посилався на підробку документів, тому в судовому засіданні 14.05.2007р. подав клопотання № 35-01/96 від 14.05.2007р., про направлення матеріалів даної справи для перевірки до слідчих органів. З огляду на наведені вище обставини та висновки судово-технічної експертизи, які свідчать про наявність у діях посадових осіб відповідачів фактів порушення законності, що містять ознаки дій, переслідуваних у кримінальному порядку, суд на підставі ст. 90 ГПК України з метою перевірки направив матеріали даної справи до Департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю Міністерства внутрішніх справ України.

17.11.2009р. від Департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю Міністерства внутрішніх справ України до господарського суду Київської області надійшов лист-повідомлення № 5/7798 від 16.11.2009р., яким повідомлено суд про порушення кримінальної справи № 27-1027 за фактом учинення посадовими особами ТОВ «Інтерагросервіс»злочину, передбаченого ч. 2 ст. 222 КК України, яка перебуває в провадженні слідчого управління ГУ МВС України в Київській області.

Водночас, ст. 79 ГПК України (в чинній редакції) не передбачає, як підставу для зупинення провадження у справі до розгляду кримінальної справи, яка пов’язана з предметом спору.

Відповідно до ст. 48 ЦК УРСР по недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

Відповідно до ст. 63 ЦК УРСР угода, укладена від імені другої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі дальшого схвалення угоди цією особою. Наступне схвалення угоди особою, яку представляють, робить угоду дійсною з моменту її укладення.

Відповідачами не доведено належними засобами доказування подальшого схвалення відповідачем - 1 договору № 22/02 від 25.02.2003р.

В процесі розгляду справи у зв’язку з неодноразовою неявкою представника відповідача 1 –ТОВ «Інтерагросервіс»судом було надіслано відповідну ухвалу від 09.12.2009р. (запит) до державного реєстратора Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області щодо місцезнаходження та стану Товариства відповідача-1.

З наданої державним реєстратором Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (в матеріалах справи) вбачається, що 17.12.2009р. до Реєстру внесено запис про припинення юридичної особи ТОВ «Інтерагросервіс» у зв’язку з визнанням її банкрутом.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано.

З урахуванням наведеного господарський суд припиняє провадження у справі в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагросервіс».

За таких обставин, позовні вимоги до ТОВ “Міран Імпекс” є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати в частині державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача 2 пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 49, п.6 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним Договір купівлі-продажу № 22/02 від 25 лютого 2003р. укладений між ТОВ “Інтерагросервіс” та ТОВ “Міран Імпекс”.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Міран Імпекс” (код 24828718) на користь Відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі Головного управління по м. Києву і Київській області ВАТ “Ощадбанк” (код 09322277) судові витрати: держмито у розмірі 42,50 грн. та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати за проведення експертного дослідження у розмірі 941,76 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Припинити провадження у справі в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагросервіс».

Суддя