Рішення № 8546457, 08.02.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"08" лютого 2010 р. Справа № 20/111-09/4          

Суддя Щоткін О.В., розглянувши справу

За перевісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрвторресурси”, м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ІДЕКС”, с. Супоївка

про стягнення 143615,10 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ІДЕКС”,

с. Супоївка

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрвторресурси”, м. Донецьк

про стягнення 8150,45 грн.

за участю представників:

позивач за первісним позовом (відповідач-за зустрічним) –не з’явився;

відповідач за первісним позовом (позивач-за зустрічним) –Данилець В.О. –предст., дов. від 25.01.2010р.

Обставини справи:

          До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрвторресурси”, м. Донецьк (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “ІДЕКС”, с. Супоївка (відповідач) про стягнення 143615,10 грн. основного боргу, 1939, 07 грн. інфляційних втрат, 781, 88 грн. 3% річних, державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що згідно заявки ТОВ “ІДЕКС” на січень 2009 р. на виготовлення гофроящиків в кількості 49280 шт., ТОВ “Укрвторресурси” зобов’язувалося виготовити гофроящики, а відповідач –прийняти та оплатити їх.

Товариством з обмеженою відповідальністю “ІДЕКС” було подано до суду зустрічну позовну заяву б/н від 10.08.2009р. про стягнення 8150,45 грн. за поставку неякісної продукції, яку ухвалою господарського суду Київської області від 17.08.2009р. було повернуто без розгляду на підставі п. 3 ст. 63 ГПК України.

В судовому засіданні 28.08.2009 р. представник позивача подав заяву про зменшення ціни позову, у зв’язку з частковою сплатою відповідачем основного боргу, та в якій просить суд стягнути з відповідача 115894,15 грн. основного боргу, 3510,72 грн. інфляційних втрат, 1892,55 грн. 3% річних, 1212,97 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Київської області від 28.08.2009р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрвторресурси”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “ІДЕКС”, с. Супоївка про стягнення 143615,10 грн. задоволено частково.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20.10.2009р. апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “ІДЕКС”, с. Супоївка на ухвалу суду першої інстанції від 17.08.2009р. та рішення від 28.08.2009р. задоволено, вказані процесуальні документи скасовано, справу № 20/111-09 направлено для розгляду по суті у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.11.2009р. прийнято справу до свого провадження, розгляд справи призначено на 08.12.2009р.

28.12.2009р. відповідачем за зустрічним позовом було подано через загальний відділ канцелярії суду відзив на зустрічний позов, в якому останній просить відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог.

          Розгляд справи неодноразово відкладався для подання додаткових доказів та пояснень по справі.

          Ухвалою голови господарського суду Київської області від 25.01.2010р. термін розгляду справи було продовжено на один місяць.

          08.02.2010р. відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним) було подано доповнення до зустрічного позову.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідач за первісним позовом суд,

встановив:

Відповідно до заявки Товариства з обмеженою відповідальністю “ІДЕКС” на січень 2009р. надісланої на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрвторресурси”, в якій ТОВ “ІДЕКС” просило позивача виготовити гофроящики у кількості 49280 шт. з орієнтовним відвантаженням 13 та 16 січня 2009 р.

На виконання умов заявки на січень 2009 р. ТОВ “Укрвторресурси” було передано ТОВ “ІДЕКС” гофроящик № 7, що підтверджується накладними № 10 від 12.01.2009 р. на суму 51877,88 грн., № 54 від 16.01.2009 р. на суму 52729,60 грн., № 421 від 04.03.2009 р. на суму 50289,19 грн.

06.02.2009 р. ТОВ “Укрвторресурси” було надіслано на адресу ТОВ “ІДЕКС” лист № 02/79, в якому позивач за первісним позовом просив ТОВ “ІДЕКС” перерахувати 104607,48 грн. заборгованості на розрахунковий рахунок ТОВ “Укрвторресурси” на протязі 7 календарних днів.

12.02.2009 р. ТОВ “ІДЕКС” було надіслано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрвторресурси” гарантійний лист № 81/02, у відповідності з яким відповідач гарантує оплату заборгованості з 23.02.2009 р. до 27.02.2009 р. у сумі 50000,00 грн., з 02.03.2009 р. до 09.03.2009 р. у випадку здійснення поставки, оплата здійснюється в сумі однієї автомобільної партії та 30% від однієї автомобільної партії. Залишкову суму простроченої заборгованості щотижня з 16.03.2009 р. у сумі 30000,00 грн.

Як зазначає позивач за первісним позовом, ТОВ “ІДЕКС” було здійснено часткову оплату за поставлений товар, що підтверджується виписками з банківського рахунку позивач за первісним позовом від 04.04.2009 р. у сумі 10000,00 грн., від 23.04.2009 р. у сумі 10000,00 грн.

15.04.2009 р. ТОВ “Укрвторресурси” було надіслано на адресу ТОВ “ІДЕКС” лист № 01/178, в якому позивач за первісним позовом зазначив, що 04.03.2009 р. на адресу ТОВ “ІДЕКС” було поставлено гофропродукцію відповідно до накладної № 421 на суму 50289,19 грн., та просив перерахувати зазначені кошти на розрахунковий рахунок ТОВ “Укрвторресурси”.

Однак, відповіді на вказаний лист відповідач не надіслав.

Як зазначає позивач за первісним позовом, станом на 15.05.2009 р. заборгованість відповідач за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом за поставлені гофроящики, становила 140894,15 грн.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч.1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У судовому засіданні 28.08.2009 р. представник позивача за первісним позовом подав суду заяву про зменшення ціни позову, у зв’язку з частковою сплатою відповідачем основного боргу у сумі 25000,00 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивач за первісним позовом від 11.06.2009 р. на суму 10000,00 грн., від 08.07.2009 р. на суму 5000,00 грн., від 09.07.2009 р. на суму 10000,00 грн., у зв’язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 115894,15 грн. основного боргу, 3510,72 грн. інфляційних втрат, 1892,55 грн. 3% річних, 1212,97 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

З урахуванням викладеного та з’ясування судом факту наявності заборгованості ТОВ “ІДЕКС” перед ТОВ “Укрвторресурси”, провадження у справі в частині стягнення 25000,00 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 11 ч.1 ст. 80 ГПК України за відсутності предмету спору, а вимога позивач за первісним позовом про стягнення решти заборгованості в сумі 115894,15 грн. підлягає задоволенню.

Крім суми основної заборгованості, позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних.

Згідно приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем відповідно до уточненої заяви, становить 3510,72 грн. Даний розрахунок є арифметично вірним, а тому підлягає задоволенню.

Розмір 3% річних, визначений товариством, становить 1892,55 грн. Однак, здійснивши власний розрахунок, суд встановив, що стягненню з відповідача за первісним позовом підлягає сума заборгованості в розмірі 1890,36 грн.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивач за первісним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ІДЕКС” заборгованості за поставлений товар є обґрунтованими, документально підтверджуються та, відповідно, підлягають задоволенню частково, в частині стягнення 115894,15 грн. повністю, в частині стягнення 25000 грн. суд припиняє провадження у справі на підставі п. 11, в частині стягнення 3510,72 грн. інфляційних втрат повністю задовольняє, в частині стягнення 3% річних –суд частково задовольняє вимогу в сумі 1890,36 грн.

За зустрічним позовом ТОВ “Ідекс” просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрвторресурси” 8150,45 грн. за поставлений неякісний товар.

Свої позовні вимоги за зустрічним позовом ТОВ “Ідекс” обґрунтовує тим, що в 2009 році згідно заявки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідекс» на січень 2009 року та гарантійного листа №81/02 від 12.02.09р. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідекс»був поставлений гофроящик №7 по накладних №№10, 54, 421.

При постачанні гофроящика №7 по накладній №421 від 04.03.09р. був поставлений товар невідповідної якості - з відсутністю флексопечаті встановленого дизайну - в кількості 4015 штук, на загальну суму 8 150, 45 (вісім тисяч сто п'ятдесят гривень, сорок п'ять копійок), про що був складений акт №0304 від 04.03.09р. про виявлені дефекти та 04.03.09р.

Оскільки, згідно акту №0403 від 04.03.09р. при поставці гофроящика №7 по накладній №421 було виявлено істотне порушення (відсутність флексопечаті встановленого дизайну), то згідно п. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України покупець має право відмовитись від договору і вимагати сплаченої за товар грошової суми (8 150, 45 грн.).

Як зазначає позивач за зустрічним позовом на підставі ст. 678 Цивільного кодексу України представникам Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрвторресурси»був направлений акт №0403 від 04.03.09р. про наявні дефекти в поставленій продукції, який був отриманий 12.03.2009р. представником ТОВ «Укрвторресурси», про що свідчить підпис на копії вищевказаного акту.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Відповідачем за зустрічним позовом було подано відзив, відповідно до якого останній зазначає, що позивачем за зустрічним позовом при отриманні товару по накладній № 421 від 04.03.2009р. ніяких питань відносно якості товару не виникало.

Також ТОВ «Укрвторресурси»зазначає, що акт №0403 від 04.03.2009р. про поставку гофроящику з невідповідною якістю складений не у відповідності до вимог діючого законодавства.

Згідно п.20 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої ухвалою Держарбітражу СРСР, від 25.04.1966 № П-7 (надалі Інструкія №П-7) при прийманні повинен бути присутній представник відповідної галузевої інспекції з якості продукції або експерт бюро товарних експертиз.

Господарським судом при розгляді зустрічної позовної заяви не встановлено, а позивачем не доведено наявність тих обставин, на які позивач за зустрічним позовом посилається як на підставу своїх вимог, а саме доказів направлення Товариству з обмеженою відповідальністю “Укрвторресурси” акта про виявлені дефекти та недоліки товару від 04.03.2009р., оскільки з підпису, який міститься на акті неможливо встановити посадове становище особи, що його підписала, а також на ньому відсутній відтиск печатки Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрвторресурси», який би засвідчував факт отримання вказаного акту уповноваженою особою відповідача за зустрічним позовом.

          За наведених обставин, суд зазначає, що позивачем за зустрічним позовом не надано суду під час розгляду справи будь-яких доказів як поставки позивачем товару неналежної якості, так і доказів звернення до позивача щодо неналежної якості поставлених гофроящиків чи доказів їх повернення тощо, а тому суд відмовляє в задоволенні вимоги позивача про стягнення 8150, 45 грн.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 ГПК України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ч. 5 статті 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи, при відмові в задоволенні позову покладається на позивача за зустрічним позовом.

Відповідно до п. 38 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993р. № 15, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.1993р. № 50, при зменшенні суми позовних вимог мито не повертається.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.          Первісний позов задовольнити частково.

2.           Припинити провадження у справі в частині стягнення 25 000 грн. 00 коп.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ІДЕКС”(07710, Київська обл., Яготинський р-н, с. Супоївка, вул. Нова, 1, код 13736487) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрвторресурси” (83076, Донецька обл., м. Донецьк, Калінінський р-н, просп. Красногвардійський, 46, код 24654290) –115894 (сто п'ятнадцять тисяч вісімсот дев’яносто чотири) грн. 15 коп. основного боргу, 3510 (три тисячі п’ятсот десять) грн. 72 коп. інфляційних втрат, 1892 (одну тисячу вісімсот дев’яносто дві) грн. 55 коп. 3% річних, 1212 (одну тисячу двісті дванадцять) грн.. 95 коп. державного мита, 263 (двісті шістдесят три) грн.. 93 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Ідекс” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрвторресурси” про стягнення 8150, 45 грн., відмовити повністю.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.В. Щоткін